Недобровільне об’єднання: історія створення однієї громади на Рівненщині

Експерт каже, що найоптимальніше щоб Здолбунівський район був однією громадою. Та все ж вирішили поділити його на дві. А потім на три (Здолбунівську, Мізоцьку, Здовбицьку). З чотирьох сільських громад, об'єднаних в Здовбицьку – три проти. Та на це не зважили. Народний депутат Олександр Аліксійчук лобіював створення цієї громади. В цій громаді він має бізнес-інтерес.

Реформа децентралізації триває з 2015-го року. Зокрема, вона передбачає об’єднання територіальних громад і надання їм більших повноважень, щоб самі і за власний рахунок вирішували місцеві проблеми. Цьогоріч вона вийшла на фінішну пряму. Укрупнили райони. Бо місцеві вибори 25-го жовтня мають відбутися в уже нових районах і громадах.

Про це читайте в публікації «На Рівненщині утворили 4 райони: кого тепер обиратимуть на місцевих виборах».

Об’єднання в нові громади мало відбуватися добровільно, а хто не встиг об'єднатися – тоді вже примусово. Але добровільно не вийшло зі створенням Здовбицької територіальної громади поки ще Здолбунівського району. Як так сталося і чи можна це виправити – читайте у публікації.

Перипетії зі створенням Здовбицької громади

У листі від 20-го січня 2020 року Здолбунівська районна державна адміністрація пропонує Рівненській обласній держадміністрації створити в районі три об’єднані територіальні громади: Мізоцьку, Здолбунівську та Здовбицьку. Але сільські ради Миротина, Уїздців та Урвенни пишуть їй листи з проханням створити дві: Мізоцьку та Здолбунівську. Хочуть бути у складі останньої.

Райдержадміністрація погоджується й інформує про зміни обласну листом від 30-го січня. Але в ОДА не враховують думку селян і до Києва подають початковий варіант.

Народний депутат від Рівненщини фракції «Слуга народу» Олександр Аліксійчук 1-го травня 2020 року пише на своїй сторінці у фейсбуку, що Здовбицька громада буде фінансово спроможною, називає її створення «перемогою» і каже: цього «бажала громада».

До Здовбиці ніколи не хотіли

Голова Миротинської сільради Василь Мартинюк розповів журналістці, що мешканці сіл Миротин, Уїздці та Урвенна вважають, що з ними чинять не за законом. Від їхнього імені наводить аргументи.

• Створення Здовбицької громади недобровільне. Посадовці проігнорували думку людей.

• Не зрозуміло, чому Здовбицьку громаду вважають економічно спроможною. У самій Здовбиці лише 2 піщаних кар’єри та один приватний підприємець, який «купує та ремонтує комбайни».

• Із жодного села немає прямого сполучення до Здовбиці і люди там не мають справ. Щоб доїхати з Миротина до Здовбиці, треба спочатку сісти на єдину електричку до Здолбунова, потім шукати маршрутку. На зворотній дорозі у Здолбунові потрібно чекати до сьомої години вечора, щоб сісти на електричку.

– А з інших сіл люди мають зійти на трасі і йти близько 2 кілометрів до сільської ради. Це глум над людьми, – каже Василь Мартинюк.

• У Здовбиці немає комунальної інфраструктури. 

– Як вони надаватимуть комунальні послуги, як у них немає навіть транспорту для вивезення сміття, обслуговування водогонів і подібного? – обурюється сільський голова.

• Здовбицьких депутатів буде більше. Вони дбатимуть про Здовбицю, а не інші села.

На думку Василя Мартинюка, справа в бізнес-інтересах народного депутата Олександра Аліксійчука. Каже, що «Аліксійчук відкрив в Уїздцях кар’єр» і що люди вважають: Здовбицьку громаду створюють, щоб було «ручне» керівництво для вирішення «шкурних питань».
 
Як сільський голова, чоловік звертався до посадовців усіх рівнів. З Міністерства розвитку громад і з районної адміністрації йому відповіли: як громади об’єднуються – це компетенція обласної адміністрації. В обласній раді відповіли, що це не їхні повноваження.

З обласної адміністрації відписали, що під час формування громад вони врахували пропозиції Здолбунівської райдержадміністрації від 20 січня 2020 року (що були першими) і рішення обласної ради №1468 від 12.06.2015 року (зі змінами 29.11.2019 року №1507), у якому було передбачено створення саме таких трьох громад.

– Я їм написав, як ви можете так робити, а вони – це політичне рішення. То я не зрозумів: ми живемо за політичними рішеннями чи керуємося Конституцією? – обурюється сільський голова.

Урвенська сільська голова Лідія Балабат підтверджує недобровільне об’єднання у Здовбицьку територіальну громаду за перспективним планом. За її словами, вони дійшли до того етапу, що «вже не будуть нікого питати, а примусово створять громаду». Але селяни були і залишаються проти. Найперше через відсутність сполучення.

Лідія Балабат каже, що 28 січня 2020 року сільрада надсилала листа Здолбунівській райдержадміністрації про згоду на вхід до Здолбунівської громади. І що згоди на об’єднання зі Здовбицею не писали і не надсилали. 

Уїздецький сільський голова Олександр Стернійчук розповів: їхні люди на 80% проти об’єднання зі Здовбицею, і в обох адміністраціях про це знали і знають. Каже, що після останньої колегії в райдержадміністрації, яка відбулася перед карантином, голова Леонід Власюк запевнив їх, що буде дві громади: Здолбунівська та Мізоцька. І в сільрадах були спокійні.

– А чого воно вийшло так, які це інтереси і чиї вони – нам не відомо, бо вже 5 місяців з нами ніхто не спілкується, – розповідає сільський голова.

Треба надіятися на краще

Консультант Офісу реформ Асоціації міст України у Рівненській області Василь Курилас розповів, що люди у Здолбунівському районі довго тягнули з вибором. Реформа триває вже 5 років, а громади там утворилися лише цьогоріч.

– Відверто кажу: змінити щось неможливо, бо законодавчі акти схвалені, вибори призначені, підготовчий процес до виборів уже стартував, – каже Василь Курилас.

За його словами, ключовою перевагою для створення Здовбицької громади була потенційна втрата 10 мільйонів гривень так званої дотації вирівнювання із державного бюджету. Якби ці сільради увійшли до Здолбунівської громади, кошти б були втрачені.

Щодо транспортного сполучення Василь Курилас каже: «На жаль, ми вже не можемо про це говорити». Пояснює, що найоптимальнішою була найперша модель – одна громада в межах одного району.

Зі слів Василя Куриласа не зрозуміло, чи будуть створювати у Здовбиці комунальні структури. Каже, через нове районування їх чекає реорганізація і передача новому власнику. Приблизно у грудні 2020 року.

– Будуть планувати розвиток інфраструктури в межах своїх ресурсів, – пояснює Василь Курилас.

А ресурсів у Здовбиці, за словами експерта, буде небагато. Фінансової спроможності треба очікувати за кілька років за умови, що там подбають про зменшення витрат. Зокрема, проведуть енергомодернізацію у закладах освіти й медицини.

Як приклад наводить Бабинську та Бугринську громади.

– Вони мають тепер значну економію коштів. І це є ключовим, щоб досягнути якогось розвитку, – пояснює Василь Курилас.

На його думку, дуже важливо, щоб люди на майбутніх місцевих виборах 25-го жовтня 2020 року обрали тих, хто зможе «правильно виставити пріоритети».

Василь Курилас розповів, що бачив, як народний депутат Олександр Аліксійчук відстоював створення трьох громад, бо «до нього були звернення».

Заради грошей 

Народний депутат Олександр Аліксійчук каже, що відстоював «права громади на визначення і на визнання». Виступав на комісіях і слуханнях: в обласній держадміністрації, у Міністерстві розвитку громад, на профільному комітеті у Верховній Раді.

Нардеп каже: про небажання трьох сільрад об’єднуватися у Здовбицьку громаду вперше чує – від журналістки. Нібито має звернення від людей протилежного змісту, від Здолбунівської райдержадміністрації – про спроможність Здовбицької громади, а від Здолбунівської громади – що там «проти приєднання до них Здовбицької». Каже, що об’єднання відбувалося навесні цього року.

Олександр Аліксійчук підтверджує фінансовий мотив створення Здовбицької громади. Каже, дві громади матимуть більше державної субвенції, ніж одна.

– Якщо ми беремо окремо Здолбунівську громаду – вона самоокупна. Якщо приєднуємо до неї Здовбицьку, то вона стає мінусовою, – пояснює народний депутат.

Відсутність прямого сполучення між Здовбицею і селами Олександр Аліксійчук проблемою не вважає.

– А як живуть інші громади, які не мають прямого сполучення із центром громади? – каже депутат.

Спілкуючись, Олександр Аліксійчук часто перебиває. Зрештою каже, що у нього зникло бажання спілкуватися, бо журналістка на нього кричить і взагалі «зіпсувала ранковий настрій». Депутат кинув слухавку – ми не встигли спитати у нього про те, як вирішиться проблема відсутності комунальної інфраструктури Здовбицької громади і про піщаний кар’єр.

Ось як закінчилася розмова:

– А як живуть інші громади, які не мають прямого сполучення із центром громади? – депутат.

– Ні, ви скажіть, це правда, що нема прямого доїзду до Здовбиці? – журналістка.

– Знаєте, я не обходив з жодного села до центру громаду...

– Ви трохи не так кажете… Я питаю, чи є пряма маршрутка, наприклад, з Уїздців до Здовбиці? З Миротина, з Урвенни… Чи зручно їм добиратися, бо кажуть, що незручно, бо немає.

– До чого?

– Що вони мусять спочатку їхати у Здолбунів на електричці, а потім на маршрутці у Здовбицю. А якщо назад вертатися, то електричка там буде тільки…

(Перебиває) – Дивіться. Я б вам хотів порадити переглянути ці утворені об’єднані громади, аби зрозуміти глибину вашого питання.

– Ви просто скажіть, є там доїзд чи ні?

– Я би хотів… Я так і сказав?

– Та ви узагалі не відповіли. Ви мене забалакуєте і збиваєте! (підвищила тон)

– Нє, ми зараз припинемо розмову, тому що я вас хочу навчити: якщо ви ставите запитання, щоб ви розуміли, не бачу ціль – не бачу перешкоди, а щоб ви розуміли суть запитання. І не зосереджувалися на якійсь окремій.

– Пане Олександре… Я просто… (не підвищила тон)

– Не кричіть на мене, в мене зараз припиниться бажання з вами спілкуватися…

– Вибачте, що вам здалося, що я на вас накричала…

– Ну, мені здалося… У мене зникло бажання…

– Там дійсно немає доїзду прямого?

– Та з Уїздців до Здолбунова через цей… ходить маршрутка. Все. В мене зникло бажання з вами спілкуватися. Чесно. Ви зіпсували мені ранковий настрій, я біг на ранковій пробіжці. Все, гарного дня!

– Пане Олександре, в мене ще є питання… 

– Все гарного дня! До побачення!

– Не тікайте, будь ласочка…

(гудки в слухавці)

Піщаний кар’єр і забудовники

Цурківське родовище будівельних пісків розташоване біля села Уїздці на території Уїздецької сільради Здолбунівського району. Тепер це має бути Здовбицька громада. Його площа 10 гектарів. Із серпня 2019 року його розробляє ТОВ «Інтер Ресурс». Основний вид діяльності підприємства – добування піску, гравію, глин і каоліну, а ще – розроблення кар’єрів.

Раніше директоркою ТОВ «Інтер Ресурс» була Ольга Чаборай. Разом із нею Олександр Аліксійчук заснував ТОВ «Інтер-Тракс» (виробництво й торгівля текстилем, торгівля й послуги автомобілями, рекламні агенції).

Зараз «Інтер Ресурс» зареєстроване в Уїздцях, а до жовтня 2019 року було у Рівному на вулиці Курчатова, 32-А. За тією ж адресою – Благодійна організація «Всеукраїнський фонд допомоги родинам українських героїв “Друг”», серед засновників якої і Аліксійчук, і Юрій Чаборай. Там же – Громадська спілка «Будівельний сектор Рівненщини», заснована Юрієм Чабораєм. Поряд, у будинку 33-А, зареєстроване «Інтер-Тракс».

Олександр Аліксійчук до 2010 року був серед власників ППФ «ТоргБуд-Сервіс». А до жовтня 2019 року володів ТМ Inter beton bud. Потім переписав її на свою дружину.

Забудовник Inter beton bud пропонує будівництво «під ключ», будівництво й реконструкцію доріг, бетонні роботи, продає житло в котеджному містечку Green Villе на вулиці Костромській та у житловому комплексу Luxury Square на вулиці Чорновола у Рівному. 14 квартир цього елітного комплексу належали саме Олександру Аліксійчуку.

Власні вотчини

Керівник програми практичної політики, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай допомагав «Четвертій владі» розібратися із особливостями нового районоподілу. Експерт тоді зауважив, що затримки із голосуванням за нього у Верховній Раді пов’язані із бажанням окремих народних депутатів створити власні вотчини або виборчі округи у Верховну Раду. Із децентралізацією це ніяк не поєднується.

– Замість розвивати громади та самоврядування, вони мають намір в подальшому зміцнювати районний рівень управління: перетягувати на нього установи, майно, кошти громад та вирішення проблем, – пояснював Олександр Солонтай.

Оскаржити можна

«Четверта влада» звернулася за роз’ясненням ситуації до юристки проекту «Тисни» (Bihus.Info) Лізи Середіної. Експертка посилається на статтю 6 профільного закону «Про добровільне об’єднання громад» і наголошує: якщо від сільських рад немає рішень про надання згоди на об’єднання, то це порушення передбаченої процедури і підстава оскаржити створення громади.

Ліза Середіна радить сільським головам перевірити, чи справді немає рішення про згоду: «бо могли якось самостійно там щось написати». За її словами, навіть якщо воно і було, його можна оскаржити як недобровільне. Потім треба шукати адвоката, який спеціалізується на таких справах.

– Позивачем в суді може бути будь-який член територіальної громади, який вважає, що його права як члена громади або права громади в цілому порушені внаслідок об’єднання територіальних громад, – зауважує Ліза Середіна.

Якщо люди надумають подавати позов, юристка радить головам сільрад звернутися до її колег із проєкту «Свої люди» (Bihus.Info). Там допоможуть і консультацією, і супроводом у суді.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.