Чому виправдали хірурга Думановського, якого обвинувачували у лікарській недбалості

І що далі

Суддя Петро Денисюк зачитує вирок, Костянтин Думановський (посередині) та його захисник слухають. Після засідання Думановський сказав журналістам «Суспільного», що сподівався на такий вирок
Джерело
Суспільне Рівне

Близько шести років Рівненський міський суд розглядав справу про смерть п’ятирічного рівнянина Миколи Антонюка. Він помер у Рівненській обласній дитячій лікарні, куди потрапив із підозрою на гострий апендицит.

Однак у довідці про смерть вказали інший діагноз – гостру респіраторну вірусну інфекцію, інфекційно-токсичний шок.

Батьки хлопчика й слідство запідозрили, що лікар-хірург Костянтин Думановський неналежно допомагав дитині, тому вона й померла.

Суд вини лікаря не побачив, але цілком можливо, що це ще не крапка в цій історії.

З чого все починалося

3-го листопада 2015 року до Рівненської обласної дитячої лікарні із симптомами апендициту швидкою привезли п’ятирічного пацієнта Миколу Антонюка. Напередодні у дитини підвищилася температура, батьки дали жарознижувальне і воно подіяло. Однак вночі стан Миколи погіршився: почав сильно боліти живіт.

До лікарні хлопчика привезли близько другої години ночі, де йому «промацали живіт, зробили знімок і поклали у відділення планової хірургії». Також лікар заборонив давати їсти і пити, проте з остаточним діагнозом в лікарні вагалися.

Батьки винуватять медиків у бездіяльності, кажуть, що їхнього сина зовсім не рятували. У дитини була підвищена температура і лікар призначив обтирати дитину розчином оцту.

– Він собі забравсь і пішов. Дають градусника – нате міряйте. Міряєм температуру – є. Дали оцет з водою – збивайте, – розповів тоді журналістам «Рівне 1» батько Миколи.    

Температура не спадала, батько почав кликати медиків. Пацієнту вкололи жарознижувальне – цим температуру знизили, але згодом вона знову почала підвищуватися. Зі слів бабусі Анни Степанюк, згодом навідався лікар і знову помацав дитину, сказав терпіти. За годину Микола почав синіти.

– Побачила, що воно більше синіє, і сказала медсестрам викликати лікаря. Він раз прийшов, бачив ту синюшність, але нічого не сказав. І другий раз, я казала, що йому гірше, а він – на планірці, – розповіла для «Рівне 1» бабуся.

– Всьо, дитя вже вже марить, вже не те говорить, не можу зрозуміть. Почав кричати, що робіть щось. У відповідь: «Чо ви кричите?». Кажу: «Вибачте, в мене дитя помирає, а ви нічого не робите». «Чекайте, в нас планірка». Далі наробив крику, шуму – вони вже тоді нашатир принесли і тиск почали міряти в дитини. А дитя в мене вже на руках було, я тільки побачив, як потемніли очі, – розповідав батько.

Дитину повезли до реанімації. Проте марно – Микола помер.

Рідні хлопчика довго ходили в суд із портретами померлого Миколки. Фото з архіву

Тоді журналістам завідувач відділення, що оглядав хлопчика, відмовився коментувати ситуацію, сказав, що сам шокований і погано себе почуває. Натомість головний лікар пояснив, що медики не винні й рятували дитину, як могли.

На сайті «Рівне 1» опублікували відеозапис із лікарського консиліуму, він свідчить про те, що колеги лікаря, який оглядав Миколу, могли його покривати:  

Ось короткий уривок розмови:

– Чи про оцет будемо розказувати?

– Да.

– Чи про ношпу будемо розказувати, якої не можна зараз використовувати? Будем?

– А вона є в листочку призначень?

– Нема.

– А ношпу чого не можна використовувати?

– Тож протипоказ! Інструкції.

– Якщо написати, що він не приділяв уваги…

– Не можна цього робити. Це – кримінал!

– Не дай Боже. Це кримінал!   

На відео із зали суду батько померлого хлопця Сергій Антонюк детально описав події у лікарні.

Історія діагнозів

Декілька років експертизи встановлювали, чому помер Микола Антонюк. Спочатку в посмертному епікризі написали – гостра респіраторна вірусна інфекція, інфекційно-токсичний шок.

Потім головна дитяча патологоанатомка у Головному управлінні судово-медичних експертиз України Клавдія Шатрова на основі досліджень гістологічних зразків встановила, що це хвороба Крона – хронічне запалення шлунково-кишкового тракту. Це підтвердили й у Волинському бюро судово-медичної експертизи. 

Третю експертизу проводили у Харківському обласному бюро судово-медичної експертизи. Експертка спочатку повідомила, що причина смерті – рак крові. Проте її колега сказав, що вона перевищила повноваження, коли встановлювала діагноз, бо це компетенція лікаря-гістолога. Остаточний висновок харківських експертів – хвороба Крона.

Проте рідні не вірять у таке захворювання, бо хлопчик не мав симптомів цієї хвороби.

Прокурор у справі Василь Суржук клопотав про ще одну експертизу в Житомирському обласному бюро судово-медичної експертизи, бо вважав Харківську поверховою. Проте суд відмовив у цьому.

Під час досудового розслідування головний патологоанатом України В’ячеслав Діброва на основі гістологічного і бактеріологічного дослідження встановив інший діагноз – гостре інфекційне захворювання ієрсиніоз.

Він схожий за симптомами на хворобу Крона, але іншого походження і з іншими прогнозами.

Суддя Петро Денисюк за ним прокурор Василь Суржук, адвокати Борис Савчук, Ярослав Коноплястий та підсудний Констянтин Думановський переглядають висновки експерта В’ячеслава Діброви. Фото з архіву

У своєму блозі журналістка Інна Білецька зі свідчень В’ячеслава Діброва зазначала, що лікар у стаціонарних умовах не міг швидко діагностувати ані хворобу Крона, ані ієрсиніоз. Однак міг помітити погіршення стану пацієнта і призначити адекватне лікування. Це дозволило б підтримувати життєдіяльність пацієнта, поки не проведуть клінічні дослідження, консультації і не встановлять причину захворювання.

Те, чим лікували Миколу, не могло попередити настання ендотоксичного, інфекційно-токсичного або ж септичного шоку. Бо за час, який провів пацієнт у лікарні, його лікували лише оцтовими обтираннями, аналгіном, димедролом і ношпою.

Був здивований патологоанатом і тим, що дитині заборонили пити воду після клізми і дворазовою блювоти. У хлопчика розвивалося зневоднення, а йому не давали пити, хоч і зняли діагноз гострого апендициту.

– Я не бачу, щоб там проводили якусь протишокову терапію. Оцет, клізма, я цього не розумію, – казав В’ячеслав Діброва.

– Значна частина висновків Діброви лягла по суті в обвинувачення, і він ставив під сумнів саме причину смерті хворобу Крона, він спростовував її, як міг, – розповідав для «Четвертої влади» адвокат потерпілих Ярослав Коноплястий.

Звільнений і поновлений

У грудні 2015 року хірурга Думановського звільнили з обласної дитячої лікарні. Він судився через це і зрештою суд поновив його на посаді. Також лікарня мала сплатити йому 65 тисяч 875 гривень за час вимушеного прогулу.

Костянтин Думановський очолив хірургічне відділення обласної дитячої лікарні коли лікарнею керував його батько Георгій Думановський (на фото), а мати Марія Думановська працювала заступницею керівника в обласному управлінні охорони здоров'я

Під час розгляду справи Думановського у суді його тодішні колеги вказали на недоліки у діях дитячого хірурга. З їхніх свідчень, Думановський оглянув Миколу лише після 40 хвилин після госпіталізації і не викликав педіатра чи інших лікарів. Також у відділенні планової хірургії дитину не реанімували.

Зі слів завідувача відділенням анестезії та інтенсивної терапії Миколи Хоружого, реанімувати має той, хто першим діагностував клінічну смерть і на місці. Їх у відділенні планової хірургії не проводили, а надати необхідну допомогу під час транспортування до реанімації неможливо.

Завідувач відділення патології новонароджених Олександр Шевчук розповів, що, ймовірно, пацієнт помер через ставлення лікаря.

– Хворому не була призначена крапельниця, яка могла би відтермінувати результат захворювання, – повідомив суду Олександр Шевчук. 

Чому виправдали хірурга й чи буде апеляція

2 вересня суддя Петро Денисюк виправдав Думановського: у висновках експертиз вказано, що хлопчик помер не через недбалість лікаря, а через тяжкість захворювання.

У вироку йдеться, що в Миколи Антонюка була патологія шлунково-кишкового тракту, а саме вроджених вад розвитку стінки шлунка, кишечника (ангіо-м'язова дисплазія) та хвороби Крона з тромбозом хибно розвинених судин і виникненням обширних ділянок некрозу, що спричинило розвиток ендотоксичного шоку, гострої серцевої недостатності, яка і стала безпосередньою причиною смерті.

Також у вироку йдеться, що хворобу Крона складно розпізнати за короткий термін і вона є однією з найменш вивчених патологій.

Суд вважає, що дрібні порушення, які були при наданні пацієнту допомоги, не могли спричинити його смерть. Проте що це саме за «незначні порушення», у вироку не вказано. 

Суд не взяв до уваги аудіозапис із консиліуму, бо його зробили без дозволу суду і «не можливо встановити його походження». Свідчення журналістки також проігнорували, бо вона не була очевидицею і знає про ситуацію зі слів батька померлого.

Не взяли до уваги і свідчення головного патологоанатома України В’ячеслава Діброви, який заперечував хворобу Крона у Миколи Антонюка. «Вони носять виключно науковий і рекомендаційний характер», – йдеться у вироку.

Суддя залишив без розгляду цивільний позов про відшкодування моральної шкоди потерпілим на суму півтора мільйона гривень.

Зі слів адвоката потерпілих Ярослава Коноплястого, гроші мали витратити на благодійність, а саме на допомогу хворим дітям. На апеляцію рідні вирішили не подавати, бо не вірять у правосуддя у цій країні й повністю зневірені.

Натомість речниця обласної прокуратури Оксана Жужельська повідомила, що прокуратура вивчає прийняте судом рішення і готує проєкт апеляційної скарги.

Після поновлення на посаді в Рівненській обласній дитячій лікарні Костянтин Думановський звільнився за власним бажанням. В березні цього року людина з ім'ям, прізвищем та по батькові, як у Думановського, працювала лікарем-хірургом у дитячій клінічній лікарні №4, що у Солом’янському районі міста Києва.


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)