Прокуратура доводитиме в апеляції що екс-заступник голови Рівненської ОДА таки брав хабар

Прокуратура вирішила подати апеляцію на вирок Дубенського міськрайонного суду, яким екс-заступника голови Рівненської ОДА виправдали щодо епізоду хабарництва та визнали винним у шахрайстві.

Про це «Четвертій владі» розповіла прес-секретарка прокуратури Рівненської області Людмила Суржук.

Подавала апеляцію прокуратура вчора, 28-го січня, в передостанній день дозволеного на це строку – адже 29-го січня спливає 30-денний термін з дня оголошення вироку суду.

– Прокуратура області відстоюватиме у Рівненському апеляційному суді позицію щодо скасування рішення суду першої інстанції, визнання обвинуваченого винним у вчиненні корупційного кримінального правопорушення та притягнення до встановленої  законом відповідальності, – каже Людмила Суржук.

Згідно із матеріалами досудового розслідування та обвинувальним актом посадовець обвинувачувався в одержанні неправомірної вигоди у сумі 11 тисяч доларів США, поєднаної із вимаганням, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Поки що нам не вдалося сконтактувати з Тарасом Пустовітом чи його адвокатом, щоб почути їхню думку стосовно цієї апеляції.

В той же час 16-го січня 2019-го року з'явився висновок Великої Палати Верховного Суду, який може мати безпосередній вплив на долю апеляції.

У постанові йдеться що «процесуальні документи, які стали підставою для проведення негласних слідчих розшукових дій (ухвали, постанови, клопотання, які дозволяють прослуховування і відеоконтроль), і яких не було вчасно відкрито стороні захисту, можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази».

Що таке вчасне відкриття матеріалів стороні захисту, пояснює стаття. 290 Кримінального процесуального кодексу. Вона передбачає що сторона захисту має право ознайомитися з усіма матеріаліами, які зібрало обвинування, перед тим як справу почне розглядати суд.

Тепер же, якщо процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження, усі подальші дії, які слідство проводило на основі цих дозволів, не можливо використати як докази в суді.

Це значить, що рішення суду першої інстанції можуть скасувати в апеляції взагалі, визнавши Тараса Пустовіта невинним навіть в шахрайстві. Попри те, що є докази, що він погодився взяти кошти. Але, з правової точки зору, тепер суд їх може не враховувати.

Суддя Олександра Жуковська допустила як доказ відомості про «контроль за вчиненням злочину» (відомості стосуються мічення та передачі коштів тодішньому посадовцю Тарасу Пустовіту – авт.), а постанова прокурора з дозволом на це була розсекречена вже в суді.

Тож тепер, в апеляції, усі слідчі дії, які стосувалися передачі коштів посадовцю, можуть бути визнані як недопустимі докази. Звісно, є ще свідчення учасників схеми, але в будь-якому разі доказова база може сильно зменшитися під час апеляції.

Чому суд не зміг врахувати як доказ відео передачі коштів Тарасу Пустовіту, та яких ще помилок допустилася прокуратура, розслідуючи цю справу, читайте невдовзі в розслідуванні «Четвертої влади». 

Нагадуємо, екс-заступнику голови Рівненської ОДА Тарасу Пустовіту присудили відвідувати психолога.

Слідкувати за цією справою можна за тегом Тарас Пустовіт.