Ларьки замість скверу у Рівному: як захищають і як перешкоджають швидкому відновленню зеленої зони

Ще недавно біля магазину «Сільпо» неподалік автовокзалу був невеличкий сквер-пішохідна доріжка із травою та кущами всередині. Площа території – близько 4-х соток. 

Рівняни були вражені, коли одного дня побачили, що зелену зону зруйнували, і на її місці розпочали копати траншеї, прокладати труби та заливати бетон. Минуло ще кілька днів – і ось уже тут стоять10 металевих каркасів.

Розповідаємо, що сталося і хто за це відповідальний.

Турборежим забудови

Уявіть що громада міста – це ви особисто. У вас є власний двір, і ви найняли управителя, щоб він ефективно розпоряджався вашим майном. А самі поїхали у відпустку на море.  

Приїжджаєте – аж бачите, що у вашому дворі стоять  кіоски на бетонному фундаменті.

Ви – до управителя: «Шо за фігня?»

А він вам: «Знаєте, я просто дозволив йому тимчасові споруди у вашому дворі. Ми й угоду про це підписали. Але ви з цього отримаєте нуль гривень, нуль копійок».

«То розірвіть угоду, ви ж бачите, що він захопив мою землю!»

«Не хочу. Давайте подамо на цього чоловіка в суд».

З ділянкою в Рівному, власником якої є громада Рівного, вийшло приблизно так само.

Раніше було так:

Наразі стало ось так (станом на час зйомки, але через турборежим зведення конструкцій картинка щодня змінюється):

– Мало того що взагалі їдеш шукаєш де можна проїхати, то а шо буде під цими берізками? – обурюється рівнянка Людмила Юрчук. – Тут буде вбиральня громадська, якщо тут будуть кіоски. А якщо ще поставлять фаст-фуд, це буде взагалі.

– Вже людям немає де не пройти, не відпочити, не присісти, квітник був, лавочки були, похилого віку люди сиділи, мами з колясками, як парк був, а зараз що? – нарікає інша рівнянка Олена Ціпан.

За документами ці конструкції – тимчасові споруди. 14 січня підприємець отримав дозвіл – так звані паспорти прив'язки, від, на той час заступника начальника управління містобудування та архітектури Андрія Юркова.

Цього посадовця змусили звільнитися ще в березні, але його справа живе.

У телефонній розмові Юрков каже, що підприємець Сачевчич подав вичерпний пакет документів, а тому нібито не було причини не віддати йому громадський сквер під торгівлю.

Тож з легкої руки посадовця «тимчасові споруди», які мали бути без фундаменту, тепер з фундаментом. При цьому підприємець НЕ платить місту ні копійки за користування землею.

Тимчасові споруди чи самовільне будівництво

Міські  депутати – організатори мітингу на місці перед забудовою стверджують, що підприємець порушує закон і дозвільні документи йому теж не мали би видавати.

– Тут пішохідний перехід і оце закрито огляд має бути десять метрів відступ, тобто не могли надавати вже цей паспорт прив'язки, – каже депутат Рівнеради від «Голосу» Святослав Клічук. – Отак тут буде збудовано. Ти виходиш на проїжджу частину, і машина тебе не бачить, і ти машину не бачиш, і ти можеш попасти, бо тут пішохідний перехід.

– Це державними будівельними нормами передбачено, що там має бути кут огляду.

– Оця стежка тут єдина безбар'єрна, бо там сходи, там сходи, там немає. Тут вона занедбана трохи, але єдина де колясочники можуть безбар'єрно попасти в цю частину вулиці. Вона впирається прямо в кіоски, в електрощиток.

Депутат звертає також увагу, що для тимчасової споруди не потрібен фундамент.

– Тимчасова споруда – це як на новий рік ставлять оці такі будиночки дерев'яні, які потім взяли і забрали і ніби нічого не було, – пояснює Святослав Клічук. – А тут видно, що це вмуровано, приварено. Ну це ніяк не тимчасова споруда.

Попередньо підприємець розповідав для ITV, що бетонування нібито потрібне, щоб поставити на нього кіоски.

– Робляться площадки для того, щоб можна було привезти кіоски і поставить на них, на ці площадки кіоски.

При зустрічі ми поцікавились у Олександра Сачевчича чому на так званих бетонних майданчиках вмонтовують металеві каркаси? 

– Різниці немає, що їх привезуть, що їх монтують на місці, – каже підприємець. – Є тимчасова споруда. Ну от тимчасова споруда на неї видається тимчасовий дозвіл і я їх монтую. Технічно вигідніше мені їх монтувати на місці ніж привезти.

Київський експерт із питань земельного законодавства Георгій Могильний, подивившись фото конструкцій, робить інший висновок.

– Це 100% фундамент, тож це не тимчасові споруди, а самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці.

З цього приводу поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 197-1 Кримінального кодексу України – самовільне зайняття земельної ділянки, самовільне будівництво.

Однак посадовці управління містобудування та архітектури – не єдині, хто сприяв підприємцю у перетворенню скверу на торгову площу. Допомогло також управління житлово-комунального господарства, яке дозволило провести комунікації на проведення води.

– Ми надали це, так як всі документи, ті які потрібні для того щоб надати цей дозвіл, були прикріпленні разом з усіма документами, – каже начальник управління ЖКГ Рівного Володимир Пилипчук. – Тобто паспорт прив'язки об'єкта погоджені всі служби, які мають погоджувати.

Щоб зупинити ймовірне захоплення землі, ініціативна група депутатів спочатку звернулася із листом до міського голови.

Але міський голова відписав їм, що перевірити законність дозвільних документів не може, бо кіоски ще не встановили.

Це нагадує міліцейський жарт – буде труп, тоді приходьте.

Тоді група депутатів пішла іншим шляхом – знайшла законну підставу для того, щоб головний архітектор Рівного, якого не так давно призначили, анулював дозвільні документи на встановлення кіосків через те, що з часу отримання дозволів минуло пів року.

Протягом цього часу підприємець мав встановити ці ларьки. Про це йдеться у профільному Наказі.

– Там є підстава що шість місяців якщо не встановлено, то тоді цей дозвіл можна анулювати, – пояснює Святослав Клічук.

Святослав Клічук та його колеги по фракції переконані, що зупинити будівництво, анулювавши паспорти прив'язки, – найшвидший і найефективніший спосіб.

Однак головний архітектор Рівного Дмитро Котляров відмовляється це робити. Каже, що він проти цих кіосків, але анулювати дозволи має не він, а суд.

– В правовій державі, на мою думку, в кінці все одно все сходиться до суду, – каже посадовець. – Тобто рішення в кінці буде приймати суд. Перед цим буде якесь розслідування або проти одних або проти інших і суд іменем України буде встановлювати хто правий а хто ні. Це єдиний можливий спосіб в правовій державі.

Однак депутат Святослав Клічук з ним не погоджується і пояснює чому суд із забудовниками правопорушниками буває неефективним на прикладі будівлі бізнес-центру, який незаконно побудували біля школи.

Мова йде про ось цей бізнес центр, який побудували в дворі НВК «Колегіум» на вулиці Шевченка у Рівному.

2012 року міська влада Рівного подала позов до суду, вимагає визнати незаконним будівництво навпроти «Колегіуму», а нині НВК «Колегіум» забудовник побудував перед навчальним закладом ось такий офісний центр.

– Побудували його наступним чином, – розповідає Святослав Клічук. – Була хата, забрали кусок, подали документи на реконструкцію старої хати, забрали кусок двору школи, огородили парканом і чотири поверхи чи п'ять збудували. Міська влада тоді звернулася в суд, довго судились, суд виграли врешті решт, бо очевидно, що це незаконно.

– Але сьогодні 2021 рік і ніхто нічого не робить. Тоді щось трошки поговорили і забули.

Київський експерт з питань земельного законодавства Георгій Могильний підтверджує нам, що Управління містобудування та архітектури може анулювати паспорти прив'язки так званих «тимчасових споруд» вже і своїм рішенням.

Однак головний архітектор Рівного Дмитро Котляров й надалі впирається. Каже, що краще зробити нові правила для всіх, які діятимуть 20 років, а не воювати із тим, що наробили його «папєрєднікі»:

– Це єдиний спосіб нормальний, цивілізований, системно, а не точково пропрацьовувати ситуацію. Все запроваджувати правила і потім їх дотримуватись.

«Розіграли так, щоб рішення не пройшло»

Дмитро Котляров стверджує, що якщо він анулює дозвільні документи на кіоски, то підприємець піде в суд і зобов'яже його через суд знову надати дозвіл, а він цього робити не хоче.

Тож щоб змусити його це робити, ініціативна група депутатів домоглася скликання позачергової сесії міської ради. Щоб рішенням депутатів змусити головного архітектора анулювати документи.

Але й під час сесії Дмитро Котляров, який також є депутатом, переконував колег не голосувати за таке рішення:

– Однієї речі я, як головний архітектор, не зробив. Поки шо  за три місяці я не прийняв жодного неправомірного рішення. Я вам скажу одно не прийняв. І я сумую з того, шо  сьогодні ви зібралися тут для того щоб заставити мене прийняти неправосудне рішення. Я вам кажу – не законне.

– І в цьому просто для мене якийсь сюр. Тобто три місяці я намагаюся не приймать їх і тут всі кажуть: «ну окей добре Котляров, зараз ми збираємося радою і тобі скажемо, щоб ти прийняв це рішення». Чудово.

В чому полягає неправомірність рішення, з посиланням на норми законодавства – головний архітектор не пояснює. Каже, що така судова практика.

– Дмитро, в мене питання, поясніть в чому незаконність нашого проекту рішення? Конкретно, яка норма порушена? Ми послались в проекті рішення на норми законодавства. Скажіть, будь ласка, які норми воно порушить. Конкретно, шо там сюр, – запитує Святослав Клічук.

– Я вам кажу, шо дуже швиденько, дуже швиденько іменем України це рішення буде скасовано і це зіграє тільки на користь забудовника, це я вам кажу так.

Архітектор часто згадує про власну відповідальність у цьому питанні, якої він не хоче на себе брати. Тож «Четверта влада» попросила експерта з питань земельного законодавства Георгія Могильного пояснити, яка відповідальність може бути в посадовця, якщо він підпише документи, на вимогу рішення міської ради.

– Ніякої відповідальності для нього у разі виконання рішення міськради бути не може, а ось у разі невиконання, якщо він особисто в суді його не оскаржить – буде, – пояснює експерт. – Він зобов'язаний виконати рішення міської ради в силу статті 144 Конституції, або подати позов до суду, щоб скасувати рішення міської ради, якщо вважає його незаконним.

Однак виконувати рішення ради головному архітектору не доведеться. Бо не вистачило трьох голосів, щоб змусити його анулювати документи підприємцю. Підтримали проект рішення повним складом партія «Голос», 75% «За майбутнє», 60% «Батьківщини», 40 чи 50% депутатів від фракції «Європейська солідарність», 25% «Свободи», 17% від «Рівне разом», 14% «Слуги народу».

Ось як голосували депутати:

Тож фактично через позицію провладної більшості партій «Європейська солідарність», «Рівне разом» та «Свободи» це питання провалили. Адже саме ця коаліція попри все могла би проголосувати за прийняття такого рішення, якби було «добро» на це.

– Зробили вигляд, що всі «за», а по факту усе розіграли так, щоб рішення не пройшло, – так підсумовує результати сесії один з ініціаторів голосування Святослав Клічук. – Більше того, в заявах партій – усі проти тих кіосків. А ще, в тих же заявах і на підконтрольних ЗМІ розповідають, що ми такі всі борці, а «Голос» недолугі популісти.

А в цей час будівництво так званих тимчасових споруд прискорено триває.

– Очевидно, ми бачимо в цій ситуації, що підприємці і ті люди, які за ним стоять, які йому допомагали, знайшли прогалину. Десь хтось закрив на щось очі і це будівництво стало можливим. Абсолютно безглузде будівництво, але воно відбувається, як бачимо дуже швидкими темпами.

Ініціатори проекту рішення про анулювання дозвільних документів, не втрачають надії, що вдасться повернутися до цього питання на найближчій сесії ради 30 вересня.

– Наш варіант – це такі реанімаційні заходи, коли швидко ми зупиняємо найбільше загострення, щоб тут це будівництво зупинити, а далі вже дати можливість навіть тій самій поліції і іншим органам спокійно розслідувати не поспішаючи і далі, – пояснює депутат. – Але насправді це не завдання поліції, це завдання  в першу чергу архітектури і ДАБІ саме вони мали зробити ті дії, які на мою думку ще не зробили.

P.S. 30 вересня Рівнерада проголосувала більшістю голосів «за» рішення, щоб зобов'язати головного архітектора анулювати дозвільні документи на спорудження ларьків. Підприємець продовжує далі будуватися. Попри початковий дозвіл на 10 кіосків – він зводить 14.

Дивіться також: Як вирішити проблему з МАФами у Рівному

Продовження теми: Що буде далі із «тимчасовими спорудами» навпроти «Сільпо»

Доскасовувалися: чому кіоски біля «Сільпо» можуть побудувати попри спротив міської влади

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.