«Корупції під час війни менше не стало»: інтерв’ю з редакторкою антикорупційного посібника

У січні у Рівному презентували посібник «Антикорупція в громадах. Найкращі практики боротьби з корупцією в Україні». У ньому описано близько 20 корупційних схем, а також пропозиції, як з ними боротися. Детальніше про цей посібник ми розпитали у керівниці ініціативи «За чесний тендер» Мирослави Примак, під чиєю редакцією готували проєкт.

– Описані у посібнику 20 корупційних схем – це ті, які найбільш поширені на Рівненщині? Чи ви охоплювали різні регіони, коли вивчали ці схеми?

– Над посібником працювала не лише я. Допомагали журналісти-розслідувачі з Житомира, Черкас, активісти з Луцька та Рівного. Тому описані схеми є не лише рівненськими.

– Які схеми вас вразили чи й досі вражають найбільше?

– Мабуть, це те, як у Рівному під час війни знайшли спосіб віддавати землю без аукціону: десятки соток промислових ділянок з призначенням «під мережі» продають по 15-20 тисяч гривень за сотку за заявою охочих купити. На ринку придбати подібні ділянки за такою ціною нереально.

– Ви вже багато років працюєте у громадській ініціативі «За чесний тендер». За вашим суб’єктивним спостереженням, корупційні схеми змінилися протягом останніх років і чи вплинула на корупцію повномасштабна війна?

– Якщо говорити про «тендерні схеми», то вони практично не змінилися через війну. Але у зв'язку з тим, що в 2022-2023 роках у місцевих бюджетах було більше коштів, а правила закупівель змінювалися, то, наприклад, змов на торгах вже майже не побачити. Тому, з одного боку, отримати підряд стало технічно легше: не потрібно з собою брати умовного учасника-конкурента (для дотримання вимог закону про не менше двох учасників на торгах).

З іншого, на бюджетні кошти стало претендувати більше охочих, але лише на окремі товари можна побачити реальну конкуренцію.

Тобто, мені здається, є домовленості про умовний поділ ринку поза системою «Прозоро». І на такі закупівлі у Рівному, як, наприклад, ремонт доріг, подаються 2-3 одні і ті ж фірми.

Або на заміну вікон у ліцеях міста тендери розділили три фірми, які зайшли одразу на «свої» об’єкти, між собою ніхто не перетнувся і не конкурував. Корупції під час війни, на мою думку, менше не стало.

– У посібнику ви пропонуєте конкретні способи боротьби з корупцією? Це теоретичні роздуми чи ви спиралися також на чийсь позитивний досвід? Якщо так, розкажіть про успішні практики боротьби з корупцією?

– Так, ми пропонуємо кілька інструментів. Вони не те, щоб були суто теоретичні, просто не популярні. По-перше, у громадах ніхто системно не займається антикорупційною діяльністю, бо законодавство не вимагає мати ні антикорупційної програми, ні окремої посади антикорупційного уповноваженого.

По-друге, антикорупційна реформа, в першу чергу, була спрямована більше на центральну владу, а не на поліцію, прокуратуру і суди, які в громадах розслідують «корупційні справи» та ухвалюють рішення по фігурантах. Зважаючи на ці два чинники, ми вивчали досвід інших громад, рекомендації Національного агентства із запобігання корупції та пропонували у посібнику громадам те, що вже десь працює.

Наприклад, у Києві – відділ внутрішнього аудиту, наглядова рада у комунальному підприємстві у Львові, політика закупівель «Укрзалізниці» та «Укрпошти», антикоруповноважені у центральних органах влади. А ще пропонували провести інвентаризацію землі в громаді, зробити більш функціональним геопортал, як у Хмельницькому.

– Є взагалі універсальна порада, як можна подолати корупцію?

– Складне питання. Перше, визнати проблему. Друге, постійно розвивати культуру нетолерування корупції у дітей ще зі школи. Третє, реально карати за корупційні порушення.

– Скільки часу ви працювали над посібником та хто був у вашій команді?

– Наша команда: я, Святослав Клічук, Дмитро Климук – має близько десяти років досвіду із моніторингу та аналізу закупівель. Але збір усіх актуальних схем та їхній опис забрав близько двох місяців. Своїми схемами ділились і журналісти-розслідувачі з Житомира (Тарас Боросовський), Черкас (Артур Чемирис). По геопорталу та містобудівній документації нам допомагав з порадами Андрій Шевчук.

– Кому стане у нагоді цей посібник та де його можна знайти?

– Ми намагалися описувати корупційні схеми та рекомендації, як з ними боротися, простою мовою, щоб кожен небайдужий платник податків вчився їх помічати та реагувати. Щодо інструментів, то їх втілювати, звісно, може влада: депутати, голова громади чи чиновники. Пропонувати їх впроваджувати може кожен мешканець громади.

Особливо я хочу, щоб звернули увагу на такий інструмент, як громадська антикорупційна експертиза проєктів рішень чи самих рішень. Таку експертизу може робити кожен, а результати такої експертизи підлягають обов’язковому розгляду органами, чиї рішення аналізувались.

Знайти електронний варіант посібника можна на сайті ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство». В організації є також надрукований варіант. За донат на «Рівненський дрон» можемо надіслати чи передати.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу»

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.