«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user Klichuk
голова правління ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство»

Як карають на Рівненщині за зловживання на закупівлях

Чим закінчилися гучні справи з використанням коштів платників податків.

Нещодавно засоби масової інформації облетіла сенсаційна новина про те, що чотири великі рівненські будівельні фірми оштрафували на 18 мільйонів гривень за порушення на тендерах. Ми поцікавились а як і кого ще карали за зловживання із закупівлями на Рівненщині.

Після цього рішення (якщо воно встоїть в суді) фірма «Фіалка», ТОВ «Укрбудреммонтаж інжиніринг», ТОВ «Стиль декор», ТОВ «Елікон» ще три роки не зможуть брати участь у відкритих торгах на публічних закупівлях.

Таке рішення прийняла тимчасова адміністративна комісія Антимонопольного комітету України 19-го липня 2019 року. Підставою для нього стали скарга активістів Громадської ініціативи «За чесний тендер» та розслідування журналістів «Четвертої влади».

Свій внесок в кінцевий результат внесли Рівненське відділення Антимонопольного комітету та, як тут кажуть, Служба безпеки України. Рішення стосується двох тендерів, проведених ще у 2016-му році, розслідування тривали більше двох років.

Отже, за зловживання на тендерах в Україні і на Рівненщині справді карають?

Активісти громадської ініціативи «За чесний тендер» проаналізували інформацію про виявлені порушення та покарання за зловживання на тендерах у 2018-му і 4 місяці 2019-го років з Державної аудиторської служби, Антимонопольного комітету, поліції та прокуратури.

Виявляється, що реальні покарання це, скоріше, виключення. В більшості випадків офіційного покарання немає.

Впродовж півтора року на Рівненщині через систему Прозорро провели більше дев’яти тисяч конкурентних закупівель та уклали договорів більше, ніж на 7,6 мільярдів гривень. За неконкурентними процедурами уклали договори на трохи більше, ніж 5 мільярдів гривень.

Однак, якщо взяти статистику виявлених порушень, отриману за запитом Громадської ініціативи «За чесний тендер» станом на квітень 2019-го року, то виявляється, що Держаудитслужба (далі ДАСУ) склала всього 14 протоколів про адміністративне правопорушення.

А Антимонопольний комітет Рівненської області притягнув до відповідальності лише дві пари змовників.

Якщо дивитися справи рівненської ДАСУ, то видно, що протоколи складаються в основному через дрібні порушення (стосуються невчасного оприлюднення, або ж не оприлюднення інформації).

Лише 4 протоколи з 14-ти стосуються поділу предмету з метою уникнення проведення відкритих торгів (складено на 4-х членів одного тендерного комітету по одній закупівлі (UA-2016-12-05-002069-b, UA-2016-12-30-000446-b, UA-2016-12-30-000632-b).

З 14-ти протоколів лише по одному протоколу суд виніс постанову про притягнення до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 11 тисяч 900 гривень.

У інших справах суди, за малозначністю, звільняли членів тендерного комітету від відповідальності (10 справ), по двох протоколах суд встановив, що відсутній склад правопорушення, по одному – минув строк притягнення до відповідальності.

Чи означає це, що суди у нас дуже лояльні до порушників?

Скоріше ні, просто до суду передають справді незначні справи, де люди, швидше, помилилися чи забули зробити певні дії, і ці дії не несуть якоїсь значимої шкоди українському бюджету.

Натомість справи з реальними зловживаннями, як правило, до суду просто не доходять.

Якщо порівнювати роботу аудиторів на Рівненщині та Житомирщині, то за аналогічний період часу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області склало 45 протоколів.

В 35-ти випадках суд звільнив від відповідальності винних осіб і в 4-х справах виніс постанови про накладення штрафу.

ДАСУ під час перевірок встановлює низку інших порушень вимог законодавства про закупівлі, однак Кодекс про адмінправопорушення не передбачає таких порушень.

Таким чином, більша частина з них лишається без покарання.

Наприклад, замовник на тендері, через нестачу чи невідповідність вимогам певних документів відхиляє дешевші пропозиції, інколи 8 із 9, але визнає переможцем фірму з найдорожчою пропозицією, в якої теж документи не відповідають вимогам.

І за це ДАСУ ніяк не може покарати. Могла б втрутитися поліція, зокрема, Управління захисту економіки, але їх результативність у цьому наближається до нуля.

Більшість відкритих рівненською поліцією справ про зловживання на тендерах, або розслідуються роками і не відомо коли завершаться, або відкриваються і закриваються, без офіційних результатів.

Якщо пригадати резонансні справи, то, наприклад, справа про закупівлю Комунальним підприємством «Рівнеелектроавтотранс» тролейбусу з низьким рівнем підлоги на очікувану вартість 6,5 мільйонів, була непомітно закрита в травні-липні 2019-го року.

Тендер, нагадаємо, провели ще влітку 2016-го року, в журналістів під час розслідування виникли аргументовані сумніви у тому, що тролейбус новий, а правоохоронці також перевіряли інформацію про ймовірну переплату за товар.

За білоруський дуобус Рівне заплатило сім з половиною мільйонів. Фото з архіву 2017-го року

Справа про зловживання при закупівлі послуг «з організації похоронів і суміжні послуги, доставка померлих на судово-медичну експертизу, захоронення безрідних в Рівному» Управлінням ЖКГ Рівненської міської ради на очікувану вартість 2 200 000,00 гривень безрезультатно розслідується з грудня 2016-го.

Справа про порушення під час укладення договорів Бабинською сільською радою на закупівлю оргтехніки триває з 2017-го року. Суть справи проста: посадові особи закупили техніку з переплатою, і підписали документи про її отримання, хоча фактично техніки на складі ще не було.

Згідно із отриманою інформацією на наш запит, рівненська поліція у 2018-му році із 10-ти справ по тендерам 7 закрила, і 3 передала до суду.

Активістам ГІ «За чесний тендер» здається, що деякі справи по тендерам закриваються поліцейськими за хабарі. Іншим поясненням може бути нездатність слідчих довести справу до логічного завершення.

В обох випадках страждає держава та платники податків, які не отримують належного результату, а зловживання на тендерах продовжуються.

Повертаємося до державних аудиторів (колишнє КРУ). Вони також позбавлені можливості карати за випадки, коли замовник складає тендерну документацію з недотриманням вимог законодавства чи коли закупівля здійснюється не відповідно до плану закупівель тощо.

Певний час ДАСУ (через казус в законодавстві) була позбавлена повноважень повноцінно контролювати тендери. Лише з жовтня 2018-го року аудитори проводять моніторинг закупівель.

Станом на 15-те квітня 2019-го року аудитори Рівненщини промоніторили 124 закупівлі, з яких виявили порушення у 91-й закупівлі. Але за ці порушення не карають належним чином.

Що ж до реакції аудиторів на звернення ГІ «За чесний тендер» щодо можливих порушень, то за вказаний вище період ми отримали 18 «відписок» із 30-ти звернень. Лише по двох зверненнях аудитори погодилися з порушеннями.

Умовно «відписки» Держаудитслужби можна поділити на такі групи: 

  1. Договір виконано, тому інформацію врахуємо в майбутньому під час планової перевірки (тобто колись потім, можливо).
  2. Інформації, оприлюдненої в системі, недостатньо для твердження про наявність порушення (немає явки з повинною).

Для прикладу, коли Управління культури Рівненської міської ради закуповувало славнозвісні капітелі, розділивши їх на 3 частини, окремо основу, окремо стовпчик, окремо табличку, заключаючи окремі договори, і цим уникаючи необхідності проведення тендеру, то ДАСУ погодилась, що це три різні предмети, а не один.

Цим, фактично, аудитори заохочують замовників до створення різних схем уникнення проведення відкритих торгів.

Управління культури Рівненської міської ради вирішило, що це три різні предмети, а не один. Скріншот з відео UA:Рівне

В той же час, не можна не згадати про особливі реагування аудиторів.

Наприклад, у тендері Служби автомобільних доріг щодо проведення капітального ремонту дороги, вартістю 338 мільйонів, ДАСУ протягом кількох робочих годин відреагувала на ситуацію і дала рекомендацію, якою зберегла одній із фірм банківську гарантію в сумі 1,6 мільйона.

Хоча по закону вона мала потрапити до бюджету. Активісти не виключають, що частина з цих коштів могла потрапити до КРУшників у якості винагороди, адже ті пішли на явне порушення. Усі звернення до НАБУ, прокуратури, поліції від ГІ «За чесний тендер», на жаль, закінчилися нічим.

Антимонопольники карають, але теж мало

Якщо говорити про Антимонопольний комітет Рівненської області, то за 1,5 року вони встановити лише дві змови (одна з яких – за скаргою активістів ГІ «За чесний тендер).

При тому, що активісти бачать дуже багато змов на закупівлях, деякі з яких з року в рік проходять по наперед визначеному сценарію з усім відомими «акторами».

Юристка ГІ «За чесний тендер» Мирослава Примак каже, що така статистика свідчить про серйозні недопрацювання цим органом, адже лише ініціатива «За чесний тендер» за вказаний період виявила і підготувала скарги по 13-ти закупівлям.

Юристка ГІ «За чесний тендер» Мирослава Примак вважає, що рівненські антимонопольники недопрацьовують. Фото із Фейсбук-сторінки Мирослави Примак

Дуже часто на скарги активістів ГІ «За чесний тендер» рівненські антимонопольники відповідають «відпискою» про те, що вони не можуть довести що саме їх права порушені. Тобто, хтось там «мутить» мільйони, активісти бачать, пишуть скаргу, а їм відповідають – а ви тут до чого, вам яке діло?

Це така «лазєйка», яка дозволяє чиновникам замість використати отриману інформацію і почати розслідування – пограти у футбол. За цим видом спорту наші антимонопольники одразу виходять у суперкубок України, разом з їх волинськими колегами, які грають так само.

Керівник ГІ «За чесний тендер» Святослав Клічук розповідає, що оскаржувати порушення у закупівлях допомагають народні депутати. Фото «Четверта влада»

– Але ми не здаємося, – каже Святослав Клічук. – Просимо депутатів, як законних представників громади, щоб вони відправляли підготовлені нами звернення, з такою ж інформацією, але ще й зі згадкою про статус депутата.

Наприклад, справа про змову між фірмами «Фіалка», ТОВ «Укрбудреммонтаж інжиніринг», ТОВ «Стиль декор» та ТОВ «Елікон» розпочалася завдяки зверненню народного депутата України Олександра Черненка, партнера ГІ «За чесний тендер».

Крім того, антимонопольники не хочуть розглядати справи, де торги відмінено після аукціону або ж, якщо учасник можливої змови не перемагає в тендері.

Дивна позиція, адже ці обставини ніяк не відміняють фактів змов між учасниками. Тим паче, як свідчить судова практика, змова, як порушення, є закінченою, незалежно від того, чи підписують договір в тендері та чи став переможцем один із учасників антиконкурентних узгоджених дій.

Тобто рівненські антимонопольники тут явно не хочуть виконувати покладені на них обов'язки.

Юристка Мирослава Примак каже, що за її спостереженнями, працівники рівненського відділення Антимонопольного комітету не хочуть розглядати справи, де активісти підозрюють участь у змовах рівненські комунальні підприємства, наприклад, ШЕУ, Спецкомбінат, Автодор, Трест зеленого господарства тощо.

Схоже є якийсь місцевий «договорняк», в якому зазначено, кого чіпати не можна.

Поліція та прокуратура в Рівненській області, які беруть участь в розгляді справ, що стосуються закупівель, за останні півтора роки, схоже, не притягнули до кримінальної відповідальності взагалі нікого.

З усіх порушених поліцією, за час діяльності ГІ «За чесний тендер», кримінальних проваджень (27), сім з них закрито ще на етапі досудового слідства і лише три скеровані до суду. Щодо решти, то слідство триває, а в деяких справах вже майже три роки.

СБУ і м'ясо

Про рівень ефективності контролю над порушеннями у сфері закупівель яскраво свідчить справа, коли прокурори через суд визнали недійсним договір щодо прибирання Рівного вже після фактично його виконання. Потім судові розборки тривали ще більше року, хоча ніякого змісту в цьому просто не було.

Або інший приклад: місцеве Управління Служби безпеки України втручається в тендер на закупівлю м’яса. Спецслужба вказує замовнику, Управлінню освіти Рівного, що треба відмінити торги, бо є змова між учасниками.

При тому, що це повноваження антимонопольного, спеціалісти якого ніякої змови не бачать.

Крім того, СБУ поширює прес-реліз, мовляв вони запобігли поставці неякісного товару, захистили національну безпеку і таке інше.

Тендер проводять знову, ще до закінчення аукціону, СБУ, не розібравшись, звітує про економію… а виграє його той же підприємець, а вартість за кілограм м’яса зростає.

Те що чотири фірми реально покарали чималим штрафом та забороною участі у тендерах протягом наступних чотирьох років – це якесь диво.

Але рішення ще може бути оскаржене, і як вирішать українські суди залишається лише здогадуватися.

Над аналізом працювали Святослав Клічук та Мирослава Примак.


Матеріал підготовлено в рамках проекту «Сприяння прозорості влади у Західній Україні», що реалізовується ГІ «За чесний тендер», за підтримки NED

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)