Що будують біля готелю Україна і як воно вигладатиме

Такою мала бути будівля спочатку
Джерело
«Четверта влада»

У самому центрі міста, поруч з недавно відреставрованим готелем «Україна», зростає монолітна висотна споруда. Що це буде, коли завершиться будівництво, та, власне, як виглядатиме новозведена будівля, широкому загалу невідомо.

Схоже, не знають цього достеменно й ті, кому в силу функціональних обов’язків знати належало б.

Як відомо, готель «Україна» на аукціоні у 2004 році за 4,16 мільйона гривень придбало ТОВ «Міура». А цьогоріч реконструкцію готелю, яка обійшлася майже у 20 мільйонів гривень, завершили. Вірніше, його першу чергу.

ТОВ «Міура» є також замовником будівництва громадського торгово-офісного центру – саме його зводять поруч із готелем «Україна» у рамках другої черги реконструкції готелю.

Принаймні так пояснив журналістові Рівненського агентства журналістських розслідувань заступник начальника управління містобудування та архітектури Сергій Боліщук.

Оскільки на паспорті будови ані дати завершення будівництва, ані самого зовнішнього вигляду центру (до речі, на паспорті будова значиться як торгово-офісний комплекс) ми не побачили, то вирішили розпитати про все Сергія Боліщука.

Він, у свою чергу, зазначив, що, відколи з березня 2011 року набрав чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», то органи місцевого самоврядування тепер обмежені в своїх стосунках із забудовниками.

 – Управління містобудування та архітектури має відношення до будівництва лише в певній частині вихідних даних, які називаються «Містобудівні умови обмеження забудови земельної ділянки», – розповів Сергій Боліщук.

– У подальшому, коли вже є договір оренди землі й погоджено містобудівні умови, органи місцевого самоврядування участі в будівництві і контролі за ним не беруть. Міська влада бере участь у розбудові об’єкта на двох етапах.

Перший – відведення земельної ділянки з погодженням цільового призначення. На цьому етапі визначається перспектива і можливість забудови відповідно до генплану міста.

Ми звіряємося з генпланом, де розписано, що можна будувати в цій зоні, а що не можна. Оскільки в даному випадку йдеться про ділову зону, діловий центр, то там дозволено будувати готельні комплекси, громадські ділові центри тощо.

Коли ТОВ «Міура» брало в 2008 році цю ділянку в оренду, її цільове призначення було – для реконструкції та добудови готелю з добудовою громадського центру.

Після того, як взяли в оренду земельну ділянку і розпочали реконструкцію, міська рада закінчила свою діяльність видачею містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

На основі цих містобудівних обмежень розроблено робочий проект. Згідно з новим законом, робочий проект управлінням архітектури вже не погоджується. Все йде на розсуд архітекторів.

Але, оскільки об’єкт знаходиться у діловій зоні й у центрі міста, то такі об’єкти обов’язково розглядаються на засіданні містобудівної ради. І архітекторам не дозволили сильно включати свою фантазію.

Тому цей проект, ця картинка, пройшла містобудівну раду, де зібралися всі відомі архітектори, які колегіально рекомендували (але рекомендація, так би мовити, примусового характеру) архітектору (хто архітектор забудови, Сергій Боліщук назвати не зміг, – авт.), який виконує об’єкт, саме такий зовнішній вигляд будівлі.

 – Тобто, на нинішньому етапі будівництва органи місцевого самоврядування не можуть втручатися у його перебіг? Якщо так, то хто його контролює?

– Так. Органи місцевого самоуправління в особі управління містобудування та архітектури виконали свою місію: відвели землю і погодили цільове призначення, відповідно до генплану, видали містобудівні умови і обмеження.

З моменту розробки робочого проекту все, що стосується перебігу будівництва, – порушення, дозволи на будівництво, його припинення, дотримання будівельних норм, відповідність робочому проекту, притягнення до адмінвідповідальності тощо, – все у компетенції інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області.

Це незалежна контролююча гілка, підпорядкована Києву. Вона наділена функціями притягнення до адмінвідповідальності й правом звертатися до суду з питань порушень під час будівництва.

Тому, запитання щодо не оформленого належним чином паспорта будови, – це до Держінспекції.

Як розповів Сергій Боліщук, зведенням громадського центру будівництво у цьому кварталі, вочевидь, не завершиться. З його слів, розроблено комплексну програму забудови цього старого кварталу міста.

Програму розглянуто на засіданні архітектурно-будівельної ради, який є дорадчим органом. Саме ця рада вирішує питання змін до генплану. Згідно з цією комплексною програмою, добудова громадського центру має бути продовжена аж до вулиці Петлюри.

Щоправда, ТОВ «Міура» дозволять там будувати, якщо фірма залагодить питання з приватними власниками тамтешніх будинків, зазначив Сергій Боліщук. Адже потрібно буде викупити чи обміняти у людей їхню власність.

На запитання, яка вигода місту від подібних будівництв, Сергій Боліщук відповів так:

– По-перше, добре, що взагалі щось будується. Це нові робочі місця, податки, які надходять від фірм до місцевого бюджету. Окрім цього, за рахунок замовників місто замінює і відновлює комунікаційні мережі. Це закладено в умовах.

Бо, наприклад, що з того, що є програми реконструкції старого житлового фонду? А де гроші на це брати? Якщо знайдеться власник, який викупить цей застарілий фонд, надасть житло людям, то ці проблеми «впадуть з плечей» міської влади. Хіба це погано?

Детальніше дізнатися про майбутній громадський офісний центр та перебіг його будівництва у пана Боліщука не вдалося – він переадресував усі наші запитання до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю.

Начальник інспекції ДАБК у Рівненській області Михайло Кирийчук розповів, що ТОВ «Міура» отримало дозвіл на початок виконання будівельних робіт з 2-ї черги реконструкції готелю «Україна» 16 листопада 2010 року відповідно до їхньої заяви.

– Михайле Васильовичу, Ви кажете «торгово-офісний комплекс»...

– Так згідно з документами він називається.

– А чому його називають «громадський центр»?

– Добудова громадського центру торгово-офісного комплексу. Такі містобудівні умови обмеження земельної ділянки видало місто, міська архітектура (управління містобудування та архітектури, – авт.).

У відповідь на запитання, як має виглядати добудова, Михайло Кирийчук показав сторінки проектної документації з «картинками» майбутнього офісного центру:

Побачене викликало подив, оскільки зображення у цих документах сильно відрізнялося від того, яке показали в управлінні містобудування та архітектури:

БІЛЬШЕ ФОТО + НОВІ ФОТО

То, яку ж картинку вважати майбутнім торгово-офісним комплексом, і чому ці зображення зовсім не схожі, запитала у пана Кирийчука. А ще попросила надати копії цих зображень. Це прохання чомусь дуже знервувало начальника інспекції.

Він відповів, що не може надати, бо, мовляв, це офіційний документ, а згідно із Законом України «Про інформацію» він може надати копії лише на офіційний запит (неправда – ред.).

Зрештою, згодом пан Кирийчук погодився з аргументами журналіста, підкріпленими посиланням на норми законів, що регулюють журналістську діяльність, і дозволив зробити знімки зображень на фотокамеру.

Однак чітко пояснити, чому ж так різняться зображення, так і не зміг.

Зазначив лише, що зображення, яке є у розпорядженні інспекції, було на етапі погодження (тобто станом на 16.11.2010 року, – авт.), а в процесі роботи, мовляв, було внесено зміни. Законом це не заборонено, твердив Михайло Кирийчук.

– Це передпроектні пропозиції, – провадить пан Кирийчук. – Вони в процесі будівництва можуть змінюватися. Замовник може змінювати, бо щось не сподобалося, з’явилися нові технології. А на момент надання дозволу споруда так виглядала. Але це допроектна пропозиція, вона не є обов’язковою.

– Не можу зрозуміти, чому управління архітектури дало одне зображення, а у вас інше?

– Це погоджено управлінням архітектури. А в процесі роботи вони щось змінили.

Не зміг прояснити пан Кирийчук нічого й стосовно дати завершення будівництва. А щодо неналежним чином оформленого паспорта будови, то начальник інспекції зазначив, що вже дав вказівку це перевірити.

«Об’єкт ще не був на офіційній перевірці, – пояснив пан начальник. – Бо, згідно з новим законодавством, є їхня заява про початок будівництва, всі документи, які дозволяють їм почати роботи.

Ми зареєстрували документи, не виїжджаючи на місце, згідно з новим законом. А враховуючи те, що в нас місто обслуговує тільки один інспектор, ми просто не встигаємо на 250 тисяч населення провести моніторинг…».

Відтак, як же остаточно виглядатиме майбутній громадський офісний центр чи то торгово-офісний комплекс, так і залишилося незрозумілим. Судячи з теперішнього його стану, то ближчим видається другий 9-поверховий варіант.

Та чи не трансформується центр до кінця будівництва у ще щось? І як же тоді «примусові рекомендації» архітекторам щодо майбутнього вигляду споруди, про які говорив Сергій Боліщук?

Чи справді закон «Про регулювання містобудівної діяльності» повністю усуває органи місцевого самоврядування від бодай спостереження за перебігом будівництва у місті?

Виходить, – хто що хоче, і як хоче, так і будує? До речі, на це риторичне запитання і Сергій Боліщук, і Михайло Кирийчук тільки розвели руками.

P.S. Агентство звернулося за роз’ясненням щодо застосування норм закону «Про регулювання містобудівної діяльності» до юристів. Як тільки ми отримаємо відповідь, її буде опубліковано на сайті 4vlada.com

ПРОДОВЖЕННЯ МАТЕРІАЛУ: Про порушення «блакитних ліній» та приховування «червоних ліній» владою у Рівному

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)