Як начальниця відділу розподілу житла уникла покарання за приховування інформації про квартири прокурорів

Рівненський апеляційний суд, як і міський, закрив провадження у справі проти начальниці відділу обліку та розподілу житла Рівненської міської ради Наталії Марщівської. Суд не побачив складу адміністративного правопорушення у діях посадовиці, яка приховала імена прокурорів, що отримали службове житло.

Водночас Восьмий апеляційний адміністративний суд, що знаходиться у Львові, з такого ж приводу затвердив інше рішення, яке встановлює, що ненадання інформації про службове житло прокурорів – правопорушення посадовців міської ради.

Про різні судові рішення і «справедливий суд», а також про справжнього правопорушника – у матеріалі «Четвертої влади».

Міський суд: збирати інформацію не можна

12 липня 2022 року журналістці «Четвертої влади» Антоніні Торбіч надійшла відповідь на запит від відділу обліку та розподілу житла Рівненської міської ради. На відповіді стояв підпис Наталії Марщівської.

Фактично, посадовиця відмовила у доступі до публічної інформації про те, хто з представників прокуратури отримав службове житло у Рівному. Аргумент відмови – воєнний стан в країні. Мовляв, у цей час конституційне право вільно збирати, зберігати і поширювати інформацію «може бути обмежене».

Журналістку така відповідь не задовольнила, тож вона надіслала повторний запит з роз’ясненнями, чому таку інформацію не мають приховувати. А після повторної відмови надіслала скаргу до Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Там хоч і не з першого разу, але погодилися, що така інформація має бути відкритою.

23 листопада 2022 року представники секретаріату Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини склали протокол на Наталю Марщівську за статтею 212-3 КУпАП (необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом) і передали його на розгляд до Рівненського міського суду.

20 січня 2023 року суддя Микола Бердій постановив закрити це провадження – «за відсутністю в діях посадовиці події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212-3 КУпАП».

Основний аргумент судді такий: «У запитуваній інформації ставиться питання, зокрема, про надання відомостей про отримувачів службового житла, прізвище, ім`я, по батькові особи, назви органу, де працює, а також назви вулиці, де розташована службова квартира. Отже у воєнний час збирається інформація про місцезнаходження майна, яке є місцем проживання працівників правоохоронних органів».

Окружний суд: можна збирати інформацію

Журналістка «Четвертої влади», паралельно з оскарженням до Офісу уповноваженого з прав людини, самостійно оскаржила відмову в наданні цієї суспільно-важливої інформації, подавши позов на міську раду до Рівненського окружного адміністративного суду.

І 20-го лютого 2023 року Рівненський окружний адмінсуд зобов'язав Рівнераду оприлюднити інформацію про імена посадовців, які отримали службове житло у 2022-му році.

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Оксана Дудар визначила, що посадовці Рівнеради вчинили «протиправні дії, які полягають у невмотивованому відстроченні надання відповіді на запит позивача».

Аргументи суду, зокрема, такі:

• жодного закону щодо статті 34 Конституції України про обмеження прав на отримання, зберігання та поширення інформації у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану Верховна Рада не приймала (а цю норму Конституції може обмежувати лише Верховна рада);

• назва вулиці та номер будинку, без вказання номера квартири, не є адресою проживання, тож аргумент про конфіденційність цієї інформації недоречний;

• відстрочка в задоволенні запиту допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені строки у разі настання обставин непереборної сили. Однак жодних непереборних обставин міська рада не навела (непереборними обставинами в час війни можна вважати розташування громади в зоні ведення бойових дій чи в потрапляння в окупацію, наприклад).

Рішення окружного суду залишив у силі і Восьмий апеляційний адміністративний суд. Детальніше про це в матеріалі: Посадовці Рівнеради незаконно приховали інформацію про квартири прокурорів: остаточне рішення суду.

Апеляційний суд: не на того склали протокол

Журналістка «Четвертої влади», як потерпіла, оскаржила рішення Рівненського міського суду в апеляційний. І той частково задовольнив позов, але посадовицю все одно не покарав.

Рівненський апеляційний суд 21 липня 2023 року скасував постанову міського судді Миколи Бердія, як винесену з порушенням. Але до відповідальності Наталію Марщівську не притягнули, бо апеляція не побачила у діях посадовиці адміністративного правопорушення.

Суддя Рівненського апеляційного суду Надія Ковальчук постановила, що Наталія Марщівська – не правопорушниця, бо не вона мала відповідати на інформаційний запит.

Суддівською мовою це звучить так:

«З посадової інструкції начальника відділу по обліку та розподілу житла виконавчого комітету Рівненської міської ради вбачається, що у посадові обов’язками Наталії Марщівської не входило опрацювання, систематизація, аналіз та контроль щодо задоволення запитів на публічну інформацію, оприлюднення публічної інформації.

У матеріалах справи відсутній наказ Рівненського міського голови про покладення на Наталію Марщівську обов’язків надавати та оприлюднювати публічну інформацію».

Під час судового засідання суддя запитала у Наталії Марщівської, чому саме її підпис стояв під відповіддю на запит.

– Так практикувалось (не уповноваженим підписуватись під відповідями на запит. – Авт). Але в нас була позиція, що супровідний лист до цієї інформації підписував міський голова, – відповіла Наталія Марщівська.

– То ви у веденні діловодства щось сплутали, – відповіла їй суддя Надія Ковальчук.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

То на кого слід було складати протокол

Виходить, що маємо хитрість, яка допомагає уникнути відповідальності? Відповідь на запит підписує неуповноважений посадовець і потім притягнути до відповідальності його не можна. Виглядає як спосіб безкарно порушити право на інформацію.

Хоча міський голова, підписуючи супровідний до відповіді лист, фактично підтвердив повноваження посадовиці відповідати нам на запит, але «справедливий суд» цього не врахував.

Адвокат та представник громадської організації «Платформа прав людини» Євген Воробйов вважає, що, по суті, апеляція права. Але є питання до Офісу Уповноваженого, який повинен був перевіряти всі нюанси щодо того, на кого він складає адміністративний протокол.

На думку адвоката, протокол потрібно було складати на міського голову Рівного.

Ми спробували дізнатися у представника Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Рівненській області Олександра Корнійчука чому працівник офісу Олександр Сєрих склав протокол саме на Наталію Марщівську, а не на мера Рівного.

Та виявилося, що Олександр Сєрих звільнився, його номеру в офісі не мають, а Олександр Корнійчук прийшов на посаду пізніше тих подій, тому не в курсі чому так трапилося.

Також адвокат додає, що не все так просто і з Наталією Марщівською.

– Те, що вона бере на себе повноваження, які їй не надавали, має бути предметом дисциплінарного розгляду щодо неї. Треба ініціювати службову перевірку, чому вона підписала [відповідь на запит] замість голови.

«Четверта влада» вже підготувала звернення до Рівненської міської ради з проханням, щоб там таки провели службову перевірку чому неуповноважені особи підписують офіційні відповіді.

Нагадаємо, що попри відмову міської ради надати інформацію про прокурорів, які отримали службове житло, «Четверта влада» все ж з’ясувала їхні імена.

А окрім того, 15 червня 2023 року Рівненська міська рада, за підписом Олександра Третяка, частково виконала рішення окружного адмінсуду – надала запитувану інформацію про службові квартири прокурорів.

Чому частково виконала? Бо журналістка ще досі не отримала від міської ради компенсацію судових витрат – 992 гривні.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»