Як у рівненському шкірвендиспансері протиправно приховують зарплати, бо «в бухгалтерії багато роботи»

Під цим фото за 2019 рік на фейсбук-сторінці диспансеру написано, що заклад отримав міжнародний сертифікат за високу якість управління. А в 2021-му бухгалтерка закладу нарікає, що «виконує одночасно п'ять функцій»
Джерело
Фейсбук-сторінка Рівненського обласного шкірно-венерологічного диспансеру

Скільки заробляють працівники Рівненського обласного шкірвендиспансеру? Це має право знати кожен охочий, бо зарплати працівники диспансеру отримують з коштів Національної служби здоров’я – з податків українців. Однак «Четвертій владі» на запит про зарплати не відповіли, порушивши закон.

«Четверта влада» готує цикл матеріалів про зарплати працівників лікарень Рівненщини. Деякі матеріали вже вийшли, для інших ще збираємо інформацію.

Наприклад, ми вже розповіли, скільки заробляють

Усі ці заклади відповідали на наші запити, й на основі відповідей ми готували публікації. 

Чому у шкірвендиспансері відмовилися відповідати на запит

12 липня ми звернулися до шкірвендиспансеру з проханням надати інформацію про заробітну плату працівників та окремо про всі види доплат, премії та матеріальну допомогу по місяцях в ексель-таблиці.

Проте працівниця бухгалтерії шкірно-венерологічного диспансеру у телефонній розмові сказала, що їй «треба звітуватися перед Національною службою здоров’я, тому у бухгалтерії багато роботи» та надати інформацію у тому вигляді, як ми просимо, вони не можуть.

Представниця медзакладу сказала, що журналістка (яка мешкає в Харкові, – ред) може прийти та сама сфотографувати документи. Місце для цього нам обіцяли надати за попередньою домовленістю.

Також вона сказала, що ми можемо скаржитись, проте інформацію нам надати у електронному вигляді не можуть. Відмову аргументувала тим, що для цього треба підготувати багато інформації.

Однак за законом, не можна обмежити доступ до інформації про розпорядження бюджетними грошима, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном (стаття 6 закону «Про доступ до публічної інформації»).

Також не можна обмежити доступ до інформації щодо умов отримання цих грошей, та про прізвища, імена, по батькові людей, які їх отримали.

Чому відмова є порушенням

Адвокатка, медіаюристка громадської організації «Платформа прав людини» Людмила Опришко пояснює, що, за законом «Про доступ до публічної інформації», відповісти на запит мають протягом п’яти робочих днів.

– Якщо запит надіслали в електронній формі, то і відповідь повинні надати в електронній формі або письмово, якщо ви залишили адресу. Якщо протягом п’яти робочих днів відповіді не було, це порушення закону «Про доступ до публічної інформації», – пояснює медіаюристка.

Людмила Опришко зазначає, що таке порушення можна оскаржити Уповноваженій з прав людини Верховної Ради або до суду.

За таке правопорушення передбачений штраф 425-850 гривень відповідальній посадовій особі.

«Не можемо фізично це вам зробити»

Ми повторно відправили запит до медзакладу 9 вересня, проте знову отримали відмову по телефону від бухгалтерки.

Головна бухгалтерка Тетяна Удодік запропонувала прийти та сфотографувати документи.

– Ви уявляєте, скільки мені потрібно зробити роботи? Тому що роблю це все я одна. Може, ви підійдете і сфотографуєте усе, що вам треба? По кожному працівнику є особова картка. Беріть тих, хто вас цікавить, – сказала бухгалтерка.

– Я вас правильно розумію, що ви не можете ні в якому вигляді надати інформацію, у PDF, наприклад? – журналістка.

– Ні, ви уявляєте, скільки це роботи треба зробити? Ви маєте поняття, що таке облік?

– Але інші лікарні надавали таку інформацію, – журналістка.

– В інших лікарнях є економісти, окрема людина по зарплатах, є заступники. Я одна-єдина, яка роблю це все. Одночасно виконую п’ять функцій – і юридичні, і публічні, і зарплату нараховую, і все. Я не можу фізично це вам зробити. Будь ласка, приходьте і фотографуйте все, що вас цікавить.

Після другої відмови ми поспілкувалися з представником Офісу Уповноваженого з прав людини у Рівненський області Андрієм Преподобним

– Те, що у медзакладі люди не призначені відповідальними, це не аргумент, не правова позиція і взагалі це неправильно. Вам мали надати інформацію у тому вигляді, в якому вона задокументована і створена. Якщо формується в електронному документі, то мають надати у електронному, за винятком персональних даних, – каже Андрій Преподобний.

Стосовно пропозиції «прийти та сфотографувати документи» представник Офісу Уповноваженого каже, що це «не відповідає вимогам закону, такої комунікації законом не передбачено»:

– Якщо розпорядник запрошує ознайомитись із даними на місці, це компромісне рішення.

Андрій Преподобний також додає, що журналісти мають право оскаржувати таку комунікацію і що відмова у телефонній розмові надавати інформацію – це порушення. Бо це і не надання відповіді на запит, і не надання інформації на запит.

Представник Офісу Уповноваженої з прав людини у Рівненський області зареєстрував звернення від журналістки «Четвертої влади».

Крім того, ми надіслали скаргу до Офісу Уповноваженого з прав людини стосовно ненадання інформації на наші запити.


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)