Як неякісний та небезпечний жир, яким збиралися годувати рівнян, повернули продавцю

У Рівненському міському суді триває розгляд справи Володимира Липка, колишнього директора департаменту економічного розвитку міста Рівного, якого судять за службову недбалість під час закупівлі жиру для пунктів незламності.

Ще в березні 2023 року слідство вилучило та арештувало майже 10 з половиною тонн жиру. Та попри висновок Держпродспоживслужби, що вилучений жир «неякісний і небезпечний» для споживання у їжу, 22 квітня 2024 року суддя Рівненського міського суду Євген Сидорук вирішив його повернути власнику – підприємцю Сергію Омельчаку.

Розповідаємо про те, як відбулося засідання та чому жир таки повернули продавцю.

Клопотання, якого не було

На початку засідання 22 квітня суддя перейшов до розгляду клопотань:

– Ми вирішуємо клопотання прокурора щодо знищення речових доказів і клопотання є про повернення. Чи що там? – запитує суддя Сидорук у присутніх учасників та шукає клопотання у матеріалах справи, проте не знаходить та запитує знову. – Хто писав про повернення чи ніхто? А хто просив повернути підприємцю?

– Це я зазначав про доцільність повернення, без клопотань, – каже адвокат Сергій Меркулов, який захищає обвинуваченого у службовій недбалості Володимира Липка.

– Ваша честе, якщо дозволите, я усно заявлю, – підхопив Вадим Войцешук, адвокат Сергія Омельчака, підприємця, який продав департаменту неякісний жир.

Нагадаємо, що знищити жир прокурор клопотав ще восени 2022 року. А влітку того ж року зняти арешт пропонував сам Володимир Липко, тоді ще на посаді керівника департаменту, проте суд йому відмовив.

Суддя Євген Сидорук викликав підприємця Сергія Омельчака до трибуни, щоб почути його позицію.

Але позицію підприємця озвучив його адвокат Вадим Войцешук, тому що його клієнт «в правовому режимі теперішнього майна може дезорієнтуватися».

Далі описуємо доводи обох сторін.

Жир можуть використати для виробництва мастила чи вакси для взуття

Аргументи прокуратури щодо утилізації жиру за пів року не змінилася – він порушує вимоги державного стандарту України та в ньому суттєво перевищений вміст свинцю, заліза і нікелю. А доставили його департаменту в пошкоджених упаковках, без маркування та із цвіллю. Тому повертати в обіг цей жир небезпечно.

Щодо упаковки адвокат Вадим Войцешук пояснив так:

– Упаковка була відсутня на момент, коли відбувалися вже слідчі дії. Поставлялось воно паковане в піддони.

Щодо наявності небезпечних речовин у продукції адвокат підприємця доводив: такі обмеження стосуються лише використання жиру у харчовій промисловості. Проте він може бути застосований у виробництві мастила чи вакси для взуття. А оскільки Сергій Омельчак повернув заплачені йому з бюджету гроші, жир, наполягав адвокат, потрібно повернути власнику.

Вислухавши позицію прокуратури та підприємця, суддя Євген Сидорук запитав у представника потерпілої сторони, юриста Рівненської міської ради Андрія Шпака:

– Гроші повернуто за жир?

– Так, ваша честе, повернуто, – підтвердив Андрій Шпак.

– Є у вас претензії до приватного підприємця Омельчака, немає претензій, гроші повернуті, збитків немає?

– Гроші повернуті, – лиш повторив Андрій Шпак.

Представник обвинуваченого Володимира Липка, адвокат Сергій Меркулов, в своїй позиції щодо клопотань послався на договір про поставку жиру. З його слів, одним із способів досудового вирішення спору щодо цього договору є повернення коштів за поставлену продукцію, а оскільки умова виконана, товар потрібно повернути постачальнику.

Одразу після виступу Сергія Меркулова суддя Сидорук проголосив ухвалу:

– Суд, заслухавши учасників судового розгляду, допитавши приватного підприємця Омельчака Сергія Володимировича, виносить ухвалу про скасування арешту тваринних жирів, масою десять тисяч п’ятсот кілограмів, та повертає їх власнику, приватному підприємцю Омельчаку Сергію Володимировичу.

Відповідно, у клопотанні прокурора Олександра Станкевича знищити тваринні жири як речовий доказ суддя Сидорук відмовив.

Прокурор зауважив, що підприємцю мають повернути не 10 тисяч 500 кілограмів, а 10 тисяч 231 кілограм 916 грамів жиру.

Адже через те, що Володимир Липко не організував належним чином приймання товару та не перевірив його кількість та якість, департамент недоотримав майже 200 кілограмів оплаченої продукції.

– Розглядалося лише питання власності, повернення цього майна. Факт (злочину. – Авт.) відбувся, це все зафіксовано, проведена експертиза, – пояснив прокурор після засідання та додав, що до якості поставленого соку у слідства питань немає. Лише є претензії до ціни на нього.

Нагадуємо, що два кримінальних провадження щодо закупівлі продуктів до пунктів незламності об’єднали в одне. Йдеться про купівлю тваринного жиру та соку, які Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради купив у грудні 2022 року. Ними у випадку нападу росіян зі сторони Білорусі або тривалого блекауту мали годувати рівнян.

Наступні судові засідання запланували на 14:00 29 квітня та на 14:00 2 травня.

Долучайтеся до збору на FPV дрони для розрахунку морської піхоти на Херсонщині.

Волонтерська монобанка:

https://send.monobank.ua/jar/6hpeyQsBSk

Картка благодійного фонду, прив'язана до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA66 305299 00000 26006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу»

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Також маємо профіль у тіктоці. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.