Життя рівненських патрульних: гроші і люди

Над історією працювали журналістка Алла Максимчук, продюсерка Марта Дмитришин, оператор-монтажер Влад Мартинчук, голос за кадром Анни Хіночик

Продовжуємо розповідати, що реформа змінила у патрульній поліції. У попередній частині матеріалу з'ясували, як патрульні забезпечені необхідним спорядженням, а тепер – чому вони йдуть зі служби та чи намагаються їх втримати. 

13 тисяч 500 гривень – зарплата разом з премією. Стільки у січні отримав заступник командира роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Рівненській області Валентин Кучерук. Ми в гостях у двокімнатній квартирі, де живе Валентин з дружиною, трьома дітьми та тестем.

Валентин Кучерук із сім'єю розраховують на квартиру в лізинг від поліції

– Якщо є якийсь проступок, то проводиться службове розслідування і керівники визначають, скільки премії за це треба зняти, – каже Валентин.

Проступки – це порушення службової дисципліни.

Наприклад, сон на патрулюванні або постійні запізнення. За це можуть відняти від премії від 200 гривень до двох тисяч. Можна лишитися і зовсім без премії, отримавши за місяць роботи саму ставку – 2 тисячі 400 гривень.

Але це за суворі проступки: невихід на роботу без причини. Суворих порушень дисципліни було небагато, каже начальник Управління патрульної поліції в Рівненській області Сергій Мерчук. За появу на роботі нетверезим та системні порушення – звільняють.

Сергій Мерчук не виключає, що серед патрульних можуть бути недоброчесні люди. Але такі, каже, довго не втримаються на службі

– Я розумію, що зарплати у патрульного по факту немає, – каже начальник. – І без аргументів його депреміювати не можна, але коли є підстави, треба це робити.

Та навіть коли проступків немає, а премію не знімають, патрульні йдуть з роботи. За власним бажанням. Головна причина – низька зарплата.   

Двоє колишніх патрульних, із якими ми спілкувалися, розповіли, що після звільнення поїхали на заробітки за кордон. Ще один знайшов іншу роботу в Україні. У їхніх попередників – інспекторів ДАІ – офіційні зарплати були ще нижчими. Про свою службу відразу після ДАІ нам розповідають колишні патрульні:

– Щоразу, як зупиняли фуру (це було у перші два тижні після ДАІ), то водії з документами завжди тицяли 50 гривень. Ми їм гроші повертали, а потім я вже не витримав і питаю у одного дальнобоя: «Чому ви всі тицяєте по 50 гривень?». Той каже, якщо як їх зупиняють без причини,то треба дати 50, а якщо є причина, то 200 гривень. Я тоді зрозумів, чому на постах ДАІ завжди були черги з фур. Зараз черг я не бачу.

Ми спілкувалися з трьома колишніми патрульними Рівненщини на умовах анонімності

Колишній коп пише, що пропонували різне. Від бурштину до курей. Але якщо хабар чи відмова від нього зафіксована на бодікамери – це доказ при службовому розслідуванні.

– Бодікамери писали все: з моменту зупинки авто і до моменту, як водій від'їжджає, – розповідає колишній коп. – Це насамперед власна безпека. Одного разу я виписав штраф водію, а він, щоби помститися, подзвонив на 102 і сказав, що дав мені хабар. Служба моніторингу подивилася відео і все закінчилося добре. А якби камера була вимкнена?

Попередники – працівники ДАІ – через хабарі, які брали, ставали героями анекдотів.

Рівненського патрульного, який прослужив два місяці, піймали на хабарі влітку 2019-го

Чи беруть хабарі у новій патрульній? 

Влітку 2019-го одного з патрульних затримали на хабарі у 2 тисячі доларів. Він, за версією Державного бюро розслідувань, вимагав їх у жінки за те, щоб повпливати на рішення слідчого закрити кримінальне провадження щодо її сина. Цей патрульний отримав посвідчення копа за два місяці до затримання.

Сергій Мерчук вважає такі випадки ганьбою. Він не виключає, що і зараз в його управлінні можуть бути недобросовісні поліцейські. Та переконує, що таких швидко виявляють.

– Були деякі патрульні, яким я дав зрозуміти, що так не буде, і вони пішли з системи.

Начальник патрульних Рінвенщини каже, що хабарництво серед патрульних – це переважно чутки. Коли йому повідомляють, що давали гроші патрульним, то не хочуть казати, кому саме.

У рівненській патрульній велика плинність кадрів, каже Сергій Мерчук. Зараз у Рівному і Сарнах працює майже 500 людей.

З тих, хто прийшов у Рівненські патрульну першими у квітні 2016, залишилися працювати трохи більше половини. На фото – перевірка документів на ранковому зборі перед початком роботи

Лише в минулому році звільнилося двадцять копів, ще 30 перейшли на роботу до Головного управління нацполіції в Рівненській області. Шестеро перевелись у службу судової охорони. 
  
Щоб заохотити копів служити, уряд у 2018-му видав постанову, яка дозволяє поліцейським отримати житло в лізинг (довгострокову оренду з викупом). 
Валентин Кучерук – один із чотирьох рівненських копів, які вже взяли участь у цій програмі. Троє патрульних отримали квартири.

Родина Кучеруків ще чекає. Як і інші вісімдесят сім людей у черзі. Це вже четверта квартира, яку обрали Кучеруки та яку не можуть для них купити.

– Вже стільки передумав, перехвилювався. Коли буде, тоді буде. Цю квартиру сказали, що викуплять до нового року... І, бачте, не викупили.

Родина Кучеруків чекає на квартирц за програмою фінансового лізингу для патрульних. Зараз Валентин живе із дружиною, її батьком та трьома дітьми у двокімнатній квартирі

Сергій Мерчук каже, що не лише державні установи гальмують процес:

– Валентин дуже довго вибирав житло. Ця йому не подобається, ця не підходить, тут щось із документами не вийшло, там рієлтор відмовився. В цьому плані він складний чоловік. Але є і добре. Бо хто-хто, а він заслуговує цю квартиру отримати. 

Згідно з постановою уряду, отримання квартири для Валентина означає, що він щомісяця до двадцяти років повертатиме Державній іпотечній установі частину із суми за квартиру, яку та викупить.

Іншу частину компенсує Міністерство внутрішніх справ. Сума компенсації залежить від стажу роботи патрульного та кількості дітей. Якщо дітей двоє і патрульний служить довго, то менше платитиме. Але коштів за програмою для всіх не вистачає, припускає Сергій Мерчук:

– Якщо порахувати інші управління, згрубша по 100 людей з управління. 30 управлінь – це 3 тисячі людей, а якщо всю систему Нацполіції взяти, це ще більше. Тобто є  квотна сума, наскільки я розумію, яка виділяється на кожен структурний підрозділ.

Рівненські патрульні – найкращі в Україні, за результатами 2019-го року

У 2019 році управління патрульних Рівненщини стало найкращим в Україні за робочими показниками.

Аналізували успішність у Департаменті патрульної поліції України. Наприклад, каже Сергій Мерчук, оцінювали відсотки закритих справ по 130-й статті – керування транспортним засобом у стані сп'яніння. Таких протоколів у минулому році рівненські патрульні склали тисячу двісті. Чверть із них закрили за рішенням суду. Втім найкращими патрульних визнали в оперативному пошуку утікачів з місця аварії. Їх знайшли 239 із 240.

Водій розвернувся посеред дороги через подвійну суцільну смугу й отримав штраф

Оцінювали в Департаменті і забезпеченість управління кадрами. У 2019 році на службу в управління прийшло 97 нових копів. Начальник патрульних розповідає, скільки заявок подавали на останній набір:

– Останній набір в нас подало на 5 вакантних місць 92 валідні анкети. Зараз етап військово-лікарської комісії та оцінки фізичної підгтовки. Туди прийде приблизно 45 людей. На співбесіду орієнтовно 30. Із них маємо відібрати 5. Як на мене, це досить конкурсноспроможний рівень.

І Валентин, і троє колишніх копів, з якими ми говорили, вважають, що реформа патрульної поліції ще триває

Боротися з порушниками не допомагає поблажливе до них законодавство. З кожним хуліганом на вулиці або ж побутовим хуліганом, – багато роботи, але покарання не здатне попередити наступні порушення, вважає Валентин.

– Їх не можна притягнути до відповідальності нормально. Ми з ним три години провозимося, складемо пояснення свідків, протоколи по 173-й, протокол затримання, і прийде суд, і він дасть йому 50 гривень, чи 51 гривню штрафу. Це так розчаровує.

Поліцейських демотивують низькі штрафи за правопорушення. Коли внаслідок потрачених кількох годин роботи поліцейського порушнику суд виписує 51 гривню штрафу

 Розчаровані слабким покаранням для порушників, із зарплатою в 10-13 тисяч гривень, рівненські копи продовжують виходити на чергування.

Для успішної роботи, кажуть, потрібні зміни у законодавстві. Щоб і далі обходитися без хабарів – достойна оплата праці, а для того, щоб з охотою, як і в перші місяці патрульної служби чотири роки тому, йти на роботу, – допомога і підтримка громадян. А ще – бажання людей змінюватися.


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуці.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте