Чому виправдали хірурга Думановського, якого обвинувачували у лікарській недбалості
І що далі
Близько шести років Рівненський міський суд розглядав справу про смерть п’ятирічного рівнянина Миколи Антонюка. Він помер у Рівненській обласній дитячій лікарні, куди потрапив із підозрою на гострий апендицит.
Однак у довідці про смерть вказали інший діагноз – гостру респіраторну вірусну інфекцію, інфекційно-токсичний шок.
Батьки хлопчика й слідство запідозрили, що лікар-хірург Костянтин Думановський неналежно допомагав дитині, тому вона й померла.
Суд вини лікаря не побачив, але цілком можливо, що це ще не крапка в цій історії.
З чого все починалося
3-го листопада 2015 року до Рівненської обласної дитячої лікарні із симптомами апендициту швидкою привезли п’ятирічного пацієнта Миколу Антонюка. Напередодні у дитини підвищилася температура, батьки дали жарознижувальне і воно подіяло. Однак вночі стан Миколи погіршився: почав сильно боліти живіт.
До лікарні хлопчика привезли близько другої години ночі, де йому «промацали живіт, зробили знімок і поклали у відділення планової хірургії». Також лікар заборонив давати їсти і пити, проте з остаточним діагнозом в лікарні вагалися.
Батьки винуватять медиків у бездіяльності, кажуть, що їхнього сина зовсім не рятували. У дитини була підвищена температура і лікар призначив обтирати дитину розчином оцту.
– Він собі забравсь і пішов. Дають градусника – нате міряйте. Міряєм температуру – є. Дали оцет з водою – збивайте, – розповів тоді журналістам «Рівне 1» батько Миколи.
Температура не спадала, батько почав кликати медиків. Пацієнту вкололи жарознижувальне – цим температуру знизили, але згодом вона знову почала підвищуватися. Зі слів бабусі Анни Степанюк, згодом навідався лікар і знову помацав дитину, сказав терпіти. За годину Микола почав синіти.
– Побачила, що воно більше синіє, і сказала медсестрам викликати лікаря. Він раз прийшов, бачив ту синюшність, але нічого не сказав. І другий раз, я казала, що йому гірше, а він – на планірці, – розповіла для «Рівне 1» бабуся.
– Всьо, дитя вже вже марить, вже не те говорить, не можу зрозуміть. Почав кричати, що робіть щось. У відповідь: «Чо ви кричите?». Кажу: «Вибачте, в мене дитя помирає, а ви нічого не робите». «Чекайте, в нас планірка». Далі наробив крику, шуму – вони вже тоді нашатир принесли і тиск почали міряти в дитини. А дитя в мене вже на руках було, я тільки побачив, як потемніли очі, – розповідав батько.
Дитину повезли до реанімації. Проте марно – Микола помер.
Тоді журналістам завідувач відділення, що оглядав хлопчика, відмовився коментувати ситуацію, сказав, що сам шокований і погано себе почуває. Натомість головний лікар пояснив, що медики не винні й рятували дитину, як могли.
На сайті «Рівне 1» опублікували відеозапис із лікарського консиліуму, він свідчить про те, що колеги лікаря, який оглядав Миколу, могли його покривати:
Ось короткий уривок розмови:
– Чи про оцет будемо розказувати?
– Да.
– Чи про ношпу будемо розказувати, якої не можна зараз використовувати? Будем?
– А вона є в листочку призначень?
– Нема.
– А ношпу чого не можна використовувати?
– Тож протипоказ! Інструкції.
– Якщо написати, що він не приділяв уваги…
– Не можна цього робити. Це – кримінал!
– Не дай Боже. Це кримінал!
На відео із зали суду батько померлого хлопця Сергій Антонюк детально описав події у лікарні.
Історія діагнозів
Декілька років експертизи встановлювали, чому помер Микола Антонюк. Спочатку в посмертному епікризі написали – гостра респіраторна вірусна інфекція, інфекційно-токсичний шок.
Потім головна дитяча патологоанатомка у Головному управлінні судово-медичних експертиз України Клавдія Шатрова на основі досліджень гістологічних зразків встановила, що це хвороба Крона – хронічне запалення шлунково-кишкового тракту. Це підтвердили й у Волинському бюро судово-медичної експертизи.
Третю експертизу проводили у Харківському обласному бюро судово-медичної експертизи. Експертка спочатку повідомила, що причина смерті – рак крові. Проте її колега сказав, що вона перевищила повноваження, коли встановлювала діагноз, бо це компетенція лікаря-гістолога. Остаточний висновок харківських експертів – хвороба Крона.
Проте рідні не вірять у таке захворювання, бо хлопчик не мав симптомів цієї хвороби.
Прокурор у справі Василь Суржук клопотав про ще одну експертизу в Житомирському обласному бюро судово-медичної експертизи, бо вважав Харківську поверховою. Проте суд відмовив у цьому.
Під час досудового розслідування головний патологоанатом України В’ячеслав Діброва на основі гістологічного і бактеріологічного дослідження встановив інший діагноз – гостре інфекційне захворювання ієрсиніоз.
Він схожий за симптомами на хворобу Крона, але іншого походження і з іншими прогнозами.
У своєму блозі журналістка Інна Білецька зі свідчень В’ячеслава Діброва зазначала, що лікар у стаціонарних умовах не міг швидко діагностувати ані хворобу Крона, ані ієрсиніоз. Однак міг помітити погіршення стану пацієнта і призначити адекватне лікування. Це дозволило б підтримувати життєдіяльність пацієнта, поки не проведуть клінічні дослідження, консультації і не встановлять причину захворювання.
Те, чим лікували Миколу, не могло попередити настання ендотоксичного, інфекційно-токсичного або ж септичного шоку. Бо за час, який провів пацієнт у лікарні, його лікували лише оцтовими обтираннями, аналгіном, димедролом і ношпою.
Був здивований патологоанатом і тим, що дитині заборонили пити воду після клізми і дворазовою блювоти. У хлопчика розвивалося зневоднення, а йому не давали пити, хоч і зняли діагноз гострого апендициту.
– Я не бачу, щоб там проводили якусь протишокову терапію. Оцет, клізма, я цього не розумію, – казав В’ячеслав Діброва.
– Значна частина висновків Діброви лягла по суті в обвинувачення, і він ставив під сумнів саме причину смерті хворобу Крона, він спростовував її, як міг, – розповідав для «Четвертої влади» адвокат потерпілих Ярослав Коноплястий.
Звільнений і поновлений
У грудні 2015 року хірурга Думановського звільнили з обласної дитячої лікарні. Він судився через це і зрештою суд поновив його на посаді. Також лікарня мала сплатити йому 65 тисяч 875 гривень за час вимушеного прогулу.
Під час розгляду справи Думановського у суді його тодішні колеги вказали на недоліки у діях дитячого хірурга. З їхніх свідчень, Думановський оглянув Миколу лише після 40 хвилин після госпіталізації і не викликав педіатра чи інших лікарів. Також у відділенні планової хірургії дитину не реанімували.
Зі слів завідувача відділенням анестезії та інтенсивної терапії Миколи Хоружого, реанімувати має той, хто першим діагностував клінічну смерть і на місці. Їх у відділенні планової хірургії не проводили, а надати необхідну допомогу під час транспортування до реанімації неможливо.
Завідувач відділення патології новонароджених Олександр Шевчук розповів, що, ймовірно, пацієнт помер через ставлення лікаря.
– Хворому не була призначена крапельниця, яка могла би відтермінувати результат захворювання, – повідомив суду Олександр Шевчук.
Чому виправдали хірурга й чи буде апеляція
2 вересня суддя Петро Денисюк виправдав Думановського: у висновках експертиз вказано, що хлопчик помер не через недбалість лікаря, а через тяжкість захворювання.
У вироку йдеться, що в Миколи Антонюка була патологія шлунково-кишкового тракту, а саме вроджених вад розвитку стінки шлунка, кишечника (ангіо-м'язова дисплазія) та хвороби Крона з тромбозом хибно розвинених судин і виникненням обширних ділянок некрозу, що спричинило розвиток ендотоксичного шоку, гострої серцевої недостатності, яка і стала безпосередньою причиною смерті.
Також у вироку йдеться, що хворобу Крона складно розпізнати за короткий термін і вона є однією з найменш вивчених патологій.
Суд вважає, що дрібні порушення, які були при наданні пацієнту допомоги, не могли спричинити його смерть. Проте що це саме за «незначні порушення», у вироку не вказано.
Суд не взяв до уваги аудіозапис із консиліуму, бо його зробили без дозволу суду і «не можливо встановити його походження». Свідчення журналістки також проігнорували, бо вона не була очевидицею і знає про ситуацію зі слів батька померлого.
Не взяли до уваги і свідчення головного патологоанатома України В’ячеслава Діброви, який заперечував хворобу Крона у Миколи Антонюка. «Вони носять виключно науковий і рекомендаційний характер», – йдеться у вироку.
Суддя залишив без розгляду цивільний позов про відшкодування моральної шкоди потерпілим на суму півтора мільйона гривень.
Зі слів адвоката потерпілих Ярослава Коноплястого, гроші мали витратити на благодійність, а саме на допомогу хворим дітям. На апеляцію рідні вирішили не подавати, бо не вірять у правосуддя у цій країні й повністю зневірені.
Натомість речниця обласної прокуратури Оксана Жужельська повідомила, що прокуратура вивчає прийняте судом рішення і готує проєкт апеляційної скарги.
Після поновлення на посаді в Рівненській обласній дитячій лікарні Костянтин Думановський звільнився за власним бажанням. В березні цього року людина з ім'ям, прізвищем та по батькові, як у Думановського, працювала лікарем-хірургом у дитячій клінічній лікарні №4, що у Солом’янському районі міста Києва.
Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.
Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти