П’яте колесо до воза: у що перетворилися районні ради після децентралізації

За Концепцією децентралізації, районні ради мали ліквідувати ще у 2014-му році. Для цього треба було внести зміни до Конституції. Верховна Рада за них не проголосувала. У 2020 році на місцевих виборах люди знову обирали депутатів районних рад. Але 16 районів Рівненської області укрупнили до 4-х.

Чим нині займаються районні ради, які повноваження втратили через адмінреформу і за які гроші живуть – читайте у цій публікації «Четвертої влади».

Райони в Україні – це елемент адміністративно-територіального поділу. За Конституцією, наша територія складається з Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, районів у містах, селищ і сіл. Місцеве управління здійснюється через відповідні ради.

Районні ради – представницькі органи влади: люди обирають депутатів, депутати представляють інтереси своїх громад (сільських, селищних та міських). 

Голова районної ради обирається з-поміж обраних депутатів. Ради фінансуються з державних і місцевих бюджетів.

До адмінреформи в Україні було 490 районів. Через укрупнення 2020 року маємо 136. 

У Рівненській області – чотири: Вараський, Дубенський, Рівненський і Сарненський. Списки депутатів місцевих рад Вараського і Дубенського районів можете почитати за посиланнями (виділені червоним кольором, – ред).

«Надбудова над усіма»

Як пояснює директор програм практичної політики Всеукраїнської громадської організації «Інститут політичної освіти» Олександр Солонтай, зараз всі області складаються виключно з районів, райони – із громад, а громади – з міст, селищ і сіл.

– Змінилося саме поняття району. Раніше це була надбудова виключно над селами та маленькими містечками, а тепер – над усіма, у тому числі над великим містами, – каже Олександр Солонтай.

На місцевих виборах 2020 року люди обрали депутатів вже переформатованих районів. Депутати представляють вже більшу кількість громад, і їх уперше обирали мешканці великих міст. Наприклад, рівняни обирали депутатів Рівненської районної ради. А раніше – тільки міської та обласної.

Чим займаються районні ради

Консультант з правових питань Офісу реформ Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Курилас каже, що «районні ради залишилися у тому ж правовому полі». Бо немає змін до чинного законодавства.

Районні ради керуються законом «Про місцеве самоврядування». В статті 43 цього закону перерахували повноваження районних та обласних рад. Простіше кажучи, вони мають право розпоряджатися грошима та іншими ресурсами (земля, інша нерухомість, установи, комунальні структури), які належать до спільної власності громад району чи області.

Але через зміни у фінансуванні (більшість коштів, які наповнювали районний бюджет, лишаються у громадах) у районних рад тепер нема грошей на свою роботу. Виходить, що ці повноваження районних рад тепер лиш на папері.

Уже зареєстрований законопроєкт з новою редакцією, у якому буде чітко розмежовано: чим займатимуться районні ради, а чим – обласні. Зокрема, до повноважень районних рад належатимуть:

• забезпечення організації роботи ради,
• затвердження районного бюджету, звітів про його виконання,
• затвердження місцевих програм розвитку,
• управління майном спільної власності територіальних громад району (до передачі територіальним громадам).

За словами Олександра Солонтая, у січні-березні 2021 року районна ланка передавала громадам майно, права та обов’язки з управління у сфері освіти, медицини і культури. Якщо територія ліквідованого району увійшла до кількох новоутворених, то власниками стають районні ради, на чиїй території опинилося майно.

Олександр Солонтай каже, що у деяких районах по Україні  вже передано всі установи, у деяких понад дев’яносто відсотків. Цей процес має завершитися до 1 липня 2021 року.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, підприємців і громадських формувань, ради ліквідованих Березнівського, Володимирецького, Гощанського, Демидівського, Дубровицького, Зарічненського, Здолбунівського, Корецького, Костопільського, Млинівського, Острозького, Радивилівського, Рокитнівського районів «у стані припинення».

На думку Олександра Солонтая, чим займатимуться районні ради у майбутньому, залежить виключно від них. Експерт радить депутатам «пройти навчання та спрямувати свої зусилля на допомогу громадам, в яких вони живуть».

– У районного керівництва є час для визначення до тих пір, поки суспільство визначається з районним рівнем, – каже Олександр Солонтай.

Тобто чи існуватимуть райони надалі ще толком не відомо. Залежить як домовляться політики, які голосуватимуть за зміни в Конституцію.

Чим більше не займаються районні ради

Олександр Солонтай каже, що вплив районних рад на місцеві громади «стрімко зменшується». Наприклад, районні ради більше не розподіляють державні дотації і субвенції по громадах. А раніше сільські, селищні й міські ради просили гроші в району на освіту, медицину, дороги та подібне.

– Районна рада втратила роль посередника. Це були гроші з державного бюджету й податок на доходи фізичних осіб, які надходили з громад, – пояснює Василь Курилас.

Звідки ці ради беруть гроші

Раніше районні ради отримували гроші з державного (наприклад, гроші на освіту) і місцевих бюджетів (наприклад, 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб). Зараз, за словами Олександра Солонтая, «з'їдають залишки коштів на бюджетних рахунках». Через децентралізацію та з прийняттям змін до Бюджетного кодексу.

Тепер районні ради мають фінансування:

• із джерел, вказаних у статті 64¹ Бюджетного кодексу (зокрема, прибуток від комунальної власності та від здачі її в оренду, від об’єктів, «тендерні» кошти участі і забезпечення);
• із вільних залишків районних бюджетів у порядку, визначеному статтею 14 Бюджетного кодексу;
• трансфертів (це коли гроші перекидають з інших місцевих бюджетів безвідплатно і безповоротно), якщо треба утримувати, ремонтувати чи будувати об’єкти спільного користування;
• із дотацій (безвідплатних та безповоротних допомог) з обласного чи державного бюджетів;
• із субвенцій (грошова допомога з державного бюджету місцевим на конкретні цілі) для вирівнювання бюджету, відповідно до вимог статей 93 та 101 Бюджетного кодексу.

– Ну, де ж те комунальне майно, якщо воно передається на територіальні громади за місцем знаходження? Або сто відсотків від прибутку комунальних підприємств. Хто їх достатньо має? – каже Василь Курилас.

– Що буде далі? Зараз розглядають питання про субвенцію з держбюджету на утримання апаратів. Бо надходжень з місцевих бюджетів районного рівня немає, – каже Василь Курилас.

Але законодавство не забороняє районній ланці домовлятися із місцевими громадами про взаємну допомогу: наприклад, місто може дати кошти району. Навіщо це робити місцевій громаді незрозуміло.

Різні версії, як бути далі з районами

За словами Олександра Солонтая, у Концепції децентралізації була «значно інша», ніж зараз впроваджена, модель адміністративного устрою. Замість районних рад мали бути районні виконкоми. За зміни Верховна Рада не проголосувала. Олександр Солонтай каже, що через дискусії та невизначеність. 

– Одні вважають, що районна ланка взагалі зайва. Інші пропонують заміну на префектів, без районних рад. Треті наполягають, що має бути районне керівництво разом з обраною районною радою з певних компетенцій. Четверті – що треба змінити підпорядкування: зараз голова райдержадміністрацій підпорядковується Президенту, а має бути під Кабінетом Міністрів, – пояснює Олександр Солонтай.

Василь Курилас каже, що «по суті обговорення змін відбулися у 2019-2020 роках» і загалом «модель зрозуміла». Крім одного: немає спільної думки щодо районної ланки.

– Усе тяжко йде. Так і не зрозуміло: відмовляться чи не відмовляться від районного рівня, – каже Василь Курилас.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.