Чому ексзаступника голови Рівненської ОДА, звинуваченого у хабарництві, судять заново

Рік тому Дубенський міськрайонний суд визнав ексзаступника голови Рівненської облдержадміністрації Тараса Пустовіта винним у шахрайстві. Але Волинський апеляційний суд скасував вирок. Зробив це з подачі прокуратури, яка наполягає на тому, що ексчиновник вимагав і взяв хабар.

Тепер справу розглядають у Дубні по новому колу. Проміжок між найближчими засіданнями – три місяці.

Майже чотири роки суду

Нагадаємо, у січні 2015 року оперативники СБУ затримали тодішнього заступника голови Рівненської ОДА Тараса Пустовіта. У його машині острозька перевізниця Валентина Андрейченко, нібито за сприяння у перемозі на конкурсі автоперевезень по Рівненщині, передала йому 8 тисяч доларів.

Після цього перевізниця написала заяву, в якій стверджувала, що раніше з цією ж метою давала посадовцю ще три тисячі доларів хабара.

Однак суд не знайшов достатніх доказів попереднього хабара. А в передачі восьми тисяч доларів побачив шахрайство, а не вимагання неправомірної вигоди.

Суд тривав майже чотири роки.

І 29 грудня 2018-го виправдав експосадовця у злочині щодо вимагання та отримання хабара, але визнав винним у шахрайстві. Призначив позбавлення волі на два роки, звільнив від цього покарання (за сприяння у розкритті злочину), встановив іспитовий строк на два роки і присудив відвідувати психолога.

Прокуратура Рівненської області з таким рішенням не погодилася і подала апеляцію. Після апеляції прокуратури Тарас Пустовіт подав зустрічну апеляцію з вимогою визнати частину доказів прокуратури недопустимими.

Рівненський апеляційний суд передав справу на Волинь.

Волинський апеляційний суд у червні 2019-го скасував вирок Дубенського суду. І відправив справу на новий розгляд.

Ризик технічного розвалу справи

«Четверта влада» писала про ризики, через які при повторному розгляді цієї справи Тарас Пустовіт має більші шанси на повністю виправдальний вирок.

Зокрема про те, що у січні 2019-го року з’явилося роз’яснення Верховного суду, яке можна витлумачити так, що віддаючи справу до суду, прокуратура не дотрималася усіх вимог закону. І частину доказів, які врахував Дубенський суд, під час нового розгляду можуть визнати недопустимими (бо з ними завчасно не ознайомили адвоката).

Водночас в жовтні 2019-го року з'явилася нова постанова з роз'ясненням Великої палати Верховного суду, згідно з якою, висновок про недопустимість доказів не такий однозначний.

Тож шансів зовсім уникнути покарання через недопустимість доказів у експосадовця поменшало.

Офіційною мовою це звучить так (якщо заплутаєтеся – переходьте відразу до доступнішого пояснення нижче – ред.):

«Якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення».

Перекладаємо, про що йдеться, доступнішою мовою:

Прокурор дозволяє провести контроль за дачею хабара, який вимагають. Оперативники беруть долари і помічають їх спеціальною фарбою, яку видно тільки під ультрафіолетовою лампою. Наприклад, як на фото:

Потім ці гроші передають вимагачу. Якщо він їх бере в руки, то додатково з'являється доказ, що він їх точно взяв. При цьому ведеться прихований аудіо- чи відеозапис.

Постанову, якою прокурор дозволив цей контроль за вчиненням злочину, потрібно показати адвокату обвинуваченого ще до того, як почнеться судовий розгляд справи. Тому що цей документ – доказ того, що ця процедура проведена законно і адвокат має це знати, готуючись до захисту.

А в цьому випадку постанову прокурор показав адвокату вже під час судового розгляду, а не перед ним. Бо раніше у судовій практиці вважалося, що цю постанову не обов'язково показувати (вона була засекречена). І це могло стати фактично технічною зачіпкою для визнання контролю за вчиненням злочину незаконним і виправдання посадовця, який взяв гроші.

Могло б, якщо б не жовтневе роз'яснення Великої палати Верховного суду.

Чому справа може тягнутися ще кілька років

По новому справу почали розглядати в суді у жовтні 2019-го. У грудні 2019-го суд провів два засідання і призначив наступне на березень 2020-го року. Розрив три місяці між засіданнями – бо в Дубенському міськрайонному суді судити може лише один суддя.

Коли справу Пустовіта тільки почали розглядати в Дубенському суді, повноваження там мали восьмеро суддів.

Суддя Руслан Ралець впродовж 2019-го року розглянув 3 тисячі 99 судових справ, із них кримінальних – 110. Станом на 31 грудня 2019-го в його провадженні є 761 справа, серед яких і 74 кримінальних.

– При цьому нормативне навантаження на одного суддю – 183 розглянутих справи на рік, – каже суддя-спікерка Дубенського суду Олександра Жуковська. –Таким чином, реальне навантаження судді Руслана Ральця у 2019 році перевищує майже у 17 разів нормативне.

Олександра Жуковська пояснює, що через надмірне навантаження справи розглядаються довше і розриви між судовими засіданнями більші. А оскільки головуючий суддя – єдиний суддя в Дубенському районі, який здійснює правосуддя, він виконує функції і слідчого судді.

– Передовсім суддя змушений розглядати кримінальні провадження щодо людей під вартою, адже їх права уже обмежені, клопотання і скарги як слідчому судді, строк розгляду яких становить від 24-х до 72-х годин, а також судові справи, які стосуються інтересів дітей, обмежено дієздатних і недієздатних людей, – додає суддя-спікерка.

Тому судові засідання у кримінальному провадженні щодо обчинувачення Тараса Пустовіта призначаються по мірі можливості.

– Інтервал може бути скорочений за умови, якщо в Дубенському суді заповнять вакантні посади суддів, – каже Олександра Жуковська. – Або мені нададуть повноваження здійснювати правосуддя безстроково. Оскільки саме це зменшить поточне навантаження на головуючого суддю.

Наразі, за словами судді-спікерки, у кримінальному провадженні щодо Тараса Пустовіта досліджують докази.

Інформація для розуміння строків розгляду – цю справу суд розглядав майже 4 роки (одна суддя близько 18 місяців й інша ще 27 місяців). За 27 місяців суддя витратила на розгляд справи 30 робочих днів. Порахуйте, скільки може тривати ця справа, якщо її розглядатимуть 4 дні на рік.

Стежити за цією справою можна за тегом Тарас Пустовіт.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуці.