Щоб далеко не ходити: рівненський діагностичний центр готується створити конкуренцію поліклінікам

У Рівненському обласному лікувально-діагностичному центрі вирішили скористатися перевагою «вторинки», щоб додатково заробити на «первинці»
Джерело
Четверта влада

Пацієнт зможе прийти й отримати медичну допомогу всіх рівнів: від первинного огляду в терапевта чи педіатра до операцій. До цього зараз готуються у Рівненському обласному клінічному лікувально-діагностичному центрі імені В.Поліщука. Не всі керівники експоліклінік задоволені.

Ми дізналися деталі у директора діагностичного центру Романа Шустика. А також поспілкувалися із головними лікарями трьох колишніх поліклінік Рівного. Що нам розповіли – читайте у публікації.

Скількох пацієнтів може переманити діагностичний

Комісія з питань охорони здоров’я Рівненської обласної ради погодила зміни до проєкту статуту обласного діагностичного центру. Ці зміни дозволять закладу підписати із Національною службою здоров’я України (НСЗУ) договір про надання первинної медичної допомоги і отримати на це гроші.

Первинна медична допомога – це консультація лікаря, діагностика (в тому числі й лабораторна) і лікування найбільш поширених хвороб і травм, патологічних і фізіологічних станів (наприклад, при вагітності), профілактичні заходи, виписування направлень на спеціалізовану (вторинну) та високоспеціалізовану (третинну) допомогу, невідкладна допомога пацієнтам, яких не треба для цього класти в лікарню.

Первинну медичну допомогу надають терапевти, педіатри та сімейні лікарі.

Проєкт статуту знаходиться в обласній раді і чекає затвердження із листопада 2020 року.

За словами директора діагностичного центру Романа Шустика, статут мають доповнити до 16 березня, з 1 квітня – підписати договір із НСЗУ. Але тамтешні лікарі вже вивчають нормативні документи і готуються до укладання декларацій із пацієнтами. Планують розпочати приблизно після 16 березня.

– До нас дуже багато людей звертається. Тільки почули, що будемо надавати первинну допомогу, дзвонять і кажуть, що готові перейти до наших лікарів, – розповідає Роман Шустик.

Роман Шустик очолює Рівненський діагностичний центр із 2015 року. За освітою гінеколог. Кандидат медичних наук, має звання «Заслужений лікар України». Чинний депутат Рівненської обласної ради. Безпартійний, але балотуватися від партії «Слуга народу». Скрин із відео з його фейсбук-сторінки

За словами Романа Шустика, зараз у діагностичному центрі працює вісім терапевтів. Педіатрів має бути три: одна лікарка – у «декретній» відпустці, інша – вже оформляється на роботу, із третьою домовилися про ознайомчу зустріч.

Максимальна кількість декларацій з пацієнтами, які можуть підписати терапевти у місті – по 2 тисячі на кожного. І на кожного педіатра – 900 дітей-пацієнтів. Отже, максимум – 16 000 дорослих і 2700 дітей. Це якщо діагностичний не візьме на роботу більше терапевтів.

Дивіться також: Скільки заробляють головні лікарі поліклінік Рівного

Яка користь пацієнтам діагностичного

Роман Шустик каже, завдяки договору на «первинку» їхні пацієнти зможуть отримати всі необхідні послуги за короткий час і в одній будівлі. Не потрібно їхати в поліклініку, а потім в діагностичний.

– Наші терапевти не просто терапевти. Вони ще мають вузьку спеціалізацію: ревматологи, кардіологи, пульмонологи, гастроентерологи… Не треба бігати по лікарнях. Людина зранку прийшла – і в обід уже має лікування, – каже Роман Шустик.

За його словами, у діагностичному центрі є спеціалізовані стаціонарні відділення. Тому їхні пацієнти можуть лікуватися як вдома (амбулаторно), так і в стаціонарі.

Дивіться також: Скільки заробляють педіатри та терапевти експоліклінік Рівного

Яка вигода закладу

За словами Романа Шустика, договір на надання первинної медичної допомоги принесе діагностичному центру додаткове фінансування.

– Зараз держава піднімає вартість обслуговування одного пацієнта. Очікуємо від 900 до 1500 гривень на рік на одну людину. І це суттєво, – пояснює директор.

У 2019 році за первинне медичне обслуговування однієї людини служба платила лікарю 370 гривень за рік, у 2020 році: до жовтня включно – 600 гривень 48 копійок, у листопаді-грудні – 651 гривню 60 копійок.

Роман Шустик каже, що адміністрація діагностичного подаватиме для НСЗУ певну кількість очікуваних пацієнтів. Контракти зі службою переглядаються що три місяці. За його словами, фінансування за договором буде залежати від кількості пацієнтів.

– Якщо ми набираємо більшу кількість пацієнтів, наш контракт переглянуть і нам збільшать фінансування. Якщо менше, значить менше. Якщо та ж кількість пацієнтів – лишається те ж фінансування. Але ми будемо старатися, щоб пацієнтів було більше, – каже Роман Шустик.

Дивіться також: Скільки заробляють сімейні лікарі Рівного

Більше пацієнтів – більші зарплати

Роман Шустик каже, що є кілька способів збільшити кількість клієнтів діагностичного центру. Найвагоміший – створення таких комфортних умов, щоб люди хотіли йти саме до них.

– Мене колись повчали: 90% лікування – це уважне ставлення до людини. Є симпатія і антипатія до лікаря, до лікувального закладу. Щоб людина хотіла до нас знову іти, ми повинні її вислухати, – пояснює Роман Шустик.

Окрім того, каже директор, «мають бути гарно навчені лікарі, вони повинні постійно розвиватися і ми маємо виконати всі умови НСЗУ, які підпадають під цей пакет послуг».

Розраховує Роман Шустик і на родичів та друзів тих, хто працює в діагностичному. У закладі, за його словами, працює чотириста людей.

Роман Шустик каже, що дуже важливо проходити профілактичні обстеження. Щоб не доводити до гострих проявів хвороб.

– Половина наших терапевтів і педіатр уже готові укладати декларації. Половина ще вагається. Але хто хоче, вже може помаленьку набирати собі пацієнтів, – розповідає Роман Шустик.

На його думку, коли лікар із деклараціями отримає фінансовий результат своєї роботи і побачить значну різницю, то «буде із задоволенням працювати».
Оптимальна кількість пацієнтів для терапевта – 2 тисячі, для педіатра – 900, для сімейного лікаря – 1 тисяча 800. Але якщо, наприклад, у селі три тисячі мешканців і один сімейний лікар, то він має консультувати й лікувати всіх, які звернуться.

«Сонце світить для всіх» 

Ми спитали в головних лікарів трьох рівненських експоліклінік, чи не бачать вони конкуренції в ініціативі діагностичного.

Вікторія Покоєвчук очолює Центр первинної медико-санітарної допомоги «Ювілейний», що на вул. Макарова, 3. На її думку, заклади первинної і вторинної меддопомоги не будуть в однакових умовах, коли вторинка почне відкривати у себе кабінети первинної допомоги. Але, каже посадовиця, пацієнти самі зроблять вибір.

– Я вважаю, що рівень первинної медичної допомоги – це не тільки прийом у кабінеті сімейного лікаря. Це ціла інфраструктура, яка має забезпечувати ефективне надання цієї допомоги, – каже Вікторія Покоєвчук.

Директор Центру первинної медико-санітарної допомоги «Центральний» (на вулиці Драгоманова, 7) Олег Шрам ніби не бачить конкуренції у діях діагностичного, але каже, що будь-який заклад збережеться тільки за умови його конкурентної спроможності. За його словами, якщо медики працюють на пацієнта і «виконують усі його забаганки», то відкриття «первинки» у діагностичному центрі – правильний крок.

– Вони зможуть забезпечити своїм пацієнтам ці послуги? Хай забезпечують. Вони хочуть вижити? Хай роблять. Сонце світить для всіх, – каже Олег Шрам.

Директор Центру первинної медико-санітарної допомоги «Північний» (вул.Фабрична, 10) Андрій Пароля вважає, що конкуренція – це добре.

– Я тільки «за». Чим більше буде таких центрів, тим більшою буде конкуренція, і кожен буде старатися підіймати рівень медичної допомоги, якість обслуговування, перебування. Якісь певні акції – я думаю, з часом кожне підприємство буде думати над цим, щоб привабити свого клієнта, – каже Андрій Пароля.


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте