«Плюс-мінус 100 мільйонів боргів»: чому футбольний клуб «Верес» банкротує

Купити або продати акції народного клубу «Верес» наразі неможливо. 23 листопада Українська біржа виключила з біржового списку цінні папери клубу. А за три дні до цього на офіційному веб-порталі Судової влади України з’явилося повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Рівненський народний клуб «Верес».

Про ситуацію з «Вересом» ми розпитали у президента клубу Івана Надєїна.

Чому відкрили справу про банкрутство

Причиною відкриття провадження у справі про банкрутство стала заява будівельної фірми «Базиспромбуд». Клуб заборгував їй за будівельні роботи.

ТОВ «БФ Базиспромбуд» є головним підрядником будівництва двох повнорозмірних футбольних полів на тренувальній базі клубу, що на вулиці Захисників Маріуполя, поруч із Пагорбом Слави.

Про те як «Верес» отримав ці поля читайте в матеріалі: «Фіалка» футбольного клубу «Верес»: як 8 гектарів землі у Рівному віддали в оренду на підставному аукціоні

Генеральний директор клубу «Верес» Антон Назарук на засіданні Господарського суду Рівненської області визнав заборгованість та повідомив, що у товариства відсутня можливість погасити борг, який утворився перед будівельною фірмою. Про це йдеться в ухвалі суду.

Чому припинили продавати цінні папери

22 листопада, за день до виключення акцій «Вереса» з торгів на біржі, здійснили сім угод щодо клубу на загальну суму 32 тисячі 33 гривні. Ціна акцій на закритті торгів була найнижчою за останні півтора року – 135 гривень.

На наше прохання департамент комунікацій Української біржі пояснив, чому цінні папери клубу виключили з продажу:

– Виключено на підставі абзацу 9 пункту 9 глави 4 «Положення про функціонування фондових бірж» – у зв’язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство емітента. Згідно з цим положенням, біржа зобов’язана припинити торгівлю цінними паперами протягом трьох торговельних днів з дня виявлення такої підстави.

Іван Надєїн: банкрутства не буде

Ми запитали у президента клубу Івана Надєїна про плани щодо вирішення ситуації з банкрутством, а також як воно вплине на акціонерів клубу. На момент розмови інформації, що «Верес» виключили з Української біржі, у нас ще не було.

– Ніяк не вплине, – відповів одразу Надєїн щодо банкрутства. – Бо це буде не банкрутство, а санація – перехід боргу у капітал.

Іван Надєїн каже: футбол в Україні поки що збитковий. За його словами, постійне накопичення заборгованості відбувається через війну, відсутність глядачів та трансляцій:

– У нас – публічне акціонерне товариство, у нас – за міжнародними стандартами звітність, тому ми просто так показати незбитковість не можемо, як роблять інші клуби з ТОВ (які є товариствами з обмеженою відповідальністю. – Ред.). Тому для нас це нормальна процедура – переведення кредиторської заборгованості у капітал.

– Як процедура санації вплине на інших кредиторів, наприклад, ПП «Рівнетеплосервіс»? (фірма-виробник тепла, у 2023 році надала для клубу позик на 6,5 мільйонів гривень. – Ред.) – журналіст.

– Позики цього підприємства вже всі закриті, це були короткострокові позики, в кредиторах їх вже немає.

– Після новини про банкрутство клубу котирування акцій «Вереса» впали до найнижчого показника за півтора року.

– Ну, це нормальний процес. Насправді у нас до повномасштабного вторгнення ціна акцій виросла до 180 гривень, потім коливалася на рівні 150 гривень. Бачите, ми – єдині, хто взагалі торгує акціями, багато в чому є першопрохідцями.

– Чи будете і надалі співпрацювати з «Базиспромбудом»? Я так розумію, з жовтня так і не вдалося з ними домовитися про якусь відстрочку платежу, реструктуризацію боргу, що вони так принципово вирішили одразу йти до суду?

– З «Базиспромбудом» договір у нас ще з 2021 року, багато робіт… Тут ніяких претензій до «Базиспромбуду» бути не може, це однозначно.

– Тобто спроб домовитися не було?

Іван Надєїн не відповів прямо на це запитання:

– Розумієте, це треба зробити, у нас все одно не буде грошей на покриття таких заборгованостей, бо ми – збиткові. Ми хочемо якраз такими діями показати, що немає сенсу боятися таких процедур, це нормальна робоча процедура.

Санація – це оздоровлення. Сьогодні наші акціонери мають акції у товаристві, яке винне 100 мільйонів гривень. Ну, плюс-мінус, бо це наш збиток за три роки. І після процедури санації у них також залишається така ж кількість акцій, просто товариство не буде винне 100 мільйонів гривень. Ось в чому є плюс таких процедур.

– Буде додаткова емісія? (випуск і розміщення цінних паперів. – Ред.)?

– Фактично буде додаткова емісія, звичайно. Акціонерам турбуватися точно не варто, вони у будь-якому випадку не у програші. Клуб буде розвиватися, інфраструктура буде розбудовуватися. Нам закидали, що ми побудуємо там (біля Пагорба Слави. – Ред.) торговий центр чи житловий комплекс. Бачите, там футбольні поля, там займаються діти, розвивається академія.

– Ви кажете, що номінальна вартість акцій не зміниться, але ж зміниться їхня відносна частка у володінні товариством.

– Ні, частка не зміниться. Якщо було сто акцій, у вас сто акцій і залишиться.

– Маю на увазі, що при додатковій емісії, якщо ці сто акцій становили 1% товариства, то після емісії це буде, умовно, 0.5%

– Яка різниця? Головне – кількість акцій та їхня вартість. Санація підвищить ліквідність та стійкість товариства.

– Біля «Злати Плази» закрили фан-шоп «Вереса»? Відкриєте в іншому місці?

– Відкриємо на Захисників Маріуполя, де тренувальна база. Біля «Злати Плази» – велика орендна плата, зараз це недоречні витрати.

Стадіон для «Вереса»

У 2018-му році управління капітального будівництва Рівненського міськвиконкому замовило реконструкцію стадіону «Авангард». Насамперед для того, щоб приватний футбольний клуб «Верес» зміг грати домашні матчі у прем’єр-лізі. У 2017-му році проєкт реконструкції оцінювали у понад 100 мільйонів гривень.

Тендер щодо реконструкції «Авангарду» відбувся у 2019-му році. У закупівлі брала участь низка фірм. Договір на ремонт стадіону на майже 200 мільйонів гривень тоді отримала фірма «Фіалка».

У 2021-му році реконструкцію стадіону «Авангард» включили до президентської програми «Велике будівництво» та дали 100 мільйонів гривень.

Станом на 2023 рік, вартість будівництва стадіону сягнула у понад 500 мільйонів гривень. З яких понад 190 мільйонів – платників податків у міський бюджет Рівного.

Ще один «збитковий» бізнес

ТОВ «Рівнетеплоенерго» – основний виробник тепла у Рівненській громаді. Йому перепадає найбільша частка компенсації з коштів платників податків. Працює з 2009 року. «Рівнетеплоенерго» орендує комунальні мережі, котельні й теплові пункти. З кінця 2018 року підприємством володіє киянин Іван Надєїн.

Детальніше про це в матеріалі: Чому тепловикам у Рівному виплатили з бюджету міста зайві 36 мільйонів. І про можливість цього не повторювати

Він вважає «Рівнетеплоенерго» і загалом усю галузь комунальної теплоенергетики збитковими. Каже, це навіть держава визнала і встановила механізм повернення різниці в тарифах.

Більше матеріалів за тегом: «Верес»

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу»

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.