«З чого ви взяли, що реформа призупинилася? Вона не розпочалася» – як Міністр Степанов відвідував Рівненщину

Реформа буде інакша, ніж було заплановано його попередницею Уляною Супрун, але у чому полягатиме – не відомо. Заробітну плату медикам обіцяють підвищити вже у вересні, хоча вища вона мала бути ще із квітня цього року. Фінансування екстренної медичної допомоги збільшать на 40% – скільки це у гривнях?

Про що розповів Міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час приїзду на Рівненщину і на які запитання відповіді у нього не було – у матеріалі «Четвертої влади».

Він приїжджає до Рівненської міської лікарні на чорному позашляховику, кілька хвилин розмовляє із працівниками закладу біля входу, ходить коридорами та палатами, питає в деяких пацієнтів, як життя-здоров’я, у медпрацівників – які мають проблеми.

Ті кажуть – «адміністрація справляється». Медики і чиновники сміються, хтось із останніх запитує, чи відповіді підготовлені наперед. 

Адміністрація, тобто керівник Центральної міської лікарні Рівного Євгеній Кучерук міністрові каже, що «не хвалячись, у них все є».

Коли і наскільки збільшать зарплати медикам

Степанов запитує, яка у медиків зарплата.

Медсестра в реанімації каже, що від 4-х до 5 тисяч гривень. І це якщо не враховувати так званих коронавірусних надбавок.

– При тому, що в реанімації – найбільша зарплата у медсестри, – додає заступник головного лікаря Ігор Дундюк. – Якщо взяти терапевтичне відділення – це 3,5 тисячі.

В лікарів, особливо початківців – заробітки не кращі.

– Після 6-ти років інституту, 3-х років інтернатури, двоє дітей, сім’я – і отримує чотири тисячі зарплати лікар-хірург, – каже Ігор Дундюк.

Степанов запитує, скільки отримує лікар, якщо пропрацює в лікарні 10 років.

– Завідуючий відділенням, який працює 20 років, отримає 7,5 тисяч гривень, який має вищу категорію і чергування, – відповідає Ігор Дундюк.

Почувши, які щомісячні заробітки у медиків, Степанов дивується. Наче, будучи Міністром охорони здоров’я вперше чує про таку ситуацію. Наче, будучи головою Одеської ОДА, який у 2017-му брав участь у реформуванні протитуберкульозних закладів, не знав, які реальні заробітки у медиків.

Степанов зітхає, порівнює зарплату медсестри із заробітками касирів у супермаркеті і каже, що з 1-го вересня буде надбавка. 

Лікарям – 3 тисячі 560 гривень, медичній сестрі – 2 тисячі 500 гривень, молодшому медичному персоналу – 1 тисяча 250 гривень. 

Зарплатні ініціативи МОЗ

Степанов каже, що в ідеалі зарплати лікарів мають стартувати від 20-25-ти тисяч гривень. У медсестер – не менше 18-ти тисяч гривень.

Каже, що на цьому він «наполягав і до цього вони будуть прагнути» і ці прагнення мають бути реалізовані із 1-го січня 2021 року. Але що так дійсно буде – «не може до кінця пообіцяти».

В НСЗУ це називають «ініціативою МОЗ». Вона не передбачена реформою.

– Як вони будуть це робити, я не знаю: чи це буде якась субвенція особлива, чи щось інше, – каже керівниця пресслужби НСЗУ Лілія Гудзь.

До слова, НСЗУ оплачує закладу вцілому надану послугу. Кошти надходять на рахунок закладу, керівник лікарні вирішує, скільки із цієї суми використають, наприклад, на витратні матеріали, обслуговування обладнання, а скільки – на заробітні плати.

Заклад із працівниками укладає колективний договір, де прописують, як і яка заробітна плата нараховуватиметься. Працівники ж закладу можуть не погодитися із зарплатою, яку пропонує керівництво та можуть обговорювати її бажаний рівень, в залежності від фінансової спроможності медзакладу. 

В НСЗУ кажуть, у цьому році медзаклади отримали більше грошей, ніж у 2019 році. Наприклад, Рівненська міська лікарня у минулому році отримала субвенції із держбюджету 68 мільйонів 800 тисяч гривень. У 2020-му бюджет медзакладу в результаті реформи склав 148 мільйонів 600 тисяч гривень.

Тобто це два минулорічних бюджети і ще 11 мільйонів гривень зверху.

115 мільйонів із цієї суми – це оплата десяти пакетів послуг, які оплатило НСЗУ. 32 мільйони 800 тисяч гривень – фінансування на боротьбу із коронавірусом.

Чому працівники «швидкої» отримали дофінансування із запізненням

Максим Степанов вважає, що потрібно терміново і кардинально внести зміни в уявлення українців про медицину. Бо воно, на думку Степанова, не змінювалося 29 років і «наслідки такої недолугої політики помітили».

Як і що потрібно змінювати – не уточнює.

А все, що стосується екстренної медичної допомоги – у пріоритеті.

Розповідає, з 1-го липня піднято фінансування з держбюджету на 40%. З 1-го вересня знову буде підняття заробітних плат.

А бюджет екстренної меддопомоги у 2021 році зросте до 15,9 мільярдів гривень (наприклад, у 2020-му ця сума становить 922 мільйони 600 тисяч гривень).

Скільки із них спрямують у Рівненську область – Степанов не каже.

Але розповідає, що зарплата водія «швидкої» становитиме 10-12 тисяч гривень, у медсестер та фельдшерів – 15-16 тисяч гривень, у лікарів – 20-22 тисячі гривень. Диспетчери, каже Степанов, отримуватимуть 12-13 тисяч гривень.

Також планують закупити 400 машин у цьому році і ще 1400 – у наступні два роки.

ДЕТАЛЬНІШЕ про те, як працюють і скільки заробляють працівники рівненської «швидкої» дивіться і читайте у матеріалах:

Чому рівненська «швидка» не завжди швидка

Дожити до наступної зарплати: за які гроші рятують людські життя рівненські медбригади

Робити ремонт у приміщенні «швидкої» пропонує за рахунок місцевих бюджетів. Степанов каже, обговорював це питання із місцевою владою.

Розповідає, наразі в Україні лише у 31% випадків швидка вкладається у норматив доїзду до пацієнта. Каже, що хоче, щоб у наступному році цей відсоток збільшився, як мінімум, удвічі. А ще за два роки цей показник має бути не меншим, як 80%.

З усмішкою каже, що все своє життя довіряє українській медицині і лікується в Україні. Проте де саме – у простій міській чи районній лікарні, чи щось на кшталт «Феофанії» – не уточнює.

Міністр проти закриття лікарень. Вважає, що вони мають змінювати профіль. Проте це і передбачає медична реформа, якою невдоволений міністр.

– Так вона просто не розпочалася реформа з 1-го квітня. У нас змінилося фінансування, ніяких кардинальних змін ми не внесли. Воно фінансується через Національну службу здоров’я. Знайдіть мені, будь ласка, лікарню, яка була б задоволена Національною службою здоров’я України, – каже міністр Степанов.

Це та Служба, яка у цьому році розпоряджається 86 мільярдами гривень на медицину і керівництво якої Степанову не подобається. Попри те, що відбувся конкурс і конкурсна комісія визначила переможця, міністр вирішує, що ніхто краще за нього керівника НСЗУ не вибере.

Тому 2-го червня цього року береться робити це одноосібно і за зачиненими дверима. Не дозволяє спостерігати за проведенням конкурсу журналістам та громадськості. На кону, нагадаємо, 86 мільярдів гривень.

– Чому ви не задоволені НСЗУ? – журналістка.

– Я спілкуюся з лікарями, яких у нашій країні 600 тисяч всіх медичних працівників. Немає жодної людини серед медичного персоналу, яка була б задоволена роботою Національної служби здоров’я України. Жодної.

– У вас є цьому якісь документальні підтвердження? 

– В смислі документальні підтвердження?

– Що є зафіксована певна кількість медпрацівників, які не задоволені роботою НСЗУ?

– Наприклад, ми підняли фінансування екстренної медичної допомоги наприкінці червня. Договори вони почали укладати три дні тому, – відповідає Максим Степанов.

Проте міністр маніпулює. Справа в тім, що після того, як уряд 1-го липня вніс зміни у постанову, якими підвищив тарифи на екстренну медичну допомогу на 40%, потрібно було внести зміни також і у паспорт бюджетної програми. А саме написати там, що тепер на екстренку передбачено не 4,7 мільярда гривень, а 6,5 мільярдів гривень.

Паспорт бюджетної програми – це документ, у якому визначено, на які напрямки і в якому обсязі Національна служба здоров’я може витрачати гроші.  
Якщо цих змін не внести – НСЗУ не має права укладати договори за підвищеними тарифами.

Вносити зміни у паспорт – обов’язок не НСЗУ, а Міністерства охорони здоров’я. І зробити це воно мало одразу після того, як уряд вніс зміни до постанови про збільшення тарифів на екстренну медичну допомогу. Тобто 1-го липня.  

– МОЗ затвердив зміни до паспорту бюджетної програми 29-го липня (за три дні до приїзду Степанова на Рівненщину – авт.). І 29-го липня, щойно МОЗ зробив свою роботу, за ніч ми уклали додаткові угоди на збільшення тарифів із всіма 25-ма центрами ЕМД, – каже керівниця пресслужби НСЗУ Лілія Гудзь.

Міністр поїхав

Насамкінець Степанов відповів на запитання журналістів. Та не всі. Після того, як журналістка «Четвертої влади» запитала про два препарати, які держава не закупила для хворих на туберкульоз, а придбали їх за кошти благодійників та місцевого бюджету, міністр закінчує пресбрифінг. Каже, що ніяких проблем із препаратами немає і пропонує звернутися у Міністерство пізніше, щоб отримати точну інформацію.

Максим Степанов – проти закриття протитуберкульозних диспансерів, проте його відомство чомусь не потурбувалося про закупівлю необхідних ліків для хворих.

Кілька годин на Рівненщині – і міністр їде назад у столицю: із обіцянками, у виконанні яких не впевнений, і з нечисленними скаргами медиків – бо або дійсно проблем мало, або ж побоялися про них розповісти.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.