Екс-заступника голови Рівненської ОДА, якого звинувачують у хабарництві, судитимуть на Волині

У Волинському апеляційному суді розглядатимуть справу екс-заступника голови Рівненської ОДА Тараса Пустовіта. Він – брат виконуючого обов'язки Луцького міського голови Григорія Пустовіта.

Нагадуємо, Дубенський міськрайонний суд виправдав екс-посадовця у злочині щодо вимагання та отримання хабара, але визнав винним у шахрайстві. Призначив позбавлення волі на два роки, звільнив від цього покарання, встановив іспитовий строк  на два роки і присудив відвідувати психолога.

Прокуратура Рівненської області з таким рішенням не погодилася і подала апеляцію. Рівненський апеляційний суд розглядати справу відмовився. Адже не зміг утворити необхідний для цього склад суду.

«П'ятеро з семи суддів кримінальної палати Рівненського апеляційного суду вже брали участь в цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування, що... позбавляє їх права повторно розглядати це провадження», – так пояснили своє рішення судді.

Тож Верховний суд України визначив що апеляцію розглядатимуть вже на Волині.

Як уже повідомляла «Четверта влада», у січні 2015-го року оперативники затримали Тараса Пустовіта після передачі йому 8-ми тисяч доларів.

Кошти, у його власній автівці, передала перевізниця Валентина Андрейченко, нібито за сприяння у перемозі на конкурсі автоперевезень по Рівненщині.

Після цього перевізниця написала заяву, в якій стверджувала, що раніше давала посадовцю, з цією ж метою, ще три тисячі доларів хабара.

Однак суд не знайшов достатніх доказів передачі попереднього хабара. А в передачі 8-ми тисяч доларів побачив шахрайство, а не вимагання неправомірної вигоди.

– Ну… бачте, воно все добре… тільки що вони… спецслужби… це ж усе було підстроєно! За що було мені гроші давать? – так коментував рішення суду першої інстанції Тарас Пустовіт.

Доводити прокуратурі вину посадовця в апеляції буде складно.

У січні 2019-го року з’явилося роз’яснення Верховного суду, яке можна інтерпритувати так, що віддаючи справу до суду, прокуратура не дотрималася усіх вимог закону. І частину доказів, які врахував суд першої інстанції, апеляційна інстанція тепер може визнати недопустимими.