У Рівненській обласній стоматологічній поліклініці запровадили прозору оплату: але є нюанс

У грудні 2023 року ми розповіли, як у Рівненській обласній стоматологічній поліклініці, що на вулиці Поштовій, 11 у Рівному, збирали з пацієнтів гроші за медичні послуги під виглядом благодійних внесків.

Нині ситуація в поліклініці трохи змінилася. Це з’ясувала журналістка «Четвертої влади», авторка цього тексту. Звернулася в заклад по медичну допомогу – і заплатила за неї через QR-код за допомогою додатку «Приват24». Сплатити благодійний внесок не пропонували ні їй, ні кільком іншим пацієнтам, яких опитала журналістка.

Розповідаємо деталі, а також – скільки грошей поліклініка заробила на послугах і зібрала благодійними внесками за дев’ять місяців 2024 року.

Приймають оплату за стоматологічні послуги

Рік тому у Національній службі здоров’я України (НСЗУ) на наш запит вкотре пояснили, що підміняти оплату за медичні послуги примусовими «благодійними внесками», як це робили у Рівненській обласній стоматполіклініці, заборонено.

Цьогоріч у закладі пацієнтам пропонують оплатити медичні послуги не тільки через термінал (з паперовою квитанцією) чи готівкою в реєстратурі (з квитанцією від прибуткового касового ордеру), але й онлайн.

К’юар-коди з посиланнями на онлайн платежі є у реєстратурі та у кабінетах.

Журналістка не перевіряла, яке призначення написане у квитанції з терміналу: благодійний внесок чи справжня оплата. Але двом іншим пацієнткам, які мали готівку, в реєстратурі видали квитанції з правильним формулюванням про оплату стоматологічної допомоги й мокрою печаткою поліклініки. Інколи в квитанції пишуть: «За діагностичні послуги».

Тож маємо підстави вважати, що в закладі почали більш прозоро приймати оплату за стоматологічні послуги. Зокрема, думаємо, завдяки проактивній позиції окремих пацієнтів і нашому розслідуванню про їхню відмову платити «благодійний внесок».

Але зберігся ризик примусової «благодійності»

У відповідь на наше запитання у запиті, якi способи оплати за стоматологiчнi послуги у них нині практикують, Рівненська обласна стоматологічна поліклініка повідомила, що розрахуватися можна так:

• через банківський термінал (він у приміщенні реєстратури. – Авт.);

• готівкою безпосередньо у касі поліклініки (теж в реєстратурі. – Авт.);

• сплачуючи гроші в банку на розрахунковий рахунок підприємства (на вимогу й потребу пацієнта, к'юар-код – це онлайн-доступ до рахунку. – Авт.);

• «у вигляді добровiльного благодійного внеску, вiдповiдно до постанови Кабінету Міністрів України вiд 4 серпня 2000 року №1222 (iз змiнами) “Про затвердження Порядку отримання благодiйних (добровiльних) внесків і пожертв...”». 

Благодійність – не оплата 

Ми звернули увагу на те, що серед способів оплати за стоматологічні послуги досі є «благодійний (добровільний) внесок». І запитали у правозахисника у сфері медичного права, представника благодійної організації «100 відсотків життя Рівне» Євгена Новицького, чи правомірно це.

– Вони даремно це додали. Це радше інерція з минулого. Благодійний внесок законом дозволений – і це нормально. Але треба чітко розвести у різні боки сплату і внесок. Сплата повинна проходити як сплата, – каже Євген Новицький.

Правозахисник пояснює: «Благодійний внесок має бути благодійним». Наприклад, каже Євген Новицький, «людина оплатила лікування, їй його надали, вона така щаслива, приходить і каже: “Я хочу допомогти вашому лікувальному закладу”». І це має бути «виключно добровільно, якщо немає жодного примусу».

Для чого поліклініка використовує благодійні внески

Ми запитали у директорки Рівненської обласної стоматологічної поліклініки Валентини Сухляк, чи досі практикується в поліклініці залучення коштів від пацієнтів через псевдоблагодійність, про що ми писали в розслідуванні «Псевдоблагодійність у Рівненській обласній стоматологічній поліклініці».

– У нас ніколи не було псевдоблагодійності, – заперечила Валентина Сухляк.

– Ну, коли гроші за рентген проводили як благодійний внесок, – нагадала журналістка.

– Ну, це ж благодійний внесок… Фактично людина має сама обирати… І це не всі мають мусово, це благодійність, це добровільно, – відповіла директорка.

Зі слів Валентини Сухляк, благодійні внески у стомаполіклініці таки збирають: частково для самого закладу, частково – для благодійного фонду «Допомога і підтримка».

Через фонд гроші проводять для закупівлі «якихось матеріалів, які ми не можемо в певний період часу купити офіційно». Наприклад, препарати чи матеріали, які проходять сертифікацію чи її поновлення.

– Благодійний фонд може будь-що і в будь-який період купити, – каже Валентина Сухляк.

Також, каже керівниця, за благодійні гроші купують вироби, які потрібні для роботи, але які не визначаються як засоби медичного призначення. Наприклад, проявники для рентгенівської плівки або саму плівку. І поліклініка не купує плівку через свої рахунки, щоб уникнути питань від аудиторів.

Із відповіді на наш запит до закладу, за період з 1 січня по 30 вересня 2024 року у Рівненській обласній стоматполіклініці зібрали благодійними внесками 279 тисяч 239 гривень. У той же період, враховуючи залишки з минулого року, витратили трохи більше: 322 тисячі 526 гривень. На ці гроші купили медикаменти, дезінфекційні засоби та вироби медичного призначення: рукавички, стоматологічні одноразові насадки чи матеріали для пломбування.

Скільки заробили на послугах і як витратили 

На наш запит Рівненська обласна поліклініка також повідомила, що за період з 1 січня по 30 вересня 2024 року за надані стоматологічні послуги надійшло 9 мільйонів 179 тисяч гривень. Враховуючи залишок із попереднього року, заклад за цей же період витратив більше – 10 мільйонів 380 тисяч:

• 7 мільйонів 18 тисяч гривень на заробітну плату;

• 1 мільйон 558 тисяч гривень на сплату Єдиного соціального внеску (обов’язкове відрахування до загальнодержавного соціального страхування, з якого потім беруть гроші для пенсій, виплат безробітним, лікарняних та нещасних випадків на виробнитцвах. – Авт.);

• майже 62 тисячі гривень на товари господарського призначення;

• майже 1 мільйон гривень на медикаменти, дезінфекційні засоби та вироби медичного призначення;

• 446 тисяч гривень на послуги дератизації (боротьба з гризунами. – Авт.), обслуговування пожежної та охоронної сигналізацій, інтернет, зв’язок та інше;

• 9 тисяч 275 гривень на оплату навчання з видачею посвідчень, оплату пільгової пенсії та банківських послуг;

• 49 з половиною тисяч гривень на придбання основних засобів (це різні матеріальні активи, потрібні для господарювання: машини, пристрої, будівлі і под. – Авт.);

• майже 237 тисяч гривень на оплату опалення, електрики, водопостачання й водовідведення.

Виключно офіційні платежі за тарифами

Ми звернулися до НСЗУ із запитанням: на що мають звертати увагу пацієнти, щоб пересвідчитися, що їх не обманюють і що вони сплачують за медичну послугу прозоро й законно? Особливо якщо готівкою в закладі.

Служба вкотре пояснює: якщо медичний заклад уклав із НСЗУ договір за Програмою медичних гарантій, то він має «надавати пацієнтам медичну допомогу повністю безоплатно в межах законтрактованих пакетів». Тобто увесь перелік послуг, які зазначені в додатках до такого договору. 

Речник НСЗУ Віталій Андронік підказав, що знайти договір можна у відкритому доступі на сайті служби в розділі «Про укладення договорів» з наступним переходом у розділи «Укладені договори« / рік / рівень допомоги (первинний, спеціалізований) / область / обрати файл за кодом ЄДРПОУ закладу.

Код можна загуглити. Наприклад, у Рівненської обласної стоматологічної поліклініки код ЄДРПОУ – 02000062. Але поліклініка більше не має договору з НСЗУ, тому всі медичні послуги у ній, навіть термінові при гострому болю, – платні (чому так сталося, про це буде окремий матеріал. – Ред).

Якщо медична послуга не покривається Програмою медичних гарантій, пояснюють в НСЗУ, то оплата за неї «здійснюється виключно у вигляді офіційних платежів згідно з переліком і тарифами, визначеними власником лікарні або уповноваженим органом». 

Власники комунальних медзакладів – місцеві ради: обласні, міські, селищні, сільські. Це їхні депутати затверджують тарифи. А офіційний платіж – це оплата за рахунком, за реквізитами чи з отриманням квитанції від прибуткового касового ордеру із зазначеною послугою.

НСЗУ звертає увагу: всі державні та комунальні медичні заклади мають оприлюднити на своїх офіційних сайтах чи інформаційних стендах у своїх приміщеннях «повну інформацію» про платні й безоплатні послуги, які вони надають.

Перелік платних послуг наразі визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг…» №1138 від 17 вересня 1996 року.

З 1 січня 2025 року вона втратить чинність – і її замінить нова: «Деякі питання надання послуг з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб» № 781 від 5 липня 2024 року.

На примусову благодійність треба скаржитися

«З примусовою благодійністю працюють правоохоронні органи», – кажуть в НСЗУ. 

І додають: якщо пацієнтів змушують зробити благодійний внесок або сплатити за послуги, що входять до Програми медичних гарантій, пацієнтам треба скаржитися, щоб служба допомогла повернути гроші.

Це можна зробити через електронну форму на сайті НСЗУ в розділі «Громадянам» або за телефоном контакт-центру 16-77. Оператор допоможе оформити звернення», – пояснили в НСЗУ.

Служба наголошує: «Важливо надати якомога більше фактів та доказів вимагання коштів (чеки, фото чи відео, імена медпрацівників, які вимагали кошти). Це допоможе встановити факт вимагання та повернути пацієнту кошти».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 30 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші для ініціативи «Рівненський дрон», яка складає FPV-дрони для бійців на передовій. Долучайтеся, будь ласка.

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу» 20-ма гривнями.

Підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці, вотсапі. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалів.