Примусова благодійність заборонена: роз’яснення НСЗУ щодо ситуації у Рівненській стоматполіклініці

Благодійність у медичних закладах сама по собі не заборонена. Заборонено примушувати до благодійності, та ще й з фіксованими сумами.

Так робили у Рівненській обласній стоматологічній поліклініці, що є комунальним закладом облради. Кожного пацієнта, який там робив рентгенографію, примушували заплатити у реєстратурі «благодійний (добровільний) внесок у вигляді безповоротної фінансової допомоги у сумі 70 гривень». 

«Четверта влада» описала історію з «благодійним» рентгеном. І звернулася до Національної служби здоров’я України (далі – НСЗУ чи служба здоров’я) за роз’ясненнями. 

Рівняни відмовилися бути «благодійниками»

Як ми вже писали, 20-річна рівнянка Олександра у жовтні 2023 року лікувала зуби у приватного стоматолога. Їй треба було зробити рентгенографію – і вона разом зі своїм хлопцем Анатолієм пішла в Рівненську обласну стоматологічну поліклініку. Поліклініка має договір із НСЗУ на надання дорослим і дітям стоматологічної допомоги.

Працівниця рентген-кабінету сказала пацієнтці заплатити в реєстратурі сімдесят гривень «благодійного внеску» – і тоді вона отримає знімок.  Пара відмовилася платити і розповіла цю історію «Четвертій владі».

Як виявилося, за рентгенографію Олександра мала би сплатити, бо у випадку планового лікування ця послуга не покривається НСЗУ. Але оплата мала бути офіційною, а не як «благодійний (добровільний) внесок».

Після того, як «Четверта влада» звернулася до керівництва закладу за коментарями, в обласній стоматполіклініці вже офіційно почали брати плату за послугу рентгенографії – ті ж самі 70 гривень, які вимагали в Олександри внести «добровільно».

Примусова «благодійність» заборонена

Головним питанням у запиті «Четвертої влади» до НСЗУ було таке: «Чи є порушенням умов договору з НСЗУ той факт, що фактична оплата за рентгенографію проводиться через бухгалтерію закладу як примусовий «благодійний внесок» із фіксованою сумою? 

НСЗУ пояснює: переважна більшість комунальних стоматологічних клінік у нашій країні працюють на платній основі і можуть офіційно запроваджувати платні послуги. Вони мають «прозоро формувати ціну і конкурувати за клієнтів, як повноцінні комерційні структури».

«Вимагання грошей під прикриттям "благодійних" внесків є порушенням пункту 2 частини 1 статті 1 Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації". Благодійні внески не можуть бути обов’язковими для сплати, а будь-які примусові збори коштів – неприпустиме явище в медзакладах», – йдеться у роз’ясненні НСЗУ.

Якщо ж пацієнту безпідставно відмовляють у безоплатному наданні медичної послуги, яку оплачує НСЗУ, або вимагають за неї гроші, то це порушення договору між Національною службою здоров’я та закладом.

Чому державна підтримка здоров’я не включає планове лікування зубів і ясен дорослих

З пояснення НСЗУ виходить, що Програма медичних гарантій, за якою НСЗУ оплачує медичні послуги українцям, найперше охоплює напрямки, «які допоможуть знизити рівень смертності та збільшити тривалість життя». Їх називають пріоритетними. Зокрема, це:

• первинна, амбулаторна й екстрена медична допомога;

• медичні послуги, пов’язані із вагітністю, пологами і здоров'ям дітей (від народження до вісімнадцяти років);

• психічне здоров’я і його підтримка;

• реабілітація і доступність життєво необхідних ліків;

• профілактика, діагностика й лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2-го типу, бронхіальної астми й хронічних обструктивних захворювань легень, онкологічних захворювань, розладів психіки та поведінки;

• лікування, локалізація та ліквідація спалахів інфекційних хвороб, ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, вірусних гепатитів B та C.

Планова стоматологічна допомога дорослим – не пріоритетна. Бо надто дорого обходиться державі. І дорогою стає з вини самих пацієнтів.

«Як свідчить практика, про здоров’я зубів пацієнти починають піклуватися зазвичай тоді, коли виникає занедбаний патологічний процес, що вимагає комплексного і часто дорогого лікування», – йдеться у відповіді служби. 

Окрім того, зауважують експерти НСЗУ, «стоматологічна допомога є дороговартісною… у всьому світі. У багатьох країнах, навіть економічно успішних, стоматологія виключена з програм державних гарантій».

Водночас служба здоров’я переконує, що «збереження стоматологічного здоров’я українців є важливим для системи охорони здоров’я нашої держави». Тому в 2021 році НСЗУ таки виокремила стоматологічну допомогу в окремий вид амбулаторної допомоги за Програмою медичних гарантій.

Але дорослим оплачують допомогу лише у кризових випадках, а дітям до 18 років – і планову, й ургентну. Бо, як пояснює служба, планова допомога дітям «запобігає погіршенню загального здоров'я дитини».

Водночас НСЗУ сподівається, що до 18 років «у дитини вже мають бути сформовані правильні навички гігієни ротової порожнини та догляду за зубами».

Тобто стоматологічне здоров’я – це персональна відповідальність кожного. Якщо дорослі хочуть менше витрачати власних грошей на стоматологію, то мають краще доглядати за зубами і яснами своїми і своїх дітей.

Що таке планова й ургентна стоматології

НСЗУ пояснила різницю між ургентними й плановими випадками.

Ургентна стоматологія – це зняття гострого болю та лікування станів, які загрожують життю. Зокрема, це пульпіт, перелом зуба, невралгія трійчастого нерва, хімічні опіки слизової оболонки порожнини рота, слинокам’яна хвороба, карбункул і фурункул щелепно-лицевої ділянки, травми м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки, губ, слизової оболонки порожнини рота та язика.

Нагадуємо, таку допомогу, включно з рентгенографією та томографією, дорослі пацієнти мають отримувати безоплатно – за них платить служба здоров’я.

Планова стоматологія – це проблеми, які не загрожують життю безпосередньо, але потребують медичного втручання. Наприклад, лікування карієсу, чистка зубного каменю тощо. Планову стоматологічну допомогу і всі супутні обстеження дорослі оплачують власним коштом.

Також НСЗУ звертає увагу пацієнтів: «Ортодонтичні процедури та протезування не покривається в межах Програми медичних гарантій. Ці послуги визначені Кабінетом Міністрів України як платні. Тобто вони можуть оплачуватися за кошти пацієнта або коштом окремих програм місцевого бюджету». У Рівному таких програм немає.

Як пацієнту поскаржитися на вимагання грошей

Національна служба здоров’я нагадує інструкцію, як скаржитися, якщо в медичному закладі, який має підписані з НСЗУ договори, вимагають сплатити гроші або відмовили у самій медичній послузі, за яку сплачує служба:

• насамперед потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якій написати про укладений договір, про державне фінансування за цим договором та вимагати усунення порушення права на безоплатні медичні послуги за вказаним договором. Обов’язково потрібно наполягати, щоб у закладі заяву зареєстрували і надали їй вхідний реєстраційний номер;

• якщо це не дало належного результату, звернутися до обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою) вже на дії головного лікаря медичного закладу (про відсутність реагування). У Рівненській області – це Департамент охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації. У цій заяві також треба вимагати усунення порушення права на безоплатні медичні послуги. Заяву пацієнта також мають зареєструвати як вхідний документ і так само письмово на неї відреагувати. НСЗУ каже, що зазвичай такої скарги достатньо для усунення порушень;

• якщо ж і після другої скарги немає належної відповіді, пацієнт може звернутися зі скаргою до НСЗУ через електронну форму на її сайті.

Правозахисник у сфері медичного права благодійної організації «100 відсотків життя Рівне» Євген Новицький каже, що НСЗУ зараз дуже добре реагує на такі скарги і примушує заклади повертати гроші.

– Якщо ж таке порушення у закладі повторюється, НСЗУ може припинити йому виплати за договором. І тоді вони узагалі лишаться без грошей, а влада їх по голові за це не погладить, – пояснює Євген Новицький.

«Четверта влада» докладно розповідала, як і куди треба скаржитися пацієнтам, якщо медики вимагають гроші і порушують їхнє право на безоплатну допомогу за договором із НСЗУ.

Медзаклади зобов’язані публічно звітувати

Якщо медичний заклад збирає з пацієнтів чи юридичних осіб благодійні внески, його адміністрація зобов’язана відкрито звітувати: скільки зібрали і на що витратили.

Це вимога Міністерства охорони здоров’я (наказ №848 від 25 липня 2017 року). Вимога діє з 1 січня 2018 року.

Звіт про зібрану благодійну допомогу має бути щоквартальним і розміщуватися відкрито на території медзакладу у загальнодоступному місці. Наприклад, на дошці оголошень, на сайті медзакладу, якщо такий є, або ж на сайті обласного департаменту чи управління охорони здоров’я.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу»

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.