«Боюсь цього слова»: волонтерки діляться своїми історіями

Ми зібрали відгуки волонтерок, які допомагають армії і дітям
Джерело
Колаж на основі фото з сторінок у фейсбук

Щороку 5-го грудня у світі відзначають Міжнародний день волонтера. Цього року Волонтери ООН, Американський дім у Києві та громадська організація «Global Office» ініціювали флешмоб, в рамках якого публікують історії людей, які вважають, що волонтерство має бути основною частиною життя кожного з нас.

Під хештегами #ivolunteer та #Яволонтерю українські волонтери взялися розповідати свої історії. Рівненські волонтери також долучилися до флешмобу. 

Журналістка Інна Білецька написала, що боїться слова «волонтер». 

Заступниця голови благодійного фонду «Скарбниця надії» Мар`яна Рева написала, що її волонтерство почалося вісім років тому, частково перервалося офіційною роботою в благодійному фонді. Згодом вона пішла у відпустку по догляду за дитиною, перестала отримувати зарплату.

<

Керівниця благодійного фонду «Скарбниця надії» Юлія Кутик зазначає, що бути волонтером - це неймовірні відчуття. Однак, відтоді відколи вона почала професійно працювати у сфері доброчинства, назвати себе волонтером не може. 

Скріншот допису Юлії Кутик на її фейсбук-сторінки

Ірена Нагорна пише, що її волонтерство широкопрофільне із ненормовано-вільним графіком. 

Ольга Решетилова відзначає, що поняття волонтерства дуже широке й розмите і радіє, що все її оточення – це волонтери.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)