Скільки коштують пологи на Рівненщині та що зміниться з переходом на новий етап медреформи

В теорії народити в Україні дитину нічого не коштує. На практиці медперсонал пологових будинків наполягає на благодійних внесках, видає пацієнткам списки ліків, які необхідно купити, і просить оплатити перебування у післяпологовій палаті. З іншого боку, пацієнтки часто самі вирішують дякувати лікарям за послуги, бо «так треба» і «всі так роблять».

На новому етапі медреформи зміниться модель фінансування пологових будинків: відтоді гроші даватимуть саме на ті послуги, які пологовий надав пацієнткам.

Ми поспілкувалися із породіллями, аби дізнатися нинішню вартість пологів на Рівненщині та запитали в менеджерки групи «Реформа системи охорони здоров'я» Реанімаційного пакету реформ Світлани Бубенчикової, на які зміни варто очікувати після 1-го квітня.

Деякі імена у публікації змінені за бажанням наших співрозмовниць. 

У вересні 2019 року Оля народжувала в пологовому Рівненської міськради на Мірющенка. Оля каже, що в Перинатальному у подруги був поганий досвід, тому розпитали знайомих і вирішили народжувати на Мірющенка.

Вона розповідає, що одразу, коли ставали на облік, попросили заплатили благодійний внесок.

– Якщо ти не прописаний у Рівненській області, то треба давать 500 гривень – благодійний внесок в касу. Ми дали гроші, медсестра зразу пішла заплатила за нас в касі, щоб без черги було, – розповідає Оля. 

Оля каже, що коли приїхали на самі пологи, платили ще за палату, тому що жінка немісцева.

– Я була у двомісній палаті, це коштувало 250 гривень за три дні.

– А вам давали чек?

– Ні, платили просто черговій медсестрі.

– А які були зручності у палаті?

– Ліжко для мене, ліжко для дитини, телевізор, умивальник, тумбочка, шкаф.

– А туалет, душ?

– Не було в кімнаті. Можна було заплатити за окрему палату з душем і туалетом – 750 гривень. Просто окрема палата – 500.

Щодо списку необхідних на пологи речей, то Оля назвати точної суми не може.

– Ми самі приносили «пакет для мами»: трошки купували ми, десь на 500 гривень, трохи знайомі дали безкоштовно, то точну суму не скажу. 

Ще лікарі пропонували Олі зробити вколоти знеболювальне за 200 доларів. Але вона відмовилася.

– А лікарі, медперсонал казав заплатити за пологи?

– Ніхто не казав. Ми самі з чоловіком запитали акушерку, вона сказала, кому треба платити, – розповідає Оля, – акушерка сказала, що можемо дати скільки маємо. Лікарю дали тисячу гривень, педіатру – 500 гривень, то приходила кожен день, медсестрі – 200, акушерці – 2000 тисячі. Ми домовлялися із акушеркою, вона була у відпустці, але прийшла на пологи. Це все платив чоловік, – згадує жінка.

Вже після пологів, коли Оля лежала в палаті, сама давала черговій медсестрі 50 гривень. І медсестрі, яка зробила щеплення дитині, ще 100 гривень. 
Оля наголошує, що ніхто не просив грошей. Її подруга напередодні народжувала, то сказала, що треба віддячувати. І жінка, яка була з Олею в палаті, так само давала.

Каже, що їй пощастило, бо чоловік був поряд, а от подруга була сама, бо чоловік – на заробітках. Платила стільки ж, а медсестри додатково ще просили гроші.

– Медсестра сказала дати 50 гривень за те, що привезла з родзалу і ще 50 за те, що принесли бебі-бокс в палату. У мене за це грошей не брали, а за бебі-боксом чоловік сам ходив, то ми не платили, – каже Оля.

Загалом пологами Оля задоволена. І лікарняним бебі-боксом, і тим, що свідоцтво про народження їм зробили на місці, не треба було нікуди їздити. Але зауважує, що в пологовому залі було прохолодно, навіть акушерка говорила про це.

Рівнянка Настя також народжувала в лікарні на Мірющенка у серпні минулого року. Вона розповідає, що не домовлялася із лікарем, тому грошима не дякувала і що лікар не просив.

– Чи відчували ви якесь інше до себе ставлення?

– Ставлення до всіх було однакове. Був хаос і дуже багато породіль, оскільки закрили Перинатальний центр. Тож до знайомої, яка платила і домовлялася, ставилися так само, як і до мене, – розповідає рівнянка.

Благодійного внеску Настя не давала, оскільки вона місцева. Хоча каже, що на обліку стояла в Перинатальному центрі.

– За перший прийом при постановці на облік заплатила тисячу гривень. Лікарка пояснила, що це гроші за те, що я у неї буду на обліку. Ще, казала, треба через термінал заплатити 800 гривень благодійного внеску. Я не заплатила, – розповідає про Перинатальний центр рівнянка.

«Пакет для мами» Настя не купувала, лише найнеобхідніше зі списку, окситоцин та ще деякі препарати. 

– На Мірющенка все, що треба було купити, казали чоловіку, і він купував. Готівку ми нікому не давали, – каже Настя.

Оскільки палати були переповнені, після пологів вона потрапила у платну двомісну палату.

– Платна палата по 350 гривень, ще з однією жінкою. Зі зручностей – душ, туалет, холодильник, телевізор. За палату платили по чеку на другому поверсі, – розповідає Настя.

Ірина народжувала у Перинатальному центрі у січні 2019-го року. Її скерували народжувати до Рівного з району. Їй робили кесарів розтин.

– За пологи оплатила: операційний пакет, наркоз, реанімаційне лікування. Суму сказати не можу, не пам'ятаю точно, в межах 10 тисяч. Були тяжкі пологи, тому і додаткові витрати. Крім того, є деякі захворювання, наприклад, цукровий діабет, які лікувала паралельно. – розповідає породілля.

«Пакет для мами» Ірина не купувала, лише додаткові медикаменти за призначенням лікарів. За все платила вона сама або її родичі, але зауважує, що чеки всі були.

Ірина каже, що потрапила в лікарню на 35-му тижні вагітності, тому робили додаткові УЗД по 50 гривень.

Також жінка розповідає, що благодійні внески платила у вигляді мийних засобів, засобів гігієни для відділення. Це коштувало до 200 гривень.

За палату вона не платила ні в допологовому, ні в реанімації, ні в післяпологовому.

– У палаті були всі зручності: умивальник із гарячою і холодною водою, холодильник, чайник, пеленальний столик для дитини. Душ і туалет окремо для кожної кімнати, – згадує Ірина. 

 Ірина каже, що персонал був дуже ввічливий. Грошей за послуги не вимагали, але вона сама вирішила подякувати грішми.

– Лікареві, який оперував, тисячу гривень, дитячій лікарці 500 гривень. І під час виписки медсестрі, що виносила дитину, цукерки і шампанське.

Вікторія народжувала в Дубенському пологовому будинку в грудні 2019-го року. 

Жінка каже, що думала, що пологи їй обійдуться дорожче.

– Лікарям у кишеню я давала, скільки вважала за потрібне. Сум ніхто не називав, – розповідає Вікторія.

Витрати на ліки при пологах обійшлися їй у 800 гривень, акушерка – 1000 гривень, акушерка, що її не вела, – 500, медсестрі, яка була на пологах Вікторія дала 200 гривень, лікарю неонатологу – 500. Халат на пологи був окремим чеком і коштував 150 гривень. І благодійний внесок на пологовий ще 150 гривень.

– І ще списки на пологи. Було два списки з медикаментами, то за два десь до тисячі, – додає Вікторія.

У породіль, із якими ми поспілкувалися, грошей за пологи не просили, але вони самі вирішували платити лікарю та медпрацівникам, тому що «так прийнято» чи тому що «всі так роблять».

Що зміниться із новим етапом медичної реформи? Чи скасують «списки для мам», чи піднімуть зарплату медперсоналу, чи законно наполягають на благодійних внесках та чим відрізняється фінансова подяка від хабара?

Про це ми запитали у менеджерки групи «Реформа системи охорони здоров'я» Реанімаційного пакету реформ Світлани Бубенчикової.

– Чи справді пологи з 1-го квітня стануть безкоштовними?

– Зміниться сама модель фінансування лікарень. Пологи, згідно з чинним законодавством, є безкоштовними і зараз, і мають бути безкоштовними потім, – розповідає Світлана Бубенчикова.

Експертка пояснює, що зараз гроші на лікарні, зокрема й пологові будинки, виділяють за розрахунком ліжко-місць, середньої кількості місцевих пацієнтів за рік і таке інше.

З квітня цього року гроші пологові будинки мають отримувати винятково за послуги, які нададуть, та пацієнтів, яких приймуть – так звані проліковані випадки. Цей принцип зветься «гроші ходять за пацієнтом».

– Ви кажете, що пологи і зараз безкоштовні, а як щодо списків необхідних ліків та медичних засобів, які мають купити майбутні мами?

– Я не виключаю, такої ситуації, коли дійсно, наприклад, медичний заклад, лікарня, пологовий будинок, має свій власний бюджет, якого може не вистачати на всіх пацієнтів. А особливо, коли пологовим будинком користуються майбутні мами з інших регіонів, – каже експертка.

Вона додає, що всі медичні заклади країни зобов’язані публікувати перелік ліків і медичних виробів, які вони закуповують і за місцеві, і за державні гроші. Цей перелік має бути в інтернеті чи в крайньому разі на стенді в самому медичному закладі. Мінімум раз на тиждень ця інформація має оновлюватися.

Експертка каже, що «пакетів для мам» не буде з переходом на новий етап медичної реформи, тому що Національна служба буде виділяти кошти конкретно за надані послуги.

– До першого квітня система фінансування пологів залишається умовно старою. На цей час я раджу людям, яких просять щось купити, виставляють списки або наполягають на благодійних внесках, перевіряти наявність цих ліків у переліку закупівель лікарні, – каже Світлана Бубенчикова.

Також експертка розповідає, що в ідеалі, породілля не має платити за палату, навіть якщо вона прописана в іншому регіоні. Національна служба здоров’я з 1 квітня має оплачувати стандартну палату та стандарт надання медичних послуг.

Палати поліпшеного перебування і більш комфортні послуги можуть бути платними.

Якщо медперсонал вимагає гроші за палату, експертка радить звертатися до начальника медичної частини, головного лікаря, завідувача і бажано робити це у письмовій формі, щоб дізнатися, на якій підставі просять про оплату.

– Якщо хтось із тих посадових осіб розгорне перед вами бюджет і обґрунтує, чому на вас у лікарні не передбачені гроші, тоді так. В іншому разі платити не треба, – пояснює експертка.

– Чи підвищать заробітну плату медпрацівникам на другому етапі реформи? Чи вплине це на обсяг благодійних внесків та фінансових подяк лікарям?

– Треба розмежувати, що таке подяка, благодійний внесок і підвищення заробітної плати лікарів. Підвищення зарплати лікарям на другому етапі медреформи залежатиме від керівництва медзакладу, – розповідає Світлана Бубенчикова.

За приклад вона наводить успішний полтавський пілотний проект реформи лікарень.

– Подяка – це добра воля пацієнта після того, як він отримав необхідні послуги. Але якість послуг від подяки залежати не може, – каже Світлана Бубенчикова.

Коли ж лікар називає суми чи просить гроші за те, що ви стаєте на облік, то це вже не подяка, а вимагання хабара.

– Про таке треба повідомляти керівництво лікаря і бажано органи виконавчої влади, тобто департамент охорони здоров'я, обласні, або міське управління охорони здоров'я, в залежності від рівня медзакладу, до якого ви звернулися.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуці.