Як департамент економічного розвитку Рівного розтратив мільйон на закупівлю соків у пункти незламності

У квітні «Четверта влада» писала про те, як Департамент економічного розвитку закупив до рівненських пунктів обігріву тваринний жир невідомої якості. Свино-ялово-овечий жир, яким планували годувати рівнян, зберігали у неосвітленій комірці одного з рівненських училищ. А купили цей продукт із ймовірною переплатою у пів мільйона гривень.

Однак лише закупівлею тваринного жиру департамент не обмежився: була ще купівля овочів, круп та соків. У цьому матеріалі ми розповідаємо, як при закупівлі соків місто переплатило ще понад мільйон гривень. А також – яку роль у цій історії відіграють партійці «Європейської солідарності».

Чому купували сік

У грудні 2022 року Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради уклав низку договорів. Він закупив продукти до рівненських пунктів незламності та обігріву. Зробив це на вимогу Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської міської територіальної громади та розпорядження міського голови Олександра Третяка.

Потребу такої закупівлі обґрунтовували тим, що у випадку нападу росіян зі сторони Білорусі або довготривалого блекауту рівнян потрібно буде чимось годувати.

– Ми брали подібні міста, які окуповували росіяни на сході, оцінювали, що у випадку окупації або глибокого блекауту більшість населення виїде. Залишиться десь 35-45 тисяч людей. Враховуючи, що ми розуміли, що хоча б на 10 днів потрібен запас, щоб людей підтримати, ми робили розрахунок, – пояснював «Четвертій владі» потребу такої закупівлі директор департаменту Володимир Липко.

Так, у департаменті вирахували, що для потреб Рівного потрібно закупити 52 з половиною тисячі літрів соку. На які витратили 2 мільйони 153 тисячі 550 гривень. Як з’ясувала «Четверта влада», той самий сік можна було купити вдвічі дешевше.

У кого та який саме сік закупили

Підприємиця Аліна Максимець із жовтня 2017 року торгує оптом деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Про це вказує основний код виду її діяльності.

У тому ж 2017 році Аліна Максимець стала директоркою, а потім і власницею нетішинської будівельної фірми «Ар-Буд».

З листопада 2019 року почала укладати договори про постачання техніки, шкільного приладдя, ламінату і вікон з відділом освіти Острозької РДА, управлінням освіти, молоді та спорту Острозької міської ради та закладами середньої освіти Славути на Хмельниччині.

А у грудні 2022 року вона продала міському департаменту економічного розвитку Рівного сік та крупи для пунктів незламності.

Звідки у департаменті дізналися, що Максимець, крім своєї будівельної діяльності, може постачати й такі продукти?

Зі слів директора департаменту Володимира Липка, у цьому йому допоміг фейсбук:

– Я давав оголошення на фейсбуці, писав, які потрібні продукти, чекав пропозиції від підприємців, ті подавали пропозиції з якоюсь відповідною ціною до даних Держстату. Терміни були дуже обмежені, тому в мене не було часу місяцями десь розглядати, десь там когось шукати, – казав Липко.

От тільки перевірити правдивість слів керівника департаменту нині неможливо, бо, з його слів, допис він «видалив ще на Новий рік».

Як департамент переплатив мільйон

Аліна Максимець оцінила 1 літру соку, який продала департаменту, у 41 гривню 2 копійки.

Однак у березні в рівненському анонімному телеграм-каналі «Штірліц» опублікували накладну. За нею, Аліна Максимець купила цей сік у ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» за начебто 20 гривень за літр.

Тому 52 з половиною тисяч літрів соку їй, очевидно, обійшлися лише у 1 мільйон 50 тисяч гривень.

У відповідь на наш запит у департаменті економічного розвитку підтвердили, що виробником усього купленого соку дійсно є Гощанський завод продтоварів.

Підтверджує це й наліпка на сокові:

Директорка Гощанського заводу продтоварів Любов Гончар також підтвердила «Четвертій владі», що Аліна Максимець купляла сік по 20 гривень за літру.

– Ну, ви знайшли накладну в мережі?

– Так, хочу дізнатися, чи вона правдива, – журналістка.

– Значить, правдива. Так, правдива.

– Це по 20 гривень [купували], так?

– Так.

Тепер рахуємо переплату. Департамент на купівлю соку витратив 2 мільйони 153 тисячі 550 гривень. Однак якби місто купило його напряму на заводі, то могло б зекономити майже половину – близько 1 мільйона 100 тисяч гривень.

Намагаємося поговорити з Володимиром Липком про закупівлю.

– Чому ви купили сік в Аліни Максимець, а не напряму в ПрАТ «Гощанський завод продтоварів»? – журналістка.

– Я ж вам по цій справі вже пояснював, що я зараз не даю коментарів, тому що я підписав у слідчого лист про те, що я не розповсюджую інформацію про матеріали.

– Просто було б набагато дешевше, бо вона купила за 20 гривень, а в неї, відповідно, ви купили за 41.

– Не знаю, кому вона там продавала за 20 гривень…

– Вона купила.

– Ну, я ж вам кажу, що я достовірність тих документів не перевіряв, тому нічого коментувати не буду.

– Але ж ви, певно, бачили документацію, що вона купувала саме в гощанського заводу, і чому…

– Вибачте, до побачення.

– Ну, але чому ви просто напряму не звернулися?

Відповідь на своє запитання журналістка так і не отримала: Володимир Липко вибив дзвінок. Не відповів він на це питання і у вайбері, хоч і переглянув.

Так само не відповів на питання в месенджері про те, чи відчуває він відповідальність, що через його дії департамент економрозвитку, фактично, розтратив понад мільйон гривень коштів платників податків.

Ми з’ясували, що директор департаменту економічного розвитку знайомий із діяльністю Гощанського заводу продтоварів не лише з документів Аліни Максимець.

За його автобіографією, з 1999 по 2004 роки він працював на цьому заводі менеджером, а за даними порталу SMIDA, з 2002 по 2005 роки він був і членом правління заводу. Цю інформацію Володимир Липко підтвердив нам у вайбері.

Тож посадовець, припускаємо, мав можливість уточнити ціну, за якою можна купити сік напряму у заводу, без посередниці з націнкою в мільйон гривень.

Хто причетний до закупівлі

Однак детальніше розберімося, хто така Аліна Максимець та які у неї зв’язки. Із мобільного додатку GetContact бачимо, що вона підписана у телефонних книгах як бухгалтерка. Інші ж теги вказують, що вона працює на фірмах «Кірабуд» та «Універсалбуд».

Обидві фірми пов’язані із родиною Гордєєвих, бізнесменів з Нетішина (місто-супутник Хмельницької атомної електростанції, неподалік Острога).

Співвласником «Універсалбуд» є також В’ячеслав Драчук, депутат Острозької міської ради від «Слуги народу».

Спільний бізнес із Гордєєвими має і Олександр Качан. Про цього бізнесмена ми вже згадували у матеріалі «Жирний мільйон: як влада Рівного задорого закупила 10 тонн жиру невідомого складу для пунктів незламності». Тоді ми знайшли зв’язки між ним і підприємцем, у якого купили жир.

Перевіривши відкриті бази даних, ми побачили низку бізнесових зв’язків, що поєднують В’ячеслава Драчука та Олександра Качана з депутатом обласної ради від «Європейської солідарності» Андрієм Сорокою (при цьому більшість цих зв’язків від Андрія Сороки ведуть до Олександра Качана).

Детально роздивитися ці зв’язки можна на схемі (її можна збільшити в новому вікні):

Маленька персона з маленького містечка в обласному бомонді

Хто ж такий депутат Рівненської обласної ради Андрій Сорока? До депутатства в обласній раді він був депутатом Острозької міської ради 7 скликання (2015-2020 роки) від Блоку Петра Порошенка.

Він є співвласником у ТОВ «Торгово-сервісний центр “Вінт”» та власником ТОВ «Водінвестбуд» і «Острогсервісінвест», до 2017 року йому належала й ТОВ «Укрекотеплосервіс».

До речі, на момент реєстрації фірма «Укрекотеплосервіс» мала ту ж адресу реєстрації, що й певний час була у «Преміум колор», яка нині частково належить колишньому заступнику голови Рівненської ОДА (в 2017-2019 роках), а нині заступнику голови Рівненської облради Віталію Ундіру.

Аналізуючи соцмережі Андрія Сороки, впадає в око, що він добре знайомий із теперішнім начальником управління освіти Рівного Богданом Туровичем. Турович – також із Острога: у 2016 році став головою Острозької районної ради, а нині на громадських засадах є помічником-консультантом депутата облради Андрія Сороки.

Як бачимо із коментарів на їхньому спільному фото, саме Андрій Сорока посприяв тому, щоб Богдан Турович очолив управління освіти:

Знайшовши ці зв’язки та проаналізувавши, що до думки Андрія Сороки дослухається керівник обласного осередку «Європейської солідарності» та керівництво міської ради, ми вирішили поговорили із Андрієм Сорокою про його роль у закупівлі соку для пунктів незламності.

Ми спілкувалися з Андрієм Сорокою двічі. Спочатку розпитували про зв’язки з Олексанром Качаном та В’ячеславом Драчуком. Свої зв’язки з бізнесменами депутат намагається заперечити: мовляв, «Укрекотеплосервіс» він продав ще у 2016 році (за інформацією з інформаційно-аналітичної системи «Опендатабот» – у 2017 році):

– Там вже власники змінилися. Зайдіть, будь ласка, прослідкуйте зміну власників і яким шляхом ця ТОВка рухалася, бо, відверто кажучи, мабуть, ви помиляєтеся (за інформацією з реєстрів Андрій Сорока продав фірму бізнеспартнеру Качана Валентину Мандрицькому, а той пізніше – дочці Вячеслава Драчука Анастасії. – Авт.)

Про членство в організації «Ліга острозького самоврядування», співзасновником якої є Олександр Качан, каже таке:

– Це було настільки давно. – Була така ГОшка, в якій об'єднувалися місцеві депутати. І ми брали участь безпосередньо у фінансуванні такого заходу як «Любава» (назва заходу звучить дещо нерозбірливо. – Авт.) Але якщо я не помиляюся, ми всі, хто був на той час депутатами, всі заходили й допомагали реалізовувати проект (в той же час ми знайшли інформацію, що лише Андрій Сорока входив до складу громадської ради при Острозькій районній державній адміністрації від цієї організації. – Авт.)

Вдруге Андрію Сороці ми зателефонували, коли знайшли інформацію в базі Prozorro, що жінка на ім'я Інна Мелянчук, яку в Getcontact відмічали як «Інна від Андрія Сороки» та «кума Саши Ревюка», допомагала фірмі Сороки «Вінт» проводити одну із закупівель.

За інформацією бази Prozorro, Олександр Ревюк також допомагав Сороці проводити одну із закупівель. Це видно із використання однакового для Сороки та Ревюка імейлу. Сам Олександр Ревюк  раніше був співвласником фірми, яка нині належить Качану і Гордєєвій, нині Ревюк разом з Гордєєвою володіє «Заводом продовольчих товарів - Універсалпрод».

– Чи давно Інна Мелянчук з вами співпрацює? – журналістка.

– Дивіться, я вже дальше не хочу з вами спілкуватися. Мені здається, що ви просто... Це виглядає якось замовно.

– Чому замовно?

– Для мене виглядає, що ви хочете мене прив'язати до якоїсь історії – що людина через людину знає людину, яка через людину через людину, і в п'ятнадцятому коліні якийсь стосунок до мене є.

– Я вам, знову ж таки, пояснюю, що тут так вийшло, що декілька зв'язків до вас тягнеться, тому я до вас минулого разу телефонувала це пояснити.

– Я вам пояснив: нічого не тягнеться. Тягнеться – це коли зараз щось є, а коли 8 років назад щось було, то це не тягнеться.

– Тут просто є декілька зв'язків.... Інна Мелянчук, вона у вас працює? 

– Ні.

– У Getcontact її номер підписаний, як Інна від Андрія Сороки.

– Це ви взяли випуску з «Київстару»? Тобто офіційний запит взяли? Це достовірна інформація?

– Getcontact – це програма, яка показує, як ця людина підписана в [телефонах] інших.

– Якщо я підпишу вас в Getcontact, воно висвітлиться так, як підпишу вас?

– Так.

– Як вас підписати?

– Журналістка Ярослава Нікітюк.

– А якщо я підпишу якось по-іншому? 

– Ну, ви можете підписати, як захочете. 

– Розумієте, і мені потім хтось буде робити посилання на якийсь Getcontact? Я не розумію, про що ви говорите.

– Бо просто тут забагато зв'язків виходить.

– Ні, це не забагато. Я вивчу, чия ви кума і хто чим займається. І вийдем [на] що? На якусь закупівлю. Ну, це ж смішно. Я закриваю з вами спілкування. Я вам надав інформацію те, що я вважаю за правду, ви її все одно правдою не висвітлите, я більш ніж впевнений.

З вашої позиції – як ви настійливо рекомендуєте мені і всім нав'язуєте думку – що в мене є якісь пов'язувані цей… І вже говорите мені, що ви висвітлите мене в цій ситуації і в цій статті прив'яжете мене.

Я вам щиро дякую, що ви згадали мою маленьку персону, яка живе в маленькому містечку, в обласний якийсь бомонд і рівень впливу. Дякую, що ви підняли мене до таких висот, але сорі, не розумію, яким способом. І для чого ви це робите і для кого ви це робите, і за що ви це робите. Тобто це залишається за вами, – каже Андрій Сорока.

Він також стверджує, що, окрім рекомендації щодо призначення на посаду начальника управління освіти, інших управлінських порад не давав.

Качан, Максимець, «ЄС» та Третяк 

Про зв’язки із Аліною Максимець ми запитали в Олександра Качана. Детально зв'язки Качана з Максимець можна роздивитися на схемі вище. Зокрема, як видно на аналітичній платформі Clarity Project (яка бере дані з бази Prozorro), вони обоє користувалися одним телефонним номером, беручи участь у публічних закупівлях.

Бізнесмен прочитав наше повідомлення у месенджері, але нічого не відповів.

Намагалися поговорити і з самою підприємницею. Спочатку Аліна Максимець сказала зателефонувати в неробочий час – після 17:00. Потім сказала зателефонувати в робочий час. Однак на наступний день в робочий час слухавку не підняла, а наші запитання в телеграмі проігнорувала.

Три незалежні один від одного джерела нам підтвердили, що сфера економіки в Рівненській міській раді перебуває під впливом «Європейської солідарності». Зокрема, тривалий час заступником міського голови з економічних питань був член партії «ЄС» Ігор Кречкевич. Саме при ньому отримав посаду і нинішній начальник департаменту економрозвитку Володимир Липко.

Тому ми звернулися і до керівника обласного осередку партії «Європейська солідарність» Віталія Гайдукевича. Питали про зв’язки його однофракційця в обласній раді Андрія Сороки та чи досліджували в обласному осередку, що міський департамент економіки закупив продукти за завищеними цінами.

У WhatsApp Гайдукевич відповів, що не зрозумів формулювання «відкриті бази даних», коли ми написали про те, де знайшли зв’язки Сороки:

– Пані, ви продовжуєте займатися інформаційними маніпуляціями. Я не розумію, про які «відкриті бази даних ви говорите».

– Користувалися YouControl, Clarity Project, Opendatabot. Чи скажете ви для читачів «Четвертої влади» відповідь на запитання вище? – журналістка.  

Однак це повідомлення Віталій Гайдукевич вже не прочитав.

Неохочим до діалогу був і голова міського осередку партії «Європейська солідарність» Павло Алексєвич. У нього ми просили уточнити, чи досліджували в міському осередку партії цю закупівлю, зважаючи на те, що сфера економіки у Рівненській міській раді – у сфері впливу «ЄС».

– Щодо самої ситуації, я не в курсі. Зачекаймо всіх перевірок та результатів розслідувань і тоді будемо робити висновки.

У міського голови Олександра Третяка, який також є представником «ЄС», ми хотіли дізнатися, чи досліджували в міській раді закупівлю продуктів до пунктів незламності. Однак у пресслужбі повідомили, що «коментарів від міського голови з цього приводу не буде».

Щоб отримати відповідь міського голови, ми намагалися поспілкуватися з ним після судового засідання, де розглядали складені на нього корупційні адмінпротоколи: 

– Дивіться, допоки правоохоронці працюють з цим питанням, я не можу нічого коментувати, – відповів Третяк.

Однак «міська рада має повноваження проводити власне службове розслідування, поки йде слідство», каже юрист проєкту «Свої люди» від Bihus.info Віталій Гусак. Ба більше, міський голова, за частиною 4 статті 42 закону України «Про місцеве самоврядування в України», має повноваження призначати на посади та звільняти керівників «відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради».

– Якщо посадова особа вчинила порушення, в тому числі основних принципів служби в органах місцевого самоврядування чи інших норм, міський голова має повноваження вживати заходи, – пояснює юрист.

Що нині із цією закупівлею

Підсумуємо. Департамент економічного розвитку Рівнеради купив соки за понад мільйон гривень дорожче, ніж міг би. Виробником соку виявилася фірма, з якою в керівника департаменту були тісні робочі стосунки роками.

Економічна сфера в Рівненській міській раді – у сфері впливу «Європейської солідарності», а депутат обласної ради від «Європейської солідарності», який має вплив на міську раду, має низку зв’язків, які ведуть до продавчині соків.

Нині щодо грудневих закупівель продуктів до пунктів незламності поліція проводить досудове розслідування. Перевіряють законність укладення договорів.

Саме кримінальне провадження відкрили 14 березня за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Дивіться також: «Жирний» мільйон: як влада Рівного задорого закупила 10 тонн жиру невідомого складу для пунктів незламності

Ця публікація створена в рамках проекту «Інституту висвітлення війни та миру» за фінансової підтримки МЗС Королівства Норвегії. Її зміст – виключна відповідальність редакції онлайн-медіа «Четверта влада» i не відображає погляди МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру. 

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»