Забудувати Басів кут: судовий захист водосховища у Рівному

Це історія про те, як прокуратура, окремі депутати й активісти намагаються через суд скасувати рішення Рівнеради, яким вона дала старт легалізації незаконно збудованого житла в рекреаційній зоні водосховища Басів Кут.

– Тут пройшло моє дитинство, юність, доросле життя і зараз проходить уже старість. Завжди тут можна було спостерігати скупчення народу, ось в такі погожі дні. Наразі відпочиваючих не бачимо, тому що ми приходили заради того, щоб похлюпатись у воді хоча б доторкнутись до цієї води в таку спеку. Сьогодні це вже неможливо зробити, – вважає рівнянин Борис Шевчук, який проживає неподалік водосховища Басів Кут на вулиці Чорновола.

– Я не проти того, щоб потрібно вести будівництво, але ж не в рекреаційній зоні. Тут чітко встановлено, які споруди мають будуватися. Спочатку передбачали будівництво спортивного профілакторію для спортсменів, якесь кафе. Після розробки детального плану цієї території, тут уже будуть споруджувати три будинки 8,10,12 поверхів, довжина їх загальна буде десь 200 метрів. Уявляєте, яка це буде висота?

27-го лютого цього року депутати Рівнеради проголосували за детальний план території правого берега Басового кута. Цей план передбачає забудову всієї рекреаційної зони берега водосховища багатоквартирними будинками.

Дивіться також: Рівнерада дала добро забудовувати Басів Кут: хто як із депутатів за це голосував

Тепер з міською радою судяться. Перший позов подала прокуратура.

– Згідно із зонуванням Рівного, територія, яка там знаходиться – в зоні Р2, тобто рекреаційна зона, де не передбачено будівництво житлових будинків. На вказаній території заплановано будівництво орієнтовно 30 житлових будинків, – пояснює причину позову виконуючий обов'язки керівника Рівненської місцевої прокуратури Юрій Грисюк.

– Згідно з вимогами чинного законодавства детальний план території має уточнювати, як генеральний план так і зонування, а не суперечити йому.

Другий позов подали кілька депутатів Рівнеради. Ініціатор – адвокат, депутат Рівнеради Микола Бляшин.

– Проблема в тому, що влада десять років кинула напризволяще це озеро і нічого тут не робила. І відповідно жителі міста змушені замість того, щоб влітку йти сюди купатися їздити хтозна куди, добиратися в інші водні об’єкти, шукати десь те місце, – розповідає Микола Бляшин.

– Потрібно зважати на баланс інтересів і цей баланс інтересів має робити влада. Вона має захищати не лише інвесторів, які тут придбали землю або які вже щось збудували, але влада має дбати про всіх жителів міста і сказати, що ну добре тут тоді треба подумати де буде той пляж. Який той пляж і так далі, –
пояснює адвокат.

Третього вересня відбулося перше судове засідання за позовом депутатів. Представник міської ради, не з'явився. Розгляд справи перенесли на 29 вересня, проте і воно не відбулося, через лікарняний судді.

Телефоном ми зв’язалися з представником Рівнеради, юристом Михайлом Чепилем, щоб почути позицію сторони відповідача.

– Я коментар поки справа ще не слухалась більш за все, що давати не можу. Бо, ну, ще не знаю яким чином позивачі свої аргументи будуть викладати Давайте коли вже справа буде слухатись по суті, то тоді вже можемо предметно поговорити, – відповідає юрист.

– Ви могли б озвучити позицію як представник від міської ради, – запитуємо.

– Ну, наша позиція така, що ми завжди захищаємо рішення яке прийняла міська рада.

– Чому вас не було на засіданні?

– Ну, особисто я був у відпустці.

Ми намагались поговорити з автором проекту детального плану території правого берега Басів кута, позаштатним радником міського голови Рівного, архітектором Дмитром Котляровим.

– Можна я не буду коментувати? Я втомився від цього всього. Ніхто мене не розуміє. Тема детального плану дуже складна. Зонінг розробляється на підставі генерального плану, а генеральний план уточнюється детальними і зонінг повинен відповідати генеральному плану і детальним планам. І в складі порядку розробки плану зонування чітко вказано, що це так повинно бути. Я пробував це все пояснить, це неможливо. Пишіть, що це зрада, – каже Дмитро Котляров і відмовляється поспілкуватися на камеру.

За словами Миколи Бляшина є питання до цього плану території, зокрема щодо каналізації, адже забудова відбувається на березі водосховища.

– Проєктувальники пропонують, що воду потрібно збирати величезною трубою, яку збудували по всій вулиці фактично Чорновола і вивезти десь аж відповідно за цей місток по вулиці Басівкутській. Тут з нею щось зробити  Що робити ми питали в них. Вони кажуть, а це за межами нашого плану. Оце чорненьке – це наша територія. Ми не знаємо, що там.

Дивіться також: Чи буде «бурштинова еліта» гадити у води рівненського Басів Кута: відповіді архітектора

Головна спеціалістка Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА Ольга Данчук пояснює, що детальний план території потребує екологічної оцінки, після якої до документу подають пропозиції та зауваження, які проектувальники мали б врахувати.

– Наші зауваження і рекомендації мають або врахувати, або обгрунтовано відхилити. Це не може бути просто так сказано, що ми відхиляємо. Відмова має бути обгрунтованою на підставі законодавства.

– З метою недопущення погіршення екологічного стану озера Басів кут департамент екології рекомендував передбачити збір дощових та зливових вод і направлення його на очищення, на очисні споруди зливових вод міста Рівного. Тобто не допустити прямого скиду в озеро Басів кут. Все має збиратись централізовано і направлятись на очисні споруди міста Рівне, – вважає Ольга Данчук.

Це потрібно для того аби не допустити потрапляння нафтопродуктів з дороги, які є в стічних водах.
  
Мешканець вулиці Чорновола Борис Шевчук впевнений, що оцінка, яку провів Департамент екології – з порушеннями і пояснює чому, адже він за спеціальністю інженер-будівельник водопостачання і каналізації з двадцятирічним стажем і каже, що знає всі нюанси, пов’язані з каналізуванням свого мікрорайону.

– Мікрорайон Щасливе знаходиться на відстані 1 200 метрів, квартал правого берега на відстані 650 метрів, тобто там мають проводитись спеціальні споруди для очистки каналізаційних стічних вод, – каже Борис Шевчук.

– Тому що при транспортуванні побутових стоків напорним трубопроводом на відстань більше 500 метрів в стічній воді утворюються анаеробні умови, які загрожують розвитком патогенних мікроорганізмів і утворенням токсичних сполук: газів, окису вуглецю, аміаку, метану.

Такі стічні води не можна скидати безпосередньо в мережу централізованого каналізування, вважає Борис Шевчук.

– Ми знаємо, що через відсутність окремої зливової каналізації під час злив стічні води разом із побутовими без очищення скидаються прямо в річку Устя, через те, що потужності каналізації не вистачає.

Дивіться на цю тему: Чому рівненську Устю врятувати неможливо

Нині розгляд справи за позовом депутатів відклали до виходу судді з лікарняного, за позовом місцевої прокуратури на 12 жовтня. І поки суди навіть не почали розглядати справи, поруч з басейном «Авангард» та на території за міським пляжем триває будівництво, а на березі озера можна побачити містян та рибалок.

Рибалка, який назвався Андрієм, показує нам рака і скаржиться, що де йому ще рибалити, коли забудують озеро.

– Я чув таку думку, що хочуть забудувати. Мені здається, що тут забудовувати не можна. По тій простій причині, що ми горожани одні в городі і одне озеро в нас. Хоч кажуть, що вода грязна дуже. Я я б не сказав що грязна вода по тій причині, що раки чисті. Якщо рак чистий, він не покритий ні мулом, нічим, значить вже вода більш менш чиста. А потім де каналізація буде, якщо забудують це все повністю? Ця вся каналізація, це все буде тут.

Більше про тему Басів Кута дивіться за тегом: Басів Кут

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.