Футбольний клуб «Верес» претендує на вісім гектарів землі у Рівному і не тільки: що обіцяють

У Рівному хочуть віддати в оренду футбольному клубу «Верес» 8 гектарів рекреаційної землі. Для створення тренувальної бази з кількох футбольних полів, адмінбудівель та житла.

Ще півроку тому клуб просив в оренду 4 гектари міської землі. Цього мало вистачити на шість полів та адмінбудівлю. Наразі ж клуб претендує на вдвічі більший шмат землі, при цьому керівник клубу продовжує наполягати, що, окрім цієї землі, клубу потрібен і стадіон «Авангард», який зводять за бюджетні кошти.

Розповідаємо, звідки гроші клубу, які плани і які є ризики забудови ділянки.

Експресом: від 2-х гектарів у Здолбунові до 8-ми біля автовокзалу у Рівному

Згідно з довідкою Економічної правди, ПАТ «Рівненський народний клуб "Верес"» як команда, що носила назву «Колгоспник», була заснована у 1957 році. Сучасну назву клуб отримав у 1991 році.

Найбільші досягнення «Вересу» за роки незалежності – шосте місце у Прем'єр-лізі (сезон 2017-2018 років), переможець Першої ліги чемпіонату України (1992 рік), півфіналіст Кубку України (сезон 1993-1994 років).

Хоча за підсумками сезону 2017-2018 років команда гарантувала собі місце в Прем'єр-лізі мінімум на рік, утриматися у вищому дивізіоні завадили корпоративні домовленості.

Перед початком нового сезону «Верес» об'єднався з ФК «Львів», який грав у другій лізі. В результаті цього львівська та рівненська команди замінили одна одну в абсолютно неспівставних футбольних лігах.

Наразі «Верес» посідає перше місце в Першій лізі чемпіонату України.

Власником 73,3% акцій «Вересу» є засновник групи компаній «Укртепло» Іван Надєїн. Усі інші акції перебувають на балансі заснованої у 2015 році громадської спілки «Рівненський футбольний клуб "Верес-Рівне"».

Ще в травні 2019-го року футболісти «Вереса» скаржилися на тримісячну затримку з виплатою зарплатні. Приблизно тоді ж, за словами нинішнього керівника клубу Івана Надєїна, тодішній міський голова Рівного Володимир Хомко запросив його долучитися до роботи клубу.

– Коли я прийшов, боргів було більше, ніж на три мільйони гривень, – розповідає «Четвертій владі» Іван Надєїн. – Команда була у страшному стані: не виплачували зарплату, не оплачувалася база. Була загроза, що команда, яка на той час була в другій лізі, втратить професійний статус.

– Спочатку була історія зайти спонсорами, далі я довго вникав у цей процес, робив аудит, бо я в спорті ніколи не брав участі раніше.

Зрештою бізнесмен вирішив створити публічне акціонерне товариство. За словами Івана Надєїна, це для того, щоб зберегти «народність» клубу та можливість прозорого впливу його шанувальників на його діяльність.

У квітні 2020-го створили ПАТ «Рівненський народний клуб "Верес"».

Також представили новостворену наглядову раду «Вересу», серед членів якої:

• Іван Надєїн, бенеферціар «Вересу».

• Юрій Фалко, керівник фірми «Фіалка», яка, зокрема, реконструює стадіон «Авангард».

• Ірина Теслюк, була генеральною директоркою футбольного клубу.

• Андрій Біланчук, власник фірми «Автоплюс».

• Маріян Года, директор рівненського Пивзаводу, депутат Рівнеради.

• Павло Єрмілов, власник фірми «ТПД Світ Хоум».

• Валентин Ляхов – представник уболівальників.

А в жовтні 2020-го в публічному просторі почали озвучувати плани «Вереса» збудувати тренувальну базу і пошук території під неї. Спочатку були перемовини з депутатами Рівнеради, щоб рада виставила на аукціон продажу права оренди 4 гектари землі на вулиці Волинської дивізії (мікрорайон Північний).

Клуб озвучував плани збудувати на цій ділянці шість футбольних полів та адміністративну будівлю.

– По Волинській дивізії нас пів року водили «за ніс»: то церква, то ще щось [там планували], – каже Іван Надєїн. – Загалом нічого не давали.

Не отримавши підтримки з цією ділянкою, клуб почав шукати землю у місті Здолбунів. Зацікавили 2 гектари вільної землі. Але зрештою «Верес» відмовився продовжувати перемовини.

– Спочатку нам запропонували дуже класну історію. В них було старе поле, дуже «вбите», там бур'ян, і поруч десь два гектари землі. Плюс в них ДЮСШ, яке будується за бюджетні кошти. Вони нам мали дати це поле і цю територію. Був би непоганий комплекс.

А потім бачення співпраці не зійшлося.

– Вони почали казати, що поле, те що плюс-мініс готове, нам не дадуть, – каже бізнесмен. – А ця історія була мені цікава, ми б швидко туди вклали гроші, і зараз би вже там займалися. А потім сказали, що ми вам даємо землю, а ви за свої гроші побуйте нам ще окреме поле. А побудувати поле – це 5 мільйонів гривень.

Тож ця історія не склалася. Натомість у Рівному «Вересу» запропонували іншу ділянку, на восьми гектарах, неподалік автовокзалу, на вулиці Костромській. Міський голова Рівного Олександр Третяк припустив, що виділити ділянку можуть дуже швидко.

– Вже у понеділок ми винесемо це питання на погоджувальну раду, якщо голови фракцій підтримують цю ідею, цілком ймовірно, на найближчий сесії буде винесене це питання. Якщо ж не 15-го квітня, то до кінця квітня буде ще одна позачергова сесія і, сподіваюся, до кінця квітня ми вирішимо це питання, – цитувало «UA:Рівне» Олександра Третяка.

Чому 4 гектари на Північному поміняли на 8 гектарів біля автовокзалу?

Це питання ми поставили міському голові Рівного Олександру Третяку через його речницю Інесу Пославську. Однак минуло два дні, а відповіді від посадовця ми так і не отримали.

Депутат Рівнеради від «Європейської солідарності», архітектор Дмитро Котляров вивчав плани «Вересу щодо будівництва бази для тренувань.

Депутат розповідає «Четвертій владі», що поміняти ділянку з Волинської дивізії (4 гектари) на Костромську (8 гектарів) вирішили «у результаті дискусії», бо це «краще з багатьох міркувань».

За словами депутата, згідно з технічним завданням, яке ставить «Верес», для повноцінної бази їм потрібні такі будівлі та споруди:

• три футбольних поля, одне з яких з трибунами на 5 тисяч глядачів;

• блок спортивно-відновлювальних приміщень;

• будівля адміністрації;

• житлові блок-секції готельного типу для проживання членів команди «Вересу» та обслуговуючого персоналу (близько 100 людей).

– Всі ці споруди та будівлі змогли вміститися нормально тільки на ділянку на 8 гектарів, – каже Дмитро Котляров.

– Особливості ділянки, а саме значний рельєф зі східного боку (перепад на ділянці більше 10 метрів), обумовлює єдино можливе компонування генплану, коли у нас [футбольні] поля виходять на Костромську, де рівна ділянка, а забудова розташовується з протилежного боку на крутосхилі, – пояснює Дмитро Котляров компонування елементів бази на плані.

Щоб клуб міг отримати земельну ділянку, її планують виставити на аукціон з продажу права оренди. Проєкт рішення про те, щоб виставити цю ділянку на аукціон, запланували розглянути вже найближчої сесії, 29 квітня.

Звідки гроші на будівництво бази: друзі чи вболівальники?

Ми поставили це питання президенту клубу «Верес» Івану Надєїну.

– Будемо дивитися, скільки коштів буде з продажу акцій. Як мінімум, на два поля нам буде достатньо коштів з емісії. А вже далі, щодо будівництва бази, а це дороговартісний проект, то цих коштів, очевидно, не вистачить.

– В Рівненській області жодного повноформатного поля, зі штучним покриттям, щоб займатися в будь-яку пору року, немає. Для нас це критична [потреба], – додає власник клубу.

Іван Надєїн каже, що поки що проєкту з кошторисами будівництва бази немає. Водночас тривають перемовини з потенційними інвесторами щодо будівництва оздоровчого комплексу та готелю.

12 квітня 2021 року публічне акціонерне товариство «Народний футбольний клуб "Верес"» розпочало продаж своїх акцій на біржі. Всього у вільний обіг надійшли 500 тисяч простих іменних акцій, стартова номінальна вартість кожної становить 100 гривень.

– Акції – це можливість залучити кошти з ринку, з України, з-за меж України, від фізичних та юридичних осіб, – каже бізнесмен. – У нас біржі нерозвинуті. Ми перші, хто зробив це в Україні. У нас задача, щоб акціонерів була тисяча, а то й більше.

12-го квітня фірма отримала заявки на суму в майже 36 мільйонів гривень. Про це йдеться в повідомленні інвестиційної компанії Concorde Capital.

«60% отриманих коштів планується витратити на будівництво спортивно-тренувальної бази для команди. Решта піде на загальні витрати, у тому числі – на розвиток дитячо-юнацької спортивної школи», – повідомили «Економічну правду» в інвестиційній компанії Concorde Capital.

Іван Надєїн підтвердив для «Четвертої влади», що 10 мільйонів з цієї суми – це його заявка. Ми запитали у бізнесмена, хто ще, крім нього, подав заявки на найбільші суми.

– За вимогами законодавства ми – і банк, і брокер – не маємо права розкривати осіб наших клієнтів, це конфіденційна інформація, – каже Іван Надєїн. – По закінченню процесу і реєстрації результатів випуску будуть відомі імена найбільших акціонерів і їхні відсотки акцій.

– А які найбільші суми заявок? – журналістка.

– Була заявка 7 мільйонів, там далі, здається, 6 і 4 мільйони. Більше таких заявок на суму мільйон, мільйон триста. Шо мене радує – це те, що багато дрібних заявок. Середня заявка – це 22 акції. В день 20-30-50 заявок. Три основні центри, де купують фізосіби – Рівне, Київ та Львів.

– Припускаю, що серед найбільших заявок – це заявки давніх партнерів, наприклад, Юрія Фалка?

– Ні, Юрій Фалко, здається, на 300 тисяч [зробив заявку]. Точно не можу сказати.

Прибутку від діяльності клубу Іван Надєїн не очікує.

– Але акціонерам є можливість заробляти на продажу акцій, це так званий біржовий дохід, – каже власник клубу. – Наприклад, сьогодні вони купують по 100 [гривень], а потім, коли почнеться вторинний ринок, і попит на акції буде рости, якщо, наприклад, команда просуватиметься в лізі тощо, почне будуватися інфраструктура, вболівальники прийдуть на стадіон. І тоді буде попит додатковий на ці акції, що дасть можливість акції виростати в ціні.

– Concorde Capital спрогнозував, що якщо ми виходимо в Українську прем'єр-лігу, то ціна акцій буде 200 гривень, – додає бізнесмен.

За словами Надєїна, бюджет клубу в сезоні 2020-2021 років – 28 мільйонів гривень. Коли клуб був у другій лізі, бюджет був 9 мільйонів гривень.

– Всі гроші ідуть офіційно. Всі зарплати ідуть на картки гравцям. Це велика перемога, бо в Україні тільки дві команди так реально роблять: це «Шахтар» і «Верес».

– Зараз кошти ідуть від спонсорів, але більшість спонсори не покривають. Решта – це мої кошти, моїх партнерів та друзів.

До речі, у 2020 році президент клубу «Динамо Київ» Ігор Суркіс повідомив, що щорічні дотації клубу становлять 15-20 мільйонів доларів при витратах 30-35 мільйонів доларів.

Експерт у темі інвестицій, інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса в коментарі для «Економічної правди» пояснив, що, на його думку, продаж акцій «Вереса» не має економічного сенсу і що це піар.

– У цьому розміщенні немає економіки, – детальніше пояснив експерт у коментарі «Четвертій владі». – Просто піар. І що таке 36 мільйонів гривень? Це трохи більше мільйона доларів. Там і мої 100 гривень. Швидше за все, сам власники і його друзі так заводять гроші в клуб.

Загроза багатоповерхівок замість спорткомплексу

Якщо «Верес» виграє аукціон, запропонувавши найвищу ціну, він зможе будувати тут поля та адмінбудівлі. І ще готель для спортсменів.

У що можуть перетворитися плани збудувати готель для спортсменів у рекреаційній зоні, у Рівному добре знають завдяки історії будівництва на правому березі Басового кута.

Зокрема, майже 18 років тому, у 2002 році, Міжнародний економіко-гуманітарний університет викупив будівлю комплексу басейну «Авангард». А у 2008-му взяв в оренду понад гектар землі, частину якої пізніше викупив.

Університет залучив забудовника, отримав дозвіл на будівництво, зокрема, апарт-готелю для спортсменів. Але це будівництво велося переважно на паперах, поки депутати не узгодили у 2020-му році детальний план території, яким фактично дали зелене світло для перетворення цих планів готелів на три житлові багатоповерхівки.

До речі, офіційним спонсором створення цього ДПТ виступив депутат Рівнеради Маріян Года (нинішній член наглядової ради клубу «Верес» – авт.). Хоча, за інформацією архітектора Дмитра Котлярова, за створення ДПТ заплатила низка місцевих забудовників.

– Розумію всі перестороги та застереження, щоб там не виросло багатоповерхова забудова, – каже в коментарі «Четвертій владі» депутат Рівнеради, архітектор Дмитро Котляров. – Але, в першу чергу, це репутаційні ризики «Вересу» та його керівництва. Також багато публічних людей ставлять свою репутацію на кін. Наразі все робиться прозоро та відкрито. Вже провели більше трьох нарад. Дві з яких були публічні та загальнодоступні.

Дмитро Котляров вважає, що запобіжником для того, щоб будували не за планом, мають стати містобудівні умови та обмеження, які видає міська рада перед початком аукціону.

– На це буде час, щоб проговорити та зафіксувати всі параметри – відсоток забудови, висоту будівництва, назву об'єкту, – каже депутат. – Мені, як архітектору, виглядає логічним, що ділянки виставляються містом на аукціон уже з виданми містобудівними умовами та обмеженнями, як із основним документом вихідних даних. Це дозволить будь-якому інвесторові розуміти до аукціону, які максимальні параметри забудови він зможе отримати.

Експерт з питань земельного законодавства Георгій Могильний звертає увагу, що підготувати містобудівні умови та обмеження (МУО) для ділянки, яка виставляється на аукціон оренди з метою забудови – це не просто побажання, а вимога Земельного кодексу. І додає:

– Якщо у влади є бажання контролювати, то вони мають всі можливості примусити виконувати містобудівні умови та обмеження. Але якщо місцева влада забажає, то це навіть не запобіжник – просто зміни внесуть у МУО за заявою замовника.

«Четверта влада» запитала у власника футбольного клубу Івана Надєїна, що він думає про цю історію з Басовим кутом, і чи має вона ризик повторитися на Костромській.

– Я думаю, це ж не інвестор там винен, що йому дали можливість збудувати там будівлю, – каже бізнесмен. – Хтось же дав ці дозволи. Думаю, якісь міські чиновники, які погоджували цей детальний план території. У нас там рекреаційне призначення, ми не зможемо будувати там житлові свічки.

– Зона Р-2 дає можливість будувати готелі. Така сама зона була на Басів куті, – журналістка.

– Готель ми плануємо будувати, бо спортсменам треба десь жити.

– На скільки місць?

– Складно сказати. Там є проблема, що земля іде під кутом. Можливо, по готелю захоче зайти хтось з мережевих готелів, якщо оцінять, що Рівне є перспективним для цього. Якщо ми зможемо залучити кошти, це буде великою перевагою.

– Житлових будинків на цій території точно не плануєте?

– Міський голова просив, щоб я виступив з публічною заявою, що там нічого не буде. Я йому сказав, що виступлю. Ми точно плануємо будувати там поля.

Іван Надєїн каже, що таку заяву зробить перед аукціоном, коли Рівнерада проголосує рішення про аукціон оренди.

Дилетанти, прагматики чи конфлікт інтересів: нащо «Вересу» «Авангард»

Давайте уявимо, що футбольний клуб «Верес» чесно і сповна скористається ресурсами громади, і дійсно збудує на восьми гектарах рекреаційної землі три поля, адмінбудівлі і невеличкий готель для проживання спортсменів та персоналу.

А одне з полів, як каже Дмитро Котляров про озвучені плани «Вересу», матиме і трибуни на 5 тисяч глядачів.

То, може, вболівальники «Вереса» перестануть вимагати від громади Рівного профінансувати реконструкцію, а фактично будівництво стадіону «Авангард» у центрі міста? І перестануть ходити на сесії Рівнеради з подібними вимогами?

Адже вартість реконструкції стадіону після коригування проєктної документації зросла до понад пів мільярда гривень, пише «Суспільне Рівне». За минулі два роки з коштів громади Рівного пішло на реконструкцію 110 мільйонів.

Та й 8 гектарів, які має шанс отримати в оренду «Верес» – це вдвічі більше від попередніх планів на 4 гектари. А стадіон «Авангард», до речі, має площу менше одного гектару.

Президент футбольного клубу «Верес» Іван Надєїн, у коментарі «Четвертій владі», фактично заперечує слова Дмитра Котлярова, що планується поле для п'яти тисяч глядачів. Каже, що у планах – поле лише на одну тисячу глядачів.

– Нам треба «Авангард». Вимоги прем'єр-ліги ми там не потягнемо, лише під вимоги 1-ї або 2-ї ліги.

– Тобто «Авангард» треба буде лише для матчів, коли (якщо) «Верес» гратиме в прем'єр-лізі? – журналістка.

– Так.

– Відсутність «Авангарду» заважає «Вересу» брати участь в прем'єр-лізі?

– Ми будемо грати в Луцьку. Поки не добудують «Авангард».

– А в чому проблему «Вересу» грати в Луцьку, якщо в прем'єр-лігу потрапить? Тобто чому принципово добиватися величезних витрат для міста, щоб добудувати «Авангард», а потім ще й утримувати його?

– Вибачте, але це неправильне питання. Стадіон місту потрібен, команди без стадіону не буде. Ми можемо пів року, можливо, рік пересидіти в Луцьку чи Тернополі. Стадіон напівзбудований, його не можна не закінчити.

– Є різні думки з цього приводу. Багато хто вважає, що можна. І видається, що 8 гектарів, які планують дати «Вересу» (при тому що раніше «Верес» претендував на 4 гектари), то таки достатній запас міцності, щоб про витрати на «Авангард» (який менше гектара має площу) поки забути.

– Це думка дилетантів. По-перше, це рівнянам треба стадіон. Це притяжіння людей. Стадіони у всіх містах – це магніти, які притягують людей і бізнес. Наприклад, приїде туди колись «Динамо Київ» чи «Шахтар», то там буде все місто на стадіоні.

(Стадіони такого масштабу в Україні збиткові і дотаційні. Наприклад, навіть НСК «Олімпійський» збитковий і в боргах. «Арена Львів» – дотаційний. А віце-президент Української прем’єр-ліги для Football.ua розповів, що стадіон, як би він не був збудований, сама стадіонна чаша – збитковий об'єкт. Футбольними матчами, тим паче у наших реаліях, він не генерує достатньо доходів, щоб самого себе окупити, – ред.)

– Є думка, що там, де зараз розміщений стадіон «Авангард», невдале місце для таких заходів. Там проблеми з транспортною розв'язкою зокрема. Ось там, де вам можуть дати землю на Костромській, – ситуація з цим значно краща.

– Це кажуть балакуни, щоб заговорити тему. Стадіон напівзбудований. Туди поклали, якщо не помиляюся, 100 мільйонів гривень, і подивіться, який там прогрес по будівництву. Тут ще 150 чи 160 мільйонів, і ми готові там грати матчі. Тим паче, що держава готова співфінансувати, а Рівне виділяє тільки 50 мільйонів (50 мільйонів в рік – найбільша сума, яку Рівне виділяє наразі на один будівельний об'єкт, – ред.). Це історія win-win (коли у виграші обоє партнерів, – ред.). І це не тільки футбольний, а й легкоатлетичний стадіон має бути. Місто без стадіону – це, знаєте, як райцентр.

– Ви не вважаєте ви, що є конфлікт інтересів у клубу «Верес» вимагати добудувати стадіон «Авангард», зважаючи, що на будівництві стадіону заробляє віцепрезидент клубу Юрій Фалко?

– По-перше, в сьогоднішній структурі акціонерного товариства «Верес» посади віцепрезидента немає. Є президент і наглядова рада. Юрій Фалко – член наглядової ради. По-друге, він там (у «Вересі») був і до мене. Тоді напевно і була посада віцепрезидент. Тим паче будівництво стадіону почали в 2018 році. І «Верес» же не замовник будівництва. І це ж не «Вереса» стадіон. А участь команди у премєр-лізі дасть можливість стадіону заробляти. Премєр-ліга – це топ-історія.

– Стадіон Авангард займає менше гектара землі. На Волинській дивізії йшла мова про 4 гектари для «Вереса». Тепер є можливість 8-ми гектарів на Костромській. Чому не розглядаєте можливість будівництва стадіону з трибуною на 5 тисяч глядачів на цій ділянці?

– По-перше, щоб забезпечити всі вимоги участі команди у прем'єр-лізі, треба буде мільйонів 300-500. Зараз у нас таких коштів точно нема. По-друге, це неймовірний час, 5-6 років буде тривати будівництво. І навіщо нам його будувати, якщо в нас немає бази та інфраструктури. Ми зробимо в себе невеличкі трибуни, як у Млинові, Костополі. Це буде приблизно такого рівня арена.

«Четверта влада» також спитала у Юрія Фалка, чи не відчуває він конфлікт інтересів від того, що вболівальники «Вересу» своїми виступами на сесії з вимогою фінансувати будівництво «Авангарду» фактично грають на його фінансову користь як керівника фірми-генпідрядника будівництва стадіону.

Написали питання йому у месенджер. Однак на час виходу публікації бізнесмен не відповів.

Навіщо місту планувати сотні мільйонів трат на добудову «Авангарду», якщо першочергові потреби клубу «Верес» мають вирішити завдяки будівництву на орендованій ділянці, ми запитали і в міського голови Рівного Олександра Третяка.

Але, вже традиційно, відповіді наразі не отримали.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.