«Лікар кричав, що нема чого лікуватися у нього без грошей»: після скарги в НСЗУ рівнянину повернули частину поборів

Родина пацієнта Центральної міської лікарні Рівного Юлія Бабія витратила на його лікування 40 тисяч гривень. Частина цієї суми пішла на ліки і послуги, за які лікарні платить Національна служба здоров'я і які для пацієнтів мають бути безоплатними.

Тож родичі пацієнта поскаржилися на дії лікарів до Національної служби здоров'я і змогли досягти часткової перемоги у боротьбі зі здирництвом.

84-річному Юлію Бабію робили операцію на жовчному міхурі. Сім’я пацієнта була змушена заплатити за ліки та операцію щонайменше 40 тисяч гривень.

Свояк пацієнта Олександр (ім'я змінене на прохання героя, – авт.) мав чеки на суму 29 тисяч 427 гривень, решту грошей лікарі брали готівкою.

Він поскаржився до Національної служби здоров'я (НСЗУ) 26 січня, а відповідь отримав 27 квітня.

Свояк пацієнта розповідає, що звернувся до НСЗУ, тому що лікар Віталій Хмилецький у неприйнятній манері спілкувався з його дружиною, вимагаючи гроші:

– Він підняв тиск моїй дружині до 160-180. Його крик було чути з кабінету на все відділення. Він кричав, що нема чого лікуватися у нього без грошей.

За саму операцію з родини взяли спочатку 11,5 тисяч гривень, а потім сказали доплатити ще майже три тисячі.

– Моя дружина запропонувала Хмилецькому відкласти цей незаконний платіж. Але потім все ж заплатила ці гроші медсестрі, – розповідає родич пацієнта.

За словами Олександра, лікар весь час тиснув на тестя і той «виплакав у своєї доньки, щоб та віддала борг».

Проте історія здирництва щодо Юлія Бабія та його родини – не єдина. Нагадаємо, раніше ми робили розслідування про те, чому у Рівненській центральній міській лікарні та обласній лікарні порушують права пацієнтів, вимагаючи платити за операції.

Більше про історії здирництва та послуги, які мають бути безоплатні в рівненських лікарнях, дивіться за теґом безкоштовна медицина

Пацієнту компенсували частину суми витраченої на ліки

12 травня свояк пацієнта зустрівся з керівництвом Центральної міської лікарні. Домовилися, що юристи лікарні проаналізують надані пацієнтом чеки і, якщо побачать, що пацієнт за щось переплатив, повернуть цю суму.

А вже наступного дня, 13 травня, у кабінеті заступника головлікаря лікарні Ігоря Дундюка пацієнту особисто повернули готівкою 10 тисяч 140 гривень.

Пацієнт підписав документ для звіту лікарні перед Національною службою здоров'я, що претензій до лікарні щодо вартості та якості послуг не має.

Свояк пацієнта розповів, що домовився із Ігорем Дундюком, що конфлікт вичерпано.

Поговорити з Ігорем Дундюком, який займався вирішенням конфліктної ситуації, нам не вдалося – він не відповідає на наші дзвінки.

Головлікар міської лікарні Євген Кучерук каже, що в цій історії не розбирався, а доручив її вирішити начмеду (Ігорю Дундюку, – ред.). Пообіцяв, що начмед передзвонить журналістці та відповість на наші питання наступного дня. Та сам начмед не перетелефонував і на дзвінки продовжив не відповідати.

Олександр розповів, що його тесть був вражений тим, що гроші повернули:

– Тесть у шоці, що його спочатку обібрали, а потім щось повернули. Я, звісно, незадоволений, але вважаю це важливою нашою з Вами («Четверта влада» надала публічності цій історії і підказала як і куди скаржитися, – ред.) перемогою, тому що цю хабарницьку систему довго будували. Можливо, війна щось змінить на краще. Суму компенсації вони порахували по чеках, хоча я аргументував, що логічніше повернути вдвічі більше, враховуючи 11 тисяч 500 гривень на операцію, які ми заплатили без чека, але під аудіозапис.

Олександр додав, що, «судячи з усього, Ігор Дундюк зробив все, що зміг, і дав це дуже делікатно зрозуміти».

Пізніше від Центральної міської лікарні Олександр отримав офіційного листа про результати конфлікту.

Лікарня встановила, що деякі ліки з чеків Національна служба здоров'я лікарні не оплачує, тому за них пацієнту гроші не повертали.

Але гроші за медикаменти, аналоги яких лікарні оплачує НСЗУ, пацієнту повернули.

Читайте також: «Платіжку винесли з ординаторської, з мокрою печаткою ФОПа»: ще одна історія здирництва в рівненській лікарні

Коли ми готували попередню публікацію про цю історію, завідувач відділення ургентної хірургії Віталій Хмилецький казав, що пацієнта не змушували нічого купляти.

– Родичі дещо докупляли, але операційні набори, нитки, усі розчини – за це все вони не платили, – казав Хмилецький.

– Родичі казали, що у них просили гроші за операційний пакет, близько трьох тисяч гривень, що у цей пакет входить?

– Такі гроші в них ніхто не просив. Особисто я робив йому операцію, за три тисячі гривень ніхто не говорив. Якщо треба було щось докупити, то їх посилали в аптеку. У них мають бути усі чеки того, що вони купляли. По чекам має бути видно, що все, що вони купляли, не входить у пакет НСЗУ.

– Якщо людина хоче щось краще та дорожче, то вона каже, щоб виписали саме краще. Ми можемо запропонувати різні варіанти – те хороше, те середнє, а людина сама собі вибирає. А якщо не хоче, то у нас є простий український «Цефтріаксон».

– Нам все одно, який саме препарат, аптекарі самі радять, що купити. Родичі пацієнта купляли «Октру». Це препарат, який використовують після операції, він захищає підшлункову залозу. Ми призначаємо цей препарат, щоб не розвинувся післяопераційний панкреатит, бо можуть бути ускладнення після таких гнійних операцій біля підшлункової залози.

Як діяти пацієнтам, якщо у них вимагають гроші за лікування

Раніше ми писали про те що робити, якщо у пацієнта вимагають гроші за лікування. 

Наводимо основні рекомендації:

• для початку треба перепитати в самого лікаря, який каже про сплату грошей, чи він не помиляється і ця послуга дійсно платна. Можливо, він забув про безоплатний для пацієнта варіант;

• якщо це не допомогло, треба звернутися до керівника закладу. Мовляв, можливо, лікар помилився чи недостатньо зрозумів. Варто й самому перевірити інформацію, щоб можна було сказати: «Я подивився\лася в інтернеті і бачу, що цей пакет включає всі послуги».

Третя інстанція для звернення – це власник закладу, місцева рада. Треба звертатися не в управління чи департамент охорони здоров’я, а йти у відділ звернень громадян і писати заяву для розгляду «медичною» депутатською комісією.

Правозахисник Євген Новицький радить просити в заяві розглянути її упродовж 3-х робочих днів, посилаючись на поважні обставини і другий абзац статті 20 Закону України «Про звернення громадян»: питання здоров’я належать до поважних.

Четверта інстанція – це Національна служба здоров’я. Можна заповнити форму для електронного звернення на сайті служби.

Можна зателефонувати за номером 16-77 чи у відділ публічної інформації та розгляду звернень громадян за номером (044) 299-04-96 – там пояснять, як подати письмову заяву.

Потім надіслати лист на електронну пошту [email protected] чи за адресою: проспект Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073.

Євген Новицький попереджає: служба здоров’я не розглядає звернення миттєво. На це може піти від тижня до місяця часу.

Правозахисник чи адвокат, який спеціалізується на медичному праві, може допомогти порадою чи юридичним супроводом за потреби; його можна знайти самостійно.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу».