Чорна скринька: чому пацієнти у Рівному платять за операції

За матеріали для операції Рівненській міській лікарні оплачує Національна служба охорони здоров'я. Однак тут умудряються змушувати пацієнтів купувати ці матеріали ще й самостійно. І не аби в кого, а в невипадкової в лікарні людини. Подібне відбувається в різних закладах.

«Четверта влада», готуючи розслідування для UA:Рівне, знайшла докази, що прооперовані і у Рівненських міській та обласній лікарнях самостійно оплачували базові медичні послуги, за які вже оплатила НСЗУ. І гроші ці потрапляли не на офіційні рахунки медзакладів, а у кишеню медпрацівникам та приватним структурам.

Ось перша частина розслідування: Під скальпелем: мільйони повз касу за операції в Рівненській обласній клінічній лікарні

У другій частині розслідування – про те, як порушують права пацієнтів у Рівненській міській лікарні.

Історія Станіслава Домащука

19-річний Станіслав Домащук потрапив у Рівненську міську лікарню наприкінці листопада 2020-го. У нього була двостороння вроджена пахова грижа.

– Десь в років десять мені мали зробили термінову операцію. Батькам моїм сказали: дитина підросте, десь 18 років буде, коли вже організм, ріст сповільниться, тоді вже можна ставити сітку, – пригадує Станіслав.

– А коли вже десь того року, 2020-го, осінь, я вже починаю помічати, що я навіть і присісти не можу, і щось підняти не можу. І просто нагнутися. І воно просто так, як ком навалилося – грижа.

Понад 106 мільйонів гривень – стільки Рівненська міська лікарня отримала від Національної служби здоров’я України за ті операції, які виконала від початку медреформи, тобто із 1 квітня 2020-го і по кінець вересня 2021 року. 

Різні види операцій коштують по-різному. Наприклад, за таку, як у Станіслава Домащука, НСЗУ платить понад 9 тисяч гривень. За ці кошти лікарня зобов’язана зробити таке:

• проведення хірургічної операції із забезпеченням анестезії;
• інструментальні та лабораторні обстеження;
• післяопераційний моніторинг пацієнта;
• знеболення та подальша медикаментозна терапія;
• лікарські засоби з національного переліку лікарських засобів;
• необхідні медичні вироби для проведення операцій;
• ліки, які заклад отримує як централізовані закупівлі;
• харчування в стаціонарних умовах і перебування в лікарні.

На операцію Станіслава Домащука супроводжував його старший брат Дмитро. Він каже, що був змушений заплатити за операцію для брата.

– Майже 14 з половиною тисяч гривень. Незважаючи на те, що навіть, ми дали там електронне направлення. Вони, якби, його прийняли, – розповідає Дмитро Домащук.

Про те, що треба купити щось для операції, каже, дізнався від заступника керівника Рівненської міської лікарні.

– Коли ми прийшли з молодшим братом, Ігор Дундюк мені дав номер телефону людини, до якої потрібно зателефонувати, що мені ця людина має дати рахунок для оплати, – продовжує Дмитро.

Після телефонної розмови із підприємцем Дмитро заплатив на вказаний рахунок. Згодом приїхав і сам підприємець, давши йому дві квитанції про підтвердження оплати.

«Він хотів, сам побажав», – як це пояснюють у лікарні

Пізніше ми розповімо, що ж це за підприємець, якому заплатив Дмитро Домащук за ці матеріали і як він пов’язаний із працівниками медзакладу.

Чому пацієнта зобов’язали купити матеріали для операції, і що за матеріали це були, пояснює заступник керівника Рівненської міськлікарні Ігор Дундюк.

– Його безкоштовно прооперували, він же ж не платив ні за операцію, ні за ліжкодень, ні за що. Те, що він купив сітку і нитки, так, те, що він хотів, сам побажав, – каже Ігор Дундюк.

Під час оперування гриж сітка використовується, як своєрідний бар’єр, який фіксує внутрішні органи і не дозволяє, щоб грижа, тобто випинання, сталися ще раз.

У міській лікарні кажуть, що купувати сітку вони не зобов’язані.

– Є сітки – 25 тисяч, є сітки коштують 18, є 14, є 10 тисяч, є 7 тисяч. Якщо мене не забезпечує НСЗУ, то нема чого говорити. Вони не дають ні нитки, ні сітки, нічого. Якщо давати сітку, якщо брати, то вони можуть давати тільки те, що людині поставив, а через два дні – випало. То хай собі поставлять на голову ту сітку, – каже хірург Рівненської міськлікарні Дмитро Васкул, який оперував Станіслава Домащука.

А заступниця директора лікарні Лілія Королюк додає, що купити високоякісні, хороші нитки не можуть:

– Бо тендер в нас. В нас пріоритет – дешевша ціна. Це ж як будь-яка річ, якщо вона найдешевша, вона не може бути ідеально добра.

Роз'яснення НСЗУ

У НСЗУ пояснюють: сітки, нитки, як і інші матеріали лікарня має купувати самостійно.

– Кожна послуга, за яку сплачує Національна служба здоров’я, вона сплачує в комплексі. Тобто, ми не платимо там окремо за хірургічне втручання, окремо за анестезію, окремо там за якийсь медичні вироби, – пояснює заступниця голови НСЗУ Тетяна Бойко.

А виконавча директорка благодійного фонду «Пацієнти України», голова Ради громадського контролю, яка моніторить роботу НСЗУ, Інна Іваненко додає:

– У Prozorro можна виставляти технічні характеристики до предмету закупівлі. І це уже задача тих, хто організовує тендер, як вони прописують технічні вимоги до того, що вони хочуть закупити. Все можна прописати, повірте. І закупити якісний товар за кращу ціну.

Яку сітку та нитки, та за яку ціну продали на операцію Станіславу Домащуку – невідомо. Бо у квитанціях про сплату «операційного пакету», які вручили його брату, не було вказано, що ж входить в цей «операційний пакет» та скільки коштує кожна із його складових.

Тож і продати могли як дорожче, так і найдешевше.

Окремим чеком Станіславу ще прописали набір для анестезії. Що туди входить – також невідомо.

В НСЗУ стверджують:

якщо без медичного виробу неможливо надати пацієнту допомогу, лікарня має цим виробом забезпечити – це вимога НСЗУ, прописана у договорі.

Станіславу Домащуку сказали купити і знеболювальне після операції.

– Прокинувся від просто нестерпного болю, – пригадує Станіслав. – Де дзвоник, той, що мені клали? Когось спитати, знеболювальне щоб вкололи? І потім приходять і кажуть: «А ви купили? Ви ці знеболювальні, ви купили? У вас є?» І так само кожна людина в палаті каже те саме: так, ось, в нас ціла шухляда, от ми все купили, те, що нам сказали.

У медзакладі відсутність ліків пояснюють тим, що в Національному переліку ліків немає тих препаратів, якими можна було б якісно знеболити у післяопераційний період.

– От є в нас там група препаратів – анальгетики. Вони протизапальні. Знеболення ними – неефективне. «Диклофенак», наприклад. Воно не дає повного знеболення. Воно знижує запалення, дуже подразнює слизову оболонку шлунка, дванадцятипалу кишку, приводить до гастритів і всяких виразок і мало знеболює. Є багато інших препаратів, які щадящі, – пояснює заступник керівника Рівненської міськлікарні Ігор Дундюк.

Ми поцікавилися в лікарні, які ліки входять в «операційний пакет» для хірургічного втручання на зразок того, що робили Станіславу Домащуку.

З’ясувалося, що на той час у закладі не було трьох найменувань ліків. Зокрема, знеболювального «Кейвер», яке купував Станіславові Домащуку його брат Дмитро. Ці три види ліків не входять у Національний перелік, тобто не є безоплатними.

У лікарні наполягають, що коштів, які виділяє НСЗУ – не вистачає.

– Якщо без ускладнень, без нічого – не вистачає 30-40%. Не вистачає. Клянусь, що не вистачає. Ми вилетимо «в трубу», – каже директор Рівненської міської лікарні Євген Кучерук.

«На медицину виділили на 50% менше, ніж просили», – експертка

Директорка благодійного фонду «Пацієнти України» голова Ради громадського контролю, яка моніторить роботу НСЗУ, Інна Іваненко каже, проблема із фінансуванням лікарень в Україні таки є. Адже цього року на медицину виділили на 50% менше, ніж просили.

– От потрібно було і ми, як пацієнтська організація, вимагали закласти в бюджет 21-го року 225 мільярдів гривень саме на програму медичних гарантій, щоб всі ті послуги були безоплатні для пацієнта. Але по факту ми отримали 123,5 мільярди гривень, – пояснює експертка.

Але є ще й інші, не менш важливі фактори, чому пацієнти платять у лікарнях, каже Іваненко:

менеджмент лікарні, який здатний, або не здатний ефективно розпоряджатися коштами, які платить НСЗУ. Лікарня також, наприклад, може запроваджувати додаткові послуги, якщо їх не оплачує Національна служба здоров’я.

– Це тоді має бути цивілізовано донесено до пацієнта. І ці тарифи мають бути затверджені власником лікарні і донесені до пацієнта. І про цей тариф лікарня має подбати сама, щоб всі витратні матеріали вже були включені в цю суму і надавалися пацієнту, який приходить отримувати цю вже платну послугу, – наголошує експертка.

Але схоже, для міської лікарні робити прозорий тариф – менш зручно, ніж користуватися «чорною скринькою» від підприємця, де не треба деталізувати, що ж вони продають пацієнту. Плюс, отримувати 9 тисяч гривень для цієї операції на грижу від НСЗУ.

Розцінки приватників

Щоб з’ясувати, чи дійсно міська лікарня ризикує «вилетіти у трубу», як каже її керівник Євген Кучерук, із фінансуванням від НСЗУ, ми вирішили з’ясувати, скільки коштує така операція, як у Станіслава Домащука, у різних приватних клініках.

Здавалося б, 9 тисяч гривень, які виділяє НСЗУ для комунальної лікарні – це порівняно небагато.

Але комунальна лікарня, на відміну від приватних центрів:

• не оплачує оренди приміщення. Навпаки, може заробляти, здаючи незадіяні площі. От хоча б тим же приватним центрам та ФОПам, які торгують тут медпрепаратами;
• не є неприбутковим підприємством. А, отже, у вартість послуги не включено прибуток.

Досвід інших пацієнтів міськлікарні

Інші колишні пацієнти міської лікарні анонімно розповідають, що також платили, коли потрапили на операцію. Їхні імена ми змінюємо.

– Лікар сказала, операція коштує 12 тисяч, але так як ви багатодітна, то з вас 9 тисяч, і все. Чек мені в касі дали, але лікар забрала його в мене, – розповідає екс-пацієнтка Рівненської міської лікарні Галина.

Рівнянка Валентина прийшла у міську лікарню на операцію навесні 2021-го року. У неї також було направлення. І їй також сказали скупитися для операції. Жінка свої слова підтверджує квитанціями. Але відкрито говорити на камеру відмовляється. Каже, їй ще потрібно прийти у міську лікарню, бо потребує ще однієї операції.

– 10 тисяч 550 гривень нібито за «операційний пакет». Стан до операції був жахливий, тому сказала, що згодна на все, аби лише якнайшвидше позбавили мене болю, – пригадує Валентина.

Дивіться також: Зарплати, премії та інші виплати керівників Центральної міської лікарні Рівного

«Деколи рекомендую, да. В нього, щоб купили»

В історії операції Станіслава Домащука та Валентини – спільне не тільки місце її проведення – центральна міська лікарня. Обидвом також дали квитанції на оплату так званого «операційного пакету», на ім’я одного й того ж підприємця Олександра Тригуба.

Запитуємо у керівників лікарні, чому направляють платити саме до цієї людини. Нагадаємо, за словами брата екс-пацієнта лікарні Дмитра Домащука, до нього направив платити заступник керівника лікарні Ігор Дундюк.

– Я знаю такого фізичного підприємця, я знаю ще багато фізичних підприємців, – каже заступник директора Рівненської центральної міської лікарні Ігор Дундюк.

– Деколи рекомендую, да. В нього, щоб купили. Бо він вже все комплектує, всі набори, все в нього є вже, що на операцію треба і туди йдуть і він дає все, за то до нього і йдуть, – пояснює хірург Дмитро Васкул.

Нам вдалося знайти підприємця Олександра Тригуба. Він каже, що ось так забезпечує пацієнтів лікарні вже з десяток років.

– Я по замовленню все це привожу. І вдома все це друкую, рахуночки, – каже підприємець Олександр Тригуб.

Як з’ясувалося, Олександр Тригуб – не випадкова людина у схемі залучення коштів від пацієнтів. У міській лікарні працює, як мінімум, дві людини із прізвищем Тригуб. Один із них – травматолог Тарас Тригуб – брат підприємця. А старша медсестра травматологічного відділення Наталія Тригуб – його мати.

Та керівник лікарні Євген Кучерук каже, що не знав. І про те, що в лікарні продають «операційні пакети», і в кого їх направляють купувати.

– Я сам травматолог, я з цією Наташою, яка старша медсестра, Тригуб, пропрацював, дуже багато, років 25-30, я не знав, що в неї двоє дітей. Я знав і вона весь час мене просила, що дуже хотіла, син закінчує медичний інститут і хоче бути травматологом. Ну, дійсно династія, і він в нас працює. За другого сина я взагалі не знав, – пояснює Євген Кучерук.

Знав чи не знав про таку співпрацю директор лікарні, але система тут налаштована так, що «свій» підприємець може отримувати чимало коштів. При цьому він може продавати і повітря, бо у квитанції не розшифровано, що саме купує пацієнт.

Ми намагалися з’ясувати, скільки ж коштів отримує підприємець із пацієнтів лікарні, але він відмовився нам про це розповісти.

А от угод про співпрацю між підприємцем та лікарнею немає. Як же ж протягом десяти років ця співпраця створювалася?

– Ну, я безпосередньо з операційними співпрацюю, не з самою міською лікарнею. Я ходив по операційним, пропонував свою співпрацю. З лікарями і, відповідно, вже з операційними. Ну, чи лікар, чи операційна медсестра, вони вже між собою вирішують, що їм потрібно на операцію, – розповідає підприємець Олександр Тригуб.

Позиція керівництва лікарні

Тобто офіційної співпраці – не існує. А от те, що до неофіційної має стосунок керівництво лікарні, нам розповідає колишня пацієнтка міськлікарні Валентина.

– Після операції, коли я прийшла до тями, починаю згадувати, що медреформа. Прийшов заввідділенням і я намагалася з’ясувати, за що я плачу, якщо операція безоплатна. Він відповів, що сама операція так, безоплатна, а ось «операційний пакет» – платний. Я запитала, що це за космічні ціни? Він каже, що не він придумав, а Кучерук, – каже колишня пацієнтка Рівненської міської лікарні Валентина.

Нагадуємо, Євген Кучерук – це директор Рівненської центральної міської лікарні.

– Завідуючий відділенням казав, що Кучерук кожен день запитує, коли я оплачу. Завідуючий ходив три дні за мною, запитував, оплатила я, чи ні. І квитанцію про оплату йому заносила, – продовжує пані Валентина.

Директор лікарні заперечує.

– Я навіть... Мені соромно це слухати, я не можу, бо тому, що я ніколи в житті… Я через те проробив стільки, щоб я ще...Не ображайте мене…Мені аж плакати хочеться…, – сказав Євген Кучерук.

«Це може бути прихованою корупційною схемою», – адвокат

Подібне порушення прав пацієнтів на безоплатну медичну допомогу є і в інших лікарнях, як ми про це розповідали в попередніх сюжетах.

– Це може бути прихованою корупційною схемою, яка задовольняє і ФОП того ж. Або може ще й вищого керівництва. І оте, що вони отримують з людини, вони можуть ділити між собою, і все, – каже адвокат Євген Воробйов.

– Якщо буде особа отримувати, або просити кошти, яка там має адміністративно-господарські, управлінські функції – то це буде 368 Кримінального кодексу України, одержання хабаря. Якщо це буде просто медпрацівник, який не має таких функцій, то це буде, скоріш за все, – вимагання грошей. Можливо, навіть і шахрайство. 

Але щоб визначити, чи є в діях медпрацівників ознаки вимагання хабаря, коли вони спонукають вимагають пацієнтів платити, треба також довести мотив, що ті, хто платити зобов’язує, отримали особисту вигоду.

Дивіться обов'язково: Що робити і куди звертатися, якщо у вас вимагають гроші за лікування

«Хотілося б, щоб лікарі займалися своїми безпосередніми справами, а не бігали по палатах, щоб дізнатися, оплатив пацієнт послуги, чи ні»

Раніше ми показували, як з пацієнтів беруть гроші у Рівненській обласній лікарні. І схеми в обох лікарнях: обласній та міській – схожі:

• В обох лікарнях купують так звані «операційні пакети», хоч за те, що у них входить, вже сплатила НСЗУ.

• У всіх історіях, які ми вивчили, в квитанціях не розписано, що ж саме купують пацієнти, тож їм могли продати будь що, навіть повітря.

• У кого саме купити, пацієнтам розповідають медпрацівники лікарень.

• В обидвох лікарнях до процесу отримання коштів прямо, або через своїх родичів, залучені старші медсестри відділень травматології.

Звісно, є проблема з тим, що коштів від держави мало би бути більше, ніж виділили НСЗУ, а НСЗУ, відповідно, – лікарням. Ліків із Нацпереліку також не завжди вистачає. Та, попри це, деякі лікарні таки знаходять можливості виконати свої зобов’язання.

– Ми поїздили цього року по країні. Ми подивилися на успішні лікарні, які ефективно працюють в умовах реформованої системи охорони здоров’я. Їм теж не солодко, і їм – не легко. Але вони настільки вміло змогли використати ті наявні ресурси, які виділяє Національна служба здоров’я, що там, де дбають про пацієнта – пацієнт не платить. І для пацієнта всі послуги, всі там втручання – вони абсолютно безоплатні, – каже виконавча директорка благодійного фонду «Пацієнти України» Інна Іваненко.

А у Рівненській міській лікарні поки що ось так.

– Це лікарня, це їхня територія, і вони знають тут якісь такі правила, які не знають інші. Користуються незнанням, скажімо, простих обивателів, які не знають, що є правильно, як сказати, – говорить Дмитро Домащук.

Колишній пацієнт Рівненської міської лікарні Станіслав Домащук пригадує поведінку лікарів.

– Я помітив, що от – ми тобі все зробили, от ти йди гуляй, у тебе все добре, ти ні на що жалітись не маєш, до нас більше не приходь. Вони гроші отримали, і все, – каже хлопець.

Колишня пацієнтка рівненської міської лікарні Валентина пояснює, що оплатила послуги тільки через повагу до хірургів, які її врятували.

– Звичайно, мені хотілось би, щоб перш за все, медреформа діяла, щоб лікарі займалися саме своїми безпосередніми справами, а не бігали по палатах, щоб дізнатися, оплатив пацієнт послуги, чи ні, – продовжує жінка.

Щоб захистити свої права, в НСЗУ радять пацієнтам телефонувати на гарячу лінію 1677. Або ж писати скарги. Адже в Україні вже є випадки, коли пацієнтам вдалося повернути свої даремно витрачені кошти після скарг в НСЗУ.

Більше про безплатну медицину в рівненських медзакладах дивіться за тегом: безкоштовна медицина

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.