Муніципальна варта приховує, які камери купила для відеоспостереження у Рівному

Департамент муніципальної варти Рівненської міської ради відмовився надати керівниці громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирославі Примак інформацію про модель та виробника камер, які купили для відеоспостереження у місті. Бо вважає цю інформацію такою, що має обмежений доступ.

Омбудсмен, отримавши скаргу громадської ініціативи, змусив розглянути запит повторно, але муніципали продовжують приховувати від рівнян публічну інформацію.

Закупили без конкурсу, бо мають лист СБУ

28 грудня 2022 року Департамент муніципальної варти оприлюднив звіт, що уклав договір на роботи з будівництва третьої черги по об'єкту «Нове будівництво комплексної системи відеоспостереження та відеоаналітики у Рівненській міській територіальній громаді».

Договір на 15 мільйонів 272 тисячі 391 гривню підписали з київським ТОВ «Інженіринг-Аналітика».

– Оскільки очікувана вартість складала більше півтора мільйона гривень, було незрозуміло, чому замовник не провів відкриті торги, – розповідає керівниця ГІ «За чесний тендер» Мирослава Примак. 

Мирослава Примак звернулася до Держаудитслужби про можливе уникнення тендеру і так дізналася, що департамент муніципальної варти застосував виняток, коли відкриті торги не проводяться. Бо «інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці і порядку».

Як повідомили в Держаудитслужбі, департамент має лист від СБУ від 20 грудня 2022 року, згідно з яким «під час дії правового режиму воєнного стану в Україні розголошення інформації щодо способів захисту інформації, яка циркулює в системі, місць розташування відеокамер, ракурсів, каналів зв’язку тощо може завдати шкоди державній безпеці та національним інтересам України».

Департамент вважає, що навіть модель камер не можна розголошувати 

Запитом Мирослава Примак вирішила уточнити у департаменту, які саме камери (виробник та модель) купили. Попросила також копії договорів на роботи та купівлю обладнання.

Департамент надіслав відмову з посиланням на інформацію з обмеженим доступом.

– Оскільки знайти раціональне пояснення, чому інформація про виробника камер та її модель може гіпотетично нести загрозу національній безпеці, громадській безпеці і порядку тощо, я подала скаргу Уповноваженому Верховної Ради з прав людини.

Адже вважаю, що є всі ознаки адміністративного правопорушення – необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, неправомірна відмова в наданні інформації, – пояснює Мирослава Примак.

Додає, що інформація з обмеженим доступом – це або таємна інформація, або службова, або конфіденційна. 

– У відповіді розпорядник повинен був чітко вказати, якому з інтересів відповідає обмеження: інтересу національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, – продовжує Мирослава Примак.

– Має бути проведена оцінка, чи може бути завдано розголошенням інформації істотної шкоди цим інтересам. А також – чи не переважає інтерес суспільства в отриманні інформації шкоду, яку може бути завдано розголошенням інформації.

Муніципальну варту зобов’язали надати інформацію, але лист «загубився»

На скаргу Мирослави Примак відреагував представник омбудсмена у Рівненській області. Департамент муніципальної варти зобов’язали повторно розглянути запит і відзвітувати про це до 17 липня.

Однак повторної відповіді на запит Мирослава Примак так і не отримала. Тож 20 липня журналісти «Четвертої влади» запитали в департаменту муніципальної варти:

• чи вважається інформація про виробника та модель камер спостереження таємною, службовою чи конфіденційною? Якщо так, то чому?

• яким інтересам (національним, територіальній цілісності, громадському порядку) буде завдано шкоду, якщо таку інформацію про камери дізнаються мешканці Рівного?

• чому не надали інформацію про такі камери та копію договору на придбання камер навіть після вимоги омбудсмена? 

Речниця муніципалів Дарина Шевчук повторила словами з відповіді на запит Мирославі Примак: вся інформація про камери «є інформацією з обмеженим доступом». Тому, мовляв, на питання про них відповісти не може.

Дарина Шевчук не пояснила, чому інформація про виробника камер, їх модель та вартість вважається обмеженою. Водночас зауважила, що ніяка «вимога від омбудсмена не надходила».

Журналістка «Четвертої влади» 20 липня зателефонувала до працівниці рівненського представництва Уповноваженого Верховної Ради Тетяни Українець, яка формувала відповідь на скаргу Мирослави Примак.

Під час розмови не з’ясувалося, чому муніципали не отримали свій екземпляр припису від омбудсмена. Однак Тетяна Українець одразу ж надіслала у департамент муніципальної варти дублікат.

Дублікат муніципали вже не прийняли, бо зазначений у ньому термін реагування – 17 липня 2023 року – минув. Попросили «лист замінити».

У рівненському представництві омбудсмена виправили дату реагування. Але такий документ потрібно по-новому затверджувати в центральному секретаріаті в Києві за допомогою системи електронного документообігу. І лише після візування його можна надсилати адресатам.

Зі слів Тетяни Українець, візують документи упродовж дня, а Мирослава Примак має отримати відповідь на запит від департаменту муніципальної варти «у місячний термін». Така відповідь надійшла 31 липня. Але без запитуваної інформації.

Виробника та модель камер продовжують приховувати

Відповідь підписав директор Департаменту муніципальної варти Андрій Пасічник. У ній написано наступне: 

• система відеоспостереження під час «військового часу» важлива і працівники поліції, Служби безпеки та Збройних сил використовують її для виявлення диверсійно-розвідувальних груп, коригувальників, мінування зокрема й «попередження загрози національній безпеці та оборони України з боку агресора» загалом;

• інформація з проектно-кошторисної документації про технічні вимоги – тільки для службового використання. Її розголошення може зашкодити національній та громадській безпекам, порядку: може бути використане ворогом для коригування обстрілів, виявлення місць розташування військової техніки, особового складу й подібного;

• шкода від «розголошення інформації щодо… місць розташування, кількості, типу камер та інших технічних характеристик несе загрозу для мирних мешканців та переважає суспільний інтерес».

Тому надали керівниці «За чесний тендер» Мирославі Примак тільки копію договору на будівництво системи спостереження без проєктно-кошторисної документації. Із договору відомо лише, хто виконавець робіт, загальна їхня вартість і термін виконання – до кінця грудня 2023 року.

Мирослава Примак очікує на реакцію омбудсмена на таку відповідь муніципалів. «Четверта влада» продовжує стежити за ситуацією.

До слова, представником Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Рівненській області з квітня 2023 року є Олександр Корнійчук – колишній голова Рівненської обласної ради (у 2016 році), заступник голови облради (2016-2018 роки) та заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації (2018-2019 роки).

Попереднім представником омбудсмена у Рівненській області був Василь Курилас.

Ця публікація створена в рамках проекту «Інституту висвітлення війни та миру» за фінансової підтримки МЗС Королівства Норвегії. Її зміст – виключна відповідальність редакції онлайн-медіа «Четверта влада» i не відображає погляди МЗС Королівства Норвегії чи «Інституту висвітлення війни та миру».

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»