П’ять приголомшливих історій про здирництво у лікарнях Рівного

Підсумки співпраці «Четвертої влади» та «Суспільного»

На колажі зліва направо зображені головний лікар Рівненського обласного протипухлинного центру Григорій Максим'як, директор обласної лікарні Віктор Ткач, начальник Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення РОДА Олег Вівсянник та головний лікар Центральної міської лікарні Рівного Євген Кучерук. У лікарнях під керівництвом цих людей із пацієнтів неправомірно беруть гроші за операції, обстеження, ліки
Джерело
Колаж «Четвертої влади»

За пів 2021 року «Четверта влада» підготувала для UA:Рівне п’ять відеорозслідувань у рамках проєкту «Створюй із Суспільним». 

За умовами проєкту, ми могли робити матеріали про медицину, освіту, бюджети, цифрову безпеку, корупційні зв’язки місцевих посадовців і чиновників, захист прав та свобод, екологічну безпеку.

Однак склалося так, що всі п’ять наших сюжетів про стан системи охорони здоров'я.

Cюжет усюди приблизно однаковий: українці платять податки, Національна служба здоров’я з цих податків платить лікарням за те, щоб вони добре лікували українців і вже не брали з них гроші по другому колу. От тільки лікарням такі правила гри не на руку. Міська, обласна лікарні, Протипухлинний та Інсультний центри, профукані гроші на кисень...

Крім нас, у проєкті брали участь ще п’ять медіа – вони готували розслідування для філій «Суспільного» у Миколаєві, Сумах, Львові, Черкасах та Луцьку. 

Цього року наша співпраця із «Суспільним» закінчилася і ми хочемо коротко нагадати вам про викриття, які зробили за цей час.

Які проблеми у Рівному із лікуванням інсультів

Ми з’ясували, що пацієнтам із підозрою на інсульт занадто повільно його діагностують, що може призвести до тяжких наслідків для здоров’я.

Наприклад, 31-річна рівнянка Марія звернулася до Рівненської обласної лікарні, коли почувалася зле. Але у приймальному відділенні на неї годину ніхто не звертав увагу. А лікар-невропатолог не зміг поставити діагноз під час прийому, хоча Марія скаржилася на труднощі з вимовлянням слів та не могла показати пальцем свій ніс. Лікар порадив сходити їй до окуліста. І лише наступного ранку у приватній клініці її терміново скерували на обстеження і підтвердили інсульт. Марія вилікувалася, але інша пацієнтка, якій теж зволікали з діагностикою, померла. 

Також ми довели, що з пацієнтів беруть гроші за те, що мало би бути для них безоплатним: за обстеження на комп'ютерному томографі, необхідне для встановлення діагнозу, та за ліки.

І за перше, і за друге лікарні отримують фінансування від Національної служби здоров’я і не мають права просити платню з пацієнтів.  

Однак виявилося, що наприкінці 2020 року у Рівненській міській лікарні залишилися невикористаними понад 5 мільйонів 600 тисяч гривень, які НСЗУ оплатила на лікування інсультів. Тобто ці гроші просто зекономили на щось інше, а пацієнтів з інсультом неправомірно змушували платити за обстеження за ліки. 

Більше подробиць читайте у розслідуванні «Життя і смерть від інсульту: хто платить за лікування».  

Куди поділися 15 мільйонів гривень на кисень

Ми з'ясували, що рівненські посадовці втратили 15 мільйонів гривень, які могли піти на кисень для пацієнтів лікарень. Через це лікарні і самі пацієнти мали витрачати свої гроші, а життя частини хворих опинилося під загрозою. 

Як так сталося? У жовтні 2020-го року Кабмін із держбюджету виділив 1,5 мільярди гривень на забезпечення ковідних лікарень киснем. Регіони отримали різні суми, Рівненщина – 22 мільйони. Управління охорони ОДА ще до отримання грошей подавало план, на що їх планують витратити. Більша частина суми у цьому плані припала на поточні потреби: розхідні матеріали для лікування тощо. Водночас на капітальні потреби на кшталт встановлення кисневих станцій заклали приблизно четверту частину суми.

Найважливіший нюанс у тому, що, складаючи цей план, Управління охорони здоров’я ОДА не радилося з лікарнями щодо їхніх потреб і запитів. Тому з отриманих 22 мільйонів купили 148 кисневих концентраторів та один кисневий газифікатор, а решту грошей просто не змогли витратити на кисень і повернули назад у бюджет. 

Заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін тоді сказав нам, що «ці гроші не просвистіли, а неправильно використали і залишили в державі».  

Більше про цю епопею чиновницької безвідповідальності читайте в розслідуванні «Як лікарні Рівненщини втратили через посадовців 15 мільйонів на кисень»

Брехня і побори на мільйони у Рівненському протипухлинному центрі

У Рівненському протипухлинному центрі пацієнти мусили купувати ліки, які є для них безоплатними, не могли пройти безоплатне обстеження на томографі та давали на прохання лікарів готівку в кишеню. 

Ми запитали у головного лікаря Центру Григорія Максим’яка, чому люди купують за свій кошт препарати, на які медзакладу дає гроші Національна служба здоров’я. Він сказав, що «такого не буває», а на конкретну історію конкретної пацієнтки – що це «їхні (пацієнтів) проблеми». 

Одна з пацієнток протипухлинного, яка лікувалася там до початку медреформи та після, розповіла, що лікар говорив їй, кому з медичних працівників скільки грошей вона має дати:

– Після реформи все рівно лікарю давали, лікар не відмовлявся. Сам не вимагав. Тільки вказував, яку суму дати медсестрі чи іншим працівникам з інших відділів. 

Головний лікар Центру, дізнавшись цю інформацію від журналістів, відреагував словами: «Ми не можемо бути впевнені ні в чому» – тобто в тому, чи справді лікарі беруть ці гроші. 

Пройти безоплатне обстеження на комп’ютерному томографі у Протипухлинному пацієнти теж не могли. Тамтешній томограф нібито призначений для інших цілей, а безоплатну альтернативу пацієнтам просто ніхто не пропонував. Хоча ця альтернатива є і Центр зобов’язаний про неї повідомляти. 

Більше про цю безодню знущання над правами пацієнтів читайте за посиланням «Рівненський протипухлинний центр: брехня і побори на мільйони» 

Як порушують права пацієнтів у Рівненській обласній лікарні

В основі цього розслідування – історія здолбунівчанина Василя Новака, якому прооперували міжхребцеву грижу у Рівненській обласній лікарні.

Василь заплатив і за обстеження перед операцією, і за саму операцію, і за знеболення під час неї, і за ліки. За все разом – приблизно 42 тисячі гривень.

У приватних клініках, куди ми зверталися, таку ж операцію можна зробити в середньому на 10 тисяч дешевше. 

Однак різниця в ціні між комунальним і приватними лікарнями – проблема відносна. Головне порушення в тому, що комунальна лікарня не має права брати з пацієнта гроші за операцію, якщо вже отримала їх від Національної служби здоров’я. У випадку Василя Новака НСЗУ заплатила обласній лікарні приблизно 33 тисячі гривень. А завдяки здирництву з пацієнта, лікарня цю суму більш ніж подвоїла. 

Детальніше про те, як пацієнти стають заручниками людей, які мали б їм допомагати, читайте у розслідуванні «Під скальпелем: мільйони повз касу за операції в Рівненській обласній клінічній лікарні» 

Як порушують права пацієнтів у Центральній міській лікарні Рівного

Ця історія – ніби сестра-близнючка попередньої. Є людина, якій потрібна операція і яка має право за неї не платити. Є лікарня, яка зобов’язалася перед Національною службою здоров’я якісно робити такі операції і отримує за це від Служби гроші. Є ідеальний план – людина приходить в лікарню, отримує безоплатну допомогу і йде здорова додому. Але так не працює.

Історія Станіслава Домащука показала, як у Центральній міській лікарні Рівного з пацієнтів беруть гроші за безоплатні послуги. Зокрема, родина Станіслава заплатила за знеболення, розхідні матеріали для операції та ліки.

Позиція лікарні: грошей від НСЗУ їм бракує, тому змушені просити пацієнтів купляти необхідне. От тільки докуповувати скеровують до конкретного, не випадкового, підприємця. Брат цього підприємця працює в лікарні травматологом, а мати – медсестрою у травматологічному відділенні. Головний лікар Євген Кучерук вдає, що нічого не знає про зв’язок бізнесмена з працівниками лікарні.

Більше про цю історію – у розслідуванні «Чорна скринька: чому пацієнти у Рівному платять за операції». 


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)