Службова недбалість чи комунальна безвихідь: про кримінал проти директора «Рівнеелектроавтотрансу»

Директора комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» (РЕАТ) Валентина Ткачука підозрюють у завданні збитків Рівненській громаді на понад два мільйони гривень.

Формально директора звинувачують у завищенні суми компенсації, яку РЕАТ щороку отримує з міського бюджету.

Проте дослідивши договори, за якими РЕАТ надає послуги з перевезень, ми виявили: міський департамент інфраструктури та благоустрою, який управляє РЕАТом, сам створив умови для правопорушення.

Ми поспілкувалися з директором та економістками РЕАТу, а також директором департаменту інфраструктури та благоустрою та екскерівником управління транспорту і пояснюємо, як це правопорушення стало можливим.

Як працює комунальний перевізник у Рівному

«Рівнеелектроавтотранс» – комунальне підприємство, що займається перевезенням містян у тролейбусах та автобусах.

Володіє підприємством Рівненська міська рада, а управляє ним департамент інфраструктури та благоустрою.

Зокрема, департамент, відповідно до статуту підприємства, контролює використання РЕАТом прибутку, планує і фінансово контролює господарську діяльність, затверджує його фінансовий та розвитковий плани та ініціює аудиторські перевірки.

Щороку департамент укладає з РЕАТом договір на перевезення: замовляє певну кількість тролейбусо-кілометрів пасажирських перевезень, визначає, скільки вони мають коштувати, та вказує обсяг фінансування з міського бюджету на покриття наданих послуг.

Згідно з умовами договору, департамент інфраструктури та благоустрою оплачує РЕАТу різницю між вартістю фактично наданих послуг та його власними заробленими грошима.

Спрощено це звучить так: департамент інфраструктури та благоустрою замовляє РЕАТу 1000 тролейбусо-кілометрів, визначає їх вартість у 10 тисяч гривень, з яких 7 тисяч гривень компенсує з міського бюджету.

Решту, 3 тисячі гривень, РЕАТ мусить заробити сам, наприклад, на пасажирах, які платять за проїзд, або за рахунок трансфертів за пільгове перевезення учнів та студентів чи наданням додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності.

Департамент інфраструктури та благоустрою сам дає завдання РЕАТу, скільки той повинен заробити. «Невиконання перевізником зазначеного завдання замовником не компенсується», – йдеться в договорі про перевезення.

Саме порушення цієї умови договору інкримінують Валентину Ткачуку.

Як пояснив прокурор Олександр Пузирко, РЕАТ за 2024 рік подав на відшкодування департаменту інфраструктури та благоустрою акти, в яких вказав, що заробив 58 мільйонів гривень, а не заплановані на той рік понад 60 мільйонів.

На думку слідства, РЕАТ безпідставно зменшив обсяг власних доходів на понад два мільйони гривень.

Фактично, РЕАТ мав би заробити понад 60 мільйонів гривень, але не заробив.

Чому не заробили гроші та куди вони пішли, директор РЕАТу Валентин Ткачук попросив пояснити економісток підприємства.

Несправедливі зміни у договорі

Як пояснила нам головна економістка РЕАТу Ірина Єфімчук, власні доходи підприємства таки були знижені – через неспроможність виконати планове завдання департаменту інфраструктури та благоустрою. Витратили ж кошти на зарплати працівникам.

Проте, зауважила пані Єфімчук, не виконали завдання з незалежних від РЕАТу причин: непланові знеструмлення, дорожньо-транспортні пригоди, несприятливі погодні умови (обледеніння дротів, наприклад).

Час, коли працівник не з власної вини не може виконувати свою роботу, називається простоєм, і трудовий кодекс вимагає його оплачувати у розмірі не менше ⅔ окладу.

Не виплатити ці гроші РЕАТ не має права, інакше це порушує права працівників.

– За простої ми нічого не отримали. А вони (департамент. – Авт.) хочуть, щоб заплановані на ці простої гроші, коли ми стояли через обстріли, знеструмлення, ми повернули до бюджету, – додала Людмила Долинська, колишня головна економістка РЕАТу, яка працює на підприємстві понад 30 років.

Департамент змінив умови договору з РЕАТом у 2023-му

У типовому договорі (за посиланням завантажиться документ), який затвердив Кабмін для електротранспортних підприємств, передбачено, що замовник перевезень компенсує вартість втрачених рейсів з незалежних від перевізника причин.

І такі компенсації були передбачені у договорах департаменту інфраструктури та благоустрою з РЕАТом. Але лише до 2022 року. У договорах з 2023-го їх уже немає.  

Також, порівняно із договором 2022 року (за посиланням завантажиться документ) та типовим договором Кабміну, договір за 2023 рік не має таких пунктів:

• У разі припинення або зміни графіка руху на визначених цим договором маршрутах (лініях) з незалежних від перевізника причин (проведення загальноміських заходів, ремонт доріг, припинення постачання електроенергії, дорожньо-транспортні пригоди, транспортні затори, незадовільний стан дорожнього покриття, підтоплення ділянок маршрутної мережі тощо) замовник здійснює оплату транспортних послуг за плановими показниками згідно з актами (додаток 5), які складаються перевізником та затверджуються замовником.

• У разі відволікання рухомого складу з регулярних маршрутів за ініціативою замовника оплата послуг здійснюється за фактично надані транспортні послуги, але не менше від обсягів їх планових показників, передбачених цим договором.

• У разі зміни цін на запасні частини, комплектувальні вироби, пально-мастильні та інші матеріали, тарифів на електроенергію, а також перегляду відповідно до вимог законодавства рівня заробітної плати розрахунковий тариф на транспортні послуги (вартість одного вагоно (тролейбусо)-кілометра пасажироперевезень) за погодженням сторін переглядається в установленому порядку.

Чому у договорі прибрали формулювання щодо простоїв, ми запитали у директора РЕАТу Валентина Ткачука, адже він його підписував.

– Ви ж як керівник вели перемовини з департаментом щодо відшкодування простою? – журналіст.

– Як я можу вести перемовини? Це юристи ведуть. Це департамент викинув цей пункт, – пояснив Валентин Ткачук.

Також пан Ткачук наголосив, що РЕАТ – планово-збиткове підприємство і йому немає звідки брати ці гроші.

Слова директора РЕАТу підтверджуються даними з аналітичної системи «YouControl»:

Нагадаємо, згідно зі статутом, РЕАТом управляє департамент інфраструктури та благоустрою.

Зокрема, департамент контролює використання РЕАТом прибутку, планує і фінансово контролює господарську діяльність, затверджує його фінансовий та розвитковий плани та ініціює аудиторські перевірки.

Схоже, до обов’язків саме департаменту входить передбачення таких ризиків, коли через простої на РЕАТі планове завдання із перевезень не виконується.

Ми звернулися до керівника департамент інфраструктури та благоустрою Руслана Гудими, який підписував договір із РЕАТом, щоб він нам пояснив суть цієї зміни.

Як домовилися, так і заплатили

Руслана Гудиму ми зустріли 23 січня — за пів години до рішення Рівненського міського суду щодо відсторонення Валентина Ткачука від роботи.

Ми запитали пана Гудиму, чи він або хтось із департаменту міг би пояснити, як рахується простій у договорі з РЕАТом.

– Це звертайтеся до РЕАТу, це їхня компетенція в межах ведення підприємницької діяльності, – Руслан Гудима.

– А як департамент погоджує, чи включати це відшкодування простою у договір? – журналіст.

– Вони надають нам акти виконання своєї роботи, ми їх перевіряємо і тоді вже, відповідно до їхніх актів, рухаємося у напрямку сплати чи несплати коштів — за фактом виконання роботи.

– Колись простій працівників, тролейбусів був включений у договір, а тепер не включений…

– Це все залежить від форми договору. Договори міняються, вимоги міняються.

Пан Гудима додав, що його департамент не може платити за те, що не передбачено договором, та послався на те, що усе це домовлено з самим РЕАТом:

– На хлопський розум то виглядає так: ви проїхали 100 кілометрів – ось вам гроші за 100 кілометрів, ви проїхали 20 кілометрів – ось вам гроші за 20 кілометрів. Наразі так.

Поспілкуватися довше з паном Гудимою не вийшло: він сказав, що поспішає.

«Шити» кримінал – це дико

Експертну думку щодо ситуації, що склалася із договорами РЕАТу, ми запитали у ексначальника Управління транспорту і зв'язку Рівненської міської ради Івана Фурлета.

– З 2023 року РЕАТ не може отримати оплату за простій. Поясніть, будь ласка, чому це могли виключити із договору, – журналіст.

– Можливо, були якісь роз'яснення Антимонопольного, які так чи інакше змусили забрати пункт в договорі щодо відшкодування перевізнику за простій з незалежних від нього причин, – каже Іван Фурлет. – Загалом стратегія держави була спрямована на те, щоб мінімізовувати прямі дотації комунальним підприємствам, щоб вони ставали ефективнішими і працювали на принципах комерційних підприємств, а не як комунальні установи.

Але це важко зробити в умовах регульованих тарифів і відсутності джерел покривання ризиків, окрім як фінансування замовника, тобто бюджету міської ради. У будь-якому випадку комунального перевізника, особливо електротранспорт, фінансує лише місто.

Водії тролейбусів – це дефіцитна професія, їх так просто не знайдеш, особливо зараз. Шість місяців підготовки, та й треба знайти охочих на ці умови праці. Тому залишити їх без зарплати – це, по суті, «вбити» половину перевезень в місті.

– Тоді як це мало б відбуватися, щоб зберегти людей і не нашкодити місту?

– Обсяг простоїв я завжди аналізував, адже співвідношення плану і факту — це ключовий показник діяльності підприємства. 

Під час розробки і погодження фінансового плану це дає розуміння, скільки підприємству потрібно для виконання замовлення і скільки це буде коштувати бюджету. Це впливає на вартість кілометра транспортної роботи.

Якщо є ризик, що транспортна робота не виконуватиметься, то замовник (департамент) і виконавець (РЕАТ) мали би розуміти, що може виникнути проблема недофінансування, ще на етапі планування і, відповідно, закласти ці ризики у вартість кілометра.

– Звинувачують РЕАТ та його директора, але адвокат Валентина Ткачука каже, що відповідати за ситуацію має так само і департамент інфраструктури та благоустрою. Мовляв, вони так само у цьому винні.

– Якщо транспортна робота не виконується, то департамент як замовник мав би розуміти, що може виникнути проблема. Не бачу сценаріїв, за яких ця ситуація могла би бути вирішена без менеджменту міста, адже це їхнє підприємство і вони мають його відстоювати перед органами державної влади (Держаудитслужбою. – Авт.).

– Тобто Держаудитслужба недостатньо дослідила?

– Які витрати і доходи включаються у фінансовий план, Держаудитслужба могла б проаналізувати. Проте для цього треба розуміти умови функціонування підприємства, який його стан.

Очевидно, що там керівник не собі в кишеню щось поклав, це не якась корупція. Суму коштів, отриману з бюджету, витратили на забезпечення життєдіяльності підприємства. Це все офіційно і задокументовано.

– Якщо це не керівник збагатився, то чому могли відкрити кримінальне провадження?

– Прокуратура і Держаудитслужба формально можуть бути праві, я не готовий стверджувати напевно, бо я не читав конкретний договір, але з точки зору міста це очевидно є проблемою.

Чи є сенс, умовно кажучи, «шити» кримінал? Як на мене, це дико. Але, звісно, це моя особиста оцінка.

Держаудитслужба могла б сказати, що «це неправильно, приведіть у відповідність». Тоді знайти шляхи щодо компенсації чи перерахунку цих грошей в бюджет, чи інший сценарій.

Читайте також: «Ми втратили Івана, він був перспективним»: чому звільнився начальник управління транспорту Рівного

Політичного тиску немає, звільнятися не пропонували

А зараз розповімо про кримінальне провадження, яку відкрили проти директора РЕАТу Валентина Ткачука за підозрою у завданні збитків Рівненській громаді на понад два мільйони гривень.

Про підозру директору комунального транспортного підприємства Рівненська обласна прокуратура повідомила 13 січня 2026 року.

Валентину Ткачуку інкримінують частину 2 статті 367 Кримінального кодексу України – службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4 тисяч 250 гривень до 12 тисяч 750 гривень) або без такого.

Згодом Валентину Ткачуку обрали запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, а 22 січня слідчий суддя Рівненського міського суду Євген Сидорук розглядав клопотання про відсторонення від роботи директора РЕАТу.

Як повідомив нам прокурор у справі Олександр Пузирко, підставою для початку кримінального провадження стала перевірка Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області.

Аудитори досліджували договір РЕАТу з департаментом за 2024 рік (за посиланням завантажиться документ).

На запитання, чи досліджували договори за інші роки, зокрема 2023-й, пан прокурор сказав, що предметом розгляду у справі є лише договір за 2024 рік.

Перед початком судового засідання щодо відсторонення ми також поспілкувалися із Валентином Ткачуком. Версію Валентина Ткачука, чому відкрили кримінальне провадження, ви можете переглянути на відео.

Зокрема, пан Ткачук каже, що на нього посадовці міської ради не тиснуть та звільнятися за власним бажанням не пропонують.

​Рішення щодо відсторонення суддя Євген Сидорук оголосив наступного дня, 23 січня. Валентина Ткачука залишили на посаді директора РЕАТу.

Також сам РЕАТ оскаржує результати аудиторської перевірки у Рівненському окружному адміністративному суді.

Справу розглядає суддя Світлана Дуляницька, наступне засідання заплановане на 14:30 18 лютого 2026 року.

Ми слідкуватимемо за розвитком кримінальної справи проти директора РЕАТу Валентина Ткачука та адміністративної справи підприємства щодо оскарження висновку аудиторів.

Читайте також: «Ми загнали цю галузь в анальний отвір»: як депутати дискутували про ще один кредит на маршрутки 

А також: Поліція розслідує зловживання під час закупівлі тролейбусів у Рівному, а Рівнерада – не хоче

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 50 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали Сили оборони і хочете, щоб онлайн-медіа «Четверта влада» продовжувало працювати на Рівненщині – ставайте щомісячними підписниками хоча б на 20 гривень.