Начальник судової адміністрації Рівненщини не прийшов на суд по корупції: що далі

Суддя Віта Левчук каже, що товариських стосунків із сім'єю Віктора Вдовиченка вона не підтримує. Водночас вважає що вину людей щодо адміністративного порушення слід встановлювати навіть якщо термін притягнення до відповідальності сплив
Джерело
Фото poltavski.info

24-го червня Костопільський районний суд мав розглядати два адміністративні протоколи щодо звинувачень у корупції начальника судової адміністрації Рівненщини Віктора Вдовиченка. Справу відклали, бо посадовець на суд не з'явився.

Засідання відклали на 10-те липня.

Нагадуємо, ці адмінпротоколи – це ще один бік справи щодо злочину в якому підозрюють Віктора Вдовиченка.

Посадовцю інкримінують розтрату державного майна. Його підозрюють у тому, що посадовець привласнив державне майно (меблі і техніку) для потреб бізнесу родини.

Для того щоб довести, що майно, яке знайшли під час обшуків в бізнес-структурах родини Віктора Вдовиченка – це те саме майно, що було передане судовій адміністрації після ліквідації структури Національного банку на Рівненщині, потрібно провести перевірку цього майна.

І провести її має Державна судова адміністрація, якій це майно передали. А далі трохи українських реалій. Начальник, якого підозрюють у розтраті майна, своїм наказом створює комісію, яка займатиметься інвентаризацією цього майна і стає членом цієї комісії.

Тож поліція склала два протоколи про адмінправопорушення щодо того, що Віктор Вдовиченко не повідомив про конфлікт інтересів, видаючи наказ про створення комісії і стаючи її членом. А це корупційне правопорушення. У разі визнання посадовця винним – його мали б звільнити.

Сьогодні в суді мали розглядати саме ці два адмінпротоколи.

Захисник Віктора Вдовиченка повідомив що його підзахисний не отримував повістки щодо сьогоднішнього засідання. Тому і не прийшов на судове засідання.

Сам же захисник тільки сьогодні ознайомлюється з матеріалами справи, і тому щось коментувати стосовно звинувачень у бік Віктора Вдовиченка наразі не може.

Віктор Вдовиченко, при попередній розмові з журналісткою, сказав, що усе робив по закону. Хоча нічого конкретного не уточнив.

Чому справа опинилася у судді Віти Левчук, яка знайома із сином Вдовиченка

Поспілкуватися погодилася суддя Костопільського райсуду Віта Левчук, яка й має розглядати протоколи про адмінправопорушення.

Як з'ясувала раніше «Четверта влада», у судді міг бути потенційний конфлікт інтересів у цій справі, адже вона вчилася на одному потоці разом з сином Віктора Вдовиченка в Рівненському обласному ліцеї-інтернаті.

Віта Левчук розповіла, що із сином Віктора Вдовиченка вона вчилася разом лише протягом одного року. І після 1998-го року з ним не підтримує контактів.

Що ж до самого Віктора Вдовиченка, то спілкування з ним було лише в межах професійних обов'язків.

– Ми зустрічаємося на семінарах [з Віктором Вдовиченком], – каже Віта Левчук. – Між нам – жодних товариських стосунків, лише – по роботі.

Віта Левчук також розповіла як протоколи про адмінправопорушення опинилися в неї:

– 7-го червня, коли справа надійшла у суд, я була на авторозподілі одна. Тому що один суддя був у відрядженні, один у відпустці, а один не перебував в автоматизованому розподілі, бо це була п'ятниця, а з понеділка він ішов у відпустку.

– У справах про адмінправопорушення, якщо справу розглядає одна особа, і протоколи надходять одночасно, то перший розподіляється, визначається суддя, а інший протокол передається для питання про об’єднання.

От наприклад, дві справи: щодо порушення правил дорожнього руху і стан алкогольного сп’яніння при цьому. Розглядає один суд, один суддя, завжди розглядає їх у комплексі. Тобто один протокол розподіляється, а інший – вирішується питання про об'єднання.

Якщо суддя вирішить що немає підстав для об'єднання, то переданий протокол він повертає для автоматизованого розподілу заново. 

«Четверта влада» вже писала про ризики розгляду цього адміністративного правопорушення. Є ризик що його можуть закрити через сплив терміну притягнення до відповідальності.

Адже судова практика в Україні неоднозначна. Є постанови, коли справу не розглядають по суті і закривають, оскільки до відповідальності притягнути вже не можна. Таким чином уникнув відповідальності за корупцію вже екс-голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко.

Водночас є справи, коли суд визначає вину правопорушника, але не притягує його до відповідальності через строки, які минули. Так було із суддею Рівненського апеляційного господарського суду Юлією Мамченко.

Суддя Віта Левчук притримується позиції що суд таки повинен встановлювати була вина чи ні в діях людей, щодо яких подають протоколи про адмінправопорушення (спілкуючись на цю тему, суддя звернула увагу, що НЕ коментує конкретну справу, а загалом пояснює правові позиції – авт.)

– Я притримуюся правової позиції, що повинна бути встановлена вина [чи невинуватість] особи, а тоді вирішене питання про закриття по строках чи незакриття. Тому що якщо вини особи немає, справа підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю у події складу адміністративного правопорушення.

– Ми використовуємо Кримінально-процесуальний кодекс по аналогії, – додає суддя. – А КПК передбачає можливість закрити провадження по строках тільки якщо буде встановлена вина.


Якщо наші публікації для вас важливі – підтримайте «Четверту владу». Щоб ми мали можливість працювати ще краще і охоплювати більшу кількість важливих тем. Зробити це можна ТУТ.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте