Пустеля, а не зелена зона: як нищать дерева на рівненських кладовищах

За останні три роки на кладовищах Рівного зрізали понад півтори сотні дерев, але не висадили жодного.

Люди бідкаються – комунальники знизують плечима: мовляв, смаки у всіх різні: когось і зрізані дерева влаштовують. Та й узагалі проблеми не бачать: рідним померлих не заборонено садити на ділянці, яку вони доглядають, те, що їм до душі. Але є шість але. 

Кладовище може перетворитися на пустелю

Рівнянка Вікторія (ім’я змінене) живе на Боярці. Розповідає, що місцеве кладовище давно закрите і є чи не єдиною зеленою зоною в цьому районі. Кілька місяців тому вона помітила на кладовищі свіжі пеньки замість дерев.

– Інших зелених зон на Боярці немає, тому це кладовище – майже як парк. Люблю ходити через нього на роботу і з роботи. Дивлюся на зелень – і відчуваю, як заспокоююся.

На думку рівнянки, на кладовищі варто висадити додаткові дерева обабіч асфальтованих доріжок. Вони захищатимуть перехожих від спеки.

– Однак поки я бачу, що на кладовищі дерева лише зрізають. Так воно невдовзі перетвориться із зеленої зони на пустелю, – каже Вікторія.
Незадоволена зрізанням дерев на кладовищі і персіонерка Марія. Вона живе неподалік кладовища «Грабник», що в центрі міста.

Пані Марія розповідає, що робітники обрізають дерева недбало: гілля кидають згори і руйнують пам'ятники, також не завжди огороджують пішохідну зону. 

– Якщо дерев не буде, то в центрі міста одні хрести стоятимуть. Дерево – то ж корисно. Без них улітку спека, – каже пані Марія.

Марія зверталася у Держнагляд та в УЖКГ, але там були «некультурні працівники», які їй «не допомогли».

Вирубали понад півтори сотні за три роки, не посадили – жодного

У Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань написано, що кладовища «підлягають озелененню з найбільшим збереженням існуючих насаджень».

За утримання, в тому числі й озеленення, кладовищ у Рівному відповідає комунальне підприємство «Спецкомбінат – ритуальна служба» Рівненської міської ради.  

Керівництво підприємства повідомляє, що висаджують дерева, лише коли будують нове чи розширюють кладовище. А коли просто доглядають за територією, нічого не садять.

А на етапі догляду за територією, такі роботи в них не передбачені.

Упродовж останніх трьох років ні нових кладовищ, ні нових ділянок на кладовищах не робили. Відповідно, не садили й дерева.

Востаннє висаджували дерева, коли розширювали кладовища «Тинне» у 2011 році, «Новий Двір» у 2013 році та «Нове» у 2014 році.

За останні три роки на кладовищах міста, за документами, зрубали 161 дерево.

Що ж до свіжих пеньків на кладовищі «Дубенському», що на Боярці, то у Спецкомбінаті запевняють що це зрізали не цілі дерева, а лише стовбури від них. Нібито самі дерева зрізали ще давніше.

Шість невеселих пунктів про озеленення рівненських кладовищ 

Ніхто не знає, скільки на кладовищах росте дерев. Ні в Спецкомбінаті, ні в управлінні ЖКГ такої інформації немає. Так само ніхто не знає, скільки дерев у Рівному загалом. Управління житлово-комунального господарства мало інвентаризувати дерева та кущі в центрі міста ще торік, але не зробило цього, бо «не було грошей».

Комунальники самі знають, як і які обрізати чи зрізати дерева, і «вчити вчених не потрібно». Так вважає головний інженер КП «Спецкомбінат – ритуальна служба» Анатолій Вовк. Каже, що на кладовищі «Грабник» практично всі дерева перерослі та в аварійному стані і часто падають під час буревію. Додає, що обрізка дерев – справа смаку – комусь подобається, комусь ні.

У комісії, яка обстежує дерева і вирішує, чи треба їх спилювати, немає жодного фахівця з дерев – арбориста, дендролога тощо – самі чиновники. Активісти з громадської організації «Сад історій» минулого року самотужки запросили фахівця-арбориста з Києва, щоб він оглянув деякі міські дерева. Фахівець розповів, що дерева найчастіше хворіють від господарської недбалості, за ними не доглядають, а з часом вони стають аварійними і їх просто зрізають. 

Залучати спеціалістів, які оцінюватимуть стан дерев, не планують – у цьому «немає потреби».

– Звідки їх залучати? З-за кордону чи що? Я не бачу такої потреби. До мене ніхто не звертався щодо неправильної обрізки дерев. Навпаки ніяких звернень, що в нас обрізаються дерева неправильно. Ніхто не казав. Наоборот звертаються люди, що гілля торкається до пам'ятників, будь ласка, пообрізайте, – каже Анатолій Вовк.

Неправда, що на кладовищах не з’являються нові дерева. «Власники могил» (не передбачене оформлення права власності на могилу – ред.) можуть на власний розсуд садити що завгодно.

– І бузок садять, і туї, і ялинки садять, і що кому більше підходить, – розповідає Анатолій Вовк.

Каже, що комунальне підприємство саме не садить дерева, бо «не має права». Це правда, але на половину. За Порядком, комунальники не повинні доглядати за місцем поховання – могилою та ділянкою навколо неї. Решта території кладовища – доріжки та їх узбіччя зокрема – якраз-таки зона відповідальності комунальних доглядальників. Але й там садити дерева найближчим часом ніхто не планує.

Садити дерева – марудно для КП «Спецкомбінат – ритуальна служба». Бо потім за ними треба доглядати і шукати на це гроші. Так вважає співзасновниця громадської ініціативи з озеленення «Сад історій в Рівному» Оксана Майборода.

Вона розповідає, що щороку на озеленення міста витрачають приблизно вісімнадцять мільйонів гривень – в основному на озеленення клумб (зокрема, на висаджування однорічних квітів), також на обрізку дерев.

Чому важливий розвиток міського озеленення, можна детальніше прочитати в аналітичному дослідженні «Рівне нагрівається: як уникнути аномальних спек завдяки озелененню».

Складно визначитися, чия хата найкрайніша. Анатолій Вовк зрештою каже, що Спецкомбінат не дбає про озеленення кладовищ – лише про обрізку дерев. Каже, що садити нові – це відповідальність Тресту зеленого господарства. Але в УЖКГ це заперечили і сказали, що упорядкування кладовищ – завдання Спецкомбінату. Здається, коло замкнулося

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.