Нардепу із Сарн, волинському екс-міліціонеру чи китайському мільйонеру: кому депутати віддали 457 бурштинових гектарів

Вже другу сесію підряд Рівненська обласна рада віддає багаті на бурштин землі фірмам із засекреченим корінням.

Як з'ясувала «Четверта влада», минулого разу землі віддали фірмі екс-регіонала Володимира Продивуса. Сьогодні ж 457 гектарів отримала новостворена фірма «Санкамян».

Окрім незнайомого рівнянам Лян Яна ниточки від неї ведуть до сарненського нардепа Сергія Євтушка і екс-начальника міліції Волині Віктора Лисюка. Хто стоїть за бурштиновим дозволом – читайте у нашому матеріалі. 

Прогнозоване «ЗА»

23 грудня 11:00. Під стінами Рівненської ОДА – пікет. Активісти протестують через загрозу фірм отримати бурштинові землі. Втім питання щодо продажу на аукціоні спеціальних дозволів на користування надрами депутати вирішують розглядати під кінець сесії. Зрештою, за жодне з них не голосують.

Дійшла черга до питання № 52. «Про погодження надання надр у користування товариству з обмеженою відповідальністю «Санкамян» з метою видобування бурштину Томашгородського родовища, що знаходиться у Сарненському та Рокитнівському районах Рівненської області».

Починається обговорення.

Позафракційний депутат Юрій Шарманський звертає увагу на вибірковість у обранців у наданні фірмам в користування бурштинових надр. Йдеться про п`ять фірм, яким у березні Рівнеоблрада не надала спецдозволи. Тепер підприємства намагаються отримати їх через суд. 

– Дуже дивує, вражає вибірковість. Комусь даємо, комусь не даємо, – говорить депутат Шарманський. – Проект рішення сформовано таким чином: «Погодити надання надр», якщо буде недостатньо голосів для прийняття рішення, буде мовчазна згода. 

Він вносить проект рішення про відмову у наданні надр. «За» проголосували лише четверо: Юрій Шарманський, Михайло Кириллов, Микола Мельник і Юрій Благодир. Рішення не прийняте. 

Депутат Павло Кравчук пропонує зменшити кількість гектарів до 100, бо 457 – «це дуже багато для однієї фірми». Його теж не підтримали.

Натомість, голова екологічної комісії Володимир Валявка переконував, що компанія повністю узгодила питання з місцевими громадами, має всі документи на руках «тому висновок комісії був позитивний». 

Що депутати говорили перед важливим голосуванням – у відео. 

А ось так депутати проголосували. 35 – «За». Майже у повному складі голосує «Батьківщина», «Свобода», «Радикальна партія Олега Ляшка»,  «Солідарність» і  партія «Конкретних справ». 

Поіменні голосування депутатів

Окремі депутати з різних причин спочатку не проголосували, а потім звернулися до апарату, щоб їхні голоси зарахували «за»

Таке голосування викликало прогнозовані крики із залу «Ганьба!». Між депутатами словесна перепалка. Депутат Валентин Королюк не встиг натиснути кнопку, «бо йому репетували на вухо» і лаявся з цього приводу на камери – помітила журналістка Інна Білецька. 

Після сесії голова Рівнеоблради Микола Драганчук пояснив чому депутати так проголосували. 

– Погодили тільки «Санкамян». Решта у всіх проектах рішення була відмова. Фірма має всі необхідні документи, яка не має по 4 тисячі гектарів, запропонованих Держгеонадрами площ, а набагато менші.

І відповідно є погодження із місцевими громадами, укладені інвестиційні угоди на 8, 7 мільйона гривень. На скільки мені відомо, вони хочуть в Томашгороді прокласти водопровід, зробити дороги і інші речі, які домовлялися. 

Повністю відповідь Миколи Драганчука дивіться у відео. 

Хто стоїть за «Санкамяном»

Засновником, створеного наприкінці січня 2016-го року, товариства з обмеженою відповідальністю «Санкамян» є Лян Ян.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він проживає у Варшаві. Статутний капітал фірми – 1 мільйон 494 тисяч 795 гривень.

Помічник голови облради Євгеній Іванішин дізнавався на наше прохання, що відомо його керівництву про загадкового Ляна Яна. Каже, все, що знають у обласній раді це те, що ця особа є засновником фірми  «Санкамян». Більше нічого. Там його не бачили. 

Про директора фірми «Санкамян» Миколу Кравця відомо більше.

Він, згідно з даними аналітичної платформи YouControl, керує фірмою «Купьє» (Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю).

Засновником цієї фірми є колишній заступник начальника УМВС України в Волинській області Віктор Лисюк. Він фігурував у розслідуванні «Четвертої влади». У будинку, який належить Лисюку діяв інтернет-бордель.

До 2013-го Микола Кравець керував товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дон» (ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення). Він же був її ліквідатором. З 2003-го по 2008-й пан Кравець двічі очолював фірму.

Крім нього її засновниками були ще екс-депутат Сарненської Райради від «Батьківщини» Микола Клевака, і найцікавіше –  нинішній народний депутат від «Батьківщини» Сергій Євтушок, який в минулому також працював міським головою Сарн та головою Сарненської райдержадміністрації. 

Ми запитали у Сергія Євтушка як так сталося, що рівненські депутати-батьківщинівці голосують «За» надання надр фірмі його екс-колеги Миколи Кравця. 

Сергій Євтушок запевняє, що вперше чує назву фірми «Санкамян». Нардеп ще й критикує голосування батьківщинівців. 

– Абсолютно нічого про фірму не відомо. Позиція і моя і «Батьківщини» є незмінною. Зараз буквально напишу кілька слів на Фейсбуці. Наша позиція абсолютно не лежить у орбіті, яку голосує обласна рада. Дуже негативно сприймаю це голосування, – розповідає народний депутат.

– Миколу Кравця знаю дійсно, бо були колись спільні справи, але дуже давно його не бачив. 

Сам Сергій Євтушок припускає, що за Миколою Кравцем стоять «вищі люди».

Довгоочікуваний інвестор 

Ми зв`язалися з Миколою Кравцем. Він каже, пан Лян Ян – довгоочікуваний інвестор фірми. 

– Я до інвестора ходив півроку, уговарював. Ви знаєте ж як до нас іде інвестор? Уговорив на те, шо там, там, там, там погано і бажано, щоб зробить тут (у Томашгороді) цех переробки. Він на це погодився. До нового року він не приїде. 

Зі слів Миколи Кравця, китайський інвестор проживає у Варшаві – він людина багата і освічена. На нього він вийшов, порадившись з київськими друзями. З ким саме – не називає. 

– Проблема там була ціла. Через одного київського чєловєчка. Там вони хотіли купить гостініцу в Києві. Ну знаєте, там є такі багаті і бідні. Він получився багатий. Там батько його не бідний. Ну і так він з неохотою і з цими затримками пішов на це. Все робилося, щоб зробить це офіційно, – розповідає пан Кравець.

– А на сьогоднішній день я об`їздив бізнесменів, коториї і олігархов в том числє, я їх знаю не одного, вони не хочуть укладувать сюда. 

Микола Кравець говорить, що бізнесмени радили йому домовлятися з китайцями. Бо саме вони і скупляють бурштин. У Томашгороді депутати не проти. Фірма обіцяла робочі місця і провести водопровід. Втім бурштин, зі слів Кравця, на родовищі видобуватимуть не скоро. 

– Раз він пройшов такий шлях і профінансував, то я не думаю, що він відмовиться йти далі. Скажемо, це їхній бізнес. Тому що буде експорт, вони купляють, все прозоро, є контракт. 

– Ви знайомі з Віктором Лисюком через фірму «Купьє»? 

– Ну, але він до цього жодного відношення не має. Він до цього бізнесу вообще не причетний. У нього там є родовище. На якому він стопроцентний власник. Займається «Унідор» чи фірма якась. Я не раз був там. 

Через кілька місяців на Томашгородському родовищі загуде техніка. Видобуватимуть бурштин. Коли саме – не знає навіть директор. А тим часом ще кілька фірм оббивають пороги судів, щоб отримати дозволи видобувати бурштин на Рівненщині.

Як бачимо, «Про Рівненщину говорять. Її ділять. Її хочуть». Така вона бажана. 

Все більше і більше стає зрозуміло чому народні депутати досі не прийняли закону про легальний старательський видобуток бурштину.

«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.

«Article was prepared with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»