«У нашому закладі все купляється»: чому швейцарці хочуть забрати у Рівненської медакадемії подароване обладнання

На початку року у Рівненській медакадемії запрацював симуляційний центр – простір, де студенти могли тренуватися лікувати на спеціальних манекенах. Центр створили на гроші швейцарських ґрантодавців. Та вже за пів року обладнання в академії вирішили забрати, бо ним начебто користувалися неефективно і непрозоро.

«Четверта влада» поспілкувалася з усіма учасниками конфлікту й дізналася можливу подальшу долю цінного обладнання.

Медобладнання на 3,5 мільйона

Симуляційний центр – це своєрідна мінілікарня.

Наприклад, в одному із кабінетів облаштована пологова зала, де студент може самостійно прийняти пологи у манекена, який «вміє народжувати». При цьому «породілля» вказує на помилки студента. Викладачі у процес не втручаються, а спостерігають із сусідньої кімнати завдяки системі відеоспостереження.

Симуляційний центр займає цілий поверх у приміщенні одного із гуртожитків медакадемії.

Один зі студентів медакадемії, який попросив не називати свого імені, розповідає, що багато навчився у симуляційному центрі:

– Там можна відтворити отримані знання на практиці. Наприклад, катетеризувати вену, провести серцево-легеневу реанімацію зі штучною вентиляцією легень, потренуватися у використанні дефібрилятора як автоматичного, так і звичайного. Але найкорисніше – це манекен для приймання пологів. На манекенах помилки прощаються, а на живих людях кожна дрібниця може дуже дорого коштувати.

Центр створили за допомогою Швейцарського інституту тропічного і громадського здоров’я (Swiss TPH) та фінансової підтримки Швейцарського агентства розвитку та співробітництва (SDC).

Крім Рівненської медакадемії, такий ґрант виграли ще п’ять університетів:

► Буковинський державний медичний університет

► Тернопільський національний медичний університет

► Харківський національний медичний університет

► Львівська медична академія

► Житомирський медичний інститут

Для всіх шістьох університетів на всі етапи швейцарська сторона виділила 4 мільйони 900 тисяч швейцарських франків. Це приблизно 150 мільйонів гривень. Більшість із цих грошей витратили на навчання працівників симуляційних центрів.

На обладнання, манекени та розхідні матеріали для симуляційного центру у Рівненській медакадемії швейцарці витратили 3 мільйони 500 тисяч гривень, каже керівниця проєктного офісу українсько-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти» Тетяна Степурко. Натомість медакадемія мала самостійно відремонтувати приміщення для симуляційного центру.

Симуляційний центр не пропрацював і пів року, як швейцарські ґрантодавці повідомили Рівненську медакадемію, що забирають більшість обладнання.

Мистецтво втратити близько 2-х мільйонів

Керівниця проєктного офісу україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти» Тетяна Степурко каже, обладнання в медакадемії забирають, бо там «втратили компетентних фахівців» і ніяк не пояснили це ґрантодавцям.

Ідеться про те, що замість працівниці медакадемії Анни Кирничної, яка, за словами Степурко, фактично створила симуляційний центр, керувати центром тимчасово призначили Оксану Копаницю. Копаниця не брала участі у жодному етапі втілення проєкту.

Колишня координаторка симуляційного центру Анна Кирнична розповідає, що протягом трьох років керувала створенням симуляційного центру на волонтерських засадах. Лише напередодні відкриття центру у Рівненській медакадемії створили посаду керівниці, але призначили туди не її.

– Ми не отримали офіційного повідомлення про кадрові рішення й дізналися про це випадково, – каже Тетяна Степурко.

– Призначена тимчасово виконуючою обов’язки симуляційного центру Оксана Копаниця, на нашу думку, не має компетенцій для керування центром.

– Більшість людей, які не спеціалізуються на навчанні майбутніх лікарів, помилково вважають, що успіх студентів у навчанні залежить від дорогих манекенів.

– Але це не так. Найбільшу вагу мають навички викладачів, які багато ресурсів вкладають у свою майстерність, – каже Тетяна Степурко.

Директорка Рівненського медичного коледжу Ірина Туровська визнає, що теперішня керівниця симуляційного центру Оксана Копаниця не проходила навчань, які стосуються проєкту. Але вона нібито має належний менеджерський досвід, щоб «налагодити, організувати, допомогти».

Тренінги для військових, як привід для конфлікту

Анна Кирнична розповідає, що її конфлікту з керівництвом медакадемії передували два епізоди.

По-перше, керівництво почало «ставити палки в колеса» після повномасштабного вторгнення росії на територію України, коли Кирнична разом з іншими колегами та деякими студентами-старшокурсниками почала проводити для військових тренінги з домедичної допомоги.

Анна Кирнична каже, що поки її не усунули від керівництва симуляційним центром, вона разом з колегами та студентами встигла навчити тактичній домедичній допомозі приблизно дві тисячі людей: військових, територіальних оборонців, прикордонників.

Вона говорить, що керівництву могло не подобатися, що тренінги відбуваються в її робочий час.

Але, за словами Кирничної, спочатку був карантин, а потім розпочалася повномасштабна війна. Тому тривалий час студенти були на вимушених канікулах і навчання не проводилося. Коли ж воно відновилося – це була дистанційна форма.

Каже, що свою відсутність під час занять вона завжди узгоджувала з керівництвом і шукала собі заміну.

Працівник медичної частини однієї із військових частин на Рівненщині розповідає, що Анна Кирнична з волонтерами не змогла навчити усіх охочих військових їхньої частини саме через спротив медакадемії. Медик каже, що прохання провести тренінг керівник медакадемії Ростислав Сабадишин ігнорував і після того, як військова частина надсилала медакадемії офіційні листи.

«Четверта влада» телефонувала Ростиславу Сабадишину, проте той не брав слухавку.

В україно-швейцарському офісі проєкту «Розвиток медичної освіти» кажуть, що під час планування симуляційного центру військові як цільова аудиторія не враховувалась, але проєкт вітає використання обладнання для навчання будь-яких людей домедичної допомоги.

В медакадемії кажуть, що продовжили навчати військових і після усунення Кирничної від координування симуляційного центру. Зокрема, до них із проханням про навчання нібито звернувся представник громадської організації «Об'єднання добровольців» у Рівненській області Олег Ільницький.

На пресконференції, де коментували конфлікт медакадемії з донорами, Ільницький агресивно спілкувався із журналістами: називав запитання журналістів дурними, а після запитання до директорки медколеджу і деканки про те, чи беруть гроші зі студентів – схопився посеред пресконференції і пішов, сказавши, що не бажає брати участь у цьому всьому.

Дивіться також: Як заробляє керівництво Рівненського медичного коледжу

Заважала брати гроші зі студентів

Анна Кирнична каже, що вона «заважала медакадемії в організації корупційної схеми» і саме тому її не призначили керувати симуляційним центром.

За її словами, зі студентів хотіли брати гроші зі складання іспитів на обладнанні центру.

Це підтверджує один із викладачів медакадемії, якого ми не називаємо на ім’я:

– У нашому закладі все купляється, грубо кажучи. Кирнична сказала, що не допустить, щоб зі студентів брали гроші у симуляційному центрі і що швейцарці до такого ставляться дуже негативно.

– Я дуже дорожу своєю репутацією, я волонтерка із великим стажем і не готова на таке піти категорично. Сабадишин сказав мені: ти вже більш не потрібна. Я був радий, коли ти прийшла і буду радий, коли ти підеш, – каже Кирнична.

У медакадемії заперечують, що вимагають гроші у студентів. Кажуть, що іспити в симуляційному центрі записують на відео, тому результати підтасувати неможливо.

Дивіться також: Як карають упійманих на хабарях працівників навчальних закладів Рівненщини

Деканка медикофармацевтичного факультету Рівненської медакадемії Лариса Коробко також говорить, що головою комісії на іспитах є людина з іншого університету, а в комісії загалом 5-7 людей.

Дивіться розслідування: Як у Рівненському медколеджі торгують оцінками та можливістю навчатися

– Тому, я перепрошую, ні пані Анна, ні пані Оксана не можуть вплинути [на результати іспитів], – каже Лариса Коробко.

Всупереч словам деканки, одна зі студенток медакадемії розповідає, що наприкінці травня платила за екзамени.

– У нас дуже багато викладачів ставлять оцінку, яку ти заслуговуєш, тільки після того, як заплатиш. Наприклад, я знаю на заслужену четвірку. І якщо я хочу, щоб мені її поставили, плачу 200-300 гривень. Якщо ж хтось хоче вищу оцінку, ніж заслуговує, – платить більше. Кожен викладач визначає свою таксу. В середньому – близько 500 гривень за оцінку.

За один семестр минулого навчального року я заплатила до восьми тисяч гривень. Якщо не хочеш платити, викладачі лякають, що завалять на іспиті. Останній раз я платила кілька днів тому за два предмети – одну тисячу гривень, – розповідає «Четвертій владі» студентка Рівненської медакадемії.

Дивіться також: Яке покарання за хабар отримав професор Рівненської медакадемії і чи буде він далі працювати

Чи є шанс повернути обладнання

Обладнання із симуляційного центру медакадемії ще не забрали. Воно спаковане і лежить в окремій кімнаті. В офісі україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти» кажуть, що ще не визначилися із датою, коли його перевезуть.

Спочатку йшлося про те, що його розподілять між п’ятьма університетами, які теж виграли ґрант. Однак Департамент охорони здоров’я та цивільного захисту населення Рівненської ОВА просить, аби обладнання передали Рівненській обласній лікарні.

– Обласна військова адміністрація продемонструвала, що є різні варіанти і потужності, щоб не втрачати таку можливість. Проте це спершу треба погодити з донором. Тобто кінцевого рішення, що обладнання передадуть обласній лікарні, нема, – каже Тетяна Степурко.

Вона додає, що «перша фаза проєкту» триватиме ще рік, а далі може бути продовження. Поки ж не закінчився перший етап, у Рівненської медакадемії є шанс реабілітуватися.

– Потрібно продемонструвати, що навчених нами викладачів активно залучають до освітнього процесу, а не звільняють чи забирають у них години. Що обладнання використовується в освіті і що керівниця центру активно опановує симуляційне навчання, – каже Тетяна Степурко.

За 2020-й рік Комунальний заклад Рівненської обласної ради «Рівненська медична академія» прозвітувався за майже 73 мільйона гривень, отриманих з коштів платників податків. Окрім викладачів медколеджу і медакадемії, яких періодично ловлять на хабарях, цей заклад також відомий однією з найвищих зарплат серед керівників медзакладів в Україні у керівника Ростислава Сабадишина.

Попри всі скандали, керівник навчального закладу продовжує залишатися на посаді, а академія і коледж отримують фінансування з обласного бюджету більше, ніж обласні лікарні.

Чому керівнику медакадемії нічого не буде

– Звісно, ті скандали, які мають місце навколо нашої медакадемії не додають честі ні її керівнику, ні обласній раді, як власнику закладу, – коментує голова Рівненської обласної ради Сергій Кондрачук.

– На жаль, з керівником закладу свого часу (до цієї каденції ради, – ред) уклали безстроковий контракт, або, як ми його називаємо ще – пожиттєвий. Ми вивчали цю ситуацію і, на жаль, звільнити його немає можливості, бо буде таке ж, як з керівником діагностичного центру, який, до слова, поновився через суд, але заборгованість із зарплати перед колективом заклад залишилася така ж сама, як і на час його звільнення.

Також голова облради каже, що обладнання вже передали Рівненській обласній лікарні.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»