Кому земля: 14 соток в центрі Рівного хочуть віддати безкоштовно

Скандал та громадський резонанс спричинило питання безоплатного виділення 14 соток землі у центрі Рівного, на вулиці 16 Липня. Такий проект рішення винесений на розгляд депутатів Рівнеради третього травня.

Не вистачило чотирьох голосів, щоб віддати цю землю у приватні руки. Але це ще не означає, що не віддадуть. Лобіювали прийняття цього рішення депутати фракції «Батьківщини». А їхні союзники по опозиції, з фракції ВО «Свобода», не підтримали безоплатну передачу землі.

Портал «Четверта влада» з'ясовував, хто претендує на цю землю, чому виникло стільки суперечок, і чи правда, що там можуть побудувати торгово-розважальний центр.

В Україні для впливових чиновників та депутатів різних рангів земля давно стала товаром, на який сьогодні є великий попит. Особливо, якщо земельні ділянки знаходяться у комерційно привабливих місцях.

Чорний ринок землі квітне буйним цвітом, підриваючи віру в закон і справедливість у законослухняних громадян. Виділення землі на сесіях Рівнеради нерідко нагадує дитячу казочку про сороку-білобоку, яка «кашу варила, діток кормила: цьому дам, а цьому – ні».

Про земельну кашу, яку «заварюють» міські обранці, і яка нерідко обертається скандалом, громада здебільшого дізнається лише після юридичного узаконення виділених ділянок, коли повернення землі громаді стає майже неможливим.

Так було з ділянками під будівництво заправок на Ювілейному та на Басовому Куті, ділянок на території міського парку імені Тараса Шевченка. Прикладів є чимало. Цього разу земельна каша «вихлюпнула» за межі «котла».

За що сварка?

Питання, яке збурило депутатів, а потім і громадськість, стосується виділення 14 соток землі (0,1443 га) на вулиці 16 Липня, 31-А. Як такий проект рішення потрапив на сесію Рівнеради?

Двоє мешканців будинку на цій земельній ділянці поскаржилися до прокуратури щодо невиконання рішення суду, яким міську раду було зобов’язано оформити документи щодо відведення земельної ділянки цим громадянам.

Як повідомив старший помічник прокурора Рівненської області з питань доступу до публічної інформації Віктор Купчик, 6 травня 2011 року прокуратурою області винесено протест голові Рівненської міської ради на незаконні дії.

За результатами розгляду протесту, управлінням земельних відносин, на виконання постанови Рівненського міського суду від 12 травня 2008 року, підготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у спільну сумісну власність Олександру та Тетяні Мамчурам (сину та матері – авт.) для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Цей проект передано в земельну комісію, а далі на сесію.

Нині ця ділянка належить громаді Рівного, але обліковується за Рівненською дирекцією Львівської залізниці (будинки на цій земельній ділянці колись належали залізниці).

Керівник фракції ВО «Батьківщина» у Рівнераді Юрій Запорожець та депутат цієї ж фракції, очільниця Рівненської міської організації ВО «Батьківщина» Марія Конощук просили колег підтримати рішення.

Посилалися при цьому на те, що громадяни зверталися до приймальні їхньої політичної сили з проханням допомогти у вирішенні проблеми. Проблема ж, на їхню думку, полягає в тому, що рівняни, володіючи будинком в центрі Рівного, кілька років не можуть отримати земельної ділянки під цим будинком.

Вже навіть суд першої та апеляційної інстанції зобов’язав міську раду надати цю ділянку. Переглянути постанову суду можна за посиланням.

12 травня 2008 року Рівненський міський суд (справа №2а-993/07) зобов’язав Рівненську міську раду підготувати та вчинити всі дії для оформлення та безоплатної передачі позивачам у спільну сумісну власність спірної ділянки (рішення суду Мамчури показали журналісту, але не дозволили скопіювати – ред.).

Рівненська міська рада оскаржила до Львівського апеляційного адміністративного суду рішення Рівненського міського суду від 2008 року.

Михайло Чепиль (представник міської ради Рівного) посилався на те, що у відповідності до вимог Земельного Кодексу України та Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», виключна компетенція щодо вирішення питань регулювання земельних відносин належить міській раді, інші органи не вправі вирішувати такі питання.

Окрім цього, як зазначив пан Чепиль, суд не взяв до уваги те, що квартал, у якому проживають позивачі, підлягає реконструкції та забудові будівлями громадського призначення.

Однак колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду залишила апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Рівненського міського суду від 2008 року без змін. Міська рада мала право оскаржити цю ухвалу до Адміністративного суду касаційної інстанції, але чомусь цього не зробила.

Державною виконавчою службою 30 вересня 2009 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і встановлено строк виконання рішення суду – до 06 листопада 2009 року. Рішення суду не виконано.

Службових осіб Рівненської міської ради оштрафовано двічі – на 340 і 680 гривень. Але й після цього рішення не виконано.

Прокуратура Рівного у 2010 році двічі відмовила у порушенні кримінальної справи стосовно посадовців міської ради за статтею 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення). У діях службових осіб Рівненської міської ради прокуратура не встановила складу злочину.

– Як відомо, громадяни Мамчури, що просять виділити землю на 16 Липня, посилаються на рішення суду від 4 грудня 2006 року, який виніс постанову на їхню користь, – розповідає депутат Рівнеради та очільниця обласного Держкомзему Світлана Богатирчук-Кривко.

– А ось рішення суду в аналогічній ситуації – від 29 серпня 2008 року – з тим же суддею Сергієм Боймиструком.

Переглянути постанову суду можна за посиланням.

Зверталися також двоє співвласників будинку, які хотіли, щоб по 10 соток на кожного виділили за рішенням суду.

І ось той самий суддя, який у 2006 році виніс рішення на користь позивачів, у 2008 році в аналогічній ситуації, відмовляє позивачам, мотивуючи тим, що вони мають частки у володінні, тому виділення їм по 10 соток кожному суперечить нормам чинного законодавства.

Як це може бути? – обурюється голова обласного Держкомзему (у 2011 році суддю Сергія Боймиструка Верховна рада обрала суддею Апеляційного суду Рівненської області – ред.).

Світлана Богатирчук-Кривко також зазначила, що не розуміє, чому міська рада не оскаржила це рішення. Принаймні їй про це нічого не відомо. Жодного слова про це не прозвучало й на сесії. А ще обурювалася тим, що перед сесією їй ніхто навіть не показав документів на цю ділянку.

За словами голови обласного Держкомзему, суд перевищив свої повноваження.

Бо регулювання земельних питань у межах міста є компетенцією виключно міської ради, і жоден суд не має повноважень вказувати міській раді скільки давати землі.

Інші депутати Рівнеради, зокрема заступник голови земельної комісії Рівнеради Людмила Туровська (фракція Народної партії), Юрій Вознюк («Фронт Змін»), Сергій Паладійчук («Єдиний центр»), також виступили проти безоплатного надання землі в центрі міста, вважаючи, що рішення суперечить нормам законодавства й не враховує інтереси громади Рівного.

Депутат Сергій Паладійчук запропонував виділити по 2 сотки землі під будинком – і не чіпати ділянку навколо. Мовляв, краще для міста було б продати цю ділянку інвестору, коли він знайдеться.

Депутат Людмила Туровська серед аргументів «проти» також зазначила, що оскільки в будинку чотири квартири, то неприпустимо давати землю лише двом власникам. При тому, що, мовляв, хто ж інші, не встановлено.

Керівник фракції Партії регіонів у Рівнераді Олексій Губанов зазначив, що влада має нарешті визначитися, чи буде вона й надалі відмовляти всім, хто прагне отримати землю в цьому районі міста, розраховуючи на зведення там ділового кварталу «Міленіум плаза».

На що міський голова Володимир Хомко відповів, що у перспективи розбудови «Міленіум плази» не вірить, бо проект вартістю мільярд гривень втілити у Рівному щонайменше найближчих 20 років не бачить можливостей. Але каже, що був би радий, якби на цьому місці збудували щось корисне для міста.

До речі, за словами заступника начальника управління містобудування та архітектури Сергія Боліщука, оскільки цей проект не доведено до кінця, то у скоригованому генплані міста такий об’єкт як «Міленіум плаза» не значиться.

Однак немає перешкод у будівництві на площі 14 соток, які просить приватизувати сім’я Мамчурів, торгово-розважального центру.

– Це громадська ділова зона, тому заборони будувати тут офіси, громадські розважальні центри тощо немає. Але про інвестиційний проект говорити передчасно. Неможливо це питання розглядати, доки не буде оформлено право власності на земельну ділянку і на об’єкт нерухомості.

Тоді, можливо, власнику потрібно буде ставити питання про зміну цільового призначення ділянки. Принаймні поки що ніхто не звертався з пропозиціями будівництва розважального центру. Треба визначитися з площею, яка буде під нерухомістю цих громадян. Тоді можна буде розглядати питання щодо інвестиційного проекту, – прокоментував порталу «Четверта влада» Сергій Боліщук.

До проекту рішення написали свої зауваження і члени депутатських комісій та начальники профільних управлінь. Переглянути проект рішення із зауваженнями депутатів та чиновників можна за посиланням.

Земельна комісія Рівнеради не підтримала це рішення і в резолюції написала: «на розгляд сесії». Такою ж були резолюції й заступника міського голови Андрія Філіна та секретаря Рівнеради Андрія Грещука.

Підтримали рішення 24 обранці (при необхідному мінімумі в 28 голосів – авт.), в основному депутати з ВО «Батьківщина».

«За» проголосував і колишній представник «Батьківщини» Анатолій Чугуєвець, а також Володимир Хомко та голова земельної комісії Рівнеради Мирослав Берташ.

Не дали жодного голосу «за» депутати з ВО «Свобода». Не голосували також депутати, на яких має вплив міський голова.

Підозри у корупції та інших правопорушеннях

У депутатських кулуарах обранці, особливо не добираючи слів, звинувачували колег у лобіюванні рішення в угоду власним інтересам.

Мовляв, не виключено, що заявники могли «простимулювати» проштовхування цього питання, аби, отримавши ділянку, згодом вигідно її продати якомусь інвестору й заробити на цьому.

Інші ж депутати припускали, що навпаки – «простимулювали» тих, хто був проти. З яких же причин одні підтримали проект, а інші – ні?

Голова фракції ВО «Свобода» у Рівнераді Олександр Лащук:

– Як можна дати понад 14 соток у сумісну власність, коли закон дозволяє тільки 10 соток на будинок? Земля у центрі Рівного, в комерційно привабливому місці.

Можна припустити, що хтось лобіював (не виключено, що й з певного інтересу) внесення цього питання й позитивне голосування за нього.

Припускаю, що депутати поспішають роздати землю до виборів і до встановлення в сесійному залі системи «Рада», коли буде видно, хто як голосує. Наша фракція у таких випадках обстоює ідею аукціону. Але на мою пропозицію щодо аукціону, на жаль, ніхто з депутатів не відреагував.

Заступник голови постійної депутатської комісії Рівнеради з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування Людмила Туровська:

– Стосовно цієї земельної ділянки думки членів комісії розійшлися: одні були – за, інші – проти. Тому питання не погодили, а винесли на розсуд сесії. Не зрозумілі два питання: чому в центрі міста виділяють аж 14 соток, і чому безоплатно, а не в оренду?

Адже, згідно із статтею 40 Земельного Кодексу, громадянам України, за рішенням органів місцевого самоврядування, можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в межах норм, визначених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 121, безоплатно громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в містах може бути надано не більше 10 соток.

А в заяві громадян зазначено площу понад 14 соток. У Постанові суду сказано, що кожен з позивачів має право на безоплатне одержання земельної ділянки по 10 соток, а разом – 20 соток.

За нормами 10 соток виділяється для обслуговування одного житлового будинку, а не кожному зі співвласників будинку по 10 соток.

Окрім того, згідно зі статтею 40 Земельного Кодексу, землю не обов’язково передавати громадянам у власність. Земля може бути передана і в оренду. Окрім того, норма «не більше 0,10 га» означає, що площа може бути виділена в розмірах необхідних для обслуговування будинку, тобто й менше 10 соток.

Ділянка знаходиться у центрі міста. В майбутньому можлива ситуація, коли її доведеться вилучати для потреб громади Рівного. Сьогодні подаруємо, а завтра будемо викуповувати?

Начальник Головного управління Держкомзему в Рівненській області, депутат Рівнеради Світлана Богатирчук-Кривко:

– Якщо в людей є нерухомість, то вони мають право виготовити документи на землю під нею. Але не обов’язково це має бути власність. Може бути оренда чи користування.

На індивідуальний будинок – не більше 10 соток. Щодо будинку на 16 Липня 31-А, то проекту не було на експертизі в управлінні Держкомзему.

Мені сказали, що там чотири квартири, де мешкають люди, а подають тільки власники двох. Коли я почула, що не всіх власників нерухомості вказано, то такого не може бути, що одним власникам – земля, а інші залишаться ні з чим.

Якби до нас прийшов проект на експертизу, то ми дали б негативний висновок. Бо в аналогічній ситуації люди скаржилися на нашу експертизу й отримали у суді відповідь, що немає підстав для скасування висновків експертизи.

Окрім цього, відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування», приймати рішення щодо земельних питань – компетенція виключно міської ради.

У цьому випадку суд розглядав бездіяльність міської ради – люди не отримали відповіді на своє звернення. Тому суд зобов’язав міську раду вчинити дію – розглянути питання. З цією частиною Постанови суду можна погодитися. Але диктувати, яку площу надати, суд повноважень не має.

Заступник начальника управління містобудування та архітектури Сергій Боліщук:

– Відповідно до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», перш ніж виділяти земельну ділянку, повинно пройти погодження з управлінням архітектури на предмет відповідності генплану і вивчення містобудівної ситуації.

Чи не перешкоджатиме власникам суміжних ділянок, чи не перекриватиме їм проїздів, проходів. Щоб не заблокувати район, ми інколи обмежуємо людей у подібних випадках. Стосовно цієї ділянки ми не проводили такого вивчення (на запитання журналіста, чому, відповів: «Не знаю» – авт.).

Є перевищення норми виділення – можна не більше 10 соток. Оскільки та ділянка обліковується за відділком Львівської залізниці, й у громадян Мамчурів немає погодження відділку, то ми не погоджуємо таких ділянок.

Начальник управління Держкомзему у місті Рівному Роман Гресько:

– Вихід для громадян Мамчурів такий: їм потрібно або створити юридичну особу – ОСББ, чи інше об’єднання, або перереєструвати житловий будинок, щоб він не був багатоквартирний. Тоді переробити документи на відведення землі.

Депутат Рівнеради Марія Конощук категорично відкинула звинувачення на адресу однопартійців з «Батьківщини» щодо буцімто проштовхування ними якихось «шкурних» питань і лобіюванні чиїхось інтересів, заперечивши корупційну складову.

Вона розповіла, що до приймальні їхньої політичної сили у грудні 2011 року повторно звернулися громадяни Мамчури, яким, з їхніх слів, влада чинить перешкоди в отриманні законної ділянки й не виконує рішення судів. Саме через це Марія Конощук і закликала колег з Рівнеради підтримати рішення.

– На цю сесію було подано понад 20 земельних питань, де є рішення судів, – каже вона. – Дивно, що представники влади, земельної комісії за одні голосують, за інші – ні. Вивчивши документи щодо 16 Липня, ми на фракції прийняли рішення підтримати. Тим паче, що це різні сім’ї, просто прізвища однакові. Ми з’ясовували (насправді це матір з сином – ред.).

А якщо депутати кажуть, що досі не визначено межі ділянки, то три роки минуло від останнього суду – 2009 року – то що, не можуть розібратися за три роки, які там межі?

Голова земельної комісії Рівнеради, депутат від Партії Регіонів Мирослав Берташ зазначив, що особливої думки з цього питання не має, бо не розбирався з ним.

Під час розгляду цього питання на комісії він був у відрядженні. Тож не знає нюансів, хоча й голосував «за». Каже, що вивчатиме його у разі, якщо воно знову надійде на розгляд комісії.

Не має особливої думки й позафракційний депутат Анатолій Чугуєвець:

– Мене попросили колеги з фракції «Батьківщина» підтримати це рішення. Тому я підтримав.

Хто ці колеги, депутат назвати не забажав.

Міський голова Рівного Володимир Хомко:

– Щодо цього питання, то я проголосував принципово, як того вимагають рішення суду. З огляду на те, що депутати Рівнеради проголосували всупереч цьому судовому рішенню, то, гадаю, найближчим часом будуть нові судові позови і звернення до прокуратури.

Однак, зважаючи на те, що депутати, на яких має вплив міський голова, не підтримали рішення, можна припустити, що очільник міста також зацікавлений, щоб земля залишилася у міста.

Історія мешканців будинку на 16 Липня, 31-А

У телефонній розмові співвласниця будинку Тетяна Мамчур навідріз відмовилася зустрічатися з журналістом порталу «Четверта влада». Мотивувала це тим, що боїться зробити собі ще гірше. Навіть розплакалась.

Зрештою на розмову погодився її чоловік – бізнесмен Олександр Мамчур (старший), батько співвласника – Олександра Мамчура (молодшого). Саме він займається веденням справи стосовно земельної ділянки.

За словами чоловіка, його сім’я понад шість років добивається безоплатної передачі земельної ділянки у сумісне володіння, про що неодноразово зверталася з клопотаннями до міської ради.

Попри три судові рішення на їхню користь, Рівненська міська рада продовжує чинити перешкоди. Оскільки на останній сесії, 3 травня, їм у черговий раз було відмовлено, то вони знову звернулися з клопотанням про дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у спільну сумісну власність земельної ділянки.

Зі слів Олександра Мамчура, будинок на вулиці 16 Липня 31-А весь належить на підставі права власності Тетяні Мамчур та Олександру Мамчуру (молодшому).

Співрозмовник показав документи на право власності на три квартири у цьому будинку, які, за його словами, родина викупила у колишніх власників. У четвертій вони мешкають з 60-х років.

У 2009 році, рішенням Рівненського міського суду, сім’я поділила між собою будинок на дві частини. Дві третини будинку (66%) належать Тетяні Мамчур, а третина (34%) – Олександру Мамчуру (молодшому).

Своє право на цей будинок заявники підтверджують також рішенням Рівненської міської ради №709 від 25 лютого 2004 року «Про зняття з балансу 3-х та 4-х квартирних житлових будинків». Цим рішенням їхній будинок було знято з балансу ЖКП «Паркове» і 08 вересня 2005 року передано матері та сину Мамчурам.

Після цього мати із сином звернулися в міську раду за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі 0,07215 гектара на кожну особу, що в підсумку становить 0,1443 гектара для спільного землекористування.

Чому саме 14 соток? Зі слів співрозмовника, ділянка межує з іншими ділянками, які мають власників: дирекція Львівської залізниці, Михайло Кирилов (колишній депутат Рівнеради, який отримав там ділянку, – авт.), сусідські будинки, які знаходяться на «червоній» лінії, майбутній квартал «Міленіум плаза».

Як каже чоловік, вони зверталися за консультаціями до відповідних структур щодо попередньої розробки документів на відведення землі. На його думку, така площа не суперечить земельному законодавству, бо у будинку два співвласника з розподіленими частками.

Закон, як він вважає, дозволяє на кожного до 10 соток (за цією логікою, якщо б у будинку було б 10 співвласників, то потрібно було б виділяти гектар? – ред.). З їхніми доводами погодилися й три суди, які винесли рішення на користь сім’ї Мамчурів.

Водночас, якщо місто не може виділити 14 соток, то вони погоджуються й на 10 чи 7 соток на двох, каже Олександр Мамчур. Проте жодних пропозицій щодо цього до них не надходило, запевнив співрозмовник. А самі вони з такими пропозиціями теж офіційно не зверталися.

Бізнесмен запевняє, що цю землю не перепродуватиме. Переконує, що добивається землі не для зведення торгових чи розважальних центрів. Каже, що хоче почати капітальний ремонт будинку та облаштувати територію. У цьому будинку родина мешкає з 60-х років. Тут народилися і Тетяна Мамчур і Олександр Мамчур (молодший), тут мешкали їхні батьки.

Пан Олександр каже, що неможливість поставити паркан і облаштувати територію перешкоджає захисту їхнього майна та навіть загрожує життю та здоров’ю від посягань місцевих хуліганів.

Зі його слів, їхня родина та мешканці навколишніх будинків потерпають від того, що їхні оселі розташовані, як на роздоріжжі – хто не йде повз, то якусь шкоду вчинить. Під вікнами будинку – несанкціонована парковка. Каже, що на прохання не ставити авта власники відповідають грубощами й погрозами.

Прилеглу територію, на якій, за його словами, родина висадила дерева, облюбували любителі випити. Під стінами, а раніше й просто в під’їзді, влаштовують громадський туалет. Надто у святкові дні, коли в центрі міста відбуваються масові заходи.

Якось Олександра Мамчура, коли він заступився за дружину, яку ображали такі гуляки, так побили, що довелося робити складну хірургічну операцію. За цим випадком досі триває судове слухання у кримінальній справі. Тому, вважає співрозмовник, питання оформлення ділянки давно є нагальним для його родини. А міська влада, мовляв, сама не наводить лад, і мешканцям не дає.

За словами чоловіка, родина не збирається опускати руки, й знову подала клопотання до міської ради. І робитиме це й надалі, якщо їм знову відмовлять.

Він запевняє, що усі необхідні документи до клопотання додано: графічні документи із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки (журналістові показати їх відмовився – авт.); документи, що підтверджують право власності на будинок; копії рішень судів.

Тому не розуміє, чому депутати кажуть, що в нього немає якихось там погоджень.

До речі, надав редакції документ, згідно з яким заявники Мамчури зверталися до управління Держкомзему у місті Рівному стосовно підготовки висновку про погодження відведення у власність цієї ділянки.

На що отримали відповідь, що підставою для розроблення проекту відведення землі є рішення міської ради, а в разі відмови – звертайтеся до суду.

Разом з тим, бізнесмен відкидає обвинувачення у тому, що депутати лобіювали його питання через певне заохочення з його боку. Запевняє, що добивається того, що належить його родині за законом, і діятиме й надалі виключно у рамках закону.

Львівська залізниця, можливо, судитиметься з Рівнерадою. До залізничників приходили інвестори розважального центру. Адвокат про «туземне» право в Україні.

Про це читайте в закінченні матеріалу за посиланням: Залізниця хоче 22 сотки на вулиці 16 липня у центрі Рівного.