Чому тепловикам у Рівному виплатили з бюджету міста зайві 36 мільйонів

Міська влада Рівного віддала тепловикам із коштів платників податків 213 мільйонів гривень компенсації різниці між економічно обґрунтованим і заниженим тарифами для населення на опалювальний сезон 2021-2022 років. Компенсації могло бути менше. Приблизно на 36 мільйонів. Якби міська влада турбувалася не про фірму «Рівнетеплоенерго», а про інтереси Рівного.

Про розбазарювання коштів рівнян, «бідних» тепловиків, котли на щепі і гроші на футбол читайте у цій публікації «Четвертої влади».

Як встановлювали тариф на опалення

Тариф на послуги опалення визначає підприємство, затверджує – міський виконавчий комітет. Минулого року його встановлювали у кілька етапів і зі скандалами.

• Спочатку опалення мало коштувати 3 тисячі 736 гривень за гігакалорію.

• 12 жовтня виконком вирішив, що це має бути 2 тисячі 725 гривень.

• 29 жовтня остаточно встановили тариф на рівні 1 тисячі 913 гривень: «чиста» вартість – 1 тисяча 594 гривні плюс майже 318 гривень податку на додану вартість (ПДВ).

За інформацією депутата Рівнеради Святослава Клічука, який вивчав це питання, станом на кінець грудня 2021 року економічно обґрунтований тепловий тариф для населення від «Рівнетеплоенерго» становив 2 тисячі 804 гривні за гігакалорію, включно з ПДВ – 467 гривень.

Якщо в розвинених демократичних країнах поширена практика адресної допомоги бідним громадянам, то в Україні досі практикують комуністичну чи то посткомуністичну допомогу для всіх, незалежно від доходів і потреб. Нині це політика популізму для виборців і водночас непрозорих прибутків для монополістів.

Для прикладу, пенсіонерка звертається за субсидією на опалення своєї двокімнатної панельки через бідність. Їй щомісяця виплачують допомогу на картку, яку вона може витратити тільки на опалення. Якщо вона матиме можливість зекономити (наприклад, завдяки встановленому лічильнику і можливості регуляції тепла), то все зекономлене витрачає на власні потреби чи на інші комунальні послуги.

Це називається адресна допомога конкретній потребуючій людині.

Інший спосіб допомоги – комуністично-популістичний. Поруч з будинком бідної пенсіонерки живе заможний директор приватної фірми в новій дворівневій квартирі на 180 квадратних метрів. Будинок має централізоване опалення, і заможний директор отримує від міста допомогу. Не адресно на картку, а через компенсацію тепловикам частини вартості послуги, як нині у Рівному.

Тож умовний заможний рівнянин платив не повну ціну – 2 тисячі 800 за гігакалорію, а 1 тисячу 900. Інші 900 гривень за нього заплатили рівненські платники податків.

Скільки грошей і кому пішло

Опаленням у Рівненській громаді займаються три підприємства: ТОВ «Рівнетеплоенерго», з приватною часткою ПрАТ «ЕСКО-Рівне» і комунальне «Квасилівтеплоенерго».

З грудня 2021 року у Рівному діє «Програма з відшкодування різниці між тарифами на послуги з постачання теплової енергії для потреб населення… на 2021-2022 роки» (далі – Програма). Її створили в рамках реалізації загальнодержавного «Меморандуму про непідвищення рівня тарифів», ініційованого президентом та урядом.

«Меморандум» через певні механізми дозволяв залишити тарифи на опалення й гарячу воду для населення на рівні сезону 2020-2021 років. Різницю між реальною ціною і вартістю для людей має компенсувати тепловикам місцева влада. Тепловикам – не споживачам.

– Майже 209 мільйонів із 213-ти отримало «Рівнетеплоенерго», ще 4,3 мільйона – «Квасилівтеплоенерго» і близько 100 тисяч – «ЕСКО-Рівне», – каже Святослав Клічук.

За словами депутата, у 213 мільйонів компенсації входить приблизно 36 мільйонів податку на додану вартість (ПДВ). Це приблизно 90% порахованої вартості очищення Басівкутського водосховища.

Трохи про ПДВ

Податок на додану вартість – це непрямий загальнодержавний податок, який входить у ціну товарів, робіт чи послуг. Наприклад, купуючи в магазині хліб, ми теж платимо ПДВ. Про це надруковано в чеку.

ПДВ завжди сплачує кінцевий споживач, але до державного бюджету перераховує продавець. При цьому за певних умов підприємство може звернутися до держави про повернення суми сплаченого ПДВ.

Святослав Клічук каже: з отриманого відшкодування підприємства не віддаватимуть державі ПДВ. Бо ПДВ «платиться з наданих послуг, а ми не платимо за послуги – ми даємо компенсацію».

– Можливо, «Рівнетеплоенерго» могло б звернутися до держави щодо відшкодування. Можливо, вони не захотіли тягатися із державою, бо невідомо коли відшкодує – з містом простіше, – каже депутат.

Святослав Клічук пояснює: «Рівнетеплоенерго» має сплатити державі ПДВ тільки тоді, коли продало тепло дорожче, ніж купило газ та інші складові тарифу з ПДВ. У нашому випадку навпаки – продавали дешевше.

Юридична колізія 

Постанова Кабміну №869 2011 року зобов’язує встановлювати комунальні тарифи з ПДВ. Водночас, зауважує Святослав Клічук, автори Програми посилалися на закон «Про ціни та ціноутворення» 2012 року, коли «тарифи вираховували без ПДВ».

У 2015 році до закону «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» внесли зміни у частині 4 статті 10, які взагалі не допускають «встановлення тарифів... нижчих за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво». Тому такі занижені тарифи можна успішно оскаржити в суді.

– Якщо в різних законах діють протилежні норми, то чинною є та, яка прийнята пізніше, тобто в 2015 році, – пояснює депутат.

– Якщо ми цей ПДВ платимо, то гроші однозначно втрачаємо. Якщо тепловики подадуть на міську раду в суд, у нас є норма закону про заборону на занижені тарифи. Уже зроблене (із тарифами – ред.) вивело нас за межі правового поля, і ми можемо до цього апелювати і взагалі не допускати, якщо хтось захоче забрати у нас ці гроші, – переконував Клічук колег-депутатів на сесії Рівнеради 8-го липня 2022 року.

За словами Святослава Клічука, він кілька місяців вивчав, можна чи не можна обійтися без сплати компенсації ПДВ. Виявляється, можна. Висновок ґрунтується на неврегульованості питання в законодавстві й досвіді інших обласних центрів.

ПДВ можна не платити: законодавство

Святослав Клічук звернувся за поясненнями до кількох державних і комунальних інституцій. 

– Податкова роз’яснила: компенсація – не об’єкт оподаткування. З Міністерства регіонального розвитку написали: ви – місцеве самоврядування, вирішуйте на власний розсуд в межах законодавства. Міністерство фінансів відповіло: ваші гроші – яку програму приймете, так усе і буде працювати. Отже, станом на сьогодні ми платимо зайве, – повідомив Клічук депутатам.

Каже, саме через таку юридичну неврегульованість міська влада має можливість лишити ці кошти для громади.

– Під час війни ці гроші бажано зберегти. Буде наступний опалювальний сезон – буде ще 35 мільйонів. Це вже разом 70, – каже Святослав.

Як законну підставу не платити зайвого тепловикам Святослав згадує статтю 197 Податкового кодексу. В її підпункті 197.1.28 зазначено: «постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету» звільняється від оподаткування.

– У нашій Програмі це не називають виробничою дотацією. Тому це все прямо не підпадає під законодавчу норму, – пояснює Клічук.

Але, за словами депутата, «минулого року держава прийняла постанову, якою компенсувала подібні борги за попередні п’ять років. І там написано теж без ПДВ». І тепловий колапс не трапився.

«Департамент економіки Рівнетеплоенерго»

Суму компенсації рахують тепловики. Її перевіряє, затверджує і подає на оплату міський департамент економіки. На депутатське звернення Святослава Клічука звідти відповіли роз’ясненням.

В департаменті вважають: названий підпункт Податкового кодексу не стосується нашої ситуації, бо «не відповідає загальним положенням Програми». «Програмою передбачена різниця не між витратами і тарифами, а між двома тарифами, що включають водночас і витрати.., і ПДВ… (такі операції не звільнені від оподаткування)», – йдеться у відповіді.

– Департамент економіки це трактує неоднозначно. Проблема, на мою думку, у тому, що коли є неоднозначно, департамент мав би це трактувати на користь міста. Він же департамент економіки міста, а не «Рівнетеплоенерго». Але вони трактують на іншу сторону, – каже Святослав Клічук.

Ми запитали у директора міського департаменту економіки Володимира Липка, чи було навмисним вживання інших понять у тексті Програми. Саме для того, щоб вони не дозволили підвести цю Програму під право відшкодовувати без ПДВ.

– Ні, ми навмисно нічого не писали. Там нічого іншого написати не можна було. Якби ми написали без ПДВ, то треба було б іти через механізм понесених витрат. Тоді підприємство поставило б собі задачу «набивати» витрати. І там була б така компенсація, що їм би не треба був ПДВ, – пояснює Володимир Липко.

З його слів виходить, що тепловики мають можливість «підсунути у тариф щось зайве» і «надути витрати». Тож обрані управлінням формулювання і наявність ПДВ – це «щоб хоч якось тримати їх в узді і контролювати на доступному для нас рівні».

«Я б точно судився і відсудив би»

Володимир Липко розповів, що під час створення Програми фахівці управління не були одностайними. Ускладнювало ситуацію те, що податкова служба, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і Міністерство розвитку громад та територій України не давали однозначної відповіді.

Але, за його словами, там попереджали про високу ймовірність судового позову у випадку відшкодування без ПДВ. Тому в управлінні вирішили це врахувати.

– І сьогодні вважаю це правильним рішенням. Я у минулому – практикуючий бухгалтер і директор компанії. Дуже добре розбираюся в питаннях ПДВ. На місці керівника цієї компанії чи власника, я б точно судився за ці гроші і відсудив би. Коли хочеш прийняти правильне рішення, то зважуєш усі плюси і мінуси. І я бачу, що в цій ситуації місто точно не виграло б, – каже Володимир Липко.

За словами посадовця, таким рішенням управління перестрахувалося і від звинувачень у непрофесійності.

– Якби на нас подали в суд і ми потім би платили якісь судові компенсації, відсотки відшкодування, на нас би говорили, що непрофесійно вчинили і піддали місто додатковим витратам, – каже посадовець.

А як же бути із досвідом інших обласних центрів з приватними тепловиками, запитали ми. Чи можна буде змінити нашу Програму, якщо у тих містах ніхто не судитиметься із владою?

– Якщо вони так заплатили, і це пройшло, і їхня компанія не буде подавати на них в суд, то будемо вивчати цей досвід і тоді будемо дивитися, що можна зробити у нас, – каже Володимир Липко.

Він каже, що пропозиція депутатів не може бути застосована до нашої Програми, бо спирається на закони й підзаконні акти про державні компенсації. Мовляв, держава компенсовує без ПДВ, «щоб не ганяти податок з однієї кишені в іншу».

Наразі Володимир Липко сподівається, що відшкодування тепловикам узагалі знімуть із місцевої відповідальності й переведуть на державний рівень.

Раз вище керівництво країни знову прийняло рішення про незмінність тарифів. Яким може бути механізм компенсацій, сказати не може. Управління поки спостерігає за змінами у законодавстві.

Проте Володимир Липко зауважує: «Місто однозначно не готове в наступному році таким чином роздавати кошти».

Як в інших обласних центрах

Всього в Україні 25 обласних центрів (включно з окупованими). Ми поцікавилися, у яких опаленням займаються приватні фірми. Херсон, Донецьк, Луганськ і Сімферополь до уваги не брали через російську окупацію на час підготовки матеріалу. Ужгород теж – приблизно з 2011 року там уся область відмовилася від централізованого опалення.

Лише комунальні чи державні теплові підприємства працюють у 13-ти містах: Львів, Дніпро, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Вінниця, Хмельницький, Одеса, Луцьк, Кропивницький, Полтава, Чернівці, Житомир і Миколаїв. У 5-ох опаленням займаються і приватні, і комунальні – це Суми, Київ, Харків, Черкаси і Тернопіль.

Ще у 2-ох – лише приватні: це Рівне і Чернігів.

У Чернігові розпочався процес повернення в комунальне управління місцевої теплоелектростанції: вона отримала такі ушкодження від російських обстрілів, що орендар-приватник ініціював розрив договору.

У Сумах із 5-ти телових підприємств лише одне – комунальне. Там посадовці міськради не включали ПДВ до Програми відшкодування, а міські депутати не підтримали пропозицію його включити.

У чернігівському управлінні економіки розповіли: їхня Програма не включає ПДВ, а тамтешні приватні тепловики теж проти такого.

– У нас була незліченна кількість нарад. Питання дуже дискусійне й однозначно не врегульоване. Державної методики здійснення компенсації, з ПДВ чи без, відносно розрахунків із населенням немає, тому в нас Програма без ПДВ, – пояснила заступниця керівника управління і начальниця відділу економіки підприємств комунальної власності та цінової політики Віталія Ярещенко.

Водночас у Чернігові взагалі нічого тепловикам не відшкодували: поки тривали дискусії і погодження документів, почалося відкрите вторгнення, яке прямо зачепило місто.

– Станом на сьогодні виплат не було. І питання з ПДВ чи без навіть не стоїть. Надходження в бюджет зменшилися майже вполовину. Кошти відсутні і на першочергові потреби. ТЕЦ дуже пошкоджена і зараз не до компенсацій, – каже Віталія Ярещенко.

За словами посадовиці, тепловики в період дискусій озвучували «чіткі наміри» оскаржувати в суді рішення міськради, якби там прийняли без ПДВ. 
– Ми живемо у правовій державі. …Якщо хтось не погоджується, бачить порушення своїх прав, може йти до суду, – каже Віталія Ярещенко. Але жінка не знає, чи були такі позови.

У Рівному заплатили

З дослідження Святослава Клічука, Рівне виявилося єдиним обласним центром, де міська влада виплачує тепловикам багатомільйонний ПДВ.

– У подібних до нашої програмах написано прямо – компенсація без ПДВ. У Сумах була дискусія – закінчилося тим, що ПДВ не додають. Житомир, Тернопіль, Львів, Вінниця мають комунальні підприємства. Компенсація перераховується без ПДВ, як поповнення статутного фонду, – розповів депутатам на сесії Святослав Клічук.

За словами Святослава, виплата коштів комунальним тепловикам – це «як з однієї кишені в іншу перекладати». А у Рівному, виходить, з міського бюджету – в приватний.

– Я пропоную ці гроші, 36 мільйонів за минулий опалювальний сезон і 36 мільйонів за наступний, лишити в громаді міста, – підсумував депутат свій виступ на сесії.

Але проєкт рішення не підтримали ні на виконкомах, що передували сесії 8 липня, ні на самій сесії.

Хто на виконкомах проголосував за інтереси «Рівнетеплоенерго»

Всього у виконкомі 29 людей. На тих засіданнях були не всі. Питання компенсації розглядали онлайн двічі: 10 і 14 червня 2022 року.

10 червня вони йшли під формулюванням «Про погодження розрахунків різниці між тарифами на послуги з постачання теплової енергії». 14 червня – у питанні «Про зміни до бюджету Рівненської міської територіальної громади на 2022 рік».

На першому засіданні заступниця директора «Рівнетеплоенерго» Катерина Міненок повідомила: «Нафтогаз Трейдинг» не враховує воєнний стан, «нараховує штрафи, пені та вимагає оплату за спожитий газ, погашення боргів, за результатами чого здійснюватиме укладання договорів на новий період».

Міський голова Олександр Третяк зауважив, що місто «в рамках Меморандуму» має зобов’язання і їх треба виконувати. Його підтримав начальник обласної податкової служби Віталій Чуй. Що Програма змінюється колегіальним рішенням депутатів, жоден не згадав.

Святослав Клічук переконував членів виконкому, що є законні підстави не платити тепловикам ПДВ. Марно – на обох виконкомах більшість присутніх проголосувала за виплату. У таблиці нижче – хто і як голосував.

Загалом, за інтереси тепловиків 10 і 14 липня проголосували 16 і 19 людей відповідно. Проти було двоє на обох засіданнях, утрималися чи не голосували 1 і 5 відповідно.

Заступниця міського голови боїться штрафу

Членкиня виконкому і заступниця міського голови Рівного Марина Кузмічова проголосувала за виплату мільйонних ПДВ. Свою позицію вона аргументувала в коментарях під повідомленням Святослава Клічука від 10 червня 2022 року:

• «підприємству треба гарантії», що оплата з бюджету буде, місто виконає свої зобов’язання і штрафів від «Нафтогазу» не буде. За її словами, штраф за несплату за газ становить 13 мільйонів. «Проект рішення виконкому зроблений на основі попереднього рішення депутатів міської ради і порушень немає»;

• «Рівнетеплоенерго» «точно вкрутить штраф у тариф восени», якщо виконком і, ймовірно, депутати не підтримають виплату ПДВ. «Хоч законом це заборонено, все одно вкрутять, і я не знаю, чи здатен у нас бодай хтось проконтролювати, щоб так не сталося».

– На жаль, Святославу штраф – це не аргумент. Він наївно, керуючись законом, впевнений, що штраф не вкрутять споживачеві. Знайдіть у нас дурня в країні, котрий заплатить штраф зі свого доходу. За все сплатить споживач, – вважає Марина Кузмічова.

Сесійний жест доброї волі

Проєкт рішення міської ради із пропозицією виключити з Програми для тепловиків сплату ПДВ подали депутати з фракції «Голос». На бюджетній і господарській комісіях проєкт не мав підтримки й перейшов на голосування на сесії.

На сесії був 31 депутат. Вони вислухали аргументи Святослава Клічука. Під час голосування ніхто не виступив проти, але тих, хто не голосував чи утримався, сукупно вистачило для прийняття рішення на користь тепловиків. Громада втратила майже 36 мільйонів гривень.

– Підтримали всі присутні з фракцій «Голосу» і «Батьківщини», частина «Свободи» і «Європейської солідарності». «Слуг народу» взагалі не було. «Рівне разом» не підтримали, «За майбутнє» не підтримали, Третяк не підтримав, – підсумував голосування Святослав Клічук.

У таблиці нижче – результат голосування.

Загалом за те, щоб зберегти громаді 36 мільйонів віддали свій голос 16 депутатів. Проти – не було, утрималися чи не голосували – 15 депутатів, але їхні голоси фактично провалили це питання.

– Дякую усім, хто підтримав наш проект рішення, ми програли цю битву, але не війну, – відреагував Святослав Клічук за кілька днів.

Здаватися депутат не планує. На його думку, є шанс, що депутати передумають і таки змінять Програму, «бо ми втрачаємо ці гроші».

«Питання не до кінця вивчене» 

Ми запитали у двох депутатів, чому вони не голосували за пропозицію «Голосу». Секретар міської ради Віктор Шакирзян утримався, бо «питання не було досконало вивчено і зроблено».

– Перед опалювальним сезоном робити таку бучу – це не дуже добре. Як буде можливість, [треба] вивчити все досконало на новий опалювальний сезон і показати, як воно має правильно виглядати, так само як і в інших містах, – каже Віктор Шакирзян.

За його словами, «тут багато суперечок, і ми вивчали судову практику: якби сесія прийняла таке рішення, то вони б (тепловики – ред.) подали до суду і зробили б на свою користь».

Депутат Маріян Года не голосував узагалі.

– На мій погляд, питання до кінця не вивчено. Я реально не розумію механізму його реалізації. Глибоко не розумію. Гарно й аргументовано виступив з цього приводу Клічук. Але я не готовий був голосувати, – пояснив Маріян Года.

Припускаємо, Маріян Года не тільки не був готовий, а й не міг. Бо входить до наглядової ради рівненського футбольного клубу «Верес».

«Рівнетеплоенерго» і футбол

Поки місцева влада продовжує боятися і не розуміти (чи навпаки добре все розуміти, – ред), кінцевий власник «Рівнетеплоенерго» робить бізнес. Власник – це киянин Іван Надєїн. Він же має більше 73% акцій футбольного клубу «Верес» з офіційною назвою Публічне акціонерне товариство «Рівненський народний клуб “Верес”».

Першого липня 2022 року наглядова рада «Вереса» затвердила видатки на першу частину футбольного сезону – більше 31 мільйона гривень. Пишуть, в основному це – зарплата.

Для того ж «Вереса» на вулиці Захисників Маріуполя (колишній Костромській) на восьми гектарах поки що орендованої міської землі будують тренувальну базу. Ділянку клуб отримав через фальшований аукціон.

– Коли приходить «Рівнетеплоенерго» на сесію, кажуть: у нас борги – ми грошей не маємо. Підтримати своє ж підприємство, влити туди гроші – не мають. Прибідняються, щоб їм місто дало. На «Верес» вони озвучили бюджет 31 мільйон, гроші на базу мають, – звертає увагу Святослав Клічук.

За його словами, «Рівнетеплоенерго» декларує нульову рентабельність і навіть може мати збитки. Бо люди боргують за опалення й подачу гарячої води. При цьому підприємство не закривається і його власник не відмовляється від теплового бізнесу і має гроші, щоб вкладати у футбольний клуб.

– Хто би хотів тягнути збитковий бізнес? Ніхто. Це означає, що у них …по-іншому все трохи, – припускає Святослав Клічук.

Щепа і компенсація

Є ще нюанс, каже депутат. За інформацією голови Рівненської облдержадміністрації Віталія Коваля, начебто з квітня 2022 року «Рівнетеплоенерго» опалює третину міста не газом, а щепою – через твердопаливний котел. Планує запустити ще два таких у різних частинах міста.

На думку Святослава Клічука, заміна газу щепою мало би вплинути на суму компенсації. Тобто зменшити її.

А в коментарі під повідомленням Віталія Коваля рівнянка Людмила Горлач цікавиться: «Чому тоді нараховують платежі по газовому тарифу, хоча вже давно використовують щепу? То де та економія? Найвищі тарифи по Україні на гарячу воду чому? Може, хоч зараз хтось пояснить таку дивну бухгалтерію? Чому при такий економії ще з держави і місцевого бюджету повинні виплачувати компенсації?».

Що кажуть у «Рівнетеплоенерго»

Ми запитали у «Рівнетеплоенерго», чому їм потрібна компенсація із ПДВ, як вони прокоментують компенсацію без ПДВ в інших обласних центрах, який у них борг перед НАК «Нафтогаз України» і відповідні штрафи та пені. Також запитали, чи могло б підприємство звернутися за відшкодуванням податку до держави.

На перші питання відповіді чіткі:

• якщо із компенсації виключать ПДВ, то підприємство не зможе купувати енергоносії і котельні зупиняться. Компенсація потрібна з ПДВ, бо всі витрати «на газ, транспортування і розподіл газу, електроенергію, воду, матеріали для ремонтів здійснюються підприємством із ПДВ». І саме підприємство є платником такого податку;

• тариф затверджений із ПДВ – і різниця виникає з ПДВ. «Якщо взяти різницю без ПДВ – втрачається частина доходу, тобто тарифу. Хто її відшкодує?»;

• у різних містах – різний підхід до розробки Програми. В одних компенсація ішла з ПДВ, в інших – як поповнення статутного фонду підприємства;

• більше 305 мільйонів боргу і майже 79 мільйонів санкцій – стільки «Рівнетеплоенерго» винне «Нафтогазу України» станом на 1 липня 2022 року. Кажуть, що штрафи можуть списати тільки після погашення основного боргу.

На питання щодо можливості відшкодування ПДВ з державного бюджету у «Рівнетеплоенерго» відповіли заплутаною відпискою: ми – платники ПДВ, ПДВ «не може бути «компенсований» як з державного, так і місцевого бюджету, проте суми ПДВ можуть бути відшкодовані» і взагалі – питання «не досить коректне», а «Рівнетеплоенерго» не може «надавати оцінку діям міста чи держави щодо інших підприємств галузі із поставленого питання».

Поняття «компенсація» і «відшкодування» – це синоніми. Тому з відповіді виходить: «Рівнетеплоенерго» таки може звернутися за відшкодуванням ПДВ до держави, а не витягувати гроші з меншого місцевого бюджету.

Що каже Іван Надєїн

Ми запитали в Івана Надєїна, як йому вдалося переконати посадовців і депутатів у необхідності ПДВ. Каже, зустрічалися з депутатами і «дали їм вичерпну відповідь, аудиторський висновок про ціну».

Іван Надєїн повторює «Рівнетеплоенерго»: відшкодування має бути з ПДВ, бо податок входить і до вартості газу, і до витратних грошей, і до самого тарифу. Також зауважує, що «Рівнетеплоенерго» не може лишити собі цей податок.

– Ми ці гроші не отримуємо. Вони через наш рахунок у казначействі одразу йдуть у «Нафтогаз» і «Рівнегаз» разом із ПДВ. І ні на що інше ми не можемо їх використати – це цільові кошти, – пояснює Іван Надєїн.

«Нафтогаз трейдинг» отримує гроші за придбаний у нього газ для виробництва опалення. «Рівнегаз» – за транспортування й розподіл цього газу. «Рівнетеплоенерго» має з обома відповідні договори. Щоб «Рівнетеплоенерго» могло купити газ на сезон 2022–2023 років, йому треба повністю закрити борг за попередній.

Ми запитали, як він оцінює сплату без ПДВ в інших містах. Іван Надєїн відповідає: щодо приватних тепловиків – це «неправильно».

– Якщо вони дали всю різницю тарифу без ПДВ, то вони тут не праві. Бо підприємства отримали більше прямих дотацій. Немає податкового зобов’язання. Якщо вони так зробили, то вони порушили закон, – вважає Іван Надєїн.

Також він каже, що відшкодування стосується виключно газового тарифу. Тепло, вироблене на біопаливних котельнях, у нього не входить.

З його слів, «Рівнетеплоенерго» має нульову рентабельність від опалення на газі через урізану прибуткову складову. У запропонованому тарифі минулого року він складав 4 відсотки. Іван Надєїн каже: «Якби прибуток був хоча б 1-2 відсотки, ми мали б обігові кошти. А їх нема. Державну інвестиційну програму теж обрізали».

Іван Надєїн вважає «Рівнетеплоенерго» і загалом усю галузь комунальної теплоенергетики збитковими. Каже, це навіть держава визнала і встановила механізм повернення різниці в тарифах. Водночас у галузі є «стимулюючий механізм» заміщення газу біопаливом. Тобто переведення наявних котелень на біопаливо чи будівництво нових.

Але Іван Надєїн уникає називати заробіток на твердопаливних котельнях заробітком. Називає його «можливістю повернення вкладених інвестицій».

Підприємство має план розвитку мережі таких котелень під назвою «Зелений перехід. Рівне». План розрахований до 2025 року.

За словами Івана Надєїна, на його реалізацію вже витратили приблизно 150 мільйонів гривень і планують вкласти ще 500 мільйонів. Зараз у місті працює «шість чи сім» біокотелень. Хочуть побудувати ще дві, на вулицях Будівельників і на Князя Володимира.

Це дасть змогу опалювати все місто газом лише у сильні морози і скоротити його споживання приблизно до 15 мільйонів кубометрів на сезон. Це буде в рази менше, ніж в попередніх роках. Іван Надєїн каже, що у 2017 році Рівне спожило 100 мільйонів кубометрів газу.

Котельні будують за кредити від приватних банків та гроші інвесторів. Спалюють там щепу, пелети й подрібнену енергетичну вербу. Останню планують вирощувати на орендованих землях Дядьковицької та Зорянської громад.

Зважаючи на модернізацію, зі слів Івана Надєїна, неправильно казати, що у «Верес» він кошти вкладає, а в «Рівнетеплоенерго» – ні. Також він звертає увагу, що футбольний клуб і виробництво тепла – це різні бізнеси. Клуб – не його приватна власність, а акціонерне товариство із чотирма сотнями акціонерів різного калібру (де контрольний пакет у Івана Надєїна, – ред).

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»