Діти рівнян почекають на хороші шкільні спортмайданчики

Дорослі виділяють гроші на будівництво об’єктів для професійного спорту, в той час як рівненські школярі займаються фізкультурою на руїнах шкільної пострадянщини. Чому культура фізичного виховання та заохочення сучасних дітей до спорту залишається в режимі очікування, спробували розібратися журналісти агенції «Четверта влада».

Цей сюжет і публікацію ми підготували для вас ще взимку, до початку повномасштабної війни росії проти України.

Тим не менш, озвучені в ньому проблеми будуть актуальними ще не один рік. Як через війну, так і через неадекватні, на нашу думку, пріоритети міської влади Рівного – як минулої, так і теперішньої.

Дивіться також: Собі, а не дітям: пріоритети голови ОДА у використанні бюджетних коштів

32 тисячі 207 дітей п’ять днів на тиждень, щонайменше чотири години на день, навчаються у тридцяти шести школах Рівненської громади.

Не лише навчаються, а й займаються фізичними активностями та проводять дозвілля поза уроками.

– Тут завжди ми граємо. Більше ніде. Бо тут наша школа, тут близько, – розповідає школярка Юлія Короткова.

Їй одинадцять років. Вільний від уроків час дівчинка проводить разом з друзями на подвір’ї двадцять п’ятої школи, бо тут навчається і поряд живе.

– Взагалі я граю в волейбол, баскетбол, але сьогодні хлопці мене позвали на футбол, то я прийшла. Ми десь пів години граємо, годину. Нас здебільшого десь шестеро людей. Тут або на цьому полі, але там зайнято зараз, – показує на штучне поле, що розташоване неподалік на території  школи.

А це сімдесятирічний Федір Нікітін, який тридцять два роки поспіль приходить займатися на перекладині у двадцять другу школу. Федір розповідає, що замолоду на шкільному майданчику зустрічав багато спортивної молоді із навколишніх будинків.

– Є шо вспомнить. Щас подивишся, такі як я займаються, а молодьож не хоче, – каже пенсіонер Федір Нікітін та та демонструє свою вправність.

Одинадцятирічна Юлія та сімдесятирічний Федір проводять вільний час у просторі довкола шкіл, адже спортивні та ігрові майданчики – це не лише шкільна фізкультура, а й центри дозвілля та спортивного життя в міських кварталах та мікрорайонах як для дітей, так і для дорослих.

Попри популярність шкільних локацій, вони часто нагадують закинутий спадок радянського і пострадянського минулого: знищенні спортивні снаряди, недоглянуті шкільні стадіони та небезпечні залишки металевих конструкцій.

Дивіться також: Як виглядають спортивні майданчики та ігрові поля у 34-х школах Рівного (172 фото)

Двадцять друга школа має велику територію. Директор школи Сергій Шама розповідає, що самотужки демонтувати старі елементи, оновити та утримати нову спортивну інфраструктуру школа не має ресурсів.

– Деяким з них уже по п'ятнадцять років. За благодійні гроші батьків, так само в літній період ремонту, фарбуємо все. Так само за благодійні гроші поновлюємо цю піскову яму, де зараз просто листя, бо така погода. Єдине, що добавили за останні роки два, коли ми виграли громадський бюджет – багатофункціональне волейбольне-баскетбольне поле.

Дивіться також: «Ми виграємо всі проекти, тому що нас більше ніж вас», – кeрівник управління освіти рівнянам

Запитуємо у багаторічного начальника управління освіти Рівного, який нині на посаді заступника начальника, Василя Харковця, чому за стільки років управління не сприяло оновленню спортивних та ігрових майданчиків шкіл.

– Від того невеликого розміру, який нам попадає, ми визначаємо першочергові нюанси, які стоять. Якщо на дах над головою капає, то потрібно тоді вирішувати питання, щоб зробити дах. Якщо десь ще якісь моменти – вже не витримують каналізаційні мережі або водопровідні мережі або теплові мережі, тоді робимо проектно-кошторисну документацію спочатку. Це основна умова. Виділяємо гроші на це, – відповідає Василь Харковець.

Виходить, що через брак грошей питання шкільної спортивної інфраструктури завжди було не на часі. Хоча насправді грошей аж так не бракувало, бракувало пріоритетів влади щодо ремонту шкільної інфраструктури.

Запитуємо у нинішнього начальника управління освіти Богдана Туровича, що він планує в цьому напрямку.

– Звичайно, що завжди хочеться, як краще, але на сьогодні ми маємо в доволі задовільному стані наші снаряди. Зрозуміло, що хотілося б мати нову сучасну спортивну інфраструктуру біля кожної школи, але розуміємо, що це в першу чергу впирається в фінансові можливості міської громади, – каже начальник управління освіти.

– Стараємося в міру можливостей оновлювати. Нам в допомогу був і є «Громадський бюджет».

Громадський бюджет – це низка невеликих проєктів для розвитку громадських просторів міста, за які напряму проголосують мешканці. Але замість розвитку парків, скверів і зелених зон, люди почали голосувати за те, що їм найбільше болить – за шкільні спортивні майданчики. Таким чином, за менше ніж 15 мільйонів, вдалося частково оновити їх у 11-ти школах із 36-ти.

Але ця пряма демократія не стала сигналом для влади щодо потреби масового відновлення шкільної інфраструктури.

Більш привабливим видається будівництво об'єктів професійного спорту на багато сотень мільйонів і на багато років, але з обмеженим колом доступу до них – спортивної арени, стадіону «Авангард», олімпійського басейну…

Почути, що з цього приводу думає міський голова Рівного, нам не вдалося. Олександр Третяк регулярно уникає незручних запитань від журналістів «Четвертої влади», а його прес-служба відсилає поговорити про позицію мера до різних його підлеглих або до депутатів, «які виділяють кошти».

Депутати ж не на камеру кажуть, що міський голова в Рівному практично нічого не вирішує – він просто виконує прописану кимось роль.

А доки дорослі облаштовують для себе дороге спортивне дозвілля і освоюють сотні мільйонів на спортивних довгобудах, діти залишаються в режимі очікування.

– Як б хотіла, щоб зробили гарне покриття, бо тут недобре грати. І щоб зробили рівну дорогу, тому що тут багато людей падали, коли грали у футбол. Або на ось цій дорозі багато ям і через це не можна нормально, наприклад, кататись на велосипеді чи самокаті, – розповідає школярка Юлія Короткова.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»