Як виглядають туалети у школах Рівного: перші 17 закладів (109 фото)

У тридцяти чотирьох рівненських школах вчаться понад 30 тисяч учнів і учениць. Найстарішій загальноосвітній школі №3 цьогоріч 114 років, а найновішій школі №14, для якої збудували нове приміщення, – десять. Усі школи різняться між собою плануванням, роками будівництва, кількістю школярів і забезпеченням, але кожна має свою родзинку: шкільний музей імені Тараса Шевченка, кабінет футболу, простір перед їдальнею в стилі Гаррі Поттера тощо.

Ми відвідали майже всі школи, за які відповідальне Управління освіти міста Рівного (окрім квасилівської та школи для дітей з інвалідністю – про них буде окремо) і побачили, в яких умовах навчаються діти, та почули, що турбує директорів.

У серії фоторепортажів ми покажемо, як виглядають вбиральні, спортивні зали, кабінети інформатики, фізики, хімії, вчительські/директорські, шкільні коридори, їдальні, фасади закладів та їхні території.

Перший фоторепортаж про те, як виглядають шкільні вбиральні.

Коротко цю проблему ми описали в матеріалі і відеосюжеті: Туалетна проблема рівненських шкіл: в яких умовах учні справляють потреби

Для того, щоб безперешкодно потрапити в кожну школу міста в час карантину, ми офіційно звернулися за сприянням до заступниці міського голови Рівного Марини Кузмічової. Після погодження управління освіти жоден директор школи не зміг нам відмовити у дослідженні. Але у всіх випадках керівники шкіл або їхні заступники супроводжували журналістів.

Що не так із туалетами

З 1-го січня 2021 року набув чинності новий санітарний регламент для закладів середньої загальної освіти. До нього 20 років поспіль діяли Державні санітарні правила і норми.

Що змінилося? Наприклад, раніше для школярів молодшої школи допускалася відсутність кабінок і дверей у санвузлах, а нині вони мають бути. Але як побачите далі – їх немає в багатьох школах і ніколи не було. Не залежно, молодша це школа, середня чи старша.

І в Держпродспоживслужбі, яка має наглядати за дотриманням санітарних норм, обіцяють почати карати за відсутність кабінок із дверима у шкільних туалетах. Спочатку припис директору усунути порушення, якщо не допомогло – штраф за порушення санітарних норм – 102-425 гривень.

Начальник відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства рівненського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області Сергій Грабовський пояснює, чому досі не почали і коли почнуть карати.

– Поки на законодавчому рівні не затверджена форма уніфікованого акта перевірки загальноосвітніх шкільних закладів, ми на цей рік не маємо плану перевірок шкіл з дотримання санітарного законодавства. Попередньо ми щороку перевіряли готовність шкіл до нового навчального року.

Посадовець каже, що в 2020-му карантинному році теж не перевіряли.

– Я думаю, що на цей рік цей огляд буде, де ми питання вбиралень візьмемо на контроль, – каже Сергій Грабовський.

Чому ж раніше не брали на контроль питання шкільних вбиралень? Посадовець говорить:

– Коли ми приходимо у заклад, то маємо не багато часу, щоб його весь перевірити. Це зазвичай приблизно 6 шкіл на день, а ще треба заповнити документацію. Після ліквідації санстанцій ми не проводимо перевірки, а лише нагляд.

Це все можна сказати простіше – в шкільні туалети посадовці не заглядали.

Що ще визначають нові санітарні правила?

В туалетах мають бути дозатори з рідким милом і паперовими рушниками, усі кабіни мають замикатися з середини. Прибирати санвузли мають протягом дня після кожної перерви та після закінчення навчання з використанням визначених дезінфекторів.

А ще рекомендують використовувати підлогові унітази, так звані чаші Генуя.

В закладі освіти мають бути санітарний (санітарні) вузол (вузли) для педагогічних працівників, інших (крім учнів) учасників освітнього процесу.

А далі санітарний регламент шкіл фіксує вимогу, яка в наших реаліях виглядає як зі сфери фантастики: у разі встановлення традиційних унітазів необхідно забезпечити наявність одноразових гігієнічних накладок.

Ймовірно, простіше навчити дітей використовувати дезінфектори для сидінь унітазів. Але сидіння унітазів є далеко не всюди у школах.

На кожному поверсі закладу освіти також повинна бути спеціально обладнана кабіна для людей з інвалідністю.

Що ми перевіряли

У жодній з рівненських шкіл немає 100% дотримання нового санітарного регламенту. Це зрозуміло, адже успадковані від Радянського союзу школи навіть конструктивно не передбачають санвузлів для людей з інвалідністю, ще й на кожному поверсі. Адже в радянській і пострадянській традиції діти з інвалідністю навчаються окремо від інших дітей. А вчителі з інвалідністю сидять вдома і виживають на соцдопомогу.

Ми також навіть не очікували побачити в школах унітази з паперовими накладками на сидіння. Такі унітази на практиці автори бачать в Україні лише в готельних санвузлах загального користування. Подекуди таке є і в дорогих ресторанах.

То ж у першу чергу ми звертали увагу на те, чи можна усамітнитися в закритих кабінках, чи є на унітазах сидіння, чи є проточна тепла вода і мило, щоб помити руки і чи можна після цього їх витерти чи висушити.

В школах, зазвичай, від кількох до 10-15-ти туалетів. Ми не ставили за мету обійти усі. Заходили переважно в один-два або три в кожній школі.

Завдяки пандемії і карантинним вимогам в усіх 34-х школах було рідке мило або дезінфектори. В багатьох були паперові рушники або сушки для рук.

У п'яти школах облаштовані чаші Генуя.

В 32-х є звичайні унітази. У 14-ти школах на унітазах є сидіння, а в інших лише частково.

У 11-ти школах є пісуари у хлопчачих вбиральнях (їх вимагали попередні правила, у нинішніх такої вимоги немає, хоча вони економініші і логічно, щоб вони були).

Лише у двох школах для дівчат облаштовані кімнати гігієни з біде та гігієнічним душем (такої вимоги в нових правилах немає).

Проточна гаряча вода лише в кількох вбиральнях кількох шкіл.

Лише один інклюзивний туалет і один частково пристосований (з поручнями).

– Ми говоримо  про інтимність процесу виконання базової людської потреби, про важливість облаштування вбиралень у школах, адже перешкоди для того, щоб сходити до туалету, можуть призвести до психологічних наслідків, – коментує психологиня і травмотерапевтка Катерина Габріель.

– Туалет – це діло інтимне. Ми не можемо робити такі речі на показ – це нехтування інтимним процесом. Ми не можемо себе безпечно відчувати при інтимних процесах і це досить недобре впливає на дитину.

– В мене в практиці були маленькі дітки, які з неврозами боялися ходити в туалет, бо там або курять старшокласники, або вони бояться на той туалет піти, для них це страшно і не приємно. Другий момент коли в дівчаток старшого віку починаються критичні дні, то замінити гігієнічні засоби десь треба, – каже психологиня, коментуючи фото з туалетів рівненських шкіл.

Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 імені Володимира Короленка

Про туалети у навчальному закладі директорка школи №1 Олена Серветник розповідає, що вони не відповідають новому регламенту, проте без проблем, сучасні та охайні.

Рівненський навчально-виховний комплекс школа-ліцей №2

– У 2003 році ми робили вбиральні. Тоді я просив виділити гроші у мера (Віктора Чайки, – ред) на облаштування вбиральні. Він запитав, що я хочу з ними робити. Я кажу, що хочу, щоб туалет був кращий, ніж кабінет директора. Так має бути, бо то кімната гігієни, – розповідає директор школи-ліцею №2 Андрій Нагорний.

– Ми тоді отримали підтримку. Батьківський комітет долучився всією школою. І їм теж ця ідея сподобалась. Ми допомагали докупили там плитку і все інше, бо все одно грошей не вистачало. Роботи провели відповідно до угоди і зробили гарні вбиральні. Тоді  ми зробили повністю туалети. В нас немає перегородок і потрібно міняти умивальники. Не у всіх.

Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №3

Школа № 3 – найстаріший навчальний заклад у місті, який цього року святкує 114 років від дня заснування. Вбиральні, розповідає директорка Ольга Тимощук, робили за бюджетні кошти.

Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 

Директорка ЗОШ №4 Наталія Іванець розповідає про реальність та новий санітарний регламент на папері.

– У нас більш-менш вбиральні нормальні, без запаху. У нас немає перегородок в кожній кабіні, але там де унітази, то двері. В першій кімнаті умивальники. У нас ситуація не найгірша. Вписатися в регламент санітарний ніяк. Нам треба розвалювати несучі стіни (на першому поверсі) через те, що тільки немає там кабінок? Це нереально. Це потрібно реконструкцію робити, щоб вбиральні були по тих нових санітарних нормах.

Судячи по фото із вбиралень школи, у яких ми були, то для забезпечення елементарних кабінок із ламінованої тирсоплити ніяких стін валити не потрібно.

Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №5

– Зараз мусимо затикати всі дірки, щоб було все нормально. Ламається арматура в бачках, це дуже типова для нас проблема. Ми все витримаємо належним чином, стараємось створити для дітей комфортне перебування в школі. Взагалі школа має забезпечити освітній процес, але це не тільки ходити до школи, це клімат, нормальні умови, чистота і щоб дитина почувала себе у безпеці. Це суттєво, – розповідає директор Сергій Середа.

Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 

Приміщення школи велике, старе і складається з двох частин, але у закладі навчається 350 дітей. За словами директора Петра Ковальчука, школа потребує значних грошових вкладень. Вбиральні також, проте щороку їх підфарбовують і намагаються утримувати у чистоті, каже директор.

Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №8

Директорка Ніна Назарук розповідає, що у школі намагаються створити комфортні умови.

– У вбиральні стоять метало-пластикові двері, ми міняємо [пластикову] середину, [яку вибивають]. Намагаємося змінити всюди, бо, очевидно, діти не привчені до культури збереження того, що їм створили, і от вони можуть робити ось такі от речі.

Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №9

– Робили ремонт косметичний. Ми додали кабінку, яка закривається трошки не зручно. До того була заміна плитки, сантехніки, але плануємо, що буде великий капітальний ремонт, коли й замінимо учнівські туалети за сучасними вимогами. Документація є, запити до влади є, очікуємо кошти, – розповідає директор Іван Іщук.

Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №10

– З допомогою батьків ми в дівчачій вбиральні зробили дверцята кілька років тому. В хлопчачому проблема, що потрібно міняти змивачі, бо вони виходять з ладу, – розповідає директор Валентин Левчик.

Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №11

У закладі у 2020 році влітку разом з батьківською громадою і залученням їхніх коштів почали заміну каналізації.

– Це унітази та труби. Дещо з кошторису 40 тисяч. Ми придбали унітази і розраховували що наступний крок будуть батьківські сприяння. Від підвалу до верху все замінено. Щодо оформлення, то ми вирішили робити не красиво, а якісно. Дещо нам вдалося в цьому році, є перегородки. А дещо залишилось в тому стані в якому ми маємо, – розповідає директорка Лариса Сичик.

Рівненський навчально-виховний комплекс №12 

Вбиральні у школі чисті, відремонтовані. У хлопчачих санвузлах облаштовані пісуари.

– Ми коли з батьками почали робити туалети, зіштовхнулись із тим, що чіпаєш туалет і сиплеться все. Тому ми починали 3-й поверх, 2-й і так далі. Бо зробивши спочатку перший, треба так само розбивати стіни і міняти коліна на інших поверхах. Вбиральні – це дуже велика проблема, бо найчастіше вони потребують капітального вирішення, – розповідає директорка Вікторія Лагодюк. 

Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №13

Директор Михайло Бєлік розповідає, що вбиральні поступово облаштовували за кошти батьків.

Рівненський навчально-виховний комплекс №14

Рівненський навчально-виховний комплекс №14 – найновіша школа, якій нині десять років (новозбудованому корпусу).

Зі слів директора Юрія Демчука, він мав можливість впливати на внутрішнє облаштування приміщення, зокрема і на облаштування вбиралень. Нині вони в значній мірі відповідають новому санітарному регламенту, мають окремі кабінки, які замикаються зсередини.
 
У 2002 на місці колишньої восьмирічної школи на Басовому куті почали зводити нове приміщення майбутньої НВК №14. Офіційно заклад запрацював у 2011 році.

Рівненська спеціалізована ЗОШ І-ІІІ ступенів №15

– Ми маємо чотирнадцять вбиралень, які у більш-менш належному стані. Звичайно, все залежить від того, коли відбувався капітальний ремонт в цих приміщеннях. Є, наприклад, вбиральня, де ремонт робили ще у 2008 році (це 1-й поверх), то там потрібно вже зробити певну заміну сантехніки, тобто не сам капітальний ремонт, – розповідає директорка Світлана Істоміна.

– Всі решта туалетів старшої школи в належному стані, там є кабінки окремі для дітей, є гаряча вода. Тому санітарно-гігієнічні вимоги виконуються в повному обсязі.

Якби в повному обсязі, то на кожному поверсі мала би бути вбиральня, або кабінка у вбиральні для дитини з інвалідністю. Цього немає.

Всі вбиральні зроблені за бюджетний кошт, тільки на третьому поверсі за батьківські гроші облаштували один туалет, розповіла директорка.

Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №16

У вбиральні є пристосування для дітей, що навчаються на інклюзії – це поручні. Але повноцінного туалету для дітей з інвалідністю немає, як і в інших школах.

– Облаштовували вбиральні частково за батьківські кошти, – розповідає директор Олексій Шелепенко.

Рівненський навчально-виховний комплекс І-ІІІ ступенів №17

Директорка Галина Грищенко розповідає, що облаштовували вбиральні 10 років тому.

Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №18

Туалети у закладі облаштували, розповідає директорка Лариса Меркотан, на 2-му та 3-му поверсі вісім років тому і п’ятнадцять років тому на 1-му поверсі.

Продовження фотодослідження: Що ви не знали про туалети у 34-х школах Рівного: частина друга (123 фото)

Дивіться також: Як виглядають шкільні їдальні і кухні у Рівному (134 фото)

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.