Наслідки потопу у центрі Рівного: як компенсувати збитки

Рівняни, в яких постраждало від потопу незастраховане майно, можуть судитися з міською владою, але це довго і дорого
Джерело
«Четверта влада»

«П’ятниця 13-те у подвійному еквіваленті», – так говорять рівняни про потоп, який стався 26-го липня. «Четверта влада» пройшлася вулицею Драгоманова, що в центрі Рівного, щоб побачити наслідки потопу для людей та комунального майна.

Каналізація із об'ємами води не справлялася. Ледь справлялися і люди, до пізньої ночі відкачуючи воду зі своїх домівок та офісів.

У поміч були відра, насоси, мотопомпи. У критичних випадках приїжджали рятувальники зі служби надзвичайних ситуацій.

За кілька днів вода зійшла. Наслідки – залишилися.

Із системного блоку комп'ютера виливали воду

Драгоманова, 20. Тут знаходиться дирекція Рівненської обласної філармонії.

На цьому відео вода трохи спала. У пік зливи вона сягнула бордових позначок на цеглинах гаража і номерних знаків на автобусі. Очевидці розповідають – вода піднялася до такого рівня, що водоспадом стікала з сусіднього паркану.

– Це тривало 40 хвилин, як мінімум. І тут набралося стільки води, що сягало до коліна, – розповідає завідувач художньо-постановочної частини Рівненської обласної філармонії Володимир Сторожук.

У підвальному приміщенні, де частково зробили ремонт та планували розмістити звукозаписувальну та телестудії – розруха. Вода стояла на рівні розеток.

Меблі, техніка, музичні інструменти – всюди дістався потоп.

Тут знаходилася костюмерна. Одяг вимок у стічних водах і від нього тхне.

Вода перевернула коробки, намочивши вміст: прикраси, папери, одяг. Потоп піднявся до рівня другої полиці стелажа праворуч
Із системного блоку комп'ютера виливали воду

Кілька днів після того у підвалах ще досі хлюпає вода. І хоч поволі, та продовжує прибувати. Її рівень видно у цьому колодязі у підвалі обласної філармонії.

Ситуацію погіршує і те, що окрім стічних вод після зливи прибувають ще й підземні води

Час від часу доводиться вмикати насос, аби відкачати воду в каналізацію.

26-го липня відкачувати не було куди. Вода все прибувала. Каналізація ж була переповнена.

За понад 20 років таке вперше

– Бувало, що сарайчик, який знаходиться нижче затоплювало десь раз у три роки. То ми повитираємо та й усе. А цього разу – жах. Ми відкрили люк, щоб спустити воду – каналізація була повнісінька. Нечистоти почали виливатися з туалету, – розповідає рівнянин Юрій Тимчук.

Він живе у приватному секторі на вулиці Драгоманова.

Рівнянин Юрій Тимчук мешкає у будинку на вулиці Драгоманова більше двадцяти років і каже – за цей час таке лихо – вперше

Наприкінці розмови ледь стримує сльози.

– Все що знизу було – затопило. Меблі, ламінат, стіни. А ми ж нещодавно ремонт у будинку зробили. Автомобіль стояв у гаражі, в салон потрапила вода. Вода затопила і мотоцикл у дворі. Ми техніку просушили. Ніби працює. Але хто знає, як воно далі буде.

Понад 100 тисяч збитків в затопленому офісі

– Нам легше, ми не живемо тут. Тут лише офіс. А сусіди живуть і вони мусили ночувати там у тому всьому. Поздувалось все – і меблі, і підлога, і стіни, – розповідає рівнянин Святослав Клічук.

Святослав Клічук з дружиною нещодавно переїхали у новий офіс

Офіс його дружини знаходиться по сусідству із будинком Юрія Тимчука.

Тут збиралися відкрити центр із вивчення польської мови. Зараз – сушать підручники та намагаються реанімувати те, що пошкодила дощова вода. Про суму збитків тільки здогадуються.

– Там такий один підручник 300-500 гривень коштує, і їх багато. А ще ігри, навчальні матеріали, меблі нові. 

– Ще ми не говорили з будівельниками, які мають сказати, що робити з підлогою: чи повністю міняти, чи ні. 

– Але якщо порахувати літературу, методичні матеріали, кухня… Близько 100 тисяч гривень збитків можна говорити і не помилишся.

Коли сталася повінь, Святослав Клічук був удома. Приїхавши в офіс після повідомлення колеги, спочатку не знав, за що хапатися і як рятувати майно.

– Ми нещодавно переїхали сюди, ще багато літератури в ящиках, в мішках складено просто на підлозі. І воно все намокло.

– Був шок. Перший поверх був затоплений повністю. Почали шукати, як відкачати воду. Друзі позичили мотопомпу. Навіть коли ми тут трохи викачали, воно майже нічого не давало. Ця каналізація була забита повністю.

Мотопомпою воду викачували п'ять годин. Також задіяли менший насос, він не витримав через певний час і перестав працювати

– Коли рівень води спав, ми ще відламали шматок плити з підлоги і ще годину з-під підлоги викачували, тому що ця вода десь піднялася знизу. 

Деякі книги вдалося врятувати. Та після намокання крейдовані сторінки (високоякісний папір, який використовують для виробництва глянцевих журналів. буклетів, каталогів, покритий шаром каоліну) не завжди вдається роз’єднати так, щоб їх не порвати

Відкачували воду до другої ночі

Тоді як Святослав та Юрій самотужки боролися із повінню, у Рівненський обласний центр народної творчості викликали рятувальників. 

Рівненський центр народної творчості знаходиться по сусідству від приміщення обласної філармонії і за кілька десятків метрів від оселі Юрія Тимчука та офісу Святослава Клічука

Заступник директора цього комунального закладу Феодосій Васечко каже, вода сягала умивальника у вбиральні.

Рятувальники у п’ятницю відкачували воду до другої ночі. А потім ще у суботу. І зараз для працівників закладу є чим зайнятися. Води в нижніх приміщеннях вистачає.

– Вода ще досі стікає з різних приміщень. Щоб вона накопичувалася в одному місці і її легше було відкачати, зробили приямок. Зараз ми забрали воду з котельні, з коридорчика та вбиральні, – каже Феодосій Васечко

Музей залило через дірявий дах

Якщо більшість постраждалих приміщень вода заливала знизу, то Рівненський обласний краєзнавчий музей топило зверху – через дірявий дах.

– Це системна проблема. Дах протікає і в адміністративному приміщенні, і в приміщенні, яке є пам’яткою національного значення, каже виконуюча обов’язки директорки Рівненського обласного краєзнавчого музею Тетяна Самсонюк.

Тетяна Самсонюк розповіла про наслідки зливи для краєзнавчого музею

– Старовинні глечики, відтворені гіпсом, і дуже небезпечно, коли на них потрапляє волога. Тому що воно все розсипається та розкладається. 

– Врятувало більшість наших експонатів те, що вони знаходилися в целофанових пакетах. А це і метал, і скло, і фрагменти шкіри.

Пошкодила злива експонати, які були надворі. Зокрема, дерев’яний сільськогосподарський реманент, який знаходиться на відкритому майданчику.

– Він і так в не дуже хорошому стані. Адже зберігається на вулиці за різних погодних умов, і шашелем побитий. В нас немає ангару для нього.

– Підтопило і гармати. Довелося самотужки відкачувати воду. В нас є мотор, але він не пристосований до того, щоб рятуватися від повені. А лише для того, щоб відкачувати невеликі об’єми води.

Та якщо це ще можна відреставрувати, то частину фрагментів тканин 17-го століття з Клеванського костелу вже не відновити.

Працівники музею просушують фрагменти, та не сподіваються, що вдасться їх відновити.

Тканини вже заражені цвіллю. Тетяна Самсонюк каже, ніхто ніколи їх не оцінював. Тож рівень фінансового збитку так і залишиться невідомим.

Що ж стосується мистецької цінності, то більше таких фрагментів у музеї немає.

– Але кожен дощ – це для нас випробування. Стеля не витримує.

Вогко і у підвалі музею, який служить підсобкою. Якщо інші приміщення відбулися порівняно легко, то його затопило повністю.

І хоч там нічого цінного не зберігається, та погіршення стану музею значно залежить від стану цього підвалу, каже Тетяна Самсонюк.

– Колись тут була зливова каналізація. Вода із ринв на фасаді музею потрапляла у бетонні лотки, а звідти відводилася у каналізаційний колодязь. 

Ринва на задньому дворі краєзнавчого музею. Під нею на місці скла мав бути отвір, у який мали б потрапляти стічні води

– Та ще за радянської влади чомусь так сталося, що отвори у лотках замурували. І тепер вода із ринв потрапляє не в каналізацію, а тече прямо під музей.

– І стікає також у підвальне приміщення. Вода руйнує фундамент. На додачу з’являється грибок, який продовжує цю справу.

Від вологи руйнуються стіни та з'явився грибок. Працівники музею підозрюють: він не лише знадвору, але й всередині, прихований шарами штукатурки та фарби
Колишній каналізаційний колодязь заріс бур'яном

Хто компенсує збитки

Повінь зійшла. Залишились збитки.

У Рівненській обласній філармонії сподіваються хоча б на часткову компенсацію з обласного бюджету.

– Ми розуміємо, що всі збитки, які спричинила злива – не в змозі компенсувати ні Рівненська обласна рада, ні інша державна інституція, – каже завідувач художньо-постановочної частини Рівненської обласної філармонії Володимир Сторожук.

На допомогу області сподіваються і в краєзнавчому музеї. В першу чергу, вважають, потрібно ремонтувати дах. Але на капітальний ремонт, каже Тетяна Самсонюк, навіть не зазіхають.

– Хай би виділили хоча б гроші, щоб діри залатати. А потрібно на це – 100 тисяч гривень.

У Рівненському обласному центрі народної творчості кажуть – навіть не зверталися ні по що. Бо навряд, чи щось дадуть.

– Ми своє діло зробили, воду відкачали. А чи звертатися за відшкодуванням – це вже хай директор вирішує, – каже заступник директора Феодосій Васечко.

Та й взагалі вважає, що збитки, питання відносне і вони самі з усім впораються.

– Ми перед потопом зробили своїми силами ремонт. Тепер будемо перероблювати.

– Потрібно витягнути і просушити лінолеум. А далі буде видно, чи вдасться його покласти назад. Гіпсокартон також підмок. Тож далі – відкривай двері і хай сохне приміщення.

– Якби я знав, що в обласному бюджеті купа зайвих грошей, можна було б про щось говорити. Ну, але я знаю, що там тих грошей є не дуже то так і багато. 

– Але ж якщо не звертатися, то тим більше ніхто нічого не виділить, – журналістка.

– Ми це зробимо своїми силами. Зараз треба писати дефектний акт, який повинен хтось погоджувати. Це ж не просто сказати: отам намокла стіна. 

– Там є свої проблеми, і я не думаю, що нам потрібно з цим стикатися. Ми впораємося своїми силами. 

– Але  ж для цього також потрібно мати якийсь ресурс. Ви будете скидатися грішми?

– Ні, ми просто зберемо свою чоловічу групу, витягнемо звідти лінолеум, просушимо його. Відкриємо вікна, щоб пройшов якийсь сквознячок. Суто отак по-домашньому.

Хоч за компенсацією не зверталися, та центр народної творчості є у списку Рівненської ОДА на відшкодування.

– Я вже підписав на виконуючого обов’язки голови Рівненської ОДА Ігоря Тимошенко лист-клопотання, – каже начальник управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації Ярослав Мельник.

Ярослав Мельник нарахував, що потрібно близько 300 тисяч для компенсації і запобігання повені в кількох установах в центрі Рівного, що в підпорядкуванні управління культури і туризму. Фото rv.gov.ua

– Загалом це десь 200 з лишком тисяч, які потрібні для філармонії, центру народної творчості і для дитячої бібліотеки. В останній просять гроші на насос для відкачування води.

– А по краєзнавчого музею було вирішено, що потрібно виділити 100 тисяч гривень на вибірковий ремонт даху фондів.

Та гроші ці заклади можуть отримати не швидко. Бо наступна сесія – 30-го серпня.

– Я думаю, що можливо ще буде таке, що ці кошти виділять з фонду розвитку, який передбачає якісь такі стихійні моменти.

– Думаю, що голова буде приймати рішення, бо чекати аж до 30-го серпня особливо по краєзнавчому музею – то буде дуже довго. Завтра знов може падати дощ і буде текти дах.

Грошей немає, але ви тримайтесь

Мешканець будинку на вулиці Драгоманова Юрій Тимчук розповідає, порівняно незначні затоплення час від часу були. У зв'язку із цим у минулому році писали листи міському голові Володимиру Хомку. Та проблема так і залишилася невирішеною. 

Нині ж ситуація набагато серйозніша. Але мер каже – грошей нема на це.

– Іншої зливової каналізації в центральній частині міста немає. Я вас запевняю, і не буде в найближчі 50 років. Те саме у Луцьку. Каналізацію у свій час збудували під стару частину міста, за Польщі, – каже міський голова Володимир Хомко.

Міський голова Рівного каже, що поки що буде так, бо сотень мільйонів місто не має

– На таку кількість опадів труби повинні бути щонайменше метр у діаметрі. Це треба все місто розрити і скласти поруч ці труби. І вони повинні бути зі спеціальним уклоном. Їх не можна зробити вище чи нижче. 

– Питання не в технічному виконанні. Технічно це ще можна було б якось зробити. Мова йде про сотні мільйонів гривень.

– Коштів таких ні у держави, ні у міст, ні в області немає, щоб все це зараз зробити. Тому ні в Луцьку, ні в Житомирі, ні в інших містах в найближчий час не з’явиться зливова каналізація. Це погано, бо підтоплює і створює незручності. Але поки що так буде. 

– Це нічого доброго у цьому немає, я це не виправдовую. Я кажу реальні речі і не займаюся популізмом. Якісь речі локальні – можна дещо підправити. Але в цілому змінити ситуацію в центральній частині міста не вдасться найближчим часом. Найближчі 50 років... ну 30, не хочу на п’ятдесят забігати, бо може економіка почне розвиватися і ми станемо багатими.

Тим часом Юрію Тимчуку вже повідомили у міській раді – на відшкодування збитків навряд чи може сподіватися.

– Жінка сьогодні ходила у міську раду. Сказали, що це приватний сектор і ніхто не допоможе. Але про всяк випадок порадили написати заяву та зробити фотознімки.

– Але ж нас не затопила вода прямо з неба. Нас затопило місто, з нього вода пішла сюди. Тут була річка. І хоч живу я у приватному секторі, але як і мешканці багатоповерхівок, користуюся міською каналізацією. 

– Це була нетипова ситуація і вона може не повторитися ще багато років. Але не знаємо, чи востаннє. І будемо думати про те, що таке може статися через тиждень. Якщо ми зробимо ремонт і знов те ж саме буде, як від цього вберегтися? – запитує рівнянин Святослав Клічук.

Зараз Святослав Клічук непокоїться не лише про те, як відновлюватиме пошкоджене. Але й щоб у приміщенні не поселився грибок, бо тоді, каже, збитки будуть постійні

– Думаю, у багатьох людей у місті – збитки. Затоплені офіси, автомобілі, житло. І думаю, що уже прийшов час щось робити з цим на рівні міста. Бо ми не можемо самостійно вплинути на міську каналізацію, на ті потоки. Чи на будівництво, яке не на нашій території. Це регулює все-таки влада міста. І якщо є такі наслідки, то треба щось робити. 

– А те, що міський голова говорить, що багато грошей, і що найближчих років 50 чи 30 нічого не буде, – сподіваюся, він змінить свою думку. Побачить, що проблема все більша і більша. Якісь мінімальні кроки треба робити.

– Скажімо, спочатку асфальт ремонтують, а після цього міняють труби – замість того, щоб робити по другому колу роботу, яка ще й коштує грошей, краще б спланувати все завчасно. 

– Бо місто росте, і разом з цим будуть збільшуватися й проблеми. І якщо на цьому етапі не включатися, то чим пізніше це робити – тим буде важче: менше можливостей, менше вільної землі, важче міняти якісь труби, тому що вони стоятимуть під приватною власністю.

Інакше вважає заступник директора Рівненського обласного центру народної творчості Феодосій Васечко.

– Ну, сталося так. То що тепер? Вина десь там (показує в небо – авт.), що воно так линуло несподівано.

Можливо чоловік так говорить, бо не відчуває пошкоджене майно своїм. А не своє – не шкода.

Два шляхи відшкодування

Якщо державні установи можуть сподіватися на відшкодування із бюджету, підприємцям і жителям міста, яким затопило офіси та будинки доведеться розраховувати на себе, каже адвокатка Тетяна Бідюк.

Правозахисниця Тетяна Бідюк розповідає про два шляхи можливого відшкодування збитків. Фото зі сторінки у Фейсбук Тетяни Бідюк

– Компенсації можна чекати тільки від страхової фірми. Звісно, якщо у вас ця страховка була.

– Чи можуть рівняни позиватися на міську владу за бездіяльність? Адже відомо, що міська каналізація не справляється та водночас немає ніяких кроків, щоб ситуацію виправити, – журналістка.

– Треба встановити цей факт. Це має бути не тільки голослівно, а на підставі рішення міської ради.

– А якщо про це публічно говорить міський голова?

– Можна і на підставі його слів. Та все ж надійніше зробити експертизу каналізаційної системи. Її мають провести тільки ті експерти, які мають на це право.

– І якщо це підтвердиться офіційно, можна стягувати відшкодування паралельно: і зі страхової, і з міської ради.

– Страховка – це більш легкий шлях. Міська рада – це якщо хтось не полінується замовити експертизу, йому нададуть для цього у міській раді відповідні документи, розрахунки – отоді можна реально претендувати на компенсацію.

– Але я думаю, що це буде дуже важко, дуже довго і дорого.

– Шанси збільшує колективний позов. Бо при замовлені експертизи це би здешевило процедуру, як на мене. Та цього має захотіти багато людей, хоча би десять. Одній-двом – не вигідно.

– Якщо людина зі страховою компанією розібратися може сама, то тут – тільки із залученням адвоката. Потім потрібно знайти сертифікованого експерта та щоб вся ця команда встановила, що ці каналізаційні системи не в змозі ту кількість води прийняти і чи це не становить якихось фактів катаклізму. 

– Це треба десять людей і то – дуже принципових і з грошима.

– Потім це все можна компенсувати, але це за умови виграшної справи. Тоді і витрати на адвоката повернуться, і витрати на експертизу.

– Це будуть витрати з бюджету для громадян. По-суті вийде так: ми платники податків, заплатимо тим людям, які звернуться з цими проблемами.

– Тобто, у будь-якому разі чи людина вирішувати проблему за власний кошт, чи за кошт із міського бюджету – це будуть кошти платників податків?

– Якщо не через страхову, то так.


Якщо те, що ми робимо, вам подобається, і ви вважаєте це важливим, ви можете підтримати «Четверту владу». Щоб ми мали можливість працювати ще краще і охоплювати більшу кількість тем. Зробити це можна ТАКИМ ЧИНОМ.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)