Як відомий забудовник і дружина бізнесмена, якого називають кримінальним авторитетом, «ремонтують» майдан у Рівному

Реконструкція майдану Незалежності у Рівному триває з 2020 року. Її виконує здолбунівська будівельна фірма «Кортакоз». Мали завершити в березні 2021-го – натомість з майдану зникли і техніка, і робітники. Міські посадовці обурені, вимагають завершення, але вплинути на забудовників не можуть (чи бояться). І гроші за угодами платять.

Шукаючи відповідь на питання чому, ми дізналися хто. Хто відповідає за реконструкцію майдану, хто отримує за нього бюджетні гроші і хто стоїть в тіні за субпідрядником, читайте у цій публікації «Четвертої влади».

Під час роботи на текстом ми використали аналітичні системи YouControl та Ring, онлайн-платформу публічних закупівель «Прозорро», майданчик державних і комерційних торгів Zakupki.Prom.ua, моніторинговий портал «Дозорро», єдиний веб-портал використання публічних коштів «Спендінг» та мобільний додаток з визначення телефонних номерів. 

Хронологія реконструкції

Частина майдану Незалежності вимощена гранітною бруківкою, частина – покришеними бетонними плитками кінця вісімдесятих років ХХ століття. За пошуковою системою Гугл, він окреслений вулицями Соборна й Міцкевича, закінчується на розі будинку за адресою майдан Незалежності, 5 та на межі фонтану за кінотеатром «Україна».

Старі плити та гранітну бруківку вперше почали міняти у 2008 році. Тоді гранітною бруківкою виклали лише територію від Міцкевича до будинку за адресою майдан Незалежності, 1 і навколо пам’ятника Тарасові Шевченку.

Першу чергу робіт виконало приватне підприємство «Євробуд-М» (припинило існування в лютому 2019-го), яке очолював Ярослав Менжерес.

У фірми керівництво міста вимагало здати роботи до Дня незалежності – 24 серпня 2008 року. За словами Ярослава Менжереса, здали 20 серпня. Це він сказав у листопаді 2008 року групі наших колег журналістів із різних міст України, яка проводила у Рівному розслідування в межах практичного тренінгу.

Тоді «Євробуд-М» отримало мільйон 48 тисяч за 3 тисячі квадратних метрів плитки та ще 950 тисяч за пішохідну доріжку перед майданом. Фірма дала гарантію на свою роботу – 7 років.

Другу частину робіт виконувало вже приватне підприємство фірма «Мека», засновником якої на той час був депутат Рівнеради від блоку «Народний Союз Наша Україна» Ігор Мічуда.

Його фірма мала викласти восени 2008 року 1 тисячу 580 квадратних метрів за мільйон 100 тисяч гривень. Договір підписали 29 жовтня, а роботи почали 11 листопада 2008 року.

У листопаді 2008 року наші колеги поцікавилися в директора фірми «Євробуд-М», яка виграла перший тендер, чому вони не подалися на другий.

– Щодо другого тендеру, то я навіть не мав можливості взяти в ньому участь, бо просто про нього не знав, – казав тоді директор Ярослав Менжерес. – Можливо, пропустив, бо не завжди був у місті (справа була до появи інтернет-платформи Прозорро, – ред). Проте коли цікавився в управлінні капітального будівництва, відповідали, що про дату другого тендеру їм невідомо, а коли зателефонував у черговий раз, дізнався, що тендер вже провели.

Тоді ж нашим колегам, на той час в.о. міського голови Рівного, секретар Рівнеради Юрій Торгун, який потрапив у владу теж від блоку «Народний Союз Наша Україна», розповідав, що це він вирішив, щоби бруківка була такою.

– Я скажу, що особисто я приймав рішення, щоб розміри плитки були саме 10 на 10 сантиметрів. Бо це сама реальна і сама красива костка. Більшість європейських вулиць замощені саме такою косткою.

Але коли пана Торгуна запитали, чому другий тендер провели максимально закрито, без оголошень в місцевій пресі, без повідомлення на сайті Рівнеради, та й далі продовжують приховувати інформацію про тендер від журналістів, а переможцем стала фірма його колеги по політичному блоку, він занервував.

– Я не займаюся тендерами, бо це не входить у мої обов'язки! І не юрист, щоб говорити мають, чи члени тендерного комітету надавати для ознайомлення людям і журналістам ці документи. Якщо це заказна штука, ви правильним шляхом йдете, – зробив нападку тоді на журналістів Юрій Торгун і попрощався.

Про те, як знову пересіклися шляхи Ігоря Мічуди і Юрія Торгуна, можна побачити у розслідуванні про скандальне будівництво за краєзнавчим музеєм: Добудувати за будь-яку ціну: схема від екс-секретаря Рівнеради Юрія Торгуна 

Прилеглі до будинків, кінотеатру «Україна» ділянки та бульвар за кінотеатром узагалі не ремонтували. Так було до 2020 року.

Ігноруючи видиме руйнування вже існуючого покриття, у серпні 2020 року, перед місцевими виборами, тодішній заступник міського голови Віталій Герман анонсував капітальний ремонт майдану Незалежності.

Мова йшла про територію з боків центрального газону і перед кінотеатром «Україна». Решту майдану, очевидно, лише планують ремонтувати. Як і бульвар Незалежності, в народі – «Бродвей».

Загалом до ладу мають привести 2 тисячі 906 квадратних метрів пішохідної зони. Найголовніше – замінити бетонні плити на гранітну й ФЕМ-бруківку. ФЕМ – це фігурні елементи мощення, виготовлені з важкого бетону. Це дешевше й простіше, ніж працювати із гранітною бруківкою.

З 2021 року почалися проблеми. Люди помітили, що ремонт пригальмувався і, зрештою, зупинився. Помітили, що він не дуже якісний і наче раптово покинутий. Місцями погано утрамбовану й ніяк незакріплену бруківку можна вийняти руками, а її поверхня нерівна.

Рівняни, які працюють на майдані (продавці кави, морозива, двірник) кажуть: до свята Незалежності робітників бачили, після – нікого не було.

Робітники повернулися 29 вересня, почали вкладати гранітну бруківку перед кінотеатром. Також мають встановити дві лавочки. За словами одного з них, планують впоратися до неділі, 3 жовтня.

«Отаке якесь», – міський голова

На звернення людей за поясненнями, де ж обіцяна заміна бруківки, міський голова Рівного Олександр Третяк визнав: «графік реконструкції змінився».

– Проблема в тім, що є підрядні організації, які беруть участь у тендерах, виграють, а потім ми повинні вимагати в них зробити роботу за наші ж гроші. Ми вимагаємо пришвидшити процеси. До Дня міста, до святкових заходів усе буде зроблено... Отаке якесь, – сказав Олександр Третяк у кінці липня в ефірі програми «Запитай у мера» на радіо «Трек».

– Через недобросовісного постачальника змінився графік. Ми не маємо важелів безпосереднього впливу на кар'єр, який постачає бруківку, але перед підрядниками поставив чітке завдання: щоб центр міста був готовий до Дня Незалежності, – заявив мер у другій декаді серпня.

За три дні, 27 серпня, в сюжеті телеканалу «Рівне 1» начальник міського Управління капітального будівництва (УКБ) Володимир Ляшук запевняє: роботу в підрядника не прийняли через неякісне і незавершене виконання, «жодного акта» не підпишуть, поки «не буде все влаштовано так, як вимагає проєкт». 

Акт підписали і навіть двічі заплатили. За інформацією порталу «Спендінг», є акт виконаних робіт на 1 мільйон 321 тисячу 542 гривні (за роботу біля аптеки) від 4 грудня 2020 року. І є перерахування 557 тисяч 284 гривні з копійками від 17 вересня 2021 року, коли вже три тижні ніхто нічого не робив. Станом на 30 вересня проплат більше не було.

«Четверта влада» вирішила з’ясувати, які саме проблеми виникли з ремонтом майдану і хто за це прямо відповідає.

Усього відповідальних восьмеро людей, вони з різних установ і фірм, але пов’язані між собою не лише ремонтом майдану.

Що має зробити фірма «Кортакоз» за угодами

Є два договори, підписані міським Управлінням капітального будівництва і «Кортакозом» як результат тендеру.

Перший від 21 вересня 2020 року. У ньому про таке:

• реконструкція майдану оцінена у 6 мільйонів 29 тисяч 405 гривень (оголошена вартість від УКБ – 7 мільйонів 60 тисяч 957 гривень);
• на 2020 рік закладено 1 мільйон 367 тисяч 500 гривень;
• десять-п’ятнадцять будівельників працюють з 15 жовтня 2020 року до 12 березня 2021 року у дві черги і в одну зміну; перерва між чергами – три дні: з 25-го до 27 грудня включно.

Другий договір уклали 30 червня 2021 року. Ним доповнили й змінили початковий, а саме:

• у 2021 році вартість ремонту – 1 мільйон 947 тисяч 27 гривень;
• робота має тривати з 13 березня до 20 грудня 2021 року у дві черги без перерви, в одну зміну й працювати мають стільки ж робітників.

За цими договорами, розрахунок із «Кортакозом» має відбуватися на основі низки документів і за фактично виконані роботи. У договорі передбачено й затримку бюджетного фінансування. У такому разі «Кортакоз» може працювати за власні гроші, а розрахуються з ним, коли буде фінансування. А може й не працювати.

«Кортакоз» не встигає

Журналістка звернулася до керівниці громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослави Примак із проханням проаналізувати цей тендер і сказати, чи все з ним гаразд.

Експертка розповіла, що у тендері насправді перемогло ТОВ «Прогрес девелопмент компані» (село Омит Вараського району). Фірма згадується в розслідуваннях про змови на будівництвах.

«Прогрес» чомусь не подав документи переможця. Відповідно, його відхилили й обрали наступну фірму – «Кортакоз».

– У 2021 році «Кортакоз» уклав договорів на 216 мільйонів 900 тисяч гривень, за 2020-2021 роки разом – 462,5 мільйонів. Ці договори виконано лише на приблизно 10 мільйонів 780 тисяч. За два останні роки розірвано чотири договори без оплати на загальну суму 1 мільйон 900 тисяч гривень, – зауважує Мирослава Примак.

Що ж може означати це невиконання і розірвання угод?

– Не знаю. Може, не встигають через кількість підрядів, яких набралися. Питання важливіше: чому замовник не реагував у квітні-червні? А якщо реагував, то як? – каже Мирослава.

Чи може невстигання в роботі бути своєрідною тактикою, спрямованою на укладання нових договорів? Мирослава Примак відповідає, що їй такі факти невідомі.

– Якби замовник слідкував за виконанням договору, розірвав його з вини підрядника, стягнув неустойку, то ніхто б таку «тактику» не смів застосувати, – пояснює експертка.

Мирослава Примак порадила звернутися до УКБ й поцікавитися «об'єктивною обставиною», через яку роботу перенесли. Тоді можна робити припущення про тактику.

Ми з’ясували, хто ті люди, чиї підписи стоять в угодах, і що відомо про них та їхні зв’язки.

Колишній і нинішній начальники УКБ

Перший договір із «Кортакозом» підписав нині колишній начальник міського УКБ Сергій Кушнір. Він працював на посаді з листопада 2013 року до лютого 2021-го.

У лютому 2021-го УКБ очолив Володимир Ляшук. Він підписав додаткову угоду з «Кортакозом». На місцевих виборах 2020 року він невдало балотувався до Рівненської обласної ради від партії Ігоря Палиці «За майбутнє».

«Саша Фалко»

Зі сторони підрядника обидві угоди підписував директор «Кортакозу» Олександр Дашкель. У 2008-2010 роках він був серед співвласників ТОВ «Укрбудреммонтаж інжиніринг», разом із відомим на Рівненщині забудовником Юрієм Фалком.

Цей зв’язок простежується і в його телефонних іменах як абонента: «Саша Фалко», «Фіалка», «Фіалка Олександр Менеджер», «Саша Фіалка», «Саша Прораб (Фалка)», «Саша Від Фалко» і подібне. Також від підписаний як «Стиль Декор Олександр Володимирович Фіалка».

У липні 2019 року «Фіалку», «Укрбудреммонтаж інжиніринг» і «Стиль-декор» оштрафували за імітацію конкурентних торгів. Але покарання досі не діє, бо тривають оскарження.

Якщо фірмам не вдасться оскаржити санкції, то додатково отримають заборону на участь у торгах на три роки і повинні будуть заплатити мільйонні штрафи і судовий збір в кількасот тисяч кожна.

Зокрема, справа за спільним позовом «Фіалки» й «Стиль-декору» до Антимонопольного комітету (АМК) розглядається у Господарському суді Києва. Її розгляд призупинено, бо у Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України з квітня 2021 року почали комп'ютерно-технічну експертизу та технічну експертизу документів обох фірм. Ця експертиза обійшлася кожній у більш ніж 75 тисяч гривень.

«Укрбудреммонтаж інжинірингу» ведеться гірше. 2 серпня 2021 року Господарський суд Рівненської області погодив вимогу Антимонопольного комітету про стягнення в бюджет більш ніж 13 мільйонів гривень штрафу плюс 207 тисяч судового збору (повернути АМКу).

Фірма подала апеляцію до Північно-Західного апеляційного господарського суду, але там її поки не розглядають. Бо фірма не заплатила необхідного для цього судового збору. Тому, ймовірно, місце псевдоконкурента в публічних торгах зайняв «Кортакоз»: виграє тендери і до виконання підтягує на субпідряд «Стиль-декор».

Цього року Юрій Фалко засвітився в історії про підставний аукціон і 8 гектарів землі для рівненського футбольного клубу «Верес». Забудовник – один із акціонерів клубу й член його наглядової ради.

Через терни до… бюджетних грошей

Суди судами, а працювати треба. Поки немає остаточного судового рішення і попри репутацію змовників, «Фіалка» і споріднені з нею фірми заробляють на високооплачуваних підрядах.

У січні 2019 року «Фіалка» виграла тендер на реконструкцію рівненського стадіону «Авангард» за 200 мільйонів гривень (улітку 2021-го вартість зменшують до 144,3 мільйона). У грудні 2020 року «Кортакоз» переміг у тендері «на додаткові роботи» там же за майже 157 мільйонів гривень (улітку 2021-го вартість зменшують до трохи більше 155 мільйонів). «Фіалка» і «Кортакоз» працюють у парі.

Роботу мають закінчити до кінця 2022 року, на двох отримають з міського бюджету щонайменше 300 мільйонів гривень лише за «Авангард». А загалом загальний кошторис реконструкції стадіону – понад 500 мільйонів.

З 2020 року «Кортакоз» у Рівному ремонтує не тільки головні майдан і стадіон. Ще реставрує нежитловий будинок-пам’ятку на вулиці Словацького, 3; робить капремонт корпусу музичної школи №2 на вулиці 16 Липня, 22 і будує зону відпочинку на вулиці Марусі Чурай. Ці договори укладені з УКБ загалом на трохи більше ніж 11 мільйонів гривень.

Людина Хомка

Єдиний власник ТОВ-фірми «Кортакоз» – рівнянин Андрій Мощанецький. Він відомий у Рівному як посадовець з команди колишнього міського голови Володимира Хомка. Нині Володимир Хомко – депутат Рівненської міськради від партії «За майбутнє». Безпартійний.

У 2011-2013 роках Андрій Мощанецький очолював Міське об'єднання парків культури та відпочинку. З 2013 до початку 2016 року наче ніде не працював. Під час місцевих виборів 2015 року пожертвував 10 тисяч гривень у виборчий фонд Володимира Хомка і співпрацював з його виборчим штабом.

У 2016-2017 роках очолював ТОВ «Санком-Рівне», яке тоді вивозило сміття з більшості дворів Рівного.

З посади директора парків звільнився за вказівкою Хомка після скандалу із захопленням паркової землі рестораном «Ліон». Із «Санкому» пішов, довівши його до кризи.

Андрій Мощанецький пішов у будівельний бізнес. У 2018 році придбав ТОВ «Трансконтиненталь Рівне» (діяльність у сфері будівництва й неспеціалізованої торгівлі) і ТОВ «Укрексімгруп» (сфера діяльності майже та ж). У вересні 2020 року другу фірму продав. За рік, у серпні 2021-го, купив «Кортакоз» і ТОВ «Сарненський асфальтобетонний завод» (виробництво неметалевих мінеральних виробів, зареєстроване у Рівному).

Архітектор із порушеннями

Проєктно-кошторисні документи на ремонт майдану Незалежності (що має бути і скільки коштуватиме) розробляло приватне підприємство «МБЛ компані». Воно ж провадить авторський нагляд за роботою, щоб будівельники дотримувалися затвердженого проєкту.

Договори загальною вартістю 102 тисячі 500 гривень підписували Сергій Кушнір і власник та директор «МБЛ компані» Роман Літвінчук. Останній – головний архітектор проєкту.

Роман Літвінчук фігурує у скандалі із житловим комплексом «Рівненська брама». У 2016 році інспектори ДАБІ Рівненської області знайшли на будівництві порушень на майже півтора мільйона гривень штрафів.

Зокрема, розроблена Романом Літвінчуком проєктна документація першої черги будівництва не враховувала забезпечення лічильниками води й тепла, потреби людей з обмеженими можливостями та маломобільних і занижувала категорію складності будівництва. Завдяки останньому багатоповерхівку почали будувати без належних дозволів, на які не хотіли витрачати час і гроші.

«МБЛ компані», Роман Літвінчук і три пов’язані з Юрієм Фалком будівельні фірми фігурують у розслідуванні «Четвертої влади» про реконструкцію скверу на Набережній. 

Ланцюжок (без)відповідальності

Журналістка «Четвертої влади» спробувала поспілкуватися із деякими людьми, відповідальними за реконструкцію майдану Незалежності. Хотіла уточнити:

• що саме і на якій території мали зробити;
• чому зірвані строки робіт;
• хто цей «недобросовісний постачальник» бруківки, про якого каже міський голова Олександр Третяк;
• чи були якісь штрафні санкції щодо виконавців.

Начальник міського Управління капітального будівництва Володимир Ляшук «не має часу цим займатися». Так сказала працівниця установи, яка брала слухавку і мала передати прохання журналістки начальнику. 

У відповіді на запит написали, що строк виконання робіт перенесли на 20 грудня 2021 року через затримку бюджетного фінансування. Запитаних документів з розрахунками вартості (бюджету) робіт і строків реконструкції УКБ не надало. Лише підтвердило вартість другого договору, яка і так відома з публічних документів.

Власник «Кортакозу» Андрій Мощанецький нічого не знає й сказав телефонувати до директора підприємства.

– Директор займається справами. Це прописано в його завданнях. Я не володію інформацією, – пояснив Андрій Мощанецький.

Директор «Кортакозу» Олександр Дашкель сказав, що вони на майдані нічого не роблять – найняли субпідрядником ТОВ «Стиль-декор».

– Усі питання до них. Вони повністю постачають матеріали і за все відповідають, – повідомив Олександр Дашкель.

Виходить, бюджетні кошти лише «проганяються» через «Кортакоз». Справжнім отримувачем є «Стиль-декор». «Стиль-декор» може будувати житлові й нежитлові будівлі, але не може вкладати бруківку. Це не входить до зареєстрованих фірмою видів діяльності.

Олександр Дашкель дав номер телефону людини, з якою «спілкується» про роботи на майдані. Це Ірина Федорівна. На запитання, хто вона за посадою, відповів: «Здається, власник». Нагадаємо, що у чиємусь телефоні він підписаний як «Стиль Декор Олександр Володимирович Фіалка».

Коло замкнулося з «авторитетним» присмаком

Підприємиця і власниця (співвласниця і директорка) десятка фірм різних напрямків Ірина Рожчук слухавку брала і переносила розмову на «з понеділка», «на завтра» чи на пізніше. Себе назвала юристкою у «Стиль-декорі». Сказала, що «ніяких пояснень давати не буде», але запропонувала скинути питання на вайбер – можливо, щось відповість. Не відповіла.

Ірина Рожчук і «Стиль декор» часто згадуються у розслідуваннях журналістів «Четвертої влади» про тендерні махінації з підрядами на будівництва за бюджетні гроші. Найчастіше як партнери Юрія Фалка і його «Фіалки».

У декого в телефоні Ірина Рожчук підписана як «Іра Семікс Бетон Фіалка», «Ірина Володимирівна Тендери», «Форми Бордюр Кс і Т.п.», «Ірина Федорівна Стиль Декор», «Ірина Клев Бруківка».

Проте офіційна власниця «Стиль-декору» – не вона, а її, ймовірно, свекруха Віра Рожчук. Це ім'я спливає в якості співвласниці чи керівниці фірм, де засновниками чи керівниками є Ірина Рожчук, Олександр Рожчук, Ольга Лущик (ймовірно, мама Ірини Рожчук) у різні роки і в різних комбінаціях.

У 2018 році «Рівне вечірнє» писало про Ірину Рожчук як про дружину Олександра Рожчука на прізвисько Длінний, нібито одного з рівненських кримінальників. Олександр Рожчук певний час був одноосібним власником «Стиль-декору». Кілька людей у своїх телефонних контактах позначили Ірину Рожчук як «Іра Шуріка Длінного», «Іра Длінний», «Ірина Дружина Саши Длінного» та «Ирина Жена Саши – цупрука».

У 2016 році всеукраїнське видання «Лівий берег» переказує доповідь тодішнього нардепа-радикала Ігоря Мосійчука про «кришувальників» незаконного бурштинового бізнесу у Рівненській області. Нардеп згадує й Олександра Рожчука – як «праву руку кримінального авторитета Миколи Цупрука».

Чи справді Микола Цупрук кримінальний авторитет? Джерело в поліції каже про нього так: «він не сидів, але у свій час керував кримінальним угрупуванням, але він вже відійшов від цих справ».

У Рівному є два Миколи Цупруки – Іванович і Миколайович, батько і син. Обидва – підприємці, заснували і мають по кілька фірм різного напрямку. Микола Іванович в основному займається діяльністю готелів, ресторанів, у спортивній сфері (спонсорує змагання з єдиноборств) і продає (від продуктів у роздріб до деревини оптом).

Пишуть, що Микола Цупрук – бізнесмен, «чий характер гартувався в буремні 90-ті», має звання кандидата в майстри спорту з боксу і любить подорожувати. У 2006-2007 роках був помічником народних депутатів від «Партії регіонів» Василя Берташа (на громадських засадах) і Юрія Кічатого (на платній основі).

З 2010 року був радником голів Рівненської облради Юрія Кічатого й Михайла Кириллова. У той час, за його словами, займався будівництвом житлових будинків. А ще у 2011 році він переміг у фотоконкурсі «Ліс – перлина Поліського краю» за серію фото з тваринами. Нині непублічний, подекуди згадується як спонсор бійцівських спортивних змагань.

Цупрук Микола-молодший основним видом діяльності має «організування поховань і надання суміжних послуг».

Є більше десятка фірм, пов’язаних із родиною Цупруків. Вони будують, виробляють будматеріали, торгують ними, розробляють кар’єри, оперують нерухомістю, займаються мисливством і виробляють добрива.

З-поміж них – ТОВ-фірма «Гермес» на вулиці Чорновола, 26 (основне заняття – «добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів»). За цією ж адресою розташоване і похоронне бюро «Озіріс».

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.