«Розвели як кошенят»: що не так із депутатською недоторканістю від «слуг народу»

Одна з основних обіцянок президентської партії «Слуга народу» – це зняття депутатської недоторканості. У першому читанні Верховна Рада цей проєкт прийняла, але певні моменти у ньому потрібно було допрацювати. Правки в законопроєкт мали внести під час другого читання.

Сьогодні, 18 грудня, «за» проєкт проголосував 291 народний депутат. Фракція «Голос» проголосувала проти проєкту, а голова правління центру протидії корупції Віталій Шабунін каже, що закон тільки посилює недоторканність.

На телеграм-каналі «Слуги народу» перелічені основні новації документу:

• відтепер Генпрокурор має право вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані про вчинення депутатом правопорушень – і це підтримали різні фракції;
• проводити досудове розслідування кримінальних проваджень мають право слідчі (детективи – ред.) НАБУ та слідчі центрального апарату ДБР;
• клопотання про дозвіл на проведення будь-яких слідчих дій щодо депутата має бути підтримане Генпрокурором;
• розгляд клопотань здійснюється слідчим суддею, у межах територіальної юрисдикції якого розташований орган досудового розслідування, тобто там, де центральний апарат ДБР;
• про затримання депутата та повідомлення йому про підозру треба повідомляти спікера.

«За» законопроєкт у першому читанні проголосували переважно депутати від фракції «Слуга народу» та депутатської групи «За майбутнє».

Основним аргументом «проти» закону було те, що відкривати провадження у справах нардепів зможе тільки одна людина в країні – Генеральний прокурор. На цьому наголосила депутатка з фракції «Голос» Олександра Устінова у дописі на фейсбуку ще 3-го грудня. 

16 грудня на засіданні правоохоронного комітету, до якого також входить Олександра Устінова, вносили правки до законопроєкту. Сама депутатка проголосувала проти правок. У дописі на фейсбуку вона пояснила, що на її думку, «депутатську недоторканність повернули, і зробили ще більше залізобетонною».

Зі слів депутатки, через внесені правки депутатів неможливо притягнути до відповідальності. Зокрема, Олександра Устінова пише, що відтепер депутат обов'язково має бути присутнім у суді при розгляді його справи.

За вказані правки «проти» проголосувала тільки депутати від «Голосу». 

Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін також вважає, що правоохоронний комітет посилив депутатську недоторканість, а не навпаки. 

– По-перше, депутати залишили норми, за якими кримінальне провадження щодо нардепа може розпочати виключно Генеральний прокурор. Згідно з чинними нормами Кримінального процесу, будь-який слідчий чи прокурор може розпочати справу щодо нардепа.

– Важливо, що правоохоронний комітет відкинув власне рішення, де обіцяв надати право починати слідство й іншим органам.

– По-друге, депутати додали норму, за якою більшість клопотань слідчих мають розглядатися за обов’язкової присутності нардепа.Тобто якщо слідчий захоче отримати доступ до банківських документів нардепа, він не зможе цього зробити, допоки нардеп не з’явитися особисто до суду.

– Так само слідчий не зможе заарештувати, наприклад, зброю, яка є знаряддям злочину, або ж отримані внаслідок злочину кошти. Наразі, такі клопотання слідчий суддя може розглядати за відсутності фігуранта справи, якщо є ризик, наприклад, знищення документів, майна або доказів через обізнаність нардепа-фігуранта з таким клопотанням, – написав у дописі на фейсбуку Віталій Шабунін. 

Він також вважає, що законопроєкт від Галини Янченко та Дениса Монастирського про недоторканість – це обман суспільства. Адже закон тільки посилює недоторканість. 

«Четверта влада» звернулася із запитаннями з приводу правок до закону, які вказані у дописі Віталія Шабуніна до Галини Янченко та Дениса Монастирського. Але відповіді ми не отримали. Натомість депутатка написала на своєму фейсбуку допис, де рішення прийняти закон назвала «історичним».

– З одного боку, ми повністю прибрали парламент з процесу прийняття рішення про притягнення народних депутатів до відповідальності. Такого «щиту» від кримінального переслідування більше не буде – а всі ми будемо мати «прямі відносини» із правоохоронними органами.

– Для того, щоб вони не перетворились на безпідставне переслідування, ми передбачили в законі запобіжник у вигляді Генерального прокурора. А з іншого боку – захистили права парламентаря на безперешкодну політичну діяльність. Та встановили, що імунітет поширюється на діяльність нардепа як в парламенті, так і за його межами, – пише Галина Янченко.

Також, з її слів, цим законом «депутатську недоторканість скасовано остаточно».

Прийняли закон голосами депутатів зі «Слуги народу» (223 голоси), «ОПЗЖ» (22 голоси), Депутатська група «За майбутнє» (15 голосів), Депутатська група «Довіра» (17 голосів), «Батьківщина» та «Європейська солідарність» утрималися, фракція «Голосу» – проти.

Як голосували депутати з Рівненщини, видно у таблиці. «Четверта влада» звернулась до кожного депутата із переліку із запитанням, чому вони так проголосували. В іншому матеріалі опублікуємо їхні відповіді.

«Оцените красоту игры. Мы их развели, как котят», – казав журналістам про інших нардепів, за часів правління президента Януковича «диригент» тодішньої парламентської більшості, нині покійний, Михайло Чечетов щодо прийняття закону про мову.

P.S. НАБУ і САП закликають Президента ветувати закон щодо нібито зняття депутатської недоторканності