«Шоколадний» мільйон для дітей переселенців на Рівненщині: куди поділися закуплені без конкурсу цукерки
Чому не всі шоколадні і чому їх досі не роздали усім
23 грудня «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг» купив, без конкурсу, цукерок на 999 тисяч 999 гривень. За документами, придбали 4 тисячі 785 кілограмів шоколадних цукерок «в асортименті» у рівненської підприємиці Ірини Гусейнової.
З цих цукерок, знову ж таки, якщо вірити документам, сформували майже 10 тисяч подарункових пакетиків (тобто приблизно по півкілограма), і мали роздати для усіх дітей переселенців (принаймні тих, кому більше року), які зареєстровані на Рівненщині.
Однак щось пішло не так. Бо частина переселенців, які живуть у рівненській громаді, про можливість отримати такі подарунки для своїх дітей навіть не чула. Ті ж, хто отримав, показують, що у пакунках були не лише шоколадні цукерки, як мали би купити, а й льодяники, а вага пакунків викликає сумніви.
Це перший матеріал «Четвертої влади» про цю закупівлю. Поки посадовці не можуть знайти опису цукерок й інформацію про те, скільки ж пакунків дійшли до тих, кому призначалися, розповідаємо, що нам уже вдалося з'ясувати.
Проблема номер один: купівля без конкурсу
«Четверта влада» звернулася до керівника Рівненського обласного центру з надання соціальних послуг Валерія Стасюка. Попросили пояснити, чому купили цукерки без конкурсу.
Посадовець каже, що наближалися різдвяно-новорічні свята, й захотіли привітати дітей внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО). Солодощі купили за кошти, які були виділені ще в травні для забезпечення потреб ВПО.
– Ці гроші були виділені на розташування їх (ВПО – авт.) тут, на додаткові джерела живлення. Ми закуповували консерви для них. Просто це робили з травня, наприклад, потім в червні, потім – коли там ще – у вересні. Це спеціально були такі, типу, оперативні гроші для забезпечення потреб переселенців, – каже директор центру соцдопомоги.
На думку Валерія Стасюка, таку закупівлю без конкурсу, для внутрішньо переміщених осіб, дозволяє проводити постанова Кабінету Міністрів України №1178.
– Це «екстрені закупівлі називається», чи як там? Не пам'ятаю, як воно звучить. Чи необхідність якась там, чи ще щось… Не пам'ятаю, як воно там правильно пишеться.
З такими аргументами не погоджується експертка з питань публічних закупівель Мирослава Примак. Вона розповідає, що згідно зі згаданою постановою Кабміну, яку ухвалили у жовтні 2022 року, закупівля товарів, вартість яких становить від 100 тисяч гривень, повинна відбуватися через тендер.
Серед винятків, які передбачає постанова і які стосуються внутрішньо переміщених осіб, пункт 13 передбачає лише «будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та облаштування місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб».
– Закуповувати товари, вартістю від 100 тисяч гривень навіть для ВПО потрібно або через відкриті торги, або через електронний каталог (Prozorro Market). Інакше це уникнення вказаних процедур, – вважає експертка.
Серед усього загального переліку підстав, за словами Мирослави Примак, комунальний заклад міг керуватися хіба нагальністю потреби зробити таку закупівлю.
Але в цьому разі мали би бути об’єктивні обставини, що унеможливлюють дотримання замовником строків проведення відкритих торгів. Ці обставини повинні бути документально підтверджені.
– За цими новими правилами, провести тендер і укласти договір за результатами відкритих торгів за ідеальних умов (наприклад, за відсутності скарг) можна за два тижні, а не за місяць, як було до війни, – додає аналітикиня. – І якщо б тендер не відбувся, бо ніхто не прийшов би, наприклад, могли укласти пряму угоду після цього.
Тобто навіть якби про потребу придбати цукерки «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг» дізнався на початку грудня, він мав достатньо часу до кінця року, щоб організувати тендер, укласти договір за його результатом і оплатити товар. Але в цій історії про потребу закупівлі знали значно раніше.
«Четверта влада» попросила у комунального закладу надати документальні підтвердження причин, чому закупівлю спланували під кінець року, через що, саме нібито, не встигали провести тендер. Адже новорічно-різдвяні свята, про які говорить Валерій Стасюк, – то ніяк не несподіванка.
Директорка Департаменту соціальної політики Рівненської ОВА Роза Слободенюк каже таке щодо дати ухвалення рішення про закупівлю цих цукерок:
– Є програма, відповідно до якої виділялися кошти (Обласна програма матеріальної підтримки найбільш незахищених верств населення на 2018-2022 роки – ред.). У тій програмі чітко передбачена закупівля продуктів харчування. Одразу як розпочалося повномасштабне вторгнення, ми розробляли зміни до цієї програми. І потім кілька разів вносилися зміни.
– Закупівлю провели без конкурсу. А без конкурсу можна проводити в обмежених випадках, зокрема, «якщо горить» і неможливо завчасно спланувати, – журналістка
– Виділені кошти були на початку року. На закупівлю продуктів харчування. Навіть до початку повномасштабних воєнних дій дітям переміщених осіб та військовослужбовців завжди вручали новорічні подарунки. Так завжди передбачалося у цій програмі, завжди робилися такі закупівлі. Раніше у вас інтересу це не викликало, бо не було стільки переміщених людей багато, зараз їх маємо ось таку кількість (58 тисяч – ред.).
А що кажуть про дату, коли вирішили закуповувати цукерки, у «Рівненському обласному центрі з надання соціальних послуг», який цю закупівлю і організував? Майже те ж саме, що й Роза Слободенюк. Додають, що були зміни до згаданої обласної програми, ухвалені розпорядженням голови Рівненської ОВА №33 від 25 березня 2022-го року.
Тобто жодних непередбачених раніше планів у грудні 2022-го року, якими можна було би пояснити потребу в «екстреності» закупівлі, не було.
– Вважаю, що комунальний заклад створив «неможливість дотриматись строків» штучно, адже кошти були наявні, про свята новорічно-різдвяні відомо заздалегідь, – підсумовує Мирослава Примак. – Схоже, щоб не ускладнювати собі завдання, дотягнули до 20-х чисел грудня і тоді уклали прямий договір, щоб встигнути придбати до 31 грудня.
За необґрунтоване уникнення процедур відкритих торгів або закупівлі через електронний каталог існує адмінвідповідальність: штраф у розмірі від 25 тисяч 500 гривень. Перевірити, чи уникав умисно замовник конкурентного відбору в цій закупівлі, може Держаудитслужба, куди громадська ініціатива «За чесний тендер» вже скерувала звернення.
Проблема номер два: що саме закупили
У договорі про придбання цукерок та накладній до нього не розписано, якої якості цукерки мають бути, якого виробника. Лише зазначено, що має бути 4 тисячі 785 кілограмів шоколадних – в середньому по 208,99 гривень за один кілограм.
Ми хотіли перевірити, чи відповідає ціна якості, адже якщо закупівля проводиться без жодного конкурсу, то збільшується вірогідність перевитрат. Щоб це з'ясувати, треба дізнатися, які ж саме цукерки придбали для дітей.
Це питанням ми написали у месенджері директорові Рівненського обласного центру з надання соціальних послуг Валерію Стасюку. Хоч повідомлення він прочитав, на питання директор не відповів. Слухавку після цього вже не підіймав.
Тоді ми написали у телеграм-групі, в якій спілкуються переселенці, зареєстровані на Рівненщині. Група станом на 17 лютого мала 1 тисячу 194 учасники.
Попросили поділитися інформацією, чи роздавали їхнім дітям цукерки після 5 січня 2022-го року. Адже відповідно до супровідних документів, які нам надали в Рівненському обласному центрі з надання соціальних послуг, в цей час цукерки тільки мали передати райдержадміністраціям Рівненщини, а ті мали роздати на громади.
Про те, чи багатьом вдалося отримати цукерки для дітей, ми розкажемо в наступному розділі. У цьому ж поділимося фотографіями пакуночків з цукерками, які отримали деякі з переселенців орієнтовно в той період, коли мали би роздавати цукерки з мільйонної закупівлі.
З питанням, чи це саме ті пакунки, які були передані із закупівлі на мільйон гривень, ми звернулися і до директора Департаменту соціальної політики Рівного Сергія Чернія. Адже саме цей департамент був однією з останніх ланок, через яку пакунки з цукерками мали дійти до дітей переселенців.
Для цього надіслали йому фото пакунків у месенджер, а потім подзвонили і спитали чи саме такі роздавали для дітей переселенців.
– Ну, мабуть, такі... Я точно... Я тільки в коробках їх бачив.
Як бачимо, у всіх пакунках – не тільки шоколадні цукерки, як вказано в договорі та накладній про придбання товару. Чому ж так сталося? Відповідальними за формування пакунків є підприємиця Ірина Гусейнова та директор Рівненського обласного центру з надання соціальних послуг Валерій Стасюк.
Передаючи цукерки далі, на райдержадміністрації, Центр з надання соцпослуг в документах вже не вказував ні вагу пакунків, ні що це шоколадні цукерки.
«Четверта влада» намагалася поспілкуватися з обома відповідальними. Але Валерій Стасюк не відповідав ні на повідомлення, ні на дзвінки.
А підприємиця Ірина Гусейнова, якій ми надіслали фото пакунків у месенджері, каже таке:
– Пакунки схожі, але там було трохи більше цукерок, у тих, що ми сортували (фото підприємиця не робила, а доказів про інші, більші пакунки цукерок, нам ніхто не надав – ред.).
– Але були, бачу, і льодяники, а не тільки шоколадні, – журналістка.
– Я вам не скажу, не пам'ятаю. Це треба дивитися документи, вони мене вдома.
Проблема номер три: то де ж ті подарунки?
Згідно з офіційними документами та роз'ясненнями посадовців, шлях подарункових пакетиків мав бути таким:
Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг купує цукерки, розфасовані у трохи менше 10 тисяч подарункових пакунків. Потім організовує передачу на 4 райдержадміністрації. А райдержадміністрації передають на місцеві громади, які вже на свій розсуд організовують роздачу.
Чому орієнтувалися саме на таку кількість подарункових наборів, пояснює директорка Департаменту соціальної політики Рівненської ОВА Роза Слободенюк.
– Більше 12-ти тисяч дітей [ВПО на Рівненщині], але цифра змінюється щодня. Ми розраховували, щоб кожна дитина отримала подарунок. Не брали в розрахунок зовсім маленьких дітей, до року.
– Думаю, для дітей, які пережили стрес, які змушені покинути домівки, які змушені проживати в тих умовах, в яких вони сьогодні проживають, отримати подаруночок цукерок – це доволі непогано.
Напевно, це непогано. Але чи дійшли ці подарунки до тих, кому призначалися? Запитуємо про це в тій же телеграм-групі, за допомогою якої спілкуються переселенці, зареєстровані на Рівненщині.
На питання чи отримували подарункові набори цукерок відповіли понад 20% учасників чату.
76 відсотків з тих, хто відповів, зазначили, що вони не отримували подарунків.
Дехто з учасників групи відписав з подробицями.
- «Я – переселена з Сєвєродонецька. Маю 6 діточок. Живемо в Квасилові, і жодного разу не отримували ніяких подарунків», – пише одна з учасниць чату.
- «Перший раз чую про такі пакунки», – пише інша жінка.
- «Не отримували і не чули про таке!», – ділиться ще одна учасниця чату.
Схожих повідомлень – більше десятка. Є й повідомлення про те, що дехто отримував пакуночки (такі, як на фото в попередньому розділі – авт.). Переважно такі повідомлення – від переселенок, які живуть у гуртожитках. Кажуть, що роздавали усім мешканцям гуртожитку, де вони живуть, а не лише дітям.
З тих розповідей, якими з нами поділилися, ці подарунки почали роздавати в гуртожитках у Рівному після 6 лютого, тобто за місяць після різдвяних свят, за півтора місяця після проведеної закупівлі, і через кілька днів після того, як журналістка надіслала в комунальний заклад перший запит з проханням поділитися деталями такої «екстреної» закупівлі.
Водночас у Вараській громаді роздавати подарунки почали раніше, в кінці січня.
То чому ж понад 70 відсотків тих, хто взяв участь у невеличкому опитуванні, не отримали подарунки, які місцева влада закупила за бюджетні кошти? Зокрема, ті, хто проживає у квартирах.
Запитуємо директора Департаменту соціальної політики Рівного Сергія Чернія про те, як інформували переселенців про можливість отримати цукерки для дітей і чому так пізно почали їх роздавати.
– Коли нам дали, тоді й ми почали... Це ж треба було актами передачі прийняти. Коли ми прийняли, то зразу передали на гуртожитки.
– А коли прийняли? – журналістка.
– Я не знаю. Десь у січні.
– Спілкуюся в чаті з переселенцями. Спитала про цукерки. І вже більше десятка людей відповіли зразу, що не чули про таку можливість і не отримували цих подарунків, – журналістка.
– Ну... Вони не отримували, бо не хотіли цих подарунків. Це ж треба було прийти. Ми ж не могли в хату кожному занести.
– А яким чином інформували?
– Було оголошення. Вони до нас приходять. Ми дитячі бокси роздаємо. Хотіли дитяче – приходили отримували.
– То яким чином повідомляли?
– Це було оголошення всім. І на нашому сайті.
– На сайті? А можете надіслати лінк на оголошення? Бо ми не знайшли такого оголошення (схоже оголошення знайшли лише на сторінці Вараської міської ради – воно стосується переселенців, які живуть на території Вараської громади – ред.)
– Ну, в нас на сайті було, і в гуртожитках. І в нас ще досі висить.
– То поділіться лінком, будь ласка. Бо багато хто не знав, що роздавали.
– Ну, хіба це хтось сховав чи що? Ну ви даєте.
– Але люди не бачили оголошення.
– Люди не бачили, бо не хотіли, може, бачити. Я ж не знаю з ким ви спілкувалися.
Сергій Черній пообіцяв пізніше надіслати посилання на оголошення. Однак при наступній телефонній розмові визнав, що жодного оголошення на інтернет-ресурсах його установа не робила. Оголошення, каже, було тільки в приміщенні департаменту.
Сергій Черній каже, що депертамент, яким він керує, отримав близько 3 тисяч 700 пакунків для рівненської громади.
– Не тільки для дітей. Для ВПО там. В тому числі і діти, просто їх немає стільки в нас. Нам сказали, шо це для ВПО (нагадуємо, а обгрунтуванні закупівлі ішлося про подарунки саме дітям ВПО. На якомусь етапі про дітей перестали згадувати в документах, як і про вагу пакунків та їхній шоколадний асортимент – ред.).
– А скільки переселенців Рівного вже отримали подарунки? – журналістка.
– Ще не всі нам прозвітували (нагадуємо, коли в грудні без конкурсу закупили цукерок на мільйон, то причиною такого поспіху назвали екстреність, щоб роздати дітям до новорічно-різдвяних свят – ред.). От коли прозвітують, тоді ми і скажемо... У гуртожитках всі отримали.
– Та не всі. Ось в Квасилові в гуртожитку жінка живе. В неї шестеро дітей. Каже, що не отримували.
– Ну, може ще отримає, я так думаю. Ще ж не всі прозвітували.
– А в яких гуртожитках вже все роздали, а в яких не роздали? Який дедлайн роздачі?
– Не знаю, де роздали. Нам не звітували. Дедлайну немає.
– А з тими людьми, що на квартирах, як комунікуєте? Багато переселенців, які живуть на квартирах, розповіли, що не чули про таку можливість.
– Можливо. Уявіть, який масив людей, який треба обдзвонити.
– Тоді питання нащо було стільки закуповувати подарунків?
– Ну, це ж не ми. Нам сказали «Ось роздавайте». Якби спитали, скільки нам треба, але ніхто ж цього...
Проблема номер чотири: як обрали підприємицю для закупівлі на мільйон
Підприємиця Ірина Гусейнова, з якою комунальний заклад уклав договір, зареєструвала свою діяльність лише в травні 2022 року. За даними аналітичної системи YouControl, її основним видом діяльності є виробництво одягу й аксесуарів.
Інших договорів за кошти платників податків у жінки поки немає.
Звідки в комунальному закладі дізналися, що підприємиця може продати 4,7 тонн цукерок? Валерій Стасюк каже, що «знайшли підприємицю у реєстрі». В якому саме – не пам'ятає. Додає, що запитали, чи може вона розфасувати таку вагу солодощів, і, почувши схвальну відповідь, купили цукерки у неї.
Валерій Стасюк каже, що до цієї співпраці вони з продавчинею були незнайомі. Але додає таке:
– Ну… Люди порадили, сказали, що можна там брати.
Які саме люди, каже, не пам'ятає.
– Ціна, яку заплатили, відповідає середній ринковій, – додає посадовець (але перевірити це неможливо, бо в договорі і накладній асортимент не описаний детально, а в подарункових пакунках – чимало льодяників – ред.)
Ірина Гусейнова ж каже, що спрацювало таке собі «сарафанне радіо».
– Перед Новим роком давала оголошення скрізь, просила знайомих розказати.
Свого магазину солодощів підприємиця не має.
– У нас ще швейний цех свій і ми паралельно заробляємо шиттям. Самі розумієте, беремо заробляєм чим можем – аби тільки було воно прозоро і офіційно. Платим податок, ми на єдиному податку – все, як має бути. Перед святами шиття як такого не було, тому робили подарунки: закупляли кульочки, дівчата своїми руками фасували, приміщення ж дозволяють.
Продовження: Рівненська прокуратура і аудитори перевіряють, що там з майже п'ятьма тоннами цукерок дітям переселенців
Дивіться також: У Рівному розривають угоду про скандальну закупівлю макаронів по 109 гривень за кілограм
Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.
Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти