Історія кавового бізнесу, який переїхав із Гостомеля і Києва у Рівне

Дев’ять років тому вони привезли до Києва з Латинської Америки зелену каву, щоб привчати українських споживачів до якісного продукту. Першу кав’ярню відкрили у Києві, але через повномасштабне вторгнення росії в Україну були змушені перевозити виробництво до Рівного. Як «Фінка кава» релокувала свій бізнес, бачили наші журналісти.

– Ми зараз на стадії релокації. Частина обладнання вивезена на Рівне, частина ще в Києві, але основний об'єм обладнання і складських запасів, уже переміщені в Рівне, – розповідає партнер компанії Андрій Ягущин.

– Торговельна марка була зареєстрована в 2014 році, а працювати підприємство почало на рік раніше. Першим завданням, першою ідеєю підприємства був власний імпорт необсмаженої кави від виробника, – каже чоловік.

– «Фінка кава» була, мабуть, першою компанією в Україні, яка відправила своїх працівників на плантації в Латинську Америку. Вони дивилися, як росте кава, як вона обробляється, як вона готується до відправлення, які критерії оцінки її якості, – каже підприємець.

Кавова фірма, яку очолює Андрій Ягущин, – одна з 37 релокованих, які переїхали працювати на Рівненщину через російську військову агресію. Основні її потужності до початку повномасштабної війни були в одному з мікрорайонів Києва та селищі Гостомель. Селищі, в аеропорту якого через росіян знищили найбільший у світі літак – «Мрію».

– Першого тижня, коли почалася активна фаза агресії на Київщині, завдання стояло вивезти в безпечне місце свою сім'ю, – згадує Андрій.

Чоловік розповідає, що очікував повномасштабного вторгнення, тому тривожні валізки зібрав ще за кілька тижнів. А 24 лютого, коли росія завдала повітряних ударів поряд із його домівкою, Андрій із сім’єю зібрався за тридцять хвилин і на власному авто рушив у Рівне.

– Я вивозив сім'ю дійсно під обстрілами, тобто ми проїжджали на відстані буквально кілометр: падали ракети, літаки літали, йшли активні бойові дії. Це саме в перші години було.

– Здається, через два тижні ми почали активно вести розмови, чи є взагалі якісь шляхи вивезти обладнання, вивезти людей. І звичайно, всі були дезорієнтовані. Подали ми запит на міністерство економіки, розмістили форму стосовно переміщення підприємств, які знаходяться в зоні бойових дій, і почали поступати телефоні дзвінки з пропозиціями по переміщенню.

Власники кавового бізнесу швидко зорієнтувалися із регіоном переїзду, адже самі родом із Рівного. Та переміщення тривало довше, ніж планували.

– Спочатку це відбувалось досить активно: була величезна проблема знайти когось, хто захотів би поїхати в район Гостомеля або в Київ взагалі.

– Вже після звільнення Гостомеля, на щастя, вдалося врятувати і вивезти неушкодженим [бізнес]. Там була процедура розмінування, ми отримали дозволи, потрапили всередину того, що залишилось від складських приміщень, і слава Богу, що саме обладнання залишилось обсмаженим, закопченим, але цілим.

Запах горілого від вцілілого обладнання досі відчувається у приміщенні, де зараз облаштовують виробництво.

– Запах не від кави. Це запах від того, що ось цей сучасний автоматизований ростер, італійський Петролічілі, у нас з Гостомеля. І після пожежі, що виникла там, його підкоптило трішки. Стільки часу пройшло, ми навіть зняли його пластикову оболонку, але все одно запах горілого чи копченого присутній, – каже Андрій.

Одним з підрозділів підприємства є кав’ярні, які першими запустили саме в Рівному.

– На початку війни в Рівному було вже п’ять кав'ярень. Частину з них довелося закрити, тому що роз'їхався персонал, стали неприбутковими Та зараз трішки ситуація відновлюється, стабілізується, скажімо так.

– Ми маємо надію запустити саме франшизну програму. Вона вже запущена. Вона вже в Рівному відкрита, відкриті кав'ярні по франшизі.

Андрій Ягущин каже, що Рівненська обласна військова адміністрація допомогла фірмі з організацією електропостачання, запропонувала логістичні послуги Укрзалізниці та надала список потенційних споживачів кави, з якими нині співпрацює товариство.

– Зараз такий час, що люди навпаки більш уважні. Можливо, так сказати, ставляться одне до одного [краще] й уникають якихось можливих перешкод, стараються протягнути руку допомоги.

Дивіться інші матеріали із циклу «Бізнес воєнного стану»

Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів»

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»