Журналісти поскаржились на Офіс Генпрокурора, бо там приховали інформацію про рівненського посадовця
Під час збору інформації для розслідування про ймовірне фіктивне розлучення головного прокурора Рівненщини Андрія Рудницького журналістка надіслала запит до Офісу Генпрокурора.
У запиті вона просила копії паперових декларацій (їх подавали до 2016-го року, поки ще не запровадили електронні), щоб дізнатися доходи його дружини.
Копії ми отримали і цифри заробітків теж, але Офіс Генпрокурора приховав імена членів сім'ї прокурора, яким ці доходи належать.
Ми проконсультувались із медіаюристкою щодо такого обмеження інформації на запит та поскаржились Уповноваженій з прав людини.
7 червня журналістка «Четвертої влади» Алла Максимчук надіслала запит до Офісу Генерального прокурора і попросила копії усіх декларацій Андрія Рудницького за час його роботи у прокуратурі.
У відповідь, 14 червня, ми отримали копії декларацій із 2004 до 2008-го року. Копії наступних Офіс попросив оплатити і надіслав рахунок.
Відповідно до частини 4 статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» при наданні інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плату за копіювання та друк брати не можна.
Тому ми надіслали повторний запит разом із юристом проєкту «Свої люди» від Бігус.інфо Віталієм Гусаком. Але в Офісі Генпрокурора на нього відреагували так само, як і першого разу.
Через це журналістка надіслала кілька окремих запитів, в яких просила копії декларацій за роки, яких раніше не дали.
Згодом усі відповіді прийшли. Але це – не всі обмеження публічної інформації, яких припустилися в Офісі Генпрокурора.
Усі копії декларацій, які на запит отримала журналістка, були без імен членів сім'ї декларанта.
Ми попросили прокоментувати таке обмеження інформації адвокатку, медіаюристку громадської організації «Платформа прав людини» Людмилу Опришко. За її словами, приховування відомостей про прізвище, ім'я та по-батькові членів сім'ї декларанта є незаконним.
Так, за частиною 6 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», обмежувати доступ можна лише до тієї інформації, яку забороняє оприлюднювати закон «Про запобігання корупції».
Абзац четвертий частини 1 статті 47 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що обмежити доступ можна до такої інформації:
- номера облікової картки платника податків
- серії та номера паспорта громадянина України
- унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі
- місця проживання людей, що зазначені в декларації
- дати народження людей, що зазначені в декларації
- розташування об'єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об’єкт)
- номера рахунку в банківській чи іншій фінансовій установі
– Отже, інші відомості з декларацій, в тому числі про прізвище, ім'я та по-батькові членів сім'ї декларанта не належать до інформації з обмеженим доступом і повинні залишатись у копії декларації, що надається у відповідь на запит, – каже адвокатка.
Людмила Опришко радить захищати своє право на доступ до публічної інформації, поскаржившись Омбудмену або за позовом до суду. Ми обрали перше і надіслали скаргу 22 липня.
Вже наступного дня на електронну пошту журналістки прийшов лист від Секретаріату Уповноваженої з прав людини. У ньому повідомили, що написали в Офіс Генпрокурора лист, щоб з’ясувати обставини можливого порушення.
Начальник відділу з дотриманням права на звернення Управління моніторингу прав на звернення та інформацію Олександр Донкоглов написав нам, що після аналізу всієї інформації Уповноважена з прав людини вирішить, як діяти, і нас про це сповістять.
Коли отримаємо остаточну відповідь на нашу скаргу, то повідомимо про це читачів.
Нагадаємо, це вже не перша скарга журналісток «Четвертої влади» на обмеження або відмову у доступі до інформації цього року.
Зокрема, ми скаржились Омбудсмену через відмову Рівнеради давати біографію заступника начальника Управління містобудування та архітектури Віктора Вівсянника. Також ми готуємо позов на Державне бюро розслідувань через відмову давати інформацію про зарплату слідчого.
Що було раніше
Ми з'ясували, що у 2015 році Андрій Рудницький розлучився зі своєю дружиною Світланою, однак досі проводить з нею спільний час.
Наприклад, уже колишня дружина навідувалася у Кропивницький, де працював прокурор, сам він жив у квартирі, що належить Світлані, а всі разом із дітьми вони їздять на відпочинок. Окрім того, Рудницький продовжує носити обручку.
Такі стосунки нагадують фіктивне розлучення.
Саме напередодні запровадження електронного декларування у 2016-му посадовці зачастили з розлученнями. При цьому записували свої статки на іншого з членів подружжя. Ймовірно, щоб приховати статки, які важко пояснити перед законом.
Зокрема, нібито колишній дружині Рудницького належать три квартири в Одесі, ділянка поблизу міста та два автомобілі.
Подробиці цієї історії та небагатослівні коментарі прокурора можна почитати у матеріалі «Із Одеси з любов'ю та майном: що і кого приховує головний прокурор Рівненщини».
Більше про самого Андрія Рудницького є в досьє, а також за позначкою.
Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.
Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти