Туалетна проблема рівненських шкіл: в яких умовах учні справляють потреби

Журналісти «Четвертої влади» побували у всіх 34-х загальноосвітніх школах Рівного, фотографуючи вбиральні. У третині шкіл у туалетах немає дверцят, щоб можна було усамітнитися, і сидінь на унітазах. Ще в шести школах туалети давно потребують ремонту – поламана сантехніка, крани, пошкоджена плитка.

В чому причина і хто відповідальний за облаштування шкільних вбиралень? Відповіді на ці запитання ми намагалися знайти в управлінні освіти, міського голови, депутатів та директорів шкіл. Що з цього вийшло, дивіться у сюжеті або читайте текстову версію далі.

Матвій – цьогорічний випускник рівненської школи на Боярці. Через необлаштовані шкільні вбиральні він багато років поспіль ходив у туалет додому. Мав таку можливість, бо живе неподалік.

– З перших класів я ходив у туалет, коли не знав, що діти люблять підглядати одне за одним у туалетах. Наші туалети – це просто жах. Починаючи з інтер’єру, який залишився з Радянського Союзу, закінчуючи розбитими умивальниками і кабінками – це просто перегородки в півтора метра, а між ними старі і брудні радянські унітази без сидінь, – розповідає Матвій.

Ходити в туалет для організму так само важливо, як і спати, дихати, їсти чи пити. Тільки все це можна робити прилюдно, а ходити в туалет прийнято наодинці, бо це інтимний процес.

Однак в учнів рівненських шкіл далеко не завжди є можливість усамітнитись в туалеті – часто там немає перегородок і дверей.

Дитяча психологиня, травмотерапевтка Катерина Габріель розповідає, що діти нерідко сприймають шкільні туалети, як Матвій. Та найбільше, на її думку, необлаштовані туалети травмують молодших школярів.

Катерина пояснює, що закриватись у туалеті – це нормально, тому що це інтимна справа:

– Адаптуватися до школи – це стрес для дитини. Коли ж вона не може сходити в туалет – це додатковий стрес.

– Тут можуть приєднатись і синдром роздратованого кишечника, коли дитина через тривогу бігає в туалет дуже часто, але якщо там некомфортно і сходити не вдається, це лише посилює тривогу. 

– Для успішної адаптації дитини в школі там треба не тільки вміти читати, писати і бути емоційно та психологічно готовим, а й, вибачте, задовольняти свої першочергові потреби, – каже Катерина Габріель.

Вона додає, що закриті кабінки потрібні і для того, щоб дівчата могли зробити гігієнічні процедури під час місячних.

Директор 27-ї школи Богдан Харів пояснює, що проблему розуміє, проте капітальний ремонт вбиралень – це великі кошти, яких школа не має.

– Школа працює з 1991 року. Зрозуміло, що спроєктовані на той момент вбиральні вже не відповідають сучасним вимогам. Протягом цих років ми робили поточні ремонти, тобто підтримували належний санітарний стан, змінювали труби каналізаційні тощо.

Психолог та директор приватної рівненської школи Сергій Терентьєв теж підтверджує, що ходити в туалет – базова потреба, без задоволення якої неможливо перейти до інших:

– Давайте чесно, якщо ви думаєте про те, коли і куди ви сходите в туалет, то навряд чи будете думати про математику, хімію і фізику.

Ідемо із запитаннями та фото до державного органу, який наглядає за дотриманням санітарних норм, зокрема і в школах, – Держпродспоживслужби. Питаємо у їхньому міському управлінні, чи такий стан шкільних вбиралень відповідає санітарним нормам.

– Новий санітарний регламент для закладів загальної, середньої освіти почав діяти 1 січня 2021 року. І дійсно, в цьому новому регламенті деталізовані вимоги до обладнання туалетів, – каже начальник відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Сергій Грабовський.

Простіше кажучи, старі санітарні правила передбачали, що двері в туалетних кабінках мають бути лише для старших учнів, а для учнів молодшої школи – ні. Тепер, за новими правилами, двері мають бути всюди.

Хто ж має стежити, щоб так і було?

Сергій Грабовський каже, що огляд організовує управління освіти, а Держпродспоживслужба як контролююча служба бере в ньому участь.

В міському управлінні освіти кажуть, що про неналежний стан вбиралень у деяких школах знають.

Багаторічний начальник, а нині заступник начальника управління освіти Василь Харковець каже, що грошей на утримання шкіл в належному стані в бюджеті міста не вистачає. Додає що директори шкіл можуть самі шукати гроші у спонсорів і благодійників.

– Хочу наголосити, що, за законом про освіту від 2018 року та за минулорічним законом про загальну середню освіту, все в навчальному закладі – на відповідальності керівників. Тому будемо, відповідно до чинного законодавства, старатися максимально швидко усунути ті певні питання, проблеми, які ви висвітлюєте, щоб у школах був порядок і комфорт для дітей, – коментує заступник начальника управління освіти Рівного Василь Харковець.

Ми також показали фото шкільних вбиралень секретарю Рівнеради Віктору Шакирзяну і попросили його висловитися про побачене.

– Хто це таке зробив? – реагує Віктор Шакирзян. – Чесно, це дурня повна. Це теж якесь неправильне, і це. Кабінки мають бути розділені правильно, щоб... Не можна дітям робити так, щоб вони один одного соромились. Кожна дитина – особистість. Коли вони йдуть в туалет, все має бути розділене і практично зроблене для дітей. 

Далі світлини переглядає міський голова Олександр Третяк.

– Скажіть, звідки ці фото? – цікавиться голова.

– А як ви думаєте, де такі вбиральні? – запитуємо.

– Таких вбиралень по місту чимало, – відповідає Олександр Третяк.

– Це вбиральні рівненських шкіл.

– Я ще вам рекомендую – зайдіть у міськвиконком. З першого по четвертий поверх пройдетесь і побачите, що нам дісталось у спадок.

 – А що у вас там?

– Думаю, що не краще [ніж у школах]. Питання поставлено чітко: розпочати наведення порядку зі вбиралень скрізь. Починаючи з міськвиконкому, де 10 років туалети були в жахливому стані. Аналогічно вбиральні по школах. В мене питання, чому до цих пір вони не зроблені. Вибачте, за п’ять місяців ми не змогли встигнути всього і все поміняти.

– Ось біля мене Марина Анатоліївна. Марино Анатоліївно, правда ж, ми беремось за роботу по вбиральнях? – запитує міський голова у своєї заступниці Марини Кузмічової, яка відповідає за культуру, спорт і освіту міста.

 – Однозначно, – відповідає вона.

З березня цього року у міському управлінні освіти новий начальник – Богдан Турович. Після призначення посадовець відразу пішов по школах. Запитуємо, чи помітив він, що йому залишили у спадок і як бачить вирішення з облаштуванням вбиралень.

 – В тих школах, де я був, окрім навчальних кабінетів, заходив у вбиральні, мені самому цікаво, в якому вони стані. Тому що сьогодні це питання навіть не має стояти. Але, на жаль, ще є поодинокі випадки, де потрібно попрацювати, – відповідає начальник Рівненського міського управління освіти Богдан Турович.

Нагадаємо, випадки не поодинокі. У третині шкіл у туалетах немає дверцят, щоб можна було усамітнитися, і сидінь на унітазах. Ще в шести школах туалети давно потребують ремонту – поламана сантехніка, крани, пошкоджена стара плитка.

– Яким чином можна це питання вирішити? У деяких вбиральнях це не лише косметична проблема, – запитуємо у начальника.

– Управління освіти може запропонувати спрямувати гроші з місцевого бюджету на виготовлення проектно-кошторисної документації, – каже Турович. 

– Окреме питання для мене – це відсутність дверей. Із цим треба буде працювати. Двері у кабінках, де їх зараз немає, можна швидко встановити. 

– В приватних школах можна бачити нормальні білі туалети, з нормальними кабінками, які закриваються, можна взяти собі туалетного паперу, а після того помити руки гарячою водою з милом і висушити їх, – каже випускник рівненської школи Матвій.

– Я надіюсь, що ця історія стане меседжем для дорослих: щоб вони розуміли, що і в дітей, і в дорослих однакові потреби, а молодші покоління мали змогу ходити в нормальні туалети.

Дивіться також: Як виглядають шкільні їдальні і кухні у Рівному (134 фото)

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.