«Платіжку винесли з ординаторської, з мокрою печаткою ФОПа»: ще одна історія здирництва в рівненській лікарні

У Рівненській центральній міській лікарні пацієнтів чи їхніх родичів зобов'язують платити за операції, хоч цю послугу лікарні оплачує Національна служба здоров'я України. Працівники лікарні кажуть платити конкретному підприємцю, який, як з'ясувала «Четверта влада», є сином старшої медсестри травматологічного відділення, де й роблять операції.

Після оприлюднення наших розслідувань про здирництво під час операцій рівняни продовжують ділитися своїми історіями.

Просто дали, що оце треба оплатити

Максим (ім'я змінене на прохання рівнянина) прийшов у відділення травматології Рівненської міської лікарні в серпні 2021-го року, коли його родич з інвалідністю другої групи з дитинства, вивихнув ногу і потрапив сюди.

– Спочатку [лікар] направив на томографію, там 500 гривень, як зазвичай, «зняли», – пригадує Максим.

Потім рівнянин стояв біля ординаторської у відділенні і чекав, що вирішать лікарі.

– Дочекався, поки там подивилися цю томограму. [Лікар] сказав, що треба робити операцію, але «ми не знаєм точно, яка операція, чи будем різати, чи без різання».

Після цього лікар повернувся в ординаторську і виніс звідти рахунок на 5 тисяч 500 гривень. Рахунок – з мокрою печаткою, виписаний від імені підприємця Олександра Тригуба.

В рахунку – жодної деталізації, за що треба заплатити, лише загальні фрази про операційний пакет і набір для анестезії та загальна сума. Тож продати могли і повітря (або отримати кошти за те, що вже є в лікарні), бо незрозуміло, за що платить пацієнт чи його рідні.

Як з'ясувала раніше «Четверта влада», підприємець Олександр Тригуб – син старшої медсестри цього ж травматологічного відділення Наталії Тригуб. Різні лікарі, які оперують в центральній міській лікарні, кажуть пацієнтам купувати саме в цього підприємця. 

– А вони пропонували зробити безоплатно операцію, за рахунок того, що є в лікарні, хай навіть ті інструменти, які є, наприклад, гіршої якості? – журналістка.

– Не казали. Просто дали, що оце треба оплатити. Сказали, що це по мінімуму. Безплатного не пропонували.

Жодної згоди на додаткові витрати на лікування родича Максим не підписував. Оплативши, приніс квитанцію лікарю, і тільки тоді розпочали операцію.

Раніше ми показували історію 19-річного Станіслава Домащука, який потрапив у Рівненську міську лікарню наприкінці листопада 2020-го. У нього була двостороння вроджена пахова грижа. Його брату Дмитру довелося заплатити за операцію майже 14 з половиною тисяч гривень.

А рівнянка Валентина прийшла у міську лікарню на операцію навесні 2021-го року. У неї також було направлення. І їй також сказали скупитися для операції. Жінка свої слова підтверджує квитанціями. Але відкрито говорити на камеру відмовляється. Каже, їй ще потрібно прийти у міську лікарню, бо потребує ще однієї операції.

– 10 тисяч 550 гривень нібито за «операційний пакет». Стан до операції був жахливий, тому сказала, що згодна на все, аби лише якнайшвидше позбавили мене болю, – пригадує Валентина.

Якщо без медичного виробу неможливо надати пацієнту допомогу, лікарня має цим виробом забезпечити

За оперування пацієнтів лікарні оплачує Національна служба здоров'я України. З квітня 2020-го року і до листопада 2021-го лікарня отримала за хірургічні операції у стаціонарних умовах понад 119 мільйонів гривень. За ці кошти лікарня зобов’язана зробити таке (безоплатно для пацієнтів):

• проведення хірургічної операції із забезпеченням анестезії;
• інструментальні та лабораторні обстеження;
• післяопераційний моніторинг пацієнта;
• знеболення та подальша медикаментозна терапія;
• лікарські засоби з національного переліку лікарських засобів;
• необхідні медичні вироби для проведення операцій;
• ліки, які заклад отримує як централізовані закупівлі;
• харчування в стаціонарних умовах і перебування в лікарні.

Всі необхідні матеріали та ліки лікарня зобов'язана закуповувати самостійно, за кошти, які вона отримує від НСЗУ.

– Кожну послугу Національна служба здоров’я оплачує лікарні в комплексі. Тобто ми не платимо окремо за хірургічне втручання, окремо за анестезію, окремо там за якісь медичні вироби, – пояснює заступниця голови НСЗУ Тетяна Бойко.

В НСЗУ стверджують:

якщо без медичного виробу неможливо надати пацієнту допомогу, лікарня має цим виробом забезпечити – це вимога НСЗУ, прописана у договорі.

Лукавство

Раніше підприємець Олександр Тригуб розповідав, як йому вдалося налагодити співпрацю з лікарями.

– Ну, я безпосередньо з операційними співпрацюю, не з самою міською лікарнею. Я ходив по операційним, пропонував свою співпрацю. З лікарями і, відповідно, вже з операційними. Лікар чи операційна медсестра між собою вирішують, що їм потрібно на операцію, – казав «Четвертій владі» підприємець Олександр Тригуб.

«Четверта влада» намагалася поспілкуватися про випадок Максима з директором лікарні Євгеном Кучеруком. Однак він не брав слухавки. Раніше він стверджував, що не знає підприємця, сина старшої медсестри травматологічного відділення, який налагодив збут якоїсь продукції у цьому ж відділенні.

– Я сам травматолог, я з цією Наташою, яка старша медсестра, Тригуб, пропрацював дуже багато, років 25-30, я не знав, що в неї двоє дітей. Я знав і вона весь час мене просила, що дуже хотіла, син закінчує медичний інститут і хоче бути травматологом. Ну, дійсно династія, і він в нас працює. За другого сина я взагалі не знав, – пояснював Євген Кучерук.

Хоча, схоже, що керівник лікарні лукавить. Адже, окрім отакої неофіційної співпраці з лікарями, лікарня таки має кілька прямих угод про купівлю в підприємця Олександра Тригуба. Наприклад, у квітні 2021-го закупила в нього на 111 тисяч гривень 10 паталогоанатомічних медичних візків.

А в червні 2020-го закупила на на 148 тисяч 400 протиепідемічних костюмів та 1900 медичних шапочок-беретів.

Обидві угоди підписував директор лікарні Євген Кучерук.

«Це може бути прихованою корупційною схемою», – адвокат

Подібне порушення прав пацієнтів на безоплатну медичну допомогу є і в інших лікарнях, як ми про це розповідали в попередніх сюжетах.

– Це може бути прихованою корупційною схемою, яка задовольняє і ФОП того ж. Або може ще й вищого керівництва. Гроші, які вони отримують з людини, вони можуть ділити між собою, і все, – казав адвокат Євген Воробйов.

– Якщо просити чи отримувати гроші буде людина, яка обіймає керівну посаду, це буде 368 Кримінального кодексу України, одержання хабаря. Якщо це буде просто медпрацівник, який не має таких [керівних] функцій, то це буде, скоріш за все, – вимагання грошей. Можливо, навіть і шахрайство.

Але щоб визначити, чи є в діях медпрацівників ознаки вимагання хабаря, коли вони спонукають вимагають пацієнтів платити, треба також довести мотив, що ті, хто платити зобов’язує, отримали особисту вигоду.

Щоб захистити свої права, в НСЗУ радять пацієнтам телефонувати на гарячу лінію 16-77. Або ж писати скарги. Адже в Україні вже є випадки, коли пацієнтам вдалося повернути свої даремно витрачені кошти після скарг в НСЗУ.

Більше про безплатну медицину в рівненських медзакладах дивіться за тегом: безкоштовна медицина

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.