Європейський голос слуг: те, чого ви не знали про заступників мера Рівного

П'ятеро заступників міського голови Рівного
Джерело
Колаж «Четвертої влади» на основі фото з сайту Рівнеради, фейсбуку Юрія Поліщука та Ігора Кречкевича

Депутати Рівнеради на сесії 24 грудня обрали п'ятьох заступників міського голови Олександра Третяка. 

Троє з них є членами партії або пов'язані із «Європейською солідарністю». Одна заступниця від «Голосу». Ще один, хоча й негласно, але від «Рівне разом» і під егідою нардепа із «Слуги народу».

Ми дізналися більше про ексголову благодійного фонду, екскерівника приватної клініки, менеджера з продажу автомобілів; колишнього голову райдержадміністрації, якого хотіли покарати за помилку в декларації та звільненого прокурора із майновитим тестем та сином-неплатником штрафів.

Освіта, культура, спорт – керівниця благодійного фонду

Марина Кузмічова обрана депутаткою Рівнеради від партії «Голос». Але відразу залишила депутатство і тепер працює «гуманітарною» заступницею мера за напрямками освіти, туризму, культури, спорту. До неї за цей напрямок відповідала Галина Кульчинська.

В інтерв'ю Суспільному Марина Кузмічова розповіла, що двічі відмовлялась від місця заступниці і поділилась, що найближчі за діяльністю їй сфери культури та медицини, а про спорт вона знає небагато: 

За даними сайту Рівнеради, народилася 8 лютого 1980 року в Караганді у Казахстані. Закінчила Рівненське училище мистецтв та культури за спеціальністю викладач, диригент оркестру, виконавець. Потім – Львівську національну музичну академію імені Миколи Лисенка за тією ж спеціальністю.

З 2001 по 2002 рік  викладала по класу сопілки у Львівській дитячій музичній школі. З 2004 року керувала гуртком музичної школи при Рівненському міському Палаці дітей та молоді.

З 2006 по 2016 рік  викладала по класу сопілки у Рівненській музичній школі №2. Отримала педагогічне звання – старший викладач.

Із 2009-го виступала артисткою оркестру «Наспів» у Міському будинку культури Рівного. Грала на сопілці й народних духових інструментах, як розповіла в інтерв'ю Суспільному.

З 2009 року Марина Кузмічова очолювала благодійну організацію «Серце дітям України». Наразі вона не вказана в засновниках організації. Але серед них залишився її чоловік Юрій Кузмічов, Наталія Вяткіна, Вікторія Салтишева, Ольга та Олександр Бачуки.

Із минулорічної діяльності організації за головування Марини Кузмічової: ремонт дитячого паліативного відділення у Дядьковицькій райлікарні та залучення коштів на апарати штучної вентиляції легень для обласної дитячої лікарні. Про це екскерівниця фонду звітується на своїй сторінці у фейбуку.

Одружена з Юрієм Кузмічовим. Мають дочку й сина.

За декларацією кандидатки в депутати (за 2019-й), Марина Кузмічова – власниця квартири площею 91,9 квадратів. У 2017 році її придбала за понад півмільйона гривень. Чоловік заступниці володіє квартирою у 48,5 квадратів. Обидві в Рівному.

Заступниця міського голови також задекларувала дві автівки: Seat Alhambra 2012 року (схожа коштує 11 тисяч 200 доларів на auto.ria) та Volkswagen Passat 2002 року випуску (від 5 до 7 тисяч доларів на auto.ria).

У декларації Марини Кузмічової також вказана зарплата від БО «Серце дітям України» 50 тисяч 833 гривні та 31 тисяча 225 гривень від Міського будинку культури. Юрій Кузмічов заробив у Рівненській дитячій музичній школі №1 імені Лисенка 192 тисячі 683 гривні та 31 тисячу 225 гривень від Міського будинку культури.

Марина вказує 5 тисяч 208 гривень своїх заощаджень та 7 тисяч 994 гривень свого чоловіка на рахунках в «Приватбанку». Спільно подружжя володіє 20 тисячами євро готівки.

Охорона здоров'я і соцзахист – лікар, керівник приватної клініки

Юрій Поліщук став заступником міського голови у сфері охорони здоров'я та соцзахисту. У його віданні медична галузь, соціальний захист та питання учасників АТО/ООС. Раніше такого заступника у міського голови не було. Цією частиною роботи займалася Галина Кульчинська.

У інтерв'ю Суспільному посадовець розповів, що хоче, аби працівники міськради перестали палити у приміщенні на третьому поверсі та щоб у місті з'явилася програма медико-генетичного скринінгу:

За інформацією на сайті Рівнеради, Юрій Поліщук народився 15 липня 1978 року в селі Купріянівка у Запорізькій області. У 2001 році закінчив Тернопільський державний медичний інститут імені Горбачевськогоза спеціальністю лікувальна справа.

З 2002 року працював ургентним (невідкладним, терміновим) хірургом в Рівненській обласній клінічній лікарні. Має досвід управлінської роботи у великих європейських та міжнародних компаніях (Sanofi, Pfizer).

– У «Sanofi» я працював з 2005 року до 2008, потім у компанії «Нікомед». Останнім місцем роботи була компанія «Pfizer». Я там пропрацював, здається, шість років. Починав менеджером з продажів, працював менеджером по роботі з ключовими клієнтами. Був менеджером з [проведення,оформлення] тендерів, регіональним менеджером (організовував команду з представників у регіонах), – розповів Юрій Поліщук «Четвертій владі».

В лютому 2015 року добровільно пішов служити до Збройних Сил України. Від травня 2015 року по червень 2016 року в складі 130-го окремого розвідувального батальйону брав участь у бойових діях в Луганській області. Став начальником медслужби цього батальйону. Демобілізувався в червні 2016 року.

Детальніше дивіться у публікації: Історія рівненського хірурга, який служив начальником медслужби 130-го розвідбатальйону

З 2016 року до виборів 2020-го працював головним лікарем приватної дитячої клініки «БейбіДок». Член політичної партії «Європейська Солідарність». Від неї балотувався на місцевих виборах восени 2020-го року. Став депутатом, але перейшов на місце заступника.

У 2017-му Юрій Поліщук зареєстрований ФОПом. Основний вид діяльності – консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Юрій Поліщук член ГО «Антикорупційний моніторинг», як вказав у своїй декларації. Керівник організації – Юрій Дюг. Засновники організації Юрій Дюг з дружиною Мариною Фурс та Володимир Морозюк. Наразі організація фактично не діє.

Юрій Поліщук розповів нам, що з Юрієм Дюгом вони куми. Він хрестив доньку Юрія Дюга.

Дружина – Ольга Поліщук – нині директорка клініки «БейбіДок» (ТОВ «Центр дитячого здоров'я "БейбіДок"»). Володіє нею спільно із дружиною головного лікаря Рівненської обласної дитячої лікарні Віталія Бойка – Світланою Бойко (по 50% кожна), вказано на аналітичній системі «Youcontrol».

Із Бойками у Поліщуків суто «ділові стосунки», за словами заступника. 

– Я не бачив їх з Нового року.

– Коли я був в АТО, він [Віталій Бойко] допомагав. З іншими лікарями організовував передачу різних речей. І я йому за це вдячний. А потім, коли я створював клініку, я до нього звернувся як до одного з найефективніших менеджерів у сфері охорони здоров'я.

Ще Ольга Поліщук має частку у ТОВ «Несвицька». Основний вид діяльності фірми – управління нерухомістю. Серед засновників фірми також Юрій Дюг, Олексій Ковалевич, Станіслав Резніков та Петро Шемейко та Рівненська міська організація захисту сімей загиблих, померлих, інвалідів та ветеранів локальних конфліктів (у всіх рівні частки по 16,66%).

Поліщуки дітей не мають.

У декларації кандидата в депутати Юрій Поліщук вказав дві земельні ділянки в селі Городище на Рівненщині, площею 10 та 11 соток. Дружина має гараж у Рівному, розміром 18 кв.м.

Ділянку у 10 соток Юрій Поліщук отримав від сільської ради, за його словами, ще коли був в АТО.

У спільній власності Юрія Поліщука, разом із Людмилою Ляшук, вказаний недобудований будинок в Городищі, площею 181 кв.м. За даними майнового реєстру будинок готовий на 74%. Недобуд разом із ділянкою в 11 соток Поліщук купив ще у 2016-му.

Людмила Ляшук – теща Юрія Поліщука. Іншого житла подружжя не має. За словами заступника, вони живуть у неготовому будинку.

– Ми коли поселились, то на пінопласті спали. Там і зараз триває ремонт. Моя дружина – будівельниця за фахом, вона особисто плитку кладе. І з гіпсокартоном працює, – розповів Юрій Поліщук.

За даними в декларації, за 2019-й він заробив 52 тисячі 115 гривень у «Бейбідок» та 78 тисяч 820 гривень від підприємництва. Його дружина вказала, що заробила у «Бейбідок» 46 тисяч 561 гривень. Ольга Поліщук від клініки також отримала 10 тисяч гривень дивідендів та страхові виплати – 62 тисячі 250 гривень від ПАТ «Метлайф».

Готівкою заступник зберігає 764 тисячі гривень.

Економіка – менеджер-автомобіліст

Ігора Кречкевича призначили заступником міського голови з економічних питань. Цей напрям за ексмера Володимира Хомка очолював Сергій Васильчук.

Ігор Кречкевич розповів і інтерв'ю Суспільному, що найперше, що він зробить на посаді, – вивчить стан сфери, яку куруватиме. Ще поділився, що є членом «Європейської солідарності», до якої потрапив через давнє знайомство з Павлом Алексєвичем.

За даними сайту Рівнеради, Ігор Кречкевич, народився 26 червня 1988 року в місті Костопіль Рівненської області. 2005 року закінчив ЗОШ №4 у Костополі із золотою медаллю. 2010 року закінчив НУВГП, отримав диплом магістра за спеціальністю «Водопостачання та водовідведення».

2012 року закінчив аспірантуру НУВГП. 2015 року закінчив Інститут післядипломної освіти НУВГП, здобув спеціальність «Економіка підприємництва» з присвоєнням кваліфікації «Економіст». Один місяць у 2016 році навчався у Дрездені за Програмою підготовки управлінських кадрів Федерального міністерства Німеччини з питань економіки та енергетики.

У 2013 році почав працювати менеджером у торгівлі автомобілями ТОВ «Вік-Експо». Пів року з початку 2016 року працював у ТОВ «Вік Партнер» на посадах менеджер з торгівлі транспортними засобами, начальник відділу продажу автомобілів.

Упродовж 2016-1017 років працював менеджером із закупівель ТОВ «БСТ» та менеджером зі збуту ПВНВП «Укрекспо-Процес». 2018 року став підприємцем і працював у сфері дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, наразі припинив підприємницьку діяльність.

З 2019 року обіймав посаду генерального директора ПАТ «Рівне Авто». Під час головування на цій фірмі, Ігора Кречкевича хотіли притягнути до відповідальності за заниження ПДВ, але такий висновок податкової інспекторки той оскаржив в суді і справу закрили.

З літа 2020-го Кречкевич член партії «Європейська солідарність». Балотувався від неї до Рівнеради.

Ігор Кречкевич неодружений. 

За виправленою декларацією кандидата на посаду заступника з питань діяльності виконавчих органів ради (за 2019-й), чоловік володіє часткою квартири (25%) у Костополі спільно із батьками Галиною та Миколою та братом Сергієм. Її площа 77,6 квадратів.

Він розповів «Четвертій владі», що його батьки медики, а чим займається брат – не сказав.

Ми також запитали заступника, де він мешкає, бо іншого житла, окрім батьківського, у декларації немає. Але він не захотів «говорити про свою адресу». Якщо він користується іншим житлом, ніж батьківським, і не вказав його в декларації – це порушення.

У декларації чоловіка вказані автомобілі Skoda Octavia та Renault Laguna, обидві 2008 року випуску. Вартість останнього у декларації 116 тисяч 300 гривень. На сайті auto.ria. авто коштують від 5 до 8 тисяч доларів.
 
Дохід від підприємництва Кречкевича – 102 тисячі 226 гривень. Ще 326 тисяч 776 гривень вказані як зарплата на ПАТ «Рівне-авто». 11 тисяч 521 гривню чоловік отримав від представництва «Фонду Фрідріха Нуаманна за свободу» в Україні. Це була винагорода за викладання лекцій у тому числі з лідерства, пояснив Кречкевич.

Зберігає готівкою Ігор Кречкевич тисячу євро та 17 тисяч доларів. На банківських рахунках у «Приватбанку» та «Державному ощадному банку України» зберігає близько 13 тисяч гривень і 4 євро залишкових коштів на картці.

Будівництво – екс-голова РДА

Олега Піщанського міський голова призначив своїм заступником з питань будівництва та архітектури. Він теж пов'язаний із «Європейською солідарністю», хоча сам Піщанський каже, що «не є і не був» членом жодної з партій.

Раніше цю посаду займав Віталій Герман.

За даними сайту Рівнеради, народився 1 січня 1980 року на Березнівщині. 1997 року закінчив Березнівський економіко-гуманітарний ліцей. 2000 року закінчив Рівненський сільськогосподарський технікум за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель і споруд». 2005 року закінчив Національний університет водного господарства та природокористування (НУВГП) за спеціальністю «Промислове і цивільне будівництво».

Олег Піщанський розповів Суспільному про свої плани на новій посаді. Поділився, що має мету оновити генплан та план зонування Рівного, але це, каже, тривалий процес.

З 2005 року був інженером-конструктором ЗАТ «Рівнеінвестпроект». З 2006 року завідував навчальною лабораторією кафедри архітектури НУВГП, а 2007 і 2008 роки був її аспірантом.

2009 року став  начальником відділу регіонального розвитку та будівництва Березнівської райдержадміністрації, а в 2013 році очолив її відділ містобудування та архітектури. З 2017 року був першим заступником голови, а 2019-го року став головою Березнівської РДА.

В період, коли Піщанський очолював відділ регіонального розвитку та будівництва Березнівської райдержадміністрації, він запросив реконструювати місцевий будинок культури ТОВ «Майстерня Мост». Це фірма депутата Рівнеради від «Європейської солідарності» Дмитра Котлярова. Хоча на сайті фірми керівником вказують маркетолога, депутата Рівнеради і керівника рівненської міської «Європейської солідарності» Павла Алексєвича, а Дмитра Котлярова – провідним архітектором.

Ми запитали, чому Піщанський запросив «Мост» працювати у Березне, а не провів тендер із реконструкції будинку культури.

– Тендеру не проводили, оскільки це була дотендерна сума. Майстерня «Мост» проектувала Рівненський ЦНАП і мала досвід проектування такого роду об‘єктів, тому було логічно мати з ними справу, – відповів він.

Про яку «дотендерну» суму йдеться, каже, що не пам'ятає, але: 

–  Дотендерна – це точно, бо інакше мали б проблеми з правоохоронними органами.

Олег Піщанський розлучений, дітей не має. Колишня дружина – Вікторія Піщанська.

За декларацією кандидата на посаду заступника міського голови, Олег Піщанський власник двох земельних ділянок площею 10 та 26 соток в селі Біла Криниця. Їх він отримав безкоштовно.

– Скористався своїм законним правом відповідно до Земельного кодексу України. 

Окрім землі, має квартиру в Березному площею 60,5 квадратних метрів. 

Заступник каже, що наразі живе в орендованій квартирі у Рівному.

Олег Піщанський задекларував право керування з 2009-го року автомобілем Ford Focus 2004 року. Зареєстроване авто на Сергія Залужного. За словами Піщанського, це його друг.

Серед доходів Піщанського вказана зарплата на посаді голови РДА – 228 тисяч 88 гривень та 68 тисяч гривень кредиту від банків, а ще бонуси й проценти, загалом 248 гривень. Заощаджень у декларації немає.

Олега Піщанського у 2018-му році хотіли судити за порушення декларування. У судовій справі йдеться про те, що він як начальник відділу регіонального розвитку та будівництва Березнівської РДА не подав декларації про зміни в майновому стані.

За словами заступника, справа стосується продажу земельної ділянки у 2016 році. Він не подав форму змін про це, бо мав «об'єктивні і суб'єктивні» причини. Але у річній декларації інформація про продаж є.

Березнівський райсуд закрив провадження через відсутність подій і складу адмінправопорушеня, на що прокурор подав апеляцію, але вона не пройшла.

Батьки Піщанського Валерій і Зоя – пенсіонери, брат Валентин тимчасово не працює. Дружина брата Наталія працює медсестрою в Березнівській райлікарні, розповів нам заступник.

Житлово-комунальне господарство – звільнений прокурор

Володимир Дяк став заступником мера з питань житлово-комунального господарства. Колись цю посаду займав Олексій Хмилецький.

Суспільне після призначення Дяка зробило з ним інтерв'ю, в якому він розповів, що його на посаду запросила якась «група осіб» і він намагатиметься бути аполітичним.

За даними сайту Рівнеради, народився 13 травня 1978 року у Дубно. Навчався у Волинському державному університеті імені Лесі Українки на юридичному факультеті. У Київському університеті імені Тараса Шевченка здобув освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.

Після університету працював юристом у Дубенській райдержадміністрації. З 2000-го року почав працювати в органах прокуратури помічником. Згодом став заступником Млинівського міжрайонного прокурора Рівненської області. Очолював прокуратури Корецького, Рівненського та Сарненського районів.

З 2014 до 2019 року – начальник відділів, управлінь самостійних структурних підрозділів та заступник начальника департаменту центрального апарату Генеральної прокуратури України.

У судовому реєстрі є справа за позовом Дяка до Генеральної прокуратури, в якій він оскаржує своє звільнення. Він просить суд поновити його на посаді, а наказ про звільнення визнати протиправним і скасувати. Щоправда, у матеріалах справи не вказано, за що його звільнили. Судовий розгляд триває.

Окрім прокурорства, Дяк був помічником нардепа від «Слуги народу» Дмитра Соломчука, за даними бази «Посіпаки».

Чоловіки, вочевидь, друзі. На фейсбуку дружини Дяка ми знайшли спільні фото їх дружин за 2017 рік.

За нашою інформацією, Володимир Дяк потрапив у крісло заступника як кандидат від фракції «Рівне разом». Згадки зв'язків Соломчука із цією партією іще до виборів часто публікувались у ЗМІ. Нардеп, зокрема, відкрито писав на фейсбуку, що підтримує Віктора Шакирзяна, долучився до піару його партії та навіть допоміг йому уникнути фінішних дебатів із Третяком.

Дружина екс-прокурора – Олена Демченко. Родом із села Тараканів поблизу Дубна. Вона реєструвалась підприємицею у 2010 році і припинила діяльність через 6 місяців. Торгувала продовольчими товарами.

Подружжя має трьох синів, однак заступник у деклараціях останніх років не вказує найстаршого сина – Владислава. Він вже повнолітній.

Олена Демченко із старшим сином Владиславом. Фото з її фейсбуку

За пошуком на ресурсі «Судова влада» ми дізналися, що людина з іменем Владислав Володимирович Дяк – правопорушник. Йому призначили розгляд справи з приводу відсутності документів на право керування чи їх непред'явлення, а також перевищення швидкості, проїзд на червоний сигнал світлофора та інше. Розглядатиме справу Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Окрім цього, у реєстрі боржників вказано, що Владислав Володимирович Дяк, 1998 року народження має борги через несплачені штрафи за порушення правил дорожнього руху. Загалом, ми нарахували десять. А за даними аналітичної системи «Youcontrol» Владислав Дяк з 2017 року 15 разів притягувався до відповідальності за порушення ПДР. Що саме порушував, детально не вказано.

Це може бути штраф за перевищення швидкості, неправильне паркування та інші адмінпорушення. Провадження, які не роглядає суд, стосуються, зокрема, таких правопорушень.

Порушує і сам Володимир Дяк. Із квітня 2020-го до лютого 2021-го на нього 6 разів відкривали провадження через їзду з порушеннями. Наразі він також включений до реєстру боржників, через несплачений штраф.

Окрім цього, у судовому реєстрі є справа із заборгованості Дяків Володимира та Владислава чоловіку на ім'я Тимофій Фрідріх. З якої причини боргують, у справі не вказано.

Після звільнення з генпрокуратури Дяк подав декларацію. У ній вказана земельна ділянка у 6 соток в селі Біла Криниця і службова квартира в Києві площею 98,6 квадратних метрів. У власності дружини – гектар землі в селі Антопіль і 25 соток в селі Тараканів, а також недобудований будинок там на 250 квадратних метрів.

Задеклароване авто Дяка – Mersedes-Benz GL350 CDI 2013 року випуску. Вартість його вказана 340 тисяч гривень. Авто придбане у 2019-му році. На сайті auto.ria.com така машина коштує від 800 тисяч до мільйона гривень.

За 2019-й рік Дяк вказав, що заробив у генпрокуратурі 565 тисяч 216 гривень. Має 334 тисячі гривень, 15 з половиною тисяч доларів, 2,7 тисячі євро заощаджень. Ще 419 тисяч гривень належать дружині.

Судячи з інформації у декларації, до 2016-го Володимир Дяк із сім'єю жили у службовій квартирі у селі Зоря Рівненської області. У 2018-му переїхали також у службове житло, але до Києва.

Декларація у колишнього прокурора нібито скромна. До того ж у майновому реєстрі не показує будь-якого майна подружжя Дяків.

Але ми пошукали, що є у його родичів. Бо так буває, що на них можновладці записують нерухомість чи автівки. І знайшли.

Тесть колишнього прокурора Борис Демченко у березні 2020-го купив будинок у селі Гореничі поблизу Києва. Площа дому 275,6 квадратних метрів. Також у його власності ділянка, на якій розташоване житло.

Село Гореничі в народі назвали «прокурорським». Зокрема через те, що ще у 2013-му журналісти показали, що тут розташований маєток колишнього генерального прокурора часів Януковича Віктора Пшонки.

На сайті з продажу вторинної нерухомості flatfy.lun.ua ціни на схожі, як у тестя Дяка, будинки у цьому селі стартують від 145 тисяч доларів і можуть сягати мільйона доларів.

Швидше за все, будинок тестя Дяка – це ось цей маєток  в червоному прямокутнику на супутниковому зображенні Google, що нижче.

У майновому реєстрі не описано, що ще є поряд із будинком, але на зображенні видно ландшафтний дизайн і басейн, та ще додатковий гостьовий будинок чи літню кухню

Тесть Дяка ще у 2008-му році зареєструвався і швидко принив діяльність підприємця. З 2008-го до 2011-го в нього була туристична фірма «Мега-тур Дубно». З 2011 в реєстрах ми не знайшли інформації про якийсь його бізнес.

Але попри це у 2016-му батько – Борис Демченко дарує дочці – Олені Демченко – 271 тисячу гривень. У 2017-му – 134 тисячі. У 2018-му – 191 тисячу гривень.

Ким він працює і звідки такі гроші – не зрозуміло. І де він міг взяти понад 100 тисяч доларів на купівлю будинку у «прокурорському» селі – теж наразі не зрозуміло. Хоча теща Володимира Дяка – Лідія Демченко зареєстрована підприємицею. Згідно з видами економічної діяльності, веде ресторанний бізнес.

Ще у тестя Дяка є нежитлові приміщення у Рівному площею 71 квадратний метр на вулиці Коновальця. Їх він також купив у 2015-му.

Свої запитання Володимиру Дяку щодо несплачних штрафів, звільнення, майна його тестя та іншого ми хотіли поставити особисто. Але він не знайшов часу. 

– Я готуюсь до заходів, з вами буде контактувати особа відповідальна за даний напрям, за наслідками розмови вона надасть вам відповідь.

Ми залишили свої запитання заступнику у телеграмі, а також передали їх через Анастасію Боднарську (до неї нас направили з міської ради). Відповідь на момент публікації не отримали. Якщо Володимир Дяк знайде час поспілкуватися із «Четвертою владою», ми опублікуємо його відповідь.

P.S. Після виходу публікації, дружина заступника міського голови повідомила, що Борис Демченко трагічно загинув 5 січня 2021 року в ДТП на скутері. Він жив у селі Тараканові колишнього Дубенського району і їздив на скутері, маючи дорогий будинок у «прокурорському» селі.


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)