Чому рівненські школярі прийшли до мера з плакатами

І що відповідає Володимир Хомко на вимоги активістів

Міський голова вийшов до дітей і сказав що є речі, які зробити дуже важко, а є речі, які зробити реально
Джерело
Фото Ольга Лящук

Школярі звернулися до міського голови Володимира Хомка з приводу порятунку клімату у Рівному. Мова про озеленення, безпечні водойми, чисте повітря, транспорт та енергоефективність.

Ми з'ясовували, які конкретні претензії до міської влади і що з цього приводу каже міський голова.

Вихованці екологічного центру Рівненського міського палацу дітей та молоді. Фото Ольга Лящук

Із серпня 2018-го року шведська школярка Грета Тунберг  виходила на одиночний страйк біля парламету Швеції з вимогою врятувати клімат. Згодом її ініціативу підхопили школярі з усього світу. 

Вони щоп'ятниці замість уроків виходили до місцевих парламентів та муніципалітетів щоб запитати: «Чому ми маємо вчитися заради майбутнього, якщо цього майбутнього може не бути?».

Подібними діями діти закликали політиків до виконання Паризької кліматичної угоди (передбачає, що зобов'язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку).

Цього року рівненські школярі також вирішили приєднатися до Глобального кліматичного страйку за майбутнє.

Акцію влаштували вихованці екологічного центру Рівненського міського палацу дітей та молоді. Керівниця центру Ірина Куроченко каже, що вони займаються проблемами клімату ще з 2007-го року. 

– Зараз вирішили підтримати цю ініціативу, бо страйк у світі набирає обертів і це шкільний страйк, саме із залученням дітей, бо це їхнє майбутнє, – розповідає Ірина Куроченко.

Мер вийшов до школярів. Навів приклад утеплення школи номер 18, яке обійшлося недорого, але дало дуже великий ефект економії енергії. Сказав також що є речі, які міська влада робить і буде робити надалі, щоб стримувати зміни клімату. Фото Ольга Лящук

– В нас плакати в нас кричалки, ми від майдану Незалежності підемо до міської ради, потім ми повернемось знову на майдан і буде флешмоб, це така мирна демонстрація.

За її словами, звернення адресоване меру Рівного Володимиру Хомку, його заступникам, місцевим депутатам та виконкому.

– Якщо до нас вийдть представники влади то ми їм зачитаємо вимоги, якщо ні, то ми залишимо їх в канцелярії, – каже Ірина Куроченко. 

Зокрема, мова про такі вимоги до місцевої влади: 

  • Скорочення викидів вуглекислого газу в усіх сферах;
  • Надання пріоритетності у розвитку відновлюваним джерелам енергії;
  • Визнати кліматичні зміни однією з першочергових проблем міста;
  • Розробити та впроваджувати план кліматичних дій, що включатиме підвищення енергоефективності будівель, перехід на відновлювані джерела енергії (сонячну, вітрову), покращення транспортної системи, міського озеленення, зменшення відходів та промислового забруднення, стратегію з адаптації міста до змін клімату.

За словами прес-секретарки Громадської організації «Екоклуб» Інни Мулявки, мета цього страйку – планування та вживання дій щодо збереження клімату. 

– Рівне уже відчуває зміни клімату і уже за дослідженнями громадської ініціативи «Сад історій Рівного» у 2023 році середня температура влітку у місті буде 27 градусів тепла. В той час коли комфортна температура для людини 23-24 градуси, – говорить вона. 

Інна Мулявка розповідає про кілька сфер довкілля, які потребують уваги та втручання від місцевої влади, зокрема: 

– У сфері озеленення навколо Рівного має бути такий захисний пояс зелених насаджень, а в нас такого немає.

– У місті потрібно переглянути підхід до озеленення, щоб менше квітників висаджувалось, менше декоративних дерев, а більше крупномірів, які якісніше очищати повітря, дають якісний затінок.

Також на думку екологів потрібно звернути увагу на сферу енергоефективності, зокрема утеплення будинків. Адже  житловий фонд найбільше споживає енергії.

– В нас діє програма для ОСББ, якщо ви живете у приватному будинку, то немає якоїсь такої місцевої програми, яка б дала вам відшкодування за утеплення фасаду вашого будинку, створення програми для підтримки для приватного сектору, – розповідає Інна Мулявка.

За словами прес-секретарки, до 2020 року міська влада пообіцяла що переведе весь міський транспорт на біодизель, але їм  невідомо чи щось зроблено в цьому напрямку.

Також активісти просять владу переглянути план сталого енергетичного розвитку.

– Туди потрібно вписали дуже реальні цифри наскільки місто скоротить викиди парникових газів, тому що зараз це дуже декларативний документ, який не виконується.

– У сфері транспорту, автомобілів стає все більше і це ніяк не регулюється, в такому місті як Рівне, де немає такого виробництва, автомобілі є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря. Очевидно, що з цим теж щось потрібно вирішувати.

Міський голова Рівного Володимир Хомко сказав у розмові із «Четвертою владою», що готовий спілкуватися із активістами, аби зробити те, що вони просять.

Щоб висадити крупноміри та зменшувати кількість декоративних дерев у місті Володимир Хомко каже, що це зробити важко. Фото з архіву

– З приводу озеленення, хороша справа, але якщо заїжджати з боку Здолбунова, то нічого не реалізуєте, бо вся земля приватна.

– З боку Києва ще можна шось зробити, але зараз зачепіть городи людські – наслухаєтесь разом зі мною. Там, де міська земля, це реально зробити. До речі, наше місто доволі зелене, але його можна зробити ще зеленішим, ще кращим.

 – Ви ж знаєте студія «Рівне 1» весь час пропагувала не зрізати дерева, а коли сталося, що треба цю зону оформити, то самі зрізали і вони вважають, що це правильно.

Також мер каже, що на утеплення приватних будинків гроші з місцевого бюджету виділяти не будуть.

– Є державна програма цього достатньо, – вважає Володимир Хомко.

На біодизелі міський транспорт їздити не буде. Володимир Хомко каже, що їздитимуть на біогазі.

– Ми зараз будемо купувати максимум скільки можна пустити у місті тролейбусів, бо це все екологічний чистий транспорт, коли закінчимо купувати тролейбуси – будемо купувати автобуси на біогазі, вони дійсно менш токсичні, – каже міський голова. 

Про ситуацію із збільшенням транспорту відповідає так:

– Є декілька шляхів вирішення питання, є країни в яких ситуація набагато гірша, в Лос-Анджелесі ситуація в сто разів гірша ніж у нас.

– Я був в Стокгольмі, де кожний в'їзд у місто платний і нічого тут такого нема – не обов'язково всім в'їжджати на джипі чи трьохсоткубовому чи трьохлітровому у центр міста, нічо страшного. 

А з приводу плану сталого енергетичного розвитку каже, що якщо активістів цікавить ця тема, нехай вони приходять до нього і пропонують свої варіанти вирішення проблеми.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте