Чоловіка, якого обвинувачують у підпалі редакції, засудили за зґвалтування 10-річної дівчинки

Один із обвинувачених у підпалі редакції «Четвертої влади» Анатолій Рикунов отримав вирок за зґвалтування малолітньої. Як йдеться у документах суду, напад стався у Києві через місяць після підпалу редакції.

Затримали Рикунова у Рівному 17 липня того ж року – не за сексуальне насильство, а за підозрою у вбивстві, готуванні до замовного вбивства й у підпалі, за які його зараз судять разом із іншим обвинуваченим, Леонідом Могиловим. Відтоді Рикунов перебуває у Рівненському слідчому ізоляторі.

Розповідаємо деталі вироку про зґвалтування, що про нього каже сам засуджений та його адвокат.

Злочинець з 90-х

Як виходить з вироку колегії суддів Деснянського районного суду міста Києва від 5 серпня 2021 року, Анатолій Рикунов напав на 10-річну дівчинку 23 березня 2018 року.

На дату нападу Рикунов уже два роки жив на волі, відбувши покарання за кілька злочинів.

У 1993-му році його засудили на 14 років (вийшов достроково) за крадіжку у великих розмірах, крадіжку за попередньою змовою групою осіб, та розбій, поєднаний зі спричиненням тяжких тілесних ушкоджень або вчинений з проникненням у житло.

А 2005-го року засудили на 15 років (вийшов достроково) за замах на умисне вбивство двох чи більше осіб, замах на життя працівника правоохоронного органу, умисний підпал майна, незаконне поводження з холодною зброєю, грабежі поєднані з насильством або групою осіб.

Він вийшов на волю раніше завдяки так званому «закону Савченко», який дозволив рахувати рік попереднього ув'язнення за два роки позбавлення волі. Внаслідок чого достроково вийшли на волю чимало злочинців, які скоїли тяжкі і особливо тяжкі злочини і яких довго судили, поки вони перебували в СІЗО.

Одним із співавторів цього закону був рівненський нардеп від «Свободи» Олег Осуховський.

У Рівному Анатолія Рикунова судять за обвинуваченнями у вбивстві Андрія Пуліка, готуванні до вбивства на замовлення підприємця, якого пов'язують із незаконним видобутком бурштину і підпалі на замовлення редакції «Четвертої влади».

Більш точно обвинувачення виглядає так:

• ст. 14, ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу (готування до вчинення умисного вбивства, убивство),

• ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами),

• ст. 347-1 КК України (умисне знищення або пошкодження майна журналіста).

«Чекав на жертву в під'їзді»

Анатолій Рикунов, йдеться у вироку про зґвалтування, підстеріг нібито незнайому йому дитину у під’їзді одного з київських багатоквартирних будинків. Дівчинка поверталася додому зі школи.

«Коли донька заходила у під`їзд, то за нею ніхто не йшов, невідомий чекав вже на 6-му поверсі. І коли донька вийшла з ліфту, то він одразу потягнув її в сторону загального балкону», – розповів слідству батько потерпілої.

Із вироку, Анатолій Рикунов напав ззаду. Залякував дитину словами та предметом, схожим на гранату. Коли дівчинка, скориставшись моментом, закричала, вдарив у груди електрошокером.

Зґвалтувавши «неприродним способом» (орально. – Ред.), перед втечею Рикунов пригрозив дитині: якщо вона комусь розповість, «поріже їй лице, і з неї всі будуть сміятися». Але дитина зателефонувала мамі. Мати повідомила батька. Батьки разом – поліцію.

Згодом експертиза підтвердила, що «пляма білого кольору невідомого походження» на одязі дівчинки – сперма Рикунова.

Як і за що судили

Обвинувальний акт про зґвалтування надійшов до Деснянського районного суду Києва 14 січня 2019 року. Рикунов на той момент вже пів року перебував у Рівненському слідчому ізоляторі.

Його обвинуватили за частиною 3 статті 153 Кримінального кодексу України: сексуальне насильство, вчинене групою осіб, або сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи. Коли він вчинив цей злочин, за нього Кримінальний кодекс передбачав максимальне покарання – 7 років позбавлення волі.

Але після змін в Кримінальному кодексі у 2017 році, які набули чинності у 2019 році, цей злочин, кваліфікується вже не як сексуальне насильство, а як згвалтування малолітньої (ч. 4. статті 152 Кримінального кодексу) з максимальним терміном 15 років позбавлення волі.

Справу розглядали два з половиною роки. Ще майже стільки тривали розгляди оскаржень в апеляції та в Касаційному кримінальному суді Верховного Суду. 

Загалом у судовому реєстрі є дванадцять документів, включно з вироком та кінцевою ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2023 року, якою підтвердили правомірність вироку суду першої інстанції.

Анатолій Рикунов за цей злочин засуджений до 15 років позбавлення волі.

Також судді присудили стягнути з нього майже 24 з половиною тисячі гривень за залучення експертів і внести інформацію про нього як ґвалтівника до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Цей реєстр відкритий не для всіх. Лише для органів правопорядку, директорів шкіл і садочків, керівників державних адміністрацій та голів місцевих рад. Якщо запитувач інформації з реєстру не входить до цього переліку, то на отримання витягу потрібна згода людини, про яку запитують.

Каже, що його підставили

Рикунов своєї вини на суді не визнав. Казав, що у час нападу нібито прибирав перед Великоднем вдома у матері.

Розповідав, що його нібито підставив знайомий, який винний йому 400 доларів, але прізвища знайомого нібито не пам’ятає. Мовляв, той знайомий мав можливість підібрати колись викинутий Рикуновим презерватив, потім напасти на дівчинку і залишити на місці злочину його, Рикунова, біоматеріал.

Мати Рикунова у суді сказала, що син в той час був у неї. Але судді поставилися до її слів критично. Бо жінка не змогла пригадати жодної іншої дати, коли Рикунов приходив до неї раніше. Лише дату, коли сталося зґвалтування.

В апеляційній та касаційній скаргах засуджений посилався на ймовірні процесуальні порушення під час досудового слідства. Зокрема, стверджував, що докази у справі – неналежні й недопустимі.

Наприклад, називав такими протоколи про відібрання у нього ротових мазків для експертизи. Бо в них не написано, в який спосіб зразки відбирали, і «під час відбирання зразків були відсутні поняті та йому не було роз'яснено його права та його процесуальний статус».

Також Рикунов казав, що протокол його ознайомлення з матеріалами справи – сфальсифікований, бо там стоять не його підписи, а він насправді ті матеріали не читав.

Проте колегія Верховного Суду не знайшла підстав для скасування оскаржуваного вироку. Вирок набув чинності.

«Там є мої ДНК тільки на речах»

12 лютого 2025 року у Рівненському міському суді вчергове розглядали продовження запобіжних заходів Рикунову й Могилову у справі, зокрема, про підпал редакції «Четвертої влади». Журналістка підійшла до Рикунова та запитала, чи правда, що він отримав вирок за зґвалтування дитини.

Рикунов підтвердив інформацію про вирок. Але почав казати:

– Там є мої ДНК тільки на речах, а на потерпілій немає нічого. Я взагалі не знаю, як воно з’явилося на речах. Не було допиту потерпілої, розумієте?

Потім повторив, що «у той день був у мами – прибирав», «мама була свідком і сусідка була свідком» (згадок про сусідку у судових документах немає. – Авт.). І додав, що його у будинку, де сталося зґвалтування, «ні камери не зняли, ні люди не бачили».

Помста оперативнику?

Рикунов сказав журналістці «Четвертої влади», що зґвалтована дівчинка – нібито донька оперативника з карного розшуку Києва. 

Ми надіслали запит до Головного управління Національної поліції України у місті Києві. Попросили підтвердити чи спростувати інформацію, що потерпіла дитина була з сім’ї правоохоронця. І якщо так, то чи був цей напад схожий на помсту Рикунова оперативнику, який міг бути задіяний у розслідуваннях його попередніх злочинів.

Також запитали, чи трапляються і як часто випадки, коли рідні працівників поліції стають об’єктами нападів фігурантів розслідувань.

На момент виходу публікації відповіді ми не отримали.

Рикунов уже відбуває покарання

Юрій Дремлюга, адвокат Анатолія Рикунова, сказав, що покарання за зґвалтування дитини – 15 років ув’язнення – його підзахисний уже відбуває. Але деталей тієї справи, каже, не знає, бо тоді не захищав Рикунова у суді.

– Якщо буде обвинувальний вирок (у рівненській справі. – Авт.), то йому просто докинуть один місяць – та й усе. Бо санкція за частиною 2 статті 115 Кримінального кодексу (умисне вбивство. – Авт.) включає максимальний термін 15 років або довічне ув’язнення. Тому якщо буде обвинувальний вирок, варіантів тут два: або йому присудять довічне, або просто додадуть один місяць, – пояснив адвокат.

Так відбувається тому, що за українським законодавством тяжчий злочин поглинає менш тяжкий і якщо не дадуть довічного, то максимальний термін увязнення 15 років, скільки б злочинів не скоїв злочинець.

Наприклад у США відповідальність за кожен злочин плюсується, тож людина може отримати термін і 50, і 100 років.

Юрій Дремлюга каже, що час перебування у слідчому ізоляторі в межах цієї справи враховується у термін покарання за зґвалтування.

Тобто якщо 54-річному Рикунову не присудять довічне позбавлення волі, то він вийде приблизно за 8,5 років. Що тоді робитиме на той час 62-річний рецидивіст, коли вийде, якщо має базову середню освіту і з юних років займається тяжкими і особливо тяжкими злочинами?

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 30 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші для ініціативи «Рівненський дрон», яка складає FPV-дрони для рівненських бійців на передовій.

У 2024-му завдяки нашим читачам ми зібрали кошти на 20 FPV-дронів для 38-ї бригади морської піхоти і 1 дрон для 104-ї ОБр територіальної оборони; закупили 10 приладів засобів радіоелектронної розвідки «ванільний цукорок» для аеророзвідників прикордонної служби; долучилися (50 тисяч) до збору на авто для 48-ї інженерної бригади ЗСУ.

Долучайтеся, будь ласка.

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу» 30-ма гривнями.

Підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці, вотсапі. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.