Бурштинові заворушення на Рівненщині: чому відбулася стрілянина в Рокитнівському районі

Що спільного у діях Володимира Путіна, та мешканців села на Рівненщині? Чому селяни напали на прикордонний підрозділ, та як це вилилось у стрілянину і вогнепальні поранення? Що треба робити щоб мінімузувати такі випадки?

Відповіді на усі ці питання матеріалі Рівненського агентства журналістських розслідувань для програми Слідство.Інфо. 

Дивіться відеосюжет на цю тему: Бурштиновий штурм

Збігли два тижні, які дав Президент силовикам на вирішення проблеми незаконного видобутку бурштину. Та на Поліссі стало ще гарячіше.

Є думка, що настав час оголошувати ще одну антитерористичну операцію та вводити туди Нацгвардію. Бо копачі вже починають нагадувати терористів – штурмують об’єкти, виставляючи поперед себе жінок та дітей.

Торік бурштинові війни на Рівненщині вперше набули національного розголосу завдяки «розбіркам» нардепа та його спортсменів з місцевими, перекриттями трас та масовими бійками і заворушеннями.

Причина конфлікту – мільйонні потоки на незаконному видобутку бурштину. Масштаби бізнесу вже промислові, і в ньому задіяні тисячі людей. Бажання легко і швидко заробити спричиняє дедалі більше сутичок. Місцеві кажуть, що вже не один копач назавжди залишився в пісках Полісся.

Цьогоріч ситуація тільки загострилася. Приклад – недавня бійка за участі 40-ка міліціонерів та двох сотень копачів. Тоді постраждали семеро правоохоронців.

2 липня у ситуацію втрутився Президент. Навіть до нього нарешті дійшло:

– Я вам скажу, що жодна ділянка, жодна артиль не працює без міліціейської криши, без прокуроской криши, без есбеушной криши, і шановні панове губернатори, без криши на рівні районних адміністрацій, – каже Петро Порошенко.

Президент дав силовикам два тижні на врегулювання ситуації з бурштиновидобутком. Відразу ж зросла кількість повідомлень від міліції і прокуратури про затримання бурштинокопачів та скупників каміння.

А вже через тиждень – нове масове заворушення. Цього разу в бій ідуть жінки та діти.

За протидію правоохоронцям та побиття міліціонерів проти копачів лише з початку року відкрито 22 кримінальні провадження.

Про причини підвищення рівня агресії ми спробували запитати у керівництва міліції Рівненської області. Та прес-служба за три дні так і не спромоглася влаштувати зустріч із очільником МВС Рівненщини Сергієм Максимовим.

Коли прийшли журналісти, керівниця прес-служби міліції Інна Березовська просто не знала, де головний міліціонер.

– Дві хвилини назад дзвонила йому, його не було – не брав трубку, як сюди йшла, – каже пані Березовська, на запитання, де власне начальник міліції.

– І цілий день його немає і ніхто не знає де він? – запитує журналіст.

– Я ж не можу за ним їздити і не можу контролювати... хочте поїздіть за ним.

– А є у вас спецільно-навчена людина, яка знає де Максимов, чи немає такої людини?

– Ну дивіться Чугуннікова кажуть, в інтернеті, немає на місці, ви сильно за ним їздите?

Натомість пані Березовська викликала з лікарні заступника начальника відділу спеціальної міліції УМВС Рівненської області Андрія Запорожця, щоб той відповів на запитання преси.

На думку пана Запорожця корінь цієї проблеми, полягає в тому, що вказаний кримінальний промисел підтримується місцевим населенням.

Село Кам’яне знаходиться за 10 кілометрів від кордону з Білоруссю. Тут є не лише міліція, а й прикордонний підрозділ. Разом вони затримали групу людей з трактором та мотопомпою,та доправили на територію прикордонного підрозділу.

Незабаром з’явилася чимала група підтримки – близько сотні людей. Вечірній бунт селян переріс в нічні заворушення зі спробою повернути свою техніку. Прикордонники розповідають деталі сутички, яка закінчилася автоматними чергами:

– Спочатку, взагалі був постріл з СПШ, коли вони начали бити (ми там вже повідмивали ворота), там було видно як від червоної фарби від вогнегасника, – каже начальник відділення інспекторів прикордонного підрозділу Кам`яне Андрій Наумчук/

– Вони били вогнегасником по воротам, потім попереджувальний був освітлювальний з СПШ постріл. Після того вони намагалися завалити ворота. Коли виїжджав трактор, коли він виїжджав, були попереджувальні постріли зі спеціальних... з форда.

– Безпосередньо почали стріляти вгору і неодноразово з автоматів, коли вони вже проникли на територію військового містечка. Це вже можна трактувати як напад на військове містечко.

За попередньою інформацією прикордонників у той вечір було здійснено 23 постріли. Під час штурму вогнепальні поранення дістала 38-річна Віра та 23-річний Іван.

– Шо я мала заробить грошей на чорницях? То тепер дітей в школу не пустю. Будуть вдома сидіть троє учнів у мене... До школи, – не приховуючи сліз, розповідає постраждала мешканка села Кам`яне Віра.

– Люди нападали, люди ж без нічого, – каже жінка. – Даже й палок ніяких не було нападали. Шо вони нападали забор, там коло забора стояли. Коло жилізного правда. Забора того не було дерев`яного, попадав вже ж, поламали. Вони ж без палок, без нічого.

Розповідає, що їхали гасити торфовища, які в цих місцях горять та тліють всю гарячу пору року. Мовляв, гроші на помпу збирали всім селом. Бурштин копати не думали... Поки що.

– Купили помпу для того, щоб пожарі тушить, – каже пані Демидовець. – В нас же горять торфяники. Шоб пожарі тушить. А, може, колись, десь же копають бурштини. Може, десь колись би й поїхали, покопали б.

Прикордонники ж пояснюють, що помітили копачів під час розмивання ґрунту помпою за кілька кілометрів від державного кордону. Та поки туди виїхав підрозділ, людей вже хтось попередив.

– Наші спостерігачі спостерігали, як дані громадяни отримали дзвінок телефонний, зібрали рукава, зібрали помпу, сіли на трактор і почали тікати. І вже по дорозі їх зустріли, – розповідаєзаступник начальника прикордонного загону Олександр Мартинюк.

Постраждала каже, що у них в селі бурштин не миють. Перепитуємо в інших місцевих:

Їдемо слідом за прикордонниками на місце, де їхній спостерігач помітив копачів з помпою. І ось характерні сліди добування бурштину – кола розмитого піску.

Селяни почали використовувати нову тактику протистояння. І вона до болю нагадує недавні події на півдні України. 

– Я стояла впереді тако, – розповідає Віра Демидовець. – Там багато жінок стояло. То мужики: «Баби, ставайте вперед, вас стрилять не будуть».

Звідки в людей стільки агресії і що з цим робити?

Роман Коваль очолює Інститут миру і порозуміння, який разом з міжнародними організаціями долучається до вирішення різнопланових конфліктів між громадами.

 – Після Майдану градус чутливості до насилля у населення зменшився, і фактично дуже швидко і набагато скоріше сторони переходять до насильницьких дій.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чому правоохоронці стають «козлами відпущення» у бурштинових сутичках: психологія конфлікту

Не відрізняються від місцевих і деякі народні депутати. Своїм прикладом вони лише підвищують напругу та свої передвиборчі рейтинги.

– Подібні дії народних депутатів зазвичай переслідують тільки одну мету – власного популізму, – каже Роман Коваль.

– Тобто заробити собі такий певний дешевий авторитет серед тих людей, які вважають, що це ніби прояв такої його лояльності, або що він на їхньому боці. Жоден силовий крок не веде до вирішення конфліктних ситуацій

На думку експерта, щоб залагодити конфлікт, треба вдаватися до перемовин і враховувати інтереси всіх сторін. Одним з таких вирішень може бути закон, який дозволить селянам легально мити бурштин. Такий законопроект вже пройшов перше читання. Але депутати поки що не можуть дійти згоди щодо окремих пунктів.

– Нас налякали дві норми, – каже голова антикорупційного комітету ВР Єгор Соболєв. – Перша норма – про можливість створити комунальне підприємство, яке фактично перетвориться на монополістів, місцевих монополістів.

Друга, теж, як на мене, прихована ідея, як потім можна класно заробляти вузькій групі осіб – це так звані біржі, через які має робитися цей продаж. Той, хто захоплює біржу, в результаті стає ще одним монополістом.

А якщо це те ж саме угрупування (той хто має комунальне підприємство і має біржу) – повний корупційний рай, – вважає нардеп.

– Як би ми не зробили, ми всюду можемо знайти корупційну складову, – розповідає нардеп та співавтор «бурштинового» законопроекту Василь Яніцький.

–  Але, як по мені то створення підприємства, яке підпорядковане районній раді в тому районі де артелі можуть працювати, старательські артелі можуть працювати у себе в районі, це найкращий варіант на сьогодні.

Думаю, що в процесі півроку-рік ми самі зрозуміємо, що з цього закону треба змінити. Для нас це нове, – каже пан Яніцький назавершення.

А поки депутати сперечаються, кількість постраждалих від бурштинових «розбірок» і заворушень зростає. У надприбутковий злочинний промисел втягнуті вже цілі регіони, а десятки мільйонів доларів і надалі успішно оминають бюджет.

«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації. 

«Program undertaken with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»