Як чиновники сфальсифікували відновлення парку на Пагорбі слави у Рівному

Відео Влада Мартинчука

П’ять років тому забудовник-порушник намагався захопити шматок землі у парку на Пагорбі Слави, вирив там котлован та понищив дерева. Містяни й активісти відстояли цю землю, а в 2016-му активіст Олександр Мельничук подав проєкт із відновлення цієї ділянки на громадський бюджет. Проєкт виграв, довго висів без руху, але наразі має статус втіленого.

Втім понівечений парк від того практично не змінився. Ми з'ясували, чому так.

Як проєкт мав відновити знищену частину парку

Ідея відновити знищений ландшафт та дерева на місці ділянки у парку Слави, захопленої забудовником з орбіти Набережного кварталу (який нині змінив бренд на DBN), перемогла в конкурсі Громадського бюджету у 2016-му.

Це означає, що місто мало виділити 423 тисячі 250 гривень на: «усунення наслідків спроби незаконної забудови парку та відновлення природного ландшафту й зелених насаджень паркової території Пагорбу Слави, прокладення пішохідних доріжок, а також встановлення нових лавочок».

Автор проєкту Олександр Мельничук в описі точно встановлює, якої частини пару Слави стосується проєкт: «Внаслідок незаконного будівництва був знищений парковий ландшафт (виритий котлован) та знищені зелені насадження на ділянці парку Пагорб Слави площею 0,68 га».

На цьому фото з групи Типове Рівне добре видно, яку ділянку захопив забудовник. А її розміри – близько 70 соток, поміряли лазерною рулеткою журналісти, разом з урбаністами. Отже підтриманий громадський проект стосувався відновлення саме цієї ділянки

«Проєкт передбачає усунення наслідків спроби незаконної забудови (засипання розритого котловану), відновлення природного ландшафту й зелених насаджень паркової території (висадка дерев), прокладення пішохідних доріжок протяжністю 300 метрів (150 см. шириною) та вставлення впродовж них нових лавочок», – це все складові проєкту.

Запам'ятайте ці складові:

  • відновлення ландшафту захопленої ділянки 68 соток;
  • висадка на цій ділянці дерев;
  • засипання котловану;
  • прокладення 300 метрів пішохідних доріжок (шириною 1,5 метри);
  • встановлення лавочок вздовж доріжок.

У 2019 році на сайті Громадського бюджету з'являється позначка, що проєкт реалізований.

Історія проєкту, на який міська влада мала виділити 423 тисячі 250 гривень і який Управління ЖКГ мало реалізувати у 2017-му

Те, що проєкт «реалізований», ми помітили наприкінці 2019 року і пішли в парк на Пагорб Слави, щоб побачити на власні очі, як його реалізували. Що ми там побачили є коротко на відео, що на початку матеріалу.

На фото з квадракоптера в грудні 2019-го ця ділянка виглядає так:

Ділянка, на якій мав бути реалізований проєкт, станом на грудень 2019-го року. Фото «Четверта влада», Влад Мартинчук
Видно, що котлован намагались засипати, але не засипали (нижче розкажемо, як намагалися це зробити за мільйон). А бетонно-металічну платформу, де мав стояти центр продажу квартир – не займали
А це друга частина цієї ділянки. Вона відрізняється від незруйнованої частини парку. Будівельні блоки з неї так і не забрали (чому – читайте нижче). А замість дерев, які там мали рости ще з 2017-го – бачимо якийсь дрібний самосів. Чи бачите ви доріжки і лавочки?

Шлях до втілення проєкту та відмазки чиновників

Посадовці Управління житлово-комунального господарства його не виконували два роки. Казали, що грошей з громадського бюджету не вистачає, навіть щоб зарити котлован. Бо на це треба мільйон.

Громадські активісти знайшли безкоштовну землю для котловану, але міська влада так і не організувала її перевезення.

Пізніше котлован почали засипати, але так і не засипали.

Тоді ми з’ясовували в Управлінні житлового-комунального господарства, що заважає реалізувати проєкт. Нам відповіли, що заважав суд, який донедавна тривав між містом і забудовником, потім – котлован, кошти на засипання якого «забули закласти у проєкт». Словом, до кінця 2017-го, «просто не встигнути». Ці аргументи – ось чому – більше скидалися на відмазки.

Автор проєкту Сашко Мельничук, активіст Громадської мережі «Опора» і позаштатний журналіст «Четвертої влади», раптово помер від загострення хвороби у січні 2018-го. Проєкт на той час так і завис.

У кінці 2018 року на сайті громадського бюджету оголосили про «успішну реалізацію проєкту» на 355 тисяч гривень.

Як зазначається, за ці гроші:

  • влаштували покриття з фігурних елементів мощення;
  • влаштували гравійне покриття пішохідної доріжки та газон;
  • оздобили підпірні стінки.

Проектно-кошторисна документація розроблена ТОВ «Форестал сервіс». Генеральний підрядник – ТОВ «Рівнетрансбуд».

І далі фото саме цих елементів мощення. Вони в не менш як сотні метрів від ділянки, про яку мова в проєкті.

Це вхід в парк. Фото rivne.pb.org.ua
Ось це сіре між бордюрами – це відсів. Подивіться на нього уважно, бо більше його там не побачите, його змило водою. Фото rivne.pb.org.ua

Управління житлово-комунального господарства вирішило, що проєкт виконали.

Порівняймо з тим, що саме і де саме мали зробити в рамках цього проєкту за 423 тисячі:

  • відновлення ландшафту захопленої ділянки 68 соток;
  • висадка на цій ділянці дерев;
  • засипання котловану;
  • прокладення 300 метрів пішохідних доріжок (шириною 1,5 метри);
  • встановлення лавочок вздовж доріжок.

Ви бачите виконання цього проєкту?

Що пішло не так

Начальник контрольного відділу міської ради та координатор громадського бюджету у міськраді Микола Полюхович каже, що коригування проєктів трапляється не часто та проводиться зі згоди автора проєкту.

– Крім парку Слави ще були зміни в проєкті про екопарковку – збиралися робити її в певному місці, але там мешканці протестували, тому довелося перенести.

Але в цьому випадку автор помер, а мешканців, які б протестували, не було. То чому ж сталася така фальсифікація?

Заступник начальника Управління житлово-комунального господарства Дмитро Трофимчук каже, що проєкт облагородження парку Слави у процесі коригували та узгоджували зі співавтором – Андрієм Токарським.

Андрій Токарський переконаний, що міська влада мала би завершити розпочате. Фото з архіву 2019-го

Автор проєкту Сашко Мельничук працював в Громадській мережі «Опора» в Рівному, яку очолює Андрій Токарський. Саме за ініціативи «Опори» у 2016 році почали розробляти положення про громадський бюджет Рівного. Окрім того Андрій Токарський був серед членів комісії, яка в 2016-му голосувала за підтримку цього проєкту. Тому Андрій продовжив комунікувати по цьому проєкту з УЖКГ.

– Із проєктом затягували, відповідно, зростали і ціни. І коли підготували кошторисну документацію, з цієї суми вдалося зробити лише доріжку, яка сполучала вхід та зруйновану під час копання котловану зупинку, – говорить Андрій Токарський.

Якщо грошей не вистачило на повну реалізацію, то чому не виконали заплановане хоча б частково? Чому не засипали котлован і не прибрали ділянку?

Андрій Токарський розповідає, які аргументи наводили йому виконавці проєкту – посадовці УЖКГ. Нагадуємо, що в комісії, яка затверджувала проєкт, теж брали участь посадовці УЖКГ.

Лавочки та доріжку у цій ділянці парку вирішили не робити з міркувань безпеки руху. Мовляв, люди бачитимуть спуск і будуть напряму перебігати з протилежного боку вулиці, щоб зайти у парк.

– Плюс лавочки, які мали там стояти, теж не хотіли облаштовувати біля дороги, адже ними ніхто б не користувався. 

Токарський вважає, що міська влада мала би завершити розпочате – повноцінно засипати котлован, посадити дерева тощо. Для цього, на його думку, новий проєкт не потрібен – лише «бажання міста».

– Було б ідеально, якби це зробили забудовники, які пошкодили це місце. Але це неможливо, адже поліція не може знайти крайніх. Відповідно, міська влада мала би взяти це під свою відповідальність. Але вона не надто ініціативна щодо цього проєкту, – каже активіст.

Заступник начальника Управління житлово-комунального господарства Дмитро Трофимчук не до кінця засипаний котлован пояснює браком грошей.

Хоча не каже, скільки потрібно було коштів на засипання. А також, попри брак коштів, з 423 тисяч на проєкт використали 355 тисяч.

Заступник начальника УЖКГ Дмитро Трофимчук. Фото «Рівне Суспільне»

– Котлован засипали силами комунальних підприємств. На той час у них були певні кошти. І вони частину котловану засипали. А інші об’єми було засипано приватними фірмами безкоштовно (назвати ці фірми Дмитро Трофимчук не зміг, – авт.).

– Будівельні блоки, які лежать біля котловану, ми не прибираємо, бо не знаємо їхніх власників. Якщо почнемо прибирати, а власники з'являться, до нас можуть бути запитання, – каже Дмитро Трофимчук.

Отже, міська влада не прибирає сміття і будівельні матеріали зі своєї землі, бо вони можуть бути чиїсь. Чи справді це так? Ми маємо інше пояснення – не прибирає, бо до цього байдуже. Пояснюємо, чому і доводимо, що ці будівельні блоки – власність міської громади.

Припустімо, що блоки справді належать фірмі, яка намагалася захопити земельну ділянку в парку і зрізала дерева та вирила котлован, тим самим завдала збитків на сотні тисяч, а то й на понад мільйон гривень.

У 2014-му Державна екологічна інспекція у Рівненській області нарахувала лише за винищення дерев у парку Слави понад 108 тисяч гривень збитків. А начальник УЖКГ казав про потребу в мільйоні, щоб засипати котлован.

Отже, коли об'явиться умовний власник блоків, міська влада мала би тільки порадіти, що буде на кого подати судовий позов за відшкодування збитків місту.

Також юристи, які отримують кошти з міського бюджету, мали б знати передбачений законом порядок набуття права власності на безхазяйну річ.

Адвокат Юрій Клекотка каже, що міська влада могла би прибрати ці блоки у парку як безхазяйні. Це передбачає стаття 335 Цивільного кодексу України.

– На блоках немає жодних ідентифікуючих ознак, тому, навіть якби власник з’явився і заявив про свої права, довести право власності наврядчи було би можливо. Тому вважаю, що бездіяльність під приводом страху перед гіпотетичним власником, є просто приводом нічого не робити, – каже Юрій. 

Чи хтось і справді гадає, що якщо в скверику перед офісом міського голови наскладали б цю купу блоків, то він би сильно переймався тим, що вони можуть бути чиїсь і не чіпав би їх роками?

А тепер погляньмо кому ці блоки належать насправді.

Договір оренди 8-ми соток в парку з фірмою «Офіс-Дизайн» підписав на той час секретар міської ради і виконувач обов'язків міського голови Юрій Торгун (відомий у Рівному забудовник, співвласник групи компаній «Стоград» – ред.) 14 квітня 2008 року. На цій землі мали будувати заклад громадського харчування.

В договорі пише, що на ділянці 830 кв.м відсутні об'єкти нерухомого майна. Об'єкти відсутні, але споруда із бетонних блоків, накрита бетонними плитами і рубероїдом була. І вона там була щонайменше з 2003 року, припускаємо що ще раніше (не виключено, що якийсь довгобуд часів СРСР), але маємо доказ із 2003 року.

Ось як виглядає ця споруда на ділянці зі супутника Google (для збільшення відкрийте в новому вікні).

2003 рік на 830 кв.м. видно якусь споруду. Червоний прямокутник для привернення уваги і НЕ позначає межі ділянки
Ця ж споруда з блоків, накритих чорним рубероїдом, у 2010 році. Червоний прямокутник для привернення уваги і НЕ позначає межі ділянки
30 квітня 2012 року споруда на тому ж місці. Червоний прямокутник для привернення уваги і НЕ позначає межі ділянки
18-го серпня 2013-го її всеодно видно попри буяння дерев і кущів. Червоний прямокутник для привернення уваги і НЕ позначає межі ділянки
13-го березня 2014 року споруда залишається там само. Червоний прямокутник для привернення уваги і НЕ позначає межі ділянки

А тепер погляньте зйомку із супутника 1-го жовтня 2014-го року, коли захоплювачів землі парку вже немає на ділянці.

1-го жовтня 2014-го року споруди вже немає, натомість поруч лежить купа старих фундаментних блоків і плит перекриття

 Саме ці фундаментні блоки розфарбовували під час однієї з акцій громадські активісти.

Якщо міська влада не знає як користуватися публічно доступними знімками із супутника Google, чиновники могли б взяти копії архівних документів і ще точніше встановити звідки там взялася та споруда. І переконатися, що це майно міста. Але, очевидно, це нікого не цікавило.

Як виглядає ділянка парку, на яку витратили 355 тисяч гривень

Ще раз – це ділянка парку, яку поремонтували за 355 тисяч нібито в межах проєкту громадського бюджету, яким передбачено відновлення зовсім іншої ділянки парку за 423 тисячі.

Ось так виглядає прозвітована як виконана на початку 2019-го ділянка в кінці 2019-го року.

Вхід в парк
Частину цієї стежки порахували у виконання проєкту, хоча вона за сотню метрів від пошкодженої ділянки
Тут була плитка, яку змило водою, а можливо ще й хтось допоміг їй зникнути
А так виглядає пішохідна доріжка. Пам'ятаєте, між цими бордюрами був відсів?

Заступник начальника УЖКГ Дмитро Трофимчук розповідає, що в управлінні знають про зруйновану пішохідну доріжку. Мовляв, її розмило дощами. А щоб відновити — треба знову гроші з бюджету.

– Коли доріжку зробили, ми її інвентаризували та передали на баланс Тресту зеленого господарства. У договорі були прописані непередбачувані обставини. Власне, вони й сталися. Доріжку розмило 26-30 липня 2019-го року; про це є акт, а також підтвердження Гідрометцентру про достатню для розмиття кількість опадів. Тобто від підрядника це не залежить – він виконав всі роботи, – вважає Трофимчук.

Звісно, що при плануванні саме такого мощення ніхто й подумати не міг (проектувала ТОВ «Форестал сервіс»), що вода під час злив має здатність скочуватися з гірки.

Приємної прогулянки, гроші освоєні, проєкт не виконаний.


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)